Чупік Кулсторіз
4.67K subscribers
410 photos
66 videos
2 files
423 links
Історії з війноньки які я пишу на цій самій війноньці.

https://t.me/choopeekwarcomments. Срачі влаштовуєм тут.
Download Telegram
Але повернемось до вилазки…
Ми заїхали в декілька магазинів і один супермаркет. Ви знаєте в зомбі-фільмах там завжди щось можливо було знайти. Магазини і супермаркет були настільки пусті, що було враження що їх навіть віником замели.
Потім ми заїхали в якийсь офіс - окрема будівля з побитими вікнами. Там вже хтось був і все було закидано на поверхах та в кімнатах "Черемухой". Дихати було неможливо: з очей текли сльози. Але прикрившись бафами ми зайшли все ж таки.
Не було там слідів війни або якихось перестрілок, лише факт того що звідси виносили найцінніше. Вже потім я зрозумів що там помародерили підари: вони винесли сейфи і компи.
А в кабінеті директора на дошці, де раніше малювались якісь плани, був напис "Алах Акбар, беги хохол мы тут были" я взяв маркер і дописав "Я теж тут був - вас не бачив"
Ну в той момент мені здалось що це смішно. Не, я скажу що це і зараз смішно. (згоден, це - смішно.- прим. ред.)
Короче поки я шукав антисептик щоб на ньому гріти чай, якусь їжу, теплі речі, короче щось корисне. Червоний же доставав з не викрадених комп'ютерів оперативну пам'ять і ще якісь там запчасті.
Нахуя - не розумію і досі, навіть якшо типу ти збирався їх продати вони ж коштують копійки. В нього на той момент просто не було розуміння що ми звідси з Маріка не вийдемо живими, а якщо й вийдемо, то нам точно на цьому шляху знадобиться щось інше. Ми розділились - я ходив в одному краю будівлі він в іншому. Зайшовши в один з кабінетів де не було вікна - я сів на дуже зручне кресло і дивився у вікно.
Обзор з того вікна охоплював частину вулиці яку я бачив: згорівший автобус, повалені стовпи, короче - пуста вулиця. Сонце вже було на іншій стороні вулиці і все це було у тіні, на хвилину, чи може трохи більше, наступила тиша. Нічого не бабахало і взагалі ніякого шуму, “мертвий город” подумав я і заринувся в роздуми як там моя сім'я, як друзі, як там взагалі моє місто? Тут я вмикаюсь і чую розмови, начебто пошепки - віддалені. Мене трохи охопив жах. Я зрозумів шо це підари. я пригнувся і слухав. Потім піднявшись я побачив їх з вікна. Рухались вони не як бойова група - а як группа підарів. Помітив що зі зброї в них АКМСи, у чорній формі - на спині були написи білим кольором. Біла повязка на нозі, це мені говорило про те що це не обригани якісь. Вони йшли з набитими рюкзаками. Забігає Червоний, я цому кажу “пригнися трохи! он уїбани ходять”, він підійшов до вікна “треба тікати Чеба”, машина була припаркована з іншої сторони будівлі, “але якшо і там була якась група?” сказав йому я.
Кажу треба пересидіти, якщо нас побачать - ми не виживемо тут. Думка прийняти бій була - але я її відкинув. Нас переважали в чисельності і я не знав одні вони тут чин ні. Вони йшли по вулиці і заходили в дома,в деяких були хвилину, в деяких по півгодини. Завжди залишаючи на прикриття двох підарів які дивились в різні сторони вулиць. До темноти залишалось дві години: наступна будівля на черзі була наша - і вони двинулись в нашу сторону.
Белатриса нарешті перетворилася з облізшого кошеняти - на гарну кицьку)
Підписник підігнав.
Cyberpunk: Phantom Energy.

Доречі: дарую ідею для назви кав'ярні:
КІБЕРПАНКАВА
Чи
КіберПанКава
:-)
Старість не радість. Пора купувати тонометра. Тиск зайобує)))
Текст без редактури.
#Чупік

Відпустка відгреміла досить швидко. Нічого надзвичайного не трапилось. Трішки потрігерився в готелі в Яремчі, але потім виявилось що добра половина оточуючих це командири дивізіонів, розвідники, піхотинці. Тому я тихенько посьорбав пивка і чудово відпочив з Пташечкою і Сарою. Малій дупі готель дуже сподобався і вона постановила що нам треба ще на кілька днів тут затриматись. Бо вдома немає басейна. Ми з Пташечеою цю ідею рішуче підтримали. Готель "Ведмежа Гора" - рекомендую. Чистота, комфорт, вишколений персонал, не всі гроші світу.

