Нехай наша Незалежність буде не лише датою в календарі, а щоденним вибором - бути вільними, сильними, людяними й захищати своє.

Бажаю нам усім простих речей, які насправді нині не зовсім прості: спокійних ранків, добрих новин, можливості планувати майбутнє і частіше обіймати тих, хто поруч.

Бережімо себе, одне одного і нашу Україну. 💙💛

🎭 Чому після спілкування з деякими людьми ми відчуваємо втому, хоча нічого особливого не сталося?

Іноді людина нічого поганого не сказала, не образила, не посварилася, була ввічливою.

Але після розмови є відчуття, ніби з вас витягли всю енергію🤪

Причина може бути в тому, що під час спілкування вам доводилося постійно контролювати себе:

• думати, що сказати
• стежити за реакцією співрозмовника
• не образити
• не здатися дивним
• підлаштовуватися
• приховувати справжню думку

‼️Таке спілкування потребує значно більше психологічних ресурсів, ніж контакт, у якому можна просто бути собою.

Саме тому поруч із одними людьми ми можемо бути п’ять годин і не втомитися, а після двадцяти хвилин з іншими - хочеться тиші.

▶️ Хороший контакт - це не завжди той, де багато сміються.

➡️Іноді це той, де вам не потрібно грати роль.

Якщо поруч із людиною ви постійно думаєте, яким потрібно бути, можливо, втомлює не спілкування?

Можливо, вас втомлює постійна необхідність бути не собою?

#комунікація #психологія

КОНФЛІКТИ НА РОБОТІ: ЯК НЕ ПЕРЕТВОРИТИ РОБОЧУ РОЗМОВУ НА ВІЙНУ?

У професійній комунікації конфлікт рідко починається зі слів: «Посварімося сьогодні»🙂.
Найчастіше він починається з маленької фрази, яка звучить як претензія, знецінення або напад.

Це конфліктогени - слова й вислови, що провокують співрозмовника захищатися або атакувати у відповідь.

❗️Але варто знати, що ми можемо поглибити конфлікт, створити напругу в колективі або навпаки - згасити, використати його для зростання. І вибір завжди за нами!

‼️Крім того, варто пам'ятати, що на роботі ви з колегами в одному човні, і куди пливе цей човен чи стоїть на місці - відповідальність кожного в колективі☝️

Ставте ❤️ - окреслю два шляхи розвитку подій: один - сварка і ворожнеча, зіпсований настрій, другий - конструктив, не завжди легкий і зручний, але дозволяє залишатися працювати на цій роботі далі й не боятися, що тобі щось підсиплють у каву😃😉
#комунікація

Отже, приклади:

🔸 Керівник: «Мені здається, ти взагалі не розумієш, як це працює».
КОНФЛІКТ: «А ви самі не дуже добре пояснюєте».
КОНСТРУКТИВ: «Можливо, ми по-різному розуміємо завдання. Уточнімо очікуваний результат»
Замість переходу на особистості уточнюємо, куди рухатися.

🔸 Колега: «Це була жахлива презентація».
КОНФЛІКТ: «Ну, твоя презентація була не кращою!»
КОНСТРУКТИВ: «Що б ти змінив, якби це була твоя презентація?»
Тепер колега не критикує вас, а ділиться своїми ідеями! Отримуємо безкоштовний коучинг, даємо колезі його 5 хвилин слави і "визнаємо" тим самим його авторитет, після чого він точно не захоче конфліктувати😎.

🔸 Клієнт: «Ви взагалі вмієте працювати з клієнтами?»
КОНФЛІКТ: «Якщо вам не подобається - звертайтеся до когось іншого».
КОНСТРУКТИВ: «Я бачу, що ви незадоволені. Що саме пішло не так? Чим я можу допомогти?».
Після цього клієнт зосереджений на розповіді і намагається нічого не забути, незадоволення поступово зникає, бо є надія на вирішення проблеми, змінюється тон розмови.

❗️Отже, професійна комунікація - це не відсутність конфліктів.
Це здатність обговорювати складні питання так, щоб після розмови у вас залишалася проблема, яку потрібно вирішити, а не ворог, якого потрібно перемогти.

💬 А яка фраза на роботі вас дратує найбільше? Напишіть у коментарях - розберемо її разом😎

#комунікація

🪪 Більшість із нас досі каже: «Скиньте ІПН» або «Назвіть ідентифікаційний код».

❗️ Хоча офіційна назва вже давно інша: реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП).

