«Я розумію, що ти відчуваєш/Я тебе розумію»

Здавалося б, це дуже емпатійна фраза.
❗️Але проблема в слові «розумію».
Ми ніколи не можемо повністю знати, що відбувається всередині іншої людини. Навіть якщо з нами траплялося щось подібне, її досвід може бути зовсім іншим.

Тому фраза може прозвучати як привласнення чужого досвіду або нівелювання його унікальності.

А людина може подумати:
«Ні, ти не розумієш. Ти не був/була на моєму місці».

Особливо небезпечно це в ситуаціях сильного болю, втрати або травматичного досвіду.

Краще:
«Я не знаю точно, що ти зараз відчуваєш, але бачу, наскільки тобі важко».

‼️Парадоксально, але це звучить більш емпатійно, тому що не заперечує унікальності іншого досвіду.
#комунікація #психологія

«Мені шкода, що ти засмучена/-ний»

Тут проблема тонша.

Фраза начебто демонструє співчуття, але вона називає емоцію замість того, щоб засвідчити справжню присутність поруч із людиною.

До того ж «мені шкода» іноді може звучати як формальна реакція:
«Я почув, що тобі погано. Шкода. Рухаємось далі».

А ще людина може бути не просто «засмучена». Вона може бути розлючена, розгублена, налякана, принижена, виснажена.
Тому, називаючи її стан одним словом, ми ризикуємо звузити його.

Краще:
«Мені шкода, що тобі довелося таке пережити».
або
«Це справді непроста ситуація. Я поруч, якщо хочеш поговорити».

Тут увагу зміщумо з емоції на досвід людини.
#комунікація #психологія

🤝 Прикладна техніка перемовин: три пропозиції замість однієї

Коли ви кидаєте на стіл одну цифру, розмова зводиться до «так / ні» і торгу навколо неї. Замість цього дайте одразу три варіанти, рівноцінні для вас, але по-різному зібрані!

Приклад. Ви продаєте послугу за 100:

Варіант А: 100, повна передоплата.
Варіант Б: 120, оплата частинами протягом трьох місяців.
Варіант В: 90, але з довшим контрактом на рік.

Усі три для вас вигідні. А от реакція другої сторони показує головне: що вона цінує насправді. Хапається за оплату частинами - їй важливий кеш-флоу, не ціна. Тягнеться до річного контракту - шукає стабільність.

Ви одночасно робите дві речі: демонструєте гнучкість і ставите три якорі замість одного.

Друга сторона вже обирає не «брати чи ні», а «який із ваших варіантів обрати».

Наступного разу, коли готуєте пропозицію - спакуйте її в три. Дізнаєтеся про співрозмовника більше, ніж він скаже словами😎
#комунікація #психологія

Часто буваєте біля каси?

Касирка запитує, аби спростити грошову операцію: «Чи не буде у вас однієї гривні?»
Але чому вона запитує про це в майбутньому часі: «Чи не буде...»? Може, завтра або через тиждень і буде, а зараз, наприклад, немає. То навіщо їй знати про моє фінансове становище в майбутньому? 😉

🔸Насправді вона мала б спитати так: "Чи не маєте ви однієї (одної) гривні?" "Можливо, у вас є одна гривня?"

👉А залишок називаємо рештою, а не здачею!

‼️І моє найулюбленіше - "мєлочь"...
Українською кажемо "дрібні" (тільки в множині).
Ви маєте дрібні? Пошукайте в себе дрібні!
#слововживання #комунікація

ПОРУЧ чи ПОРЯД?

🔸 Поруч означає один бiля одного, поблизу когось, чогось, по сусідству, дуже близько:  Валентин сидить поруч Бориса на канапi.
  🔸Поряд насамперед має значення разом з кимось, нарiвнi, одночасно з кимось, чимось: Мій товариш змагався за це звання поряд зі мною.
  ‼️Щоб уникнути непорозуміння, варто поруч уживати в значенні «біля», а поряд — у значенні «паралельно».
#слововживання

Знаєте, чим відрізняється успішна людина від лузера?

Зовсім не рахунком у банку насправді, а вмінням аргументувати і переконувати!