Далі було більше. Повернулись в Чернівці, там потусили решту відпустки. Я зрозумів що я став сімейним, або ж відлюдкуватим. Поки я вдома - я не хочу бачити, чути і взаємодіяти з іншими людьми. Внутрішній голос кричав і топав лапками: "шановний, ви блядь в отпуску, тусуйте з сім'єю". Але все таки з Бургером і його фройлян я побачився. А три єгеря придушили внутрішній голос що генерував докори.
Рекомендую бар 28/33 в Чернівцях. Душевно і по домашньому. Потім з друзяками пішли в БарDuck але попри кльовий музон, там якось не попіздєть. А ось в 28/33 якась особлива атмосфера. І всі схильні на попіздєть. Переспілкувався з усіма. Набухався як скотина. Бармен запакував мене в машину і повіз додому по закриттю.

Відпустка завжди тягнеться якось дивно. Спершу повільно, ще купа часу попереду. А потім - бааац. І відпуск скінчився.

З Че до Констахи я доїхав годин за 15. З Констахи до Че - я їхав 12 годин)))) причому обидві поїздки далися дуже легко. Певно я вже звик стирчати за кермом по 12 годин)) по бла бла кару нагріб пасажирів, і в Констаху їхав з двума синіми в гавно виховательками дитячого садочку. Було весело :-)

По прибуттю мене чекали нові новини: ми переїзджали в нове очко.

Про нього і буде наступний текст (і збір). Текст про пройобане майно і зраду. Але на відміну від Іванівського - ця двіжуха пройшла для піхоти лайтовіше.

Під час відпустки пограв в Sifu, Unravel 2, Cyberpunk 2077 і грульку про Май Літтл Поні))
Навчив Сару битись на мечах) трошки відгріб від неї)
Доброго ранку.

Ви просили - ось отримуйте! Текст про зрадоньку. Дещо поверхневий, але я не хотів писати простиню на 350 сторінок.
Ну і пісенька для доброго раночку)
https://youtu.be/l1XRcw3nLS0?si=8PP1b7nQDr2sPX-D
В-П-У.
#Чупік

- Чупік, тут прийшла розпоряга, повідправляти сержантів в ТЦК щоб вони займались рекрутингом.
- Яких сержантів?
Ми обидва дещо натягнуто посміхаємось. По-перше: мій співрозмовник - сержант. Явно натякав на себе. По-друге: сержантів у нас майже не лишилось. Основна маса людей в нас благополучно потрьохсотилась, хтось втік в СЗЧ, хтось загинув. В нас залишилась купка людей які були раді вийти з села Нижня Залупа і тепер мали можливість бігати по полігону.

- Це тіпа “поповнення нема, йдіть когось собі надибайте і переконайте вступити до нас”?!
- Типу того.
- Вони взагалі в курсі, що рекрутинг 90% всіх підрозділів базується на одній єдиній фразі: “ви не потрапите в піхоту!”. Бо в умах обиватєля, піхота - це смерть. От тільки ти потрапив в списки піхоти, все - ти вмер-помер-убило, розпідарасило. А це неправда. В основном у нас люди вибувають по пораненням.
- Я вже бачу рекламний плакат і готовий слоган: ВСТУПАЙ ДО НАС! У НАС НЕ ВМИРАЮТЬ,У НАС - ТРЬОХСОТЯТЬСЯ.

Цього разу ми вже реготали в голос.

