Львівське єпархіальне управління повідомляє, що 5 квітня о 9:00 на територію Кафедрального собору зайшли невідомі люди (до 50 осіб) та заблокували вхід на територію і до храму.

Невідомі люди під головуванням представника громадськості провели парафіяльні збори про перехід громади храму до ПЦУ.

У зборах взяв участь священник Львівської єпархії ПЦУ під керуванням митрополита Макарія.

Важливим моментом є те, що ними було зірвано Божественну літургію. Ми бачимо дії священників ПЦУ, яки виходять за межі будь-якого християнського, навіть морального сприйняття.

Повідомляємо про те, що Релігійною громадою парафії святого великомученика Георгія жодних рішень про перехід до ПЦУ не приймалося.

Поліція виганяє парафіян зі Свято-Георгіївського собору Львова

Свято-Георгіївський собор Львова. 5 квітня 2023 року

Ситуація навколо храму.

У Львові демонтували храм святого рівноапостольного князя Володимира Української Православної Церкви.

6 квітня 2023 року, у Львові знесли православний храм. Ця громада неодноразово піддавалася утискам. Храм декілька разів намагалися знести та двічі підпалювали.

Виходячи з того, що рішенням Міської ради земельну ділянку, на якій знаходиться храм, передали ПЦУ під будівництво кафедрально собору, було прийнято рішення про знесення храму як незаконної забудови.

З часів пострадянського тоталітарного режиму ще не було такого, щоб в Галичині зносилися православні храми. Храм - місце, де здійснюється безкровна жертва, місце, яке є святинею.

Нажаль, це не зупинило радикально налаштованих людей та храм на Сихові був знесений. Громада залишила храм. На нашу думку він міг би продовжувати існувати та використовуватися громадою ПЦУ, адже будівництво кафедрального собору ще довгий час не буде розпочато.

Історія показує, що такі дії приводять до трагедії. Тим більше коли держава перебуває у війні, а ми колінопреклонно просимо у Бога миру і перемоги. Перемогу Господь посилає там, де є єдність, любов та порозуміння.

Молюся за те, щоби Господь не допустив для нас випробувань. Закликаю всіх до примирення і взаємоповаги на засадах Євангельскої любові.

Боже благословення хай буде з нами. Бажаю всім мирного Страсного тижня.

​​Благовіщення Пресвятої Богородиці.

7 квітня 2023

В сучасному світі, нам доводиться стикатися із різноманітними новинами, які час від часу є досить сумними чи трагічними. Кожного дня ми бачимо певну інформацію з приводу тих чи інших подій, що теж певним чином впливає на наш настрій чи душевний спокій. Сьогодні ж ми святкуємо величне свято, яке сповіщає нам про те, що всі новини, які ми дізнаємося в нашому житті є малозначимими перед найголовнішою, що тільки була в цьому світі – новина про Воплочення Боголюдини Ісуса Христа!
 
Зараз ми називаємо цю подію Благовіщенням, але досить тільки уявити ті відчуття юної Діви Марії, до Котрої тоді був посланий Архангел. Богородиця, як старанна учениця, знала Священну історію Старого Завіту: Їй було відомо і про гріхопадіння прабатьків Адама та Єви, і про очікування Месії, Який мав визволити людство від прокляття, і пророцтво Ісаї теж Вона знала. І ось приходить до Неї Божий вісник і не починає з переказу всього того, що й так було відомо Марії – він одразу звертається: «Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою!» (Лк. 1, 28).
 
Архангел Гавриїл передає Обраній Діві головне – передає радість! Так з радості починається історія Боговтілення Христа, радіти повелів і Сам Господь вже після Свого Воскресіння жонам-мироносицям (Мф. 28, 9). Саме тому ми, християни, є людьми радості, історія якої для нас сьогодні починається в Назареті! Але ця радість являється світові не сама собою, але тільки з великого смирення Пресвятої Діви.
 
Сьогодні, для нас звіщено початок спасіння. Але всім своїм розумінням ми маємо усвідомлювати, що це спасіння почалося із довіри. Саме довірившись Богові, назаретська Отроковиця стала Небесною Владичицею, Котра херувимів Чесніша і Славніша від серафимів. Богородиця стала Тією, Котра, за словом Її вірного слуги – преподобного Паїсія Святогорця, без залишку довірилася Богові і цією довірою привела весь людський рід до спасіння у Вічному Царстві Воплоченого Сина, Безначального Отця і Животворчого Духа.

​​Неділя 6-та Великого Посту.
Вхід Господній в Єрусалим.

Сьогодні, ми стоїмо на порозі Страсної седмиці, готуючись увійти до тижня, що приведе нас до Гробу Воскресіння нашого Спасителя. Подія Входу Христа до Єрусалима – це підтвердження Його слів про майбутні страждання, смерть та повстання із мертвих задля життя усього світу. Христос сьогодні в оточенні Своїх учнів чує величні слова та прославлення єрусалимлян і паломників Святого Міста, споглядає радість та тріумфування юрби великого народу, який вже зовсім скоро змінить тон хвали на криваві викрики бажання смерті Боголюдини Христа.
 
