Здається нам, мова йде про цей храм.

Хотілося б побачити позицію Блаженнішого Святослава Шевчука, Патріярха і Отця УГКЦ.

Чи буде о. Ігор обміняний на когось? (росіяни вже міняли своїх мпшних агентів попів). Нам відомо, що обмін зараз пригальмований, але взагалі про отця Ігора пам'ятають? Чи залишать його на підвалі фсб аби потім, розповідаючи про нього, називати мучеником за віру?

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Ви, певно, бачили новину про черговий російський злочин. Вони влучили у харківську друкарню "Фактор-Друк", загинули семеро працівниць, багато людей поранені. Це місце, де видавництво Vivat друкує свої книги. Зокрема і спільні з "Історичною правдою" - "Справа Василя Стуса", "ОУН і УПА. Зродились ми великої години", "Війна двох правд", "Країна жіночого роду", "Друга світова. Непридумані історії". Бачу несеться флешмоб - придбайте собі чи на подарунок кілька книг у "Вівата", щоб колеги швидше відновили виробництво й допомогли родинам загиблих. Росія має бути знищена як загроза людству. Сайт, де прошу замовити книжки - https://vivat.com.ua/

Проросійський пропагандист Ян Таксюр, який раніше радикально піарив і захищав УПЦ (МП) і єдність її з Московською патріархією був обміняний у 2023 році на українських військовополонених і після чого живе в росії. Зараз він час від часу з’являється на росТБ із побрехеньками про Україну. Нещодавно, в мережу потрапило відео із…

https://df.news/2024/05/24/kolyshnij-propahandyst-taksiur-zaiavyv-shcho-v-ukraini-treba-osvobozhdat-virian-upts-mp/

Шкода що обміняли, але обміни таких ось таксюрів допомогли б наприклад вивезти в Україну тих, хто зараз катується фсбшниками на ТОТ, або десь на московщині. Наприклад можна було б визволити отця Ігора.

Чи ми почуємо якісь заяви від керівництва УГКЦ стосовно ситуації в омську?


CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Антін Варивода
Церква св. арх. Михаїла в с. Сможе (Сколівський р-н, Львівська обл.)
1937

Церква Всіх Святих
с. Поплавники (тепер в Музеї народної архітектури і побуту Прикарпаття в с. Крилос, біля Ів.-Франківська)
поч. ХХ ст.

Світлина: Oleksandr Malyon

​​#церковнаборотьба #рпцву

Московські попи-попозиціонери скиглять, що їм не треба Пашу мерседеса, мов він "не ідейний", "мєрзавєц".

Ха-ха.

Забирайте-забирайте цей непотріб.

Паша мерседес - це еталонний приклад пристосуванця, якого "перевиховувати" сенсу немає. Він спочатку зрадить те місце, звідки він прийшов, а потім зрадить того, хто взяв його на поруки. Але водночас з тим, Паша, оскільки він пристосуванець, має багато-багато зв'язків як в Україні, так і на росії. Саме тому, нешановний, його й заберуть. І ніхто ваших патріотичних скиглень не почує, можете навіть не намагатися.

Сподіваємось, що замість нього ми повернемо наших хлопців-маріупольців, які після відпочинку із великим задоволенням знову візьмуть в руки зброю і зможуть розквитатися за все, що орки робили з ними в полоні.

А ось адекватним мпшникам ми ще раз нагадаємо.

Поки що шановні брати і сестри у Христі!

Вас к и н у т ь. Просто кинуть. Ви цьому мерседесові збирали на заставу, і де він тепер? Сидить собі спокійнесенько на золотій канапі із золотою подушкою під сракою, гербату потягує та представників ПЦУ приймає.

За що ви тримаєтесь? За храми? Їх переведуть. За "батюшек"? Так адекватні перейдуть, а інші... або на підвал, або в Румунію/Чехію,росію. За Віру? ПЦУ визнає всі таїнства мп, крім того ПЦУ має всі шанси отримати визнання нових церков у найближчі 2-3 роки.

Думайте, шановні. Часу обмаль.

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

​​Протистояння владик на Черкащині: в ПЦУ знову спалахнули протиріччя між групами вихідців з УПЦ КП та УАПЦ

#інсайдиchurcher #церковнаборотьба

Дізналися тут пару цікавих, хоча й неприємних моментів, які вже назріли, перезріли і вимагають м’яко кажучи уваги Предстоятеля Блаженнішого Митрополита Епіфанія.

Відомий нашим підписникам архієпископ Афанасій Шкурупій знову конфліктує — відтепер з митрополитом Черкаським і Чигиринським Іоаном Яременком, головою СУВД.

І щось нам підказує, що цей конфлікт не останній...