Одного разу мільйонера запитали:

– У чому секрет вашого успіху? 🤨

– У терпінні, друже 😌

– Але я можу назвати безліч ситуацій, де це не спрацює, – сказав співрозмовник 😣

– Наприклад? – поцікавився мільйонер 🤔

– Ну, наприклад, носити воду в решеті. Скільки не намагайся, все одно нічого не перенесеш! 🤓

– Ви помиляєтесь, – заперечив мільйонер. – Просто треба взяти решето й дочекатися зими😎
#комунікація

‼️​​6 фраз, які програмують вас на невдачі

Більшість людей не підозрюють, що щодня саботують власний успіх. Певні фрази та звички створюють у мозку настанову на невдачу. Ми повторюємо їх автоматично, не усвідомлюючи наслідків.

"У мене ніколи не виходить". Фраза закриває всі можливості для змін. Мозок починає шукати підтвердження та ігнорує успіхи: блокує мотивацію пробувати знову, формує вивчену безпорадність, знижує самооцінку, з'являється страх перед новим досвідом.

"Я не заслуговую на це". Так формується синдром самозванця. Людина підсвідомо ігнорує свої досягнення, бо "не має права" на успіх. У підсумку: відмова від можливостей, заниження цін на свої послуги, ігнорування компліментів та похвали, постійне відчуття провини за успіх.

"Я завжди такий/така" Слово "завжди" робить характеристику постійною. Коли ви кажете "я завжди", мозок автоматично повторює цю поведінку, бо вона стала частиною вашої ідентичності: "Я завжди спізнююсь", "Я завжди все забуваю", "Я завжди провалююся на співбесідах"

"Мені не пощастило". Ця фраза знімає з вас відповідальність і перекладає все на долю. Психологи називають це зовнішнім локусом контролю. Відбувається втрата віри у власні сили, пасивна позиція у житті, відмова від планування, очікування, що хтось/щось вирішить за вас.

"Я спробую". Звучить невинно, але це найслабша форма зобов'язання. Психолог Сьюзен Джефферс називає це "заздалегідь підготовленим виправданням для невдачі". Коли ви кажете "Я спробую" — у вас є план відступу, коли стверджуєте "Я зроблю" — ви берете відповідальність.

"Так простіше/безпечніше". Це фраза страху, замаскована під раціональне рішення. Кожен раз, коли ви обираєте "простіше", мозок зміцнює нейронний зв'язок "ризик = небезпека". Ви втрачаєте можливості для зростання, нові навички та досвід, підвищення доходу, цікаві знайомства.
#комунікація #психологія

«Ти впевнена/ий? Мені здається, ти неправильно пам’ятаєш» або «Ти надто чутлива/ий» - фрази, які  є класичними прикладами газлайтингу.

Ця маніпулятивна тактика покликана змусити вас поставити під сумнів власне сприйняття та здоровий глузд.

▶️Газлайтери перекручують правду, заперечують факти та маніпулюють вашими думками настільки, що ви починаєте сумніватися у власній пам’яті та судженні. Це відкриває їм шлях до контролю та подальшого маніпулювання.

▶️Газлайтинг може завдати неймовірної шкоди вашій самооцінці та впевненості, що робить його однією з найнебезпечніших тактик маніпулювання.

‼️Якщо ви виявите, що сумніваєтеся у власній пам’яті чи судженні, заснованому на наполяганні когось іншого - зробіть крок назад. Довіряйте власному досвіду та уявленням – вони справжні та важливі☝️

А у вас є знайомі газлайтери? Що ви їм говорите?

#психологія #комунікація

Цікавий неологізм, який нещодавно з'явився у нашій мові👇

🔸️Думскролінг (англ.) - надмірне та тривале поглинання поганих новин.

▶️У 2020 році Оксфордський словник визнав «думскролінг» словом року. І там його визначили ось так: the action of continually scrolling through and reading depressing or worrying content on a social media or news site, especially on a phone.

▶️Саме слово походить від англ.слів doom (загибель, доля, приреченість) і scrolling (гортати). Таким чином, буквально можемо перекласти слово як «прокручування долі»😎

В англійській мові також функціонують синоніми: doomsearching, doomsurfing☝️


Ставте ❤️, якщо цікаво дізнатися про природу цього інформаційного мазохізму

#слововживання #психологія

Думскролінг - це не завжди погано, але заради уникнення стресу іноді краще дивитися відео з котиками😏

Замість казки перед сном — порція приголомшливих та страшних новин. Сьогодні так роблять майже всі: ви лягаєте в ліжко, ховаєтеся під ковдрою, дістаєте смартфон, щоб іще раз перевірити соцмережі. І потрапляєте в пекло🤪

❗️БО «Наш мозок запрограмований на те, щоб виявляти загрози. Чим більше часу ми проводимо, гортаючи новини, тим більше небезпек ми знаходимо. Тим більше ми втягуємось у цей процес і тим більше турбуємося», — каже клінічна психологиня Амелія Алдао.

