Раніше все було так, але не так.

#Чеба

Інколи починаю забувати моменти які пережив у Маріуполі тому що вони десь в памяті здавались дрібницями, але цитуючи якогось розумника:
"наше життя складається з дрібниць" все ж таки дрібні фрагменти історії я відновив.

Олег - чувак який їхав зі мною в автобусі 25 лютого до маріку.
Увесь у татуюваннях зміст яких я не буду перераховувати так як його подальша доля мені не відома
і важко було не зрозуміти що він служив в азові колись.
Він розповідав що їде підтримати своїх, і що його там чекають, з кимось він попередньо зізвонивсь. Йому було десь під 50 років але виглядав він
збито і був здоровий як тюрьма, це навіть якщо не брати до уваги що хвороба забрала в нього десь 20 кг мязової маси - діабет. Він сидів
на таблетках які йому потрібно було приймати кожного дня по 3 штуки,тоді ні я не він не розумів на скільки все виявиться інакше бо ми обмінювались
історями за часів ато - оос, та ще кепкували з того що нічого нового нас там не чекає,ми все вже пройшли і бачили, також памятаю що він мав йти
мінометником така в нього тоді була професія - але як вже потім виявилось мінометники вже там потрібні не були. Він казав мені, що він - одноразовий мінометник тому що хвороба йому не дозволяла носити навіть броні.
"Іронія Чеба в тому, що я 5 років тому брав на груди 180 кг, а зараз 10 літрову баклажку нести не можу" - добавив він, на що я запитав в нього то навіщо ти поїхав сюди і як взагалі тебе воєнкомат пропустив?! (але потім сам пригадав що у военкоматі мені поставили заднім числом що я проходив медкомісію
за два місяці до повномасштабки хоча не зявлявся у воєнкоматі 2 роки, і друге питання одразу відпало)
Він відповів що інакше не може в нього воює син і він має стати на захист батьківщини і зробити хоть щось корисне, та й хвороба ця не відступала
і залишалось йому не багато - по прогнозам лікарів і він прийняв таке рішення. Ми тримались разом усю дорогу до Волновахи серед аватарів - спецназовців, і він розповідав
що єдина мета в житті воїна який став на захист своєї батьківщини це забрати якомога більше руснявих підарів з собою. І розповідав він це мені
на російській мові навіть не володіючи суржиком. Тоді на той момент слабий шанс на те що він переживе це, був, тому що я і сам не здогадувався
рівень піздеца який нас може чекати. Зараз я розумію що це не можливо,не можливо щоб людина яка мала таку хворобу пережила Маріуполь, та й на
Азовсталі я його не бачив(хоча гарнізон там був не малий,але.)
Але кому як не мені як то кажуть вірити в чудеса,тому все ж таки десь глибоко у душі надіюсь що він вижив і ми ще поспілкуємось. Коли я їхав у першу партію в марік а він залишався бо його не взяли ми обмінялись номерами телефону.
Десь через два дні після того коли звязку не було він мені дзвонив 3 рази, але приходили тільки смски що вам дзвонили.Потім він написав останне смс в якому було написано "Раніше все було так, але не так".

Більше я його не бачив,а з потраплянням на велику землю навів справки по яким про нього
ніхто нічого не чув, а по документам він навіть не пройшов по військомату. Вирішив написати тут про нього тому що це людина з великої літери,
не відома, але те яке рішення він прийняв приблизно розуміючи наслідки не повинно залишитись без уваги. Це приклад героїчності і було б таких людей зараз більше я впевнений що результат бойових дій міг би бути інший.
Така от історія, можливо без хеппіенду але на то й вона тру сторі.

https://youtu.be/EBUFtoC2oj4?si=Jww86Qi3jcIvLkYe

І всім приємного прослуховування.

Що спільного між хітами минулого століття і російськими солдатами?
- Вони ніколи не постаріють.

https://youtu.be/rjTFkOeusXM?si=oAlElAk0c7crRkix

Кек

Всім приємного прослуховування.

https://youtu.be/AiUzZMqnzU8?si=QcG2mRmny3fXaVVI

Незмінний супутник всю війну. Чудово бореться з смердючими ногами, запрілостями біля яєць, з грибком на ногах, можна додавати в салат як приправу. Про приправу нагнав, звісно. Але мазюкати між пальцями і між ногами - дуже корисно. Також запобігає утворенню окопної стопи на пару днів.
Але лише відтерміновує. Все одно ноги треба мити раз в тиждень хоча б.

Недоліки: якщо подразнення шкіри вже почалося - пече як сатана.

А виявилось що разом з Ілюзією Свободи в Кіберпанк додали ще одну радіостанцію)

https://youtube.com/playlist?list=PLu3f7wWzsGgNGxVkrU09gEr5pwow-SacF&si=8cxbE-k1I-Ki8zz4

РЕБ
#Чупік

Джипчик їхав дорогою. Чи тим що було колись дорогою. Непогана асфальтка перетворилась на хуєту. Ями від кабів позасипавли будівельним сміттям. Ями від ляпух поменше - засипали цеглою. Донбас автодор їби його мать.
Часто, коли я їду по якійсь хуйовій дорозі я про себе кажу: все одно краще ніж дорога на Попасну.
Тут було гірше. Гірше ніж дорога на Попасну.
Джипчик плентався залишками асфальту і всі напружено чекали коли вже репне колесо на цій цеглі. Броня на пахуях обганяла нас і летіла кудись вдалину навалювать окупантам і тікать поки не догнали. На кожній машині був якийсь РЕБ. Чемодани, антени всіх форм і розмірів. Обабіч дороги стояли бліндажі з яких з кислим єблом виглядали дронщики. Весь цей зоопарк непогано так ламав їм роботу. І поживши біля дороги деякий час, дронщики плювали на це все і їхали десь подалі від цього РЕБ шоссе.

Там сям стояли уйобані машинки і броня. На деяких видно було залишки РЕБу.

- блін, на них теж РЕБ стояв. Но не помогло.
- тобі коротко чи довго?
- коротко.
- РЕБ працює на частотах Х, Y, Z. Прилітає дрон на частоті Y - ти його давиш. Він падає поруч. Прилітає дрон на частоті T - і ти йдеш нахуй зі своїм РЕБом і весело гориш.
- ну, Андрійович, такоє собі удовольствіє.
- тому на торпеді в тебе іконка Божої Матері. Додатковий захист. Доречі, РЕБ може буть хуйовим. І частина з них точно хуйова. І не працює.

Через пару місяців мій водій вже розповідав що біля нього якось гепнувся один ФПВ дрон. РЕБ походу працював.
Через деякий час ми знайшли дружніх ФПВ і попросили потестити наш ребчик. Частоти співпадали. Результат - дрон посадили на дах нашій машині.

- бля, а чого ж тоді той дрон до мене не долетів?
- іконка Божої Матері спрацювала! Але не переживай. Вот тобі інший РЕБ. З трьома антенками. В 3 раза кручє!!!
- а він хоть працює? Чи як і той?!
*мовчки протягую ще одну іконку і молитовник*
Стоїм і регочем як дурні.

Цікавий факт: до візка евакуації поранених "Браммер" в комплекті йде каремат, Новий Заповіт і збірка молитов.

І ремінець висить зачотно)))

Оптичний приціл нєгодує і не одобрює.

Мирного рішення не буде

Це прекрасно