Зараз конфлікт виник на фоні земельної ділянки у с. Самгородок, яку митрофорний протоієрей Михайло Шевчук, з благословення владики Афанасія, разом з місцевим меценатом зареєстрував для невеличкої каплички.

Після завершення будівництва, на радість місцевим мешканцям в капличці розпочалися служби, вже планувалися заходи по приїзду архієпископа Афанасія... але незабаром, нікому нічого не повідомляючи, там з’явився і почав служити невідомий раніше священник, скерований туди владикою Іоаном. При чому не просто служити, а ще й готуватися до приїзду владики Іоана, який є запланований на 1 червня.

Почувши все це ми, чесно кажучи, спочатку не повірили, але наш співрозмовник наполягає на тому, що після завершення будівництва єпископ Іоан вирішив просто “віджати” цю споруду, не дивлячись на те, що під час її будівництва жодних зусиль не докладав.

Шпурлятися звинуваченнями не будемо — все ж таки хотілося розібратися (власне тому непогано було почути думки тих, хто в темі churcher@protonmail.com), але ще раз змушені констатувати, що між представниками УАПЦ і УПЦ КП всередині ПЦУ досі немає адекватного порозуміння.

І справа, як ви розумієте, не тільки в непростому характері владики Афанасія або теоретичному бажанні Епіфанія ліквідувати колишні УАПЦшні парафії, бо конкретно тут простежуються певні тенденції — раніше митрополит Іоан вже отримав собор з м. Смілі, а також відібрав ті парафії (попросивши митр. Епіфанія перевести їх у ставропігійне управління), які перейшли з мп до Харківсько-Полтавської єпархії.

Дуже хочемо, аби мирне рішення таки знайшлося і ці клаптики, які у 2018 році зшилися на Об’єднавчому соборі, все ж таки перетворилися на монолітну ковдру, яка своїм теплом зігріватиме Україну, її народ та його душу. Перед ПЦУ зараз надто багато різноманітних задач, рішення яких ну зовсім не передбачає наявність внутрішніх суперечностей. Треба у першу чергу пам’ятати про необхідність отримання визнання з боку БПЦ та інших церков, думати про те, як вирішити МПшне питання.


CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Цікавий матеріал "Бабеля" про історію, "психологічний портрет" і зв'язки Запорізького митрополита рпцву Луки Коваленка.

Попри "стандартну" журналістську "об'єктивність" певного типу - трохи огидного, на кшталт "і нашим, і вашим". Рівно як і нещодавня новина "Суспільного" щодо угоди про почергові служіння рпцву та ПЦУ в храмі Різдва Пресвятої Богородиці у селі Заріцьк на Рівненщині.

Ніби існування рпцву на українській землі - це гаразд. Навіть зараз, під час війни, коли ця рпz підтримує вбивців наших братів, сестер, батьків і дітей.
Навіть без жодних внутрішніх змін та очищення рпцву, саме в такому вигляді та стані, в якому ця структура перебуває.
Без жодної публічної відмови від хибних поглядів "рускава міра".

Чи пов'язане це з нещодавньою риторикою рпцву про її нібито відкритість до пошуку «формулу згоди» (але на старих московських умовах!)? Якось такий варіант не дуже нам подобається... не варіант, а "прогин" під ворога коштом довгострокових національних інтересів.

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

У Ватикані висловилися проти ударів по території РФ, бо це «неконтрольована ескалація»

Ватикан виступив проти завдання ударів західним озброєнням по території Росії, оскільки це означатиме «неконтрольовану ескалацію» Про це заявив державний секретар Ватикану кардинал П'єтро Паролін.

«Я думаю, що ця можливість повинна турбувати всіх тих, кому близька доля нашого світу. Це може спричинити ескалацію, яку вже ніхто не зможе контролювати. Це дуже тривожна перспектива», — заявив Паролін.

Разом з цим він підкреслив, що Ватикан працює на гуманітарному рівні, зокрема щодо питанням повернення додому депортованих українських дітей.

Про мобілізацію і священство за кордоном

#інсайдиChurcher #вартопрочитати

Як всі ми з вами вже відчули, з 18 травня новий мобілізаційний закон відверто кажучи змінив життя багатьох громадян. Враховуючи що усі священники- чоловіки, їхнє життя змінилося так само, як і "цивільних".

Якщо раніше ті, хто служить за кордом, виїжджали в Україну аби періодично відновлювати відповідні документи, не побоюючись втратити можливість повернення до місця служіння, то зараз більшість з них не розуміє - чи вдасться повернутися на парафію (а для цього треба перетнути кордон), чи ні.