Згадуючи цю давню подію, для сьогодення ми маємо можливість поміркувати над тим, якою насправді трагічною постає людина у світі. Ця трагічність в тому, що задля власного комфорту та вигоди людина іноді готова просто на жахливі речі, втрачаючи будь-які межі дозволеного. Погляньмо на натовп, який зустрічав Христа: це люди, які зібралися в Єрусалимі для святкування релігійного свята, а, отже, – це люди, котрі, як мінімум, ідентифікували себе людьми віруючими. Але вже за декілька днів ці ж самі віруючі люди будуть прохати смерті для Христа і в екстазі ненависті приймати Його Кров не тільки на себе, але і на свої майбутні покоління (див. Мф. 27, 25).

Ми завершили Святу Чотиридесятницю, але ще продовжуємо Великий піст, частиною якого є Страсний тиждень. Церква готувала нас до входження в Єрусалим із Господом, щоб ми після вже пройденої постової ниви знайшли і обрали своє місце на вулицях давнього Єрусалиму. Христос не примушує нас йти за Ним, а лише кличе і очікує на нашу щиру відповідь, яка буде зроблена не за Його велінням, а нашим свідомим волевиявленням. «Якщо немає волі людської, – говорить преподобний Макарій Великий, –Сам Бог нічого не робить, хоч і може за Своєю волею». Напередодні трагічних подій Євангельської історії ми маємо особливо поміркувати над тим, для чого ми використовуємо власну, Богом дану, свободу: задля Його слави та нашого спасіння чи задля власної слави та відчуження своєї душі від райської домівки. Саме Рай – найбажаніше місце, дороговказом до якого слугує Господній Хрест, за яким вже проглядається та пресвітла гефсиманська печера, з якої засяяла радість всьому світові.

Митрополит Львівський і Галицький Філарет.

​​Дорогі браття і сестри! Вітаю Вас зі святом Входу Господнього в Єрусалим !

У зв’язку з ситуацією, що склалася із захопленням храму тепер в нас немає можливості молитись разом в нашому храмі!

Але Господь з нами! Молитва духовенства продовжує лунати в нашому місті. Збирайтеся зі своїми близькими та продовжуйте молитися вдома!

Зберігайте мир в серці і кріпость духу. Закликаю на всіх Боже благословення, хай Господь молитвами Богородиці помилує всіх нас.
+МФ

Кожен з Вас може освятити вербу самостійно прочитавши молитву і окропивши її святою водою.

Докладніше:
http://upc.lviv.ua/publikatsiji/2151-zvernennya-mitropolita-filareta-do-viryan-z-nagodi-verbnoji-nedili-posliduvannya-osvyachennya-verbi

Молитва:

Текст молитви українською мовою:

Господи Боже наш, Ти, що сидиш на херувимах, Ти підніс силу Твою і послав Єдинородного Сина Твого, Господа нашого Ісуса Христа, спасти світ хрестом, похороном і воскресінням Своїм, — Його, що прийшов до Єрусалиму на вільні страждання, сьогодні люди, що сидять у темряві й тіні смерти, зустрінули, взявши, як знамено воскресіння, віття дерев і галузі пальмові.
Сам, Владико, збережи і охорони і нас, що віття це за прикладом тих в цей передсвяточний день несемо в руках. Щоб, як і ті народи й діти викликували Тобі Осанна — так і ми в піснях і співах духовних досягли животворчого триденного воскресіння в Тому ж Христі Ісусі, Господеві нашому. З Ним Ти благословен з Пресвятим, Милосердним і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Благословляються і освячуються віття й галузі ці окропленням води цієї свяченої в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь. (Тричі).

​​В день свята Входу Господнього до Єрусалиму митрополит Філарет звершив Літургію на столичній парафії преподобного Сергія
 
9 квітня 2023 року, у Вербну неділю, свято Входу Господнього до Єрусалиму, митрополит Львівський і Галицький Філарет очолив Божественну літургію в храмі преподобного Сергія Радонезького у Києві.

Його Високопреосвященству співслужили: благочинний Солом'нського району та настоятель храму протоієрей Ярослав Шовкеник, клірики храму.

Після читання Святого Євангелія архіпастир звернувся до вірян із словом проповіді.

За Літургією були піднесені сугубі молитви за мир в українській землі, за припинення війни та за військовослужбовців Збройних Сил України.

Наприкінці богослужіння Митрополит Філарет прочитав молитву на освячення ваій та окропив вірян і вербові гілки святою водою.

Напередодні ввечері, митрополит Філарет співслужив Блаженнішому Митрополиту Онуфрію за всеношною в храмі прп. Агапіта Печерського Києво-Печерської лаври.