Чому ж стара назва не зникла?

‼️ Тому що мова змінюється повільніше, ніж законодавство.

Із набуттям чинності Податковим кодексом України офіційною стала назва РНОКПП. Проте в повсякденному мовленні й досі живуть звичні «ІПН» та «ідентифікаційний код».

🔢 До речі, цифри в РНОКПП теж не випадкові:

🔸️перші 5 цифр - це зашифрована дата народження. Точніше, кількість днів, що минули від 31 грудня 1899 року до дня вашого народження;
🔸️дев’ята цифра містить інформацію про стать: непарна - чоловік, парна - жінка;
🔸️остання, десята цифра є контрольною та допомагає перевірити правильність номера.

❗️Офіційний термін можна змінити. Але саме люди вирішують, коли нова назва стане частиною живої мови.

Тому слова, до яких ми звикли, часто живуть значно довше, ніж їхні офіційні назви.
#правопис #комунікація

‼️Насправді ЖОДНА ІЗ ЦИХ ФРАЗ НЕ ПРАЦЮЄ для розради чи підтримки!!!

Такі слова часто говорять із добрими намірами, і проблема не в тому, що вони «неправильні» самі по собі, а в тому, яке повідомлення чує людина за ними. У момент сильних емоцій зазвичай потрібні не заперечення стану і не швидке вирішення проблеми, а визнання: «Те, що зі мною відбувається, бачать і не знецінюють».

То що ж не так?

Таке знайоме нам «Усе буде добре» нівелює теперішнє, проблема в тому, що ми обіцяємо те, чого не можемо знати☝️

❌️Якщо людина боїться втратити роботу, переживає розрив стосунків або чекає на важливий результат, їй погано ЗАРАЗ, а ми фактично кажемо:
«Не переймайся, колись буде добре».

✅️Набагато сильніше звучить не гарантія майбутнього, а присутність у теперішньому:
«Я не знаю, як усе складеться, але ти не сам/сама».
«Подумаймо, що ми можемо зробити зараз».
«Я поруч, ми з тобою все подолаємо».
#комунікація #психологія

«Не накручуй себе»

Що ми хочемо сказати:
«Не витрачай сили на зайві переживання, усе може виявитися не так страшно».

Що людина може почути:
«Ти сама створюєш собі проблему».
«Твої переживання перебільшені».
«Ти неправильно реагуєш».
Ця фраза ще й створює парадокс: «не думай про це» змушує думати про це ще більше.

Краще:
«Схоже, ти дуже хвилюєшся. Що саме зараз тебе найбільше лякає? Чим я можу допомогти?»
#комунікація #психологія

«Не засмучуйся»

Це одна з найтиповіших спроб зупинити неприємну емоцію.
❗️Але емоції не працюють за принципом кнопки, їх не можна просто вимкнути.

Коли людині кажуть «не засмучуйся», вона може отримати подвійний сигнал:
1. Мені погано через ситуацію.
2. Мені ще й не можна демонструвати, що мені погано.

У результаті замість проживання емоції виникає її пригнічення.
Особливо невдало ця фраза звучить, коли причина засмучення об'єктивно серйозна.

Краще:
«Я бачу, що тобі зараз справді важко, я поруч, я допоможу».
#комунікація #психологія

«Я розумію, що ти відчуваєш/Я тебе розумію»

Здавалося б, це дуже емпатійна фраза.
❗️Але проблема в слові «розумію».
Ми ніколи не можемо повністю знати, що відбувається всередині іншої людини. Навіть якщо з нами траплялося щось подібне, її досвід може бути зовсім іншим.

Тому фраза може прозвучати як привласнення чужого досвіду або нівелювання його унікальності.

А людина може подумати:
«Ні, ти не розумієш. Ти не був/була на моєму місці».

Особливо небезпечно це в ситуаціях сильного болю, втрати або травматичного досвіду.

Краще:
«Я не знаю точно, що ти зараз відчуваєш, але бачу, наскільки тобі важко».

‼️Парадоксально, але це звучить більш емпатійно, тому що не заперечує унікальності іншого досвіду.
#комунікація #психологія

«Мені шкода, що ти засмучена/-ний»

Тут проблема тонша.

Фраза начебто демонструє співчуття, але вона називає емоцію замість того, щоб засвідчити справжню присутність поруч із людиною.

До того ж «мені шкода» іноді може звучати як формальна реакція:
«Я почув, що тобі погано. Шкода. Рухаємось далі».

