Буває так, що за стражданням з приводу некерованої та сильної емпатії до інших — ховається проста відсутність внутрішньопсихічних кордонів та неусвідомлений потяг до злиття(с).
Звичайна розмова всередині дисфункційної сімʼї звучить приблизно так: «якшо у тебе проблеми, то це означає, що ти поганий».
щоб зберегти мир, то починаєте війну всередині себе
#помічаю
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Відповідно до теорії оперантного обумовлення, люди можуть навчитися використовувати їжу як засіб зниження дискомфорту, якщо ця поведінка приносить негайне полегшення. Наприклад, якщо людина з'їдає солодке, коли відчуває стрес і відчуває короткочасне полегшення, цей досвід закріплюється. В результаті їжа стає умовним “заспокоювачем”.
Соціальне навчання в середовищі, де дають цукерку, коли дитина плаче – також важливий момент. Якщо людина бачить, що в оточенні їжа використовується для зняття стресу, вона може навчитися того ж. Це може бути пов'язано як із культурними нормами, так і з сімейними традиціями.
Соціальне навчання в середовищі, де дають цукерку, коли дитина плаче – також важливий момент. Якщо людина бачить, що в оточенні їжа використовується для зняття стресу, вона може навчитися того ж. Це може бути пов'язано як із культурними нормами, так і з сімейними традиціями.
Накатана лижня — це зручно. Але не завжди туди, куди тобі треба. Те саме і з мисленням.
Психологічний добробут великою мірою складається з маленьких речей: робити рутини, рухати тілом, мати приємний досвід.
Не все можна врятувати і не всіх.
Не всіма дорогами пройти, як і не на всі варто ступати.
Не всім можна подобатися, як і не всіх треба любити.
Не за всі речі варто боротися, але є ті, без яких життя
втрачає сенси.
Не все, що здається любовʼю, є любов. І не за всі «люблю» варто триматися.
Не все те, що хочеться, варто мати, як і не все, що маєш, варто продовжувати тримати біля себе.
Не всі плани перетворюються на success story, як і не всі невдачі є програшем.
Не все варто часу і уваги, але є те, на що їх не треба шкодувати.
Не все зрозуміле є істиною, як і не все, що складно пояснити, вигадкою.
Не всі історії мають мати продовження. Інколи варто зупинитися поки історія не перетворилася на дешевий серіал.
Не все сказано, але не все і має бути. Принаймні на сьогодні.
volodinalyona
Не всіма дорогами пройти, як і не на всі варто ступати.
Не всім можна подобатися, як і не всіх треба любити.
Не за всі речі варто боротися, але є ті, без яких життя
втрачає сенси.
Не все, що здається любовʼю, є любов. І не за всі «люблю» варто триматися.
Не все те, що хочеться, варто мати, як і не все, що маєш, варто продовжувати тримати біля себе.
Не всі плани перетворюються на success story, як і не всі невдачі є програшем.
Не все варто часу і уваги, але є те, на що їх не треба шкодувати.
Не все зрозуміле є істиною, як і не все, що складно пояснити, вигадкою.
Не всі історії мають мати продовження. Інколи варто зупинитися поки історія не перетворилася на дешевий серіал.
Не все сказано, але не все і має бути. Принаймні на сьогодні.
volodinalyona
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
мультфільм про залежність
Відкрита емоційна рана це як спотворювальне скло, яке не дає побачити саму реальність. Через рану як не дивись, бачиш лише біль.
Нагадування: те, як з вами вчиняють — це не завжди особисте. Це не завжди навмисно. Багато людей діють на автопілоті, повторюючи одні і ті ж шаблони, не усвідомлюючи себе.
Нагадування [2]: не треба довіряти всім своїм думкам, коли ви втомлені, засмучені, тривожні, злі. тому що втомлений мозок навіть вирішені питання вважає невирішеними. видихніть, дайте собі час, і подумайте про все знову, коли дихання буде рівним, а голова ясною
Найкраща самопідтримка — це діяльність направлена на покращення свого положення
Щоб концепція «прийняття себе» НЕ стала пасткою, дуже важливо розуміти одну річ:
Прийняти – це побачити себе не лише з позитивних сторін, а й з найгірших – без нападу, без провини та сорому.
Прийняти – це побачити. Не один раз.
Це процес на все життя.
Це праця, в якій потрібно прощати, намагатися зрозуміти, злитися, знову переживати та вчитися.
І саме у цій праці починаються реальні психічні зміни.
Прийняти – це побачити себе не лише з позитивних сторін, а й з найгірших – без нападу, без провини та сорому.
Прийняти – це побачити. Не один раз.
Це процес на все життя.
Це праця, в якій потрібно прощати, намагатися зрозуміти, злитися, знову переживати та вчитися.
І саме у цій праці починаються реальні психічні зміни.
Зцілювати інших неможливо. Можна лише створити та запропонувати їм простір, у якому вони, якщо захочуть, зможуть зцілити себе самі. Тому не беріть на себе відповідальність за зцілення будь-кого, окрім себе самого.
будь-які стосунки — завжди про пізнання себе через іншу людину. якщо стосунки не принесли того, чого ви хочете, то вони навчили вас тому, чого ви точно не хочете.
Прийняти — не означає згодитися або схвалити те, що приймаєш. Прийняти — означає визнати, що існує те, що існує.
Яке б не було мистецтво — високе, низьке, зрозуміле, незрозуміле — якщо воно допомагає людині дістатися до вищих естетичних переживань — є для неї ніби входом у світ краси — воно має рацію. Тобто воно мистецтво, тому що виконує свою функцію.