❗️Як вважає Памела Ратледж, голова Каліфорнійського центру досліджень психології ЗМІ, перегляд новин також може являти собою «нав’язливу потребу у відповідях». Особливо коли нам страшно. Думскролінг — своєрідна форма контролю за тим, що відбувається в нашому швидкому світі. Адже здається: якщо знаєш про щось погане — ти готовий до цього.

‼️АЛЕ безглузде і тривожне гортання новин — така ж погана звичка, як куріння. Щоденний думскролінг може викликати панічні атаки, безсоння, підвищувати рівень гормонів стресу — адреналіну та кортизолу. У майбутньому це може спровокувати захворювання серця чи діабет.

Новини є всюди, й читаючи одну, ви одразу починаєте читати наступну. Нинішній світ — це світ інформації, тому тут важливо будувати кордони і стежити за тим, коли, в якій кількості та для чого ви споживаєте негативний контент.
#психологія

Перемовини - це частина нашого життя. Ми домовляємося про все і з усіма

То як же зрозуміти, чи справді ваш візаві налаштований із вами домовитися, чи просто морочить голову?

❗️Людина зацікавлена, коли ставить запитання про деталі. Скільки часу займе? Хто саме виконуватиме? Що буде, якщо не спрацює? Деталі цікавлять тільки того, хто вже уявляє себе всередині угоди!

❗️Людина не зацікавлена, коли погоджується з усім. Ввічлива згода - це спосіб швидше закінчити розмову.

Сумнівається той, хто повертається до одного й того самого питання. Не тому, що не почув відповідь. Тому, що відповідь не переконала.

‼️ І найважливіше:

🔸️Той, хто справді вирішує, говорить про наслідки для себе.

🔸️Той, хто не вирішує, говорить про процедуру: треба погодити, показати керівництву.

І тут важливе кожне слово. «Треба погодити з керівництвом» - процедура. «Я постараюся погодити з керівництвом» - вже позиція. Людина прагне рішення і готова його просувати.

👉 Люди все вам розповідають, просто слухайте уважно😉

#комунікація

Чи можна зіпсувати українську іноземними словами? І де межа запозичень?

Насправді єдиного погляду на запозичення з інших мов не існує, але багато вчених схиляється до думки, що їх має бути не більше 15 %.

Велика кількість запозичених слів нівелює унікальність мови. І кожна нація по-своєму бореться за її чистоту.

🇫🇷 Франція, наприклад, демонструє досить активну мовну політику. На законодавчому рівні визначено, що не можна вживати іншомовний термін, якщо є французький відповідник. Також працює спеціальна система творення французьких відповідників до нових іншомовних, передусім англійських, термінів. Наприклад, fake news запропоновано замінювати французьким infox. Існує навіть база FranceTerme з тисячами рекомендованих термінів.

🇯🇵 Японія пішла іншим шляхом. Іншомовні слова активно інтегрують до японської, особливо з англійської, але їх адаптують до японської фонетики й письма та зазвичай записують катаканою. Держава має офіційні правила написання іншомовної лексики.

А що ж в Україні? У нас, на жаль, уже немає інституцій, які б регулювали це питання. Є правила написання іншомовної лексики, визначені в правописі, але ніхто не регулює слововживання, тому всі говорять, як кому подобається. І часом у мовленні айтішників чи маркетологів більше англізмів, ніж українських слів.

Але чи справді ми розуміємо значення, чи просто хочемо вжити "модне слівце"?😉

Перевіримо на слові "хайп"👇

Хайп походить з англійської (іменник «hype») й дослівно це слово перекладають як «нав'язлива реклама, галас, ажіотаж».
«Основний метод роботи американських медіа - це hype».

Також синонімами до цього слова в англійській є advertising (реклама) і puffery (пихатість і сленгове - дута реклама)

В українському контексті слово розвинуло ще конотацію "скандальний контент". Тому ті з вас, хто обрав відповідь "усе разом вищезазначене" мають рацію☝️

Не всі знають, але спочатку це слово використовували в Сполучених Штатах в 20-х рр. для позначення дози наркотиків. Це було скорочення від "hypodermic needle" - "голка для підшкірної ін’єкції". Принаймні так написано в книзі американського письменника Дуґласа Рашкоффа.