Крім того, для тих, хто поки що не має необхідності повертатися в Україну за новими документами, реально існує ймовірність втрати можливості отримувати консульські послуги, оскільки вони не оновили дані в ТЦК.

Врешті решт може статися, що кілька парафій за кордоном просто втратять своїх священників, оскільки вони після оновлення даних в ТЦК не зможуть повернутися.

І це ми зараз не перебільшуємо - такі проблеми очікують більшість отців з УГКЦ, ПЦУ та й мп за кордоном. Ми ні на що не натякаємо, але напевно треба подумати і вже якось опрацювати рішення щодо священства, яке б дозволило і зберегти закордонні парафії, і задовольнило б всіх, зокрема представників ТЦК.

Не знаємо, чи допоможе, але ми наших читачів щодо мобілізації священства опитували 2 рази (тут 👈🏻і 👉🏻тут)

Пишіть якщо що на churcher@protonmail.com

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Глава УГКЦ у 120-й тиждень війни: Прошу пом’янути 12-річну Марічку із Харкова — парафіянку нашого собору Святого Миколая

«Дитина в Україні під час війни — особа, яку найбільше вражає жорстока воєнна дійсність. Вкотре запрошую всіх звернути увагу на дітей, про яких Папа Франциск говорить як про тих, хто не вміє усміхатися, у кого війна вкрала дитинство».

Про це сказав Блаженніший Святослав у відеозверненні у 120-й тиждень повномасштабної війни.

Глава УГКЦ попросив молитовно пом’янути одну загиблу дівчинку: «Це 12-річна Марічка Мироненко із Харкова, парафіянка нашого собору Святого Миколая. Вона разом із мамою Іриною від початку повномасштабного вторгнення не покидала цього міста. Ці люди були активними волонтерами в нашому храмі... Марічку, якій було неповних 12 років, росіяни вбили разом з іншими дітьми і мешканцями міста в „Епіцентрі“ керованими авіабомбами, запущеними з території росії. Ця дівчинка сьогодні, мабуть, помагає з небес, як волонтерка, потребуючим людям героїчного Харкова».

🎥 ВІДЕО

У ПЦУ розповіли, що буде цього року з Петровим постом

Православна Церква України скасувала Петрів піст 2024 року через перехід на новий календар. Як відомо, цей піст повинен починатися за тиждень після П’ятдесятниці, яка цьогоріч припадає на 23 червня. Оскільки свято Петра і Павла за новим стилем – вже 29 червня, тож часу на піст немає.

Водночас в ПЦУ пропонують тим, хто бажає поститися, обрати для цього інший період – після свята Петра і Павла.

“Цього року склалася виняткова ситуація з Петровим постом: він випадає через зміщення дат у зв’язку з переходом на новоюліанський календар. Пам՚ять славних і всехвальних першоверховних апостолів Петра і Павла відзначатимемо 29 червня. Але для тих, хто бажає поститися, можна взяти періодом посту дні після свята, з 1 по 5 липня”, – повідомляють в ПЦУ.

Цікава стаття та пропозиція з актуального питання на "Дзеркалі Тижня". І ось такі результати опитування авдиторії видання.

Цікаво, чи не можна поєднати таке "ручне управління" із рішенням від УГКЦ:
🔹 священники не йдуть служити, але зі знанням всіх страхів і труднощів чесно мотивують на захист Батьківщини інших, нагадуючи про вищі цінності та Божу допомогу в жертовному служінні та несенні вільно прийнятого обов'язку, зокрема військового;
🔸 а хто не співпрацює з ТЦК і не робить цієї просвітницької роботи, хай мобілізуються та йдуть допомагати захисникам на загальних підставах і в той спосіб, який їм довірять: хоча б фізичною працею.

CHURCHER

CHURCHER 2.0 - резерв

Американський учень, попри заборону, свідчить про Христа у випускній промові

Міхей Прайс — випускник середньої школи, якого обрали для виголошення підсумкової промови. Він додав до свого виступу кілька речень про важливість віри, які не узгодив із керівництвом школи. Юнак почав свою промову зі слів «честь, хвала і слава моєму Господу і Спасителю Ісусу Христу...», а завершив натхненним посланням про Христа:

Керівництво школи було обурене такою сміливістю та позбавило випускника урочистого вручення диплома. Попри тиск працівників школи, юнак отримав підтримку від своїх однокласників та присутніх гостей. Вони зустріли його промову оваціями. Міхею довелося пізніше забирати свій диплом лише у кабінеті директора і після отримання догани.

Його вчинок та наслідки стали вірусними в інтернеті і чимало людей підтримали юнака в його прагненні ділитися вірою. Однак були й критики, які вважають євангельське послання й промові неприйнятним.