А ще людина може бути не просто «засмучена». Вона може бути розлючена, розгублена, налякана, принижена, виснажена.
Тому, називаючи її стан одним словом, ми ризикуємо звузити його.

Краще:
«Мені шкода, що тобі довелося таке пережити».
або
«Це справді непроста ситуація. Я поруч, якщо хочеш поговорити».

Тут увагу зміщумо з емоції на досвід людини.
#комунікація #психологія

🤝 Прикладна техніка перемовин: три пропозиції замість однієї

Коли ви кидаєте на стіл одну цифру, розмова зводиться до «так / ні» і торгу навколо неї. Замість цього дайте одразу три варіанти, рівноцінні для вас, але по-різному зібрані!

Приклад. Ви продаєте послугу за 100:

Варіант А: 100, повна передоплата.
Варіант Б: 120, оплата частинами протягом трьох місяців.
Варіант В: 90, але з довшим контрактом на рік.

Усі три для вас вигідні. А от реакція другої сторони показує головне: що вона цінує насправді. Хапається за оплату частинами - їй важливий кеш-флоу, не ціна. Тягнеться до річного контракту - шукає стабільність.

Ви одночасно робите дві речі: демонструєте гнучкість і ставите три якорі замість одного.

Друга сторона вже обирає не «брати чи ні», а «який із ваших варіантів обрати».

Наступного разу, коли готуєте пропозицію - спакуйте її в три. Дізнаєтеся про співрозмовника більше, ніж він скаже словами😎
#комунікація #психологія

Часто буваєте біля каси?

Касирка запитує, аби спростити грошову операцію: «Чи не буде у вас однієї гривні?»
Але чому вона запитує про це в майбутньому часі: «Чи не буде...»? Може, завтра або через тиждень і буде, а зараз, наприклад, немає. То навіщо їй знати про моє фінансове становище в майбутньому? 😉

🔸Насправді вона мала б спитати так: "Чи не маєте ви однієї (одної) гривні?" "Можливо, у вас є одна гривня?"

👉А залишок називаємо рештою, а не здачею!

‼️І моє найулюбленіше - "мєлочь"...
Українською кажемо "дрібні" (тільки в множині).
Ви маєте дрібні? Пошукайте в себе дрібні!
#слововживання #комунікація

ПОРУЧ чи ПОРЯД?

🔸 Поруч означає один бiля одного, поблизу когось, чогось, по сусідству, дуже близько:  Валентин сидить поруч Бориса на канапi.
  🔸Поряд насамперед має значення разом з кимось, нарiвнi, одночасно з кимось, чимось: Мій товариш змагався за це звання поряд зі мною.
  ‼️Щоб уникнути непорозуміння, варто поруч уживати в значенні «біля», а поряд — у значенні «паралельно».
#слововживання

Знаєте, чим відрізняється успішна людина від лузера?

Зовсім не рахунком у банку насправді, а вмінням аргументувати і переконувати!

Одного разу мільйонера запитали:

– У чому секрет вашого успіху? 🤨

– У терпінні, друже 😌

– Але я можу назвати безліч ситуацій, де це не спрацює, – сказав співрозмовник 😣

– Наприклад? – поцікавився мільйонер 🤔

– Ну, наприклад, носити воду в решеті. Скільки не намагайся, все одно нічого не перенесеш! 🤓

– Ви помиляєтесь, – заперечив мільйонер. – Просто треба взяти решето й дочекатися зими😎
#комунікація

‼️​​6 фраз, які програмують вас на невдачі

Більшість людей не підозрюють, що щодня саботують власний успіх. Певні фрази та звички створюють у мозку настанову на невдачу. Ми повторюємо їх автоматично, не усвідомлюючи наслідків.

"У мене ніколи не виходить". Фраза закриває всі можливості для змін. Мозок починає шукати підтвердження та ігнорує успіхи: блокує мотивацію пробувати знову, формує вивчену безпорадність, знижує самооцінку, з'являється страх перед новим досвідом.

"Я не заслуговую на це". Так формується синдром самозванця. Людина підсвідомо ігнорує свої досягнення, бо "не має права" на успіх. У підсумку: відмова від можливостей, заниження цін на свої послуги, ігнорування компліментів та похвали, постійне відчуття провини за успіх.