Всі розуміють що піхота це срака. Найкращі пригоди, найскладніші випробування і все це без тіні розуміння коли тебе підмінять. Всі кажуть що в житті немає справедливості, але в піхоті справедливість має від’ємне значення. Піхота це і складне випробування для командира. Ти можеш приймати вірні рішення, правильні рішення, але все одно хтось буде гинути чи зазнавати поранень (частенько з власної тупості, але то такоє). Тому єдине що лишається, це видати вдалий план і дати все що потрібно для його виконання. Але дуже часто для виконання задач тобі потрібні люди. А в тебе їх немає. Тобі їх ніким замінити, ніким поповнити. Або (що ще гірше) на поповнення тобі присилають якийсь “супер боєздатний” спєцназ підрозділ старих дідів, чи отказніків. І старший командир козиряє “я он роботу зробив, підкріплення вам організував”, а от ротні і комбати розуміють що кіна з цього не буде. Ці люди не здатні виконувати задачі. Єдине що вони можуть - сидіти по підвалам і скулити. Або ж кричати: “Там смерть, я їбав!”. Потолок професійних і вольових можливостей цих людей - сторожити другу лінію і ліниво її копати.
Верхній штаб лише дивиться на цифри штатки і бачить що у тебе в роті, нехай, 40 чоловік. Але піхоти з них - десять. Решта це управління і броня. По батальйону, генерал Ясєн Хуй, бачить купу людей що сидять в тилу. І йому пахую що це ПТРК, дроноводи, стройова, броня. Всіх в окопи, нахуй. Війна судного дня, нахуй. Що буде завтра - йому пахую і його не їбе. Йому головне сьогодні відстрілятись і виконать задачу. І доповісти.

Тому що доповідь це важливо. Бутусов, он, видав шикарну фразу: “Сунь Цзи написав трактат “Мистецтво війни”, а Збройні Сили України можуть написати свій трактат: “Мистецтво доповіді”.

ЗСУ дуже плотно просідає в плані піхоти. Як по якості, так і по кількості. Армія не навчилась берегти, держава не навчилась поповнювати, люди не навчились туди записуватись. Всі. Всі (включаючи мене, який сидить на КСП і гребе пиздяки лише епізодично) розказують шо: бля, нада записуватись в піхоту. Особливо смішно це чути від тих хто не в піхоті. Всі хто не в піхоті - більшість за хуй себе вкусить, але в піхоту не підуть. Бо вони теж свято впевнені що піхота це вмер-помер-убили.
Я інколи сумую за своїми буднями взводніка\ЗКРа. Але частіше радий що я вже не в тій сраці. Втеча з піхоти, це дуже дивна штука. З одного боку - ти радий що цей епізод життя скінчився. З другого - не вистачає двіжа.

Яке ж Остаточне Рішення(ТМ) по піхоті? Пан Сирський і всі генерали впевнені що в піхоту треба переводить всіх нахуй. Повитягати з тилу всіляких безполєзних кровосісь і закинути їх в піхтуру. Хай бігають. Але якісно прикіпівшого до свого місця підараса так просто ти з посади не переведеш. Та й це націлено більше на рядовий склад. Хоча багатьох старшин, сержантів, офіцерів можна було б закинуть на півроку в піхоту. Таке собі проф підтвердження придатності.
В ітогі в піхоту потрапляє всіляка тилова наволоч яка прикусила мінєта своєму начальству. Ну і купа середньої адекватності спєців. Артилеристи, водії тощо. Багато по зальоту.
А потім армія формує нові бригади і шукає артилеристів, водіїв, мінометників, стройовиків і поварів. Доля цих бригад - укомплектуватись командирами, тиловиками і мати жменьку бійців. Які будуть хуяритись 24\7 без шанса на перевод, відпочинок і дємбєль.
----------
додам що в кацапа справи так само. Вони теж просіли по кількості. По якості - їх піхота виросла з 22го року. Інколи здається що руска піхота це леви, або заматьорівші бойові підараси, але це лише здається. Видно завжди яйцатого чоткого пацика, але тільки ти його з дрона наїбнеш - з бліндажа вибігає 10 обісцяних іванушок і тікають світ за очі.
-----------

P.S.: Ну і наостанок: тренуйтесь. ТРО яке просиділо 2 года в умовних Чернівцях, і їх люди, сука, не вміють стріляти з РПГ. Тут вже не пройоб генерала. Тут вже пройоб офіцерського складу цих бригад.
Що дивно, то дивно
Зараз досить популярні ще Helldivers. І часто крутиться пісня "I'm stil standing".
Також ця пісня використовується у відосиках Вахи 40к, де космодесант всіх хуяре цепним мечем.

А оригінальна пісня - Елтон Джон. Вітаю, you've been gayed :-D
Кльовий трек. Також використовувася в мультику "Співай".

https://youtu.be/ZHwVBirqD2s?si=O8nR5FDIY7FHOrUF

П.С.: коли спросоння кинув месагу не в той чат, і ще й не додав посилання на трек)))
Чесно вкрав в ФБ