Гадаю, наркоманського контексту додає слову відтінок, що означає ейфорію і залежність від інформації. В українській мові іменник хайп найчастіше означає ажіотаж і галас (в медіа, в інтернеті тощо) навколо якої-небудь події або будь-якої особистості, а дієслово «хайпити» - це, відповідно, розводити цей галас, здіймати ажіотаж навколо когось або чогось.

А ще є «хайпонути», «піймати хайп», «роздути хайп».

Як видно з нашого невеличкого опитування, далеко не завжди ми до кінця розуміємо значення іншомовного слова, то чому б не користуватися українськими словами?

В українській маємо такі красиві відповідники:

▶️«Зчинити ґвалт» - оце і є українською хайпонути.
▶️А ще - метушня, лемент, галас, шум, гамір, рЕпет, гам, розголос.

‼️ Крім цього, один неймовірно смачний синонім - веремія, що означає «сильний крик, галас із метушнею та безладним рухом».

Як бачите, в нашій мові чимало цікавих слів! А ми все хайп та хайп 😎
#слововживання

Подорожуючи, ми хочемо зафіксувати найяскравіші моменти. І зазвичай називаємо цей процес "фото- або відеозйомка".

‼️Однак варто уникати невмотивованого російського запозичення «зйомка», бо воно порушує норми українського словотворення.

Залежно від значення, замість слова «зйомка» та його похідних («кінозйомка», «макрозйомка» тощо), раджу вживати так звані процесуальні (віддієслівні) іменники:

🔸️Знімання — процес фіксування зображення на фото-, кіно-, відеотехніку тощо.
✅ Перископи застосовують для знімання методом "прихованої камери".

🔸️Фільмування — процес створювання відеозображення (кінознімання, телезнімання, відеознімання тощо).
✅ Новий закон "Про Національну поліцію" не обмежує право журналістів фільмувати поліцейських.

🔸️Фотографування — процес створювання фотозображення (фотознімання).
✅ Які об’єктиви ідеальні для фотографування портретів?

🔸️Можна також замінювати «зйомка» на дієслова «знімати», «фільмувати», «фотографувати» тощо:
✅ Відеокамера знімає у форматі HD.

#слововживання

Люди, які обрали відповідь "Ніколи не використовую такі фрази", вітаю, у вас усе чудово із самооцінкою🥳А от для всіх інших - цей пост😎

Такі фрази здаються звичайними, але якщо вони стають звичним способом говорити із собою, поступово формують негативне уявлення про власні можливості. Важливо! Одна фраза не знищує самооцінку, але постійне самознецінення може її суттєво послаблювати.

Отже, як не треба і як правильно розмовляти із собою

1. «Я ніколи не зможу…»
Слово «ніколи» перетворює тимчасову складність на остаточний вирок. Людина навіть не пробує, бо заздалегідь переконана у своїй неспроможності.
✅️ Краще:
«Зараз я ще не вмію цього робити, але я можу навчитися».

2.«Він/вона/всі краще за мене»
Це порівняння, у якому ви заздалегідь ставите себе на нижчу позицію. До того ж ми часто порівнюємо свої слабкі сторони з чужими сильними☝️
✅️Краще:
«У цієї людини є навички, яких я ПОКИ не маю. Я можу повчитися в неї».
#психологія

3. «Це надто складно для мене»
Фраза фіксує увагу на нездатності, а не на способі подолати труднощі. Мозок отримує сигнал: «Навіть не починай».
✅️ Краще:
«Це складно, тому мені потрібен час. Я можу розділити це завдання на кілька етапів».

4. «Я знову помилився/-лася»
Слово «знову» додає до конкретної помилки цілу історію невдач: «Я постійно помиляюся». А помилка перетворюється з події на характеристику людини.
✅️ Краще:
«Цього разу я помилився/-лася. Я зрозумів/-ла, чому, і більше так не робитиму».

5. «Я це не вивчу»
Це не опис реальної ситуації, а прогноз, який людина видає за факт. Особливо небезпечно, коли йдеться про навчання: «Я не здатний/-на» легко перетворюється на «зі мною щось не так».
✅️ Краще:
«Мені ПОКИ важко це запам'ятати. Я вивчу це поступово».

Пам'ятайте: інші люди просто не зможуть оцінити вас вище тої оцінки, яку присвоїли собі ВИ!

Здорова самооцінка — це не постійно говорити собі «Я найкращий!»
Це здатність говорити із собою чесно, але без приниження!
Саме така мова підтримує не завищену, а реалістичну й стійку самооцінку☝️

#психологія