"Я завжди такий/така" Слово "завжди" робить характеристику постійною. Коли ви кажете "я завжди", мозок автоматично повторює цю поведінку, бо вона стала частиною вашої ідентичності: "Я завжди спізнююсь", "Я завжди все забуваю", "Я завжди провалююся на співбесідах"

"Мені не пощастило". Ця фраза знімає з вас відповідальність і перекладає все на долю. Психологи називають це зовнішнім локусом контролю. Відбувається втрата віри у власні сили, пасивна позиція у житті, відмова від планування, очікування, що хтось/щось вирішить за вас.

"Я спробую". Звучить невинно, але це найслабша форма зобов'язання. Психолог Сьюзен Джефферс називає це "заздалегідь підготовленим виправданням для невдачі". Коли ви кажете "Я спробую" — у вас є план відступу, коли стверджуєте "Я зроблю" — ви берете відповідальність.

"Так простіше/безпечніше". Це фраза страху, замаскована під раціональне рішення. Кожен раз, коли ви обираєте "простіше", мозок зміцнює нейронний зв'язок "ризик = небезпека". Ви втрачаєте можливості для зростання, нові навички та досвід, підвищення доходу, цікаві знайомства.
#комунікація #психологія

«Ти впевнена/ий? Мені здається, ти неправильно пам’ятаєш» або «Ти надто чутлива/ий» - фрази, які  є класичними прикладами газлайтингу.

Ця маніпулятивна тактика покликана змусити вас поставити під сумнів власне сприйняття та здоровий глузд.

▶️Газлайтери перекручують правду, заперечують факти та маніпулюють вашими думками настільки, що ви починаєте сумніватися у власній пам’яті та судженні. Це відкриває їм шлях до контролю та подальшого маніпулювання.

▶️Газлайтинг може завдати неймовірної шкоди вашій самооцінці та впевненості, що робить його однією з найнебезпечніших тактик маніпулювання.

‼️Якщо ви виявите, що сумніваєтеся у власній пам’яті чи судженні, заснованому на наполяганні когось іншого - зробіть крок назад. Довіряйте власному досвіду та уявленням – вони справжні та важливі☝️

А у вас є знайомі газлайтери? Що ви їм говорите?

#психологія #комунікація

Цікавий неологізм, який нещодавно з'явився у нашій мові👇

🔸️Думскролінг (англ.) - надмірне та тривале поглинання поганих новин.

▶️У 2020 році Оксфордський словник визнав «думскролінг» словом року. І там його визначили ось так: the action of continually scrolling through and reading depressing or worrying content on a social media or news site, especially on a phone.

▶️Саме слово походить від англ.слів doom (загибель, доля, приреченість) і scrolling (гортати). Таким чином, буквально можемо перекласти слово як «прокручування долі»😎

В англійській мові також функціонують синоніми: doomsearching, doomsurfing☝️


Ставте ❤️, якщо цікаво дізнатися про природу цього інформаційного мазохізму

#слововживання #психологія

Думскролінг - це не завжди погано, але заради уникнення стресу іноді краще дивитися відео з котиками😏

Замість казки перед сном — порція приголомшливих та страшних новин. Сьогодні так роблять майже всі: ви лягаєте в ліжко, ховаєтеся під ковдрою, дістаєте смартфон, щоб іще раз перевірити соцмережі. І потрапляєте в пекло🤪

❗️БО «Наш мозок запрограмований на те, щоб виявляти загрози. Чим більше часу ми проводимо, гортаючи новини, тим більше небезпек ми знаходимо. Тим більше ми втягуємось у цей процес і тим більше турбуємося», — каже клінічна психологиня Амелія Алдао.

❗️Як вважає Памела Ратледж, голова Каліфорнійського центру досліджень психології ЗМІ, перегляд новин також може являти собою «нав’язливу потребу у відповідях». Особливо коли нам страшно. Думскролінг — своєрідна форма контролю за тим, що відбувається в нашому швидкому світі. Адже здається: якщо знаєш про щось погане — ти готовий до цього.

‼️АЛЕ безглузде і тривожне гортання новин — така ж погана звичка, як куріння. Щоденний думскролінг може викликати панічні атаки, безсоння, підвищувати рівень гормонів стресу — адреналіну та кортизолу. У майбутньому це може спровокувати захворювання серця чи діабет.

Новини є всюди, й читаючи одну, ви одразу починаєте читати наступну. Нинішній світ — це світ інформації, тому тут важливо будувати кордони і стежити за тим, коли, в якій кількості та для чого ви споживаєте негативний контент.
#психологія