Чупік Кулсторіз
4.68K subscribers
405 photos
64 videos
2 files
417 links
Історії з війноньки які я пишу на цій самій війноньці.

https://t.me/choopeekwarcomments. Срачі влаштовуєм тут.
Download Telegram
Це був 17й рік. Ми воювали як могли.
Піхотинець зупиняє беху що проїхала точку вигрузки не зупинившись.
Полотно, солярка, чорний гумор.
Forwarded from Диванний Сектор | #УкрТґ ✙ (Дерун в сметані)
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Це яка частина Маріо?
На сусідню поличку до пекельних борошон!)
Forwarded from Derkach Nazar
Занотовуємо.
Почалася відпустка. Кілька тижнів контенту майже не буде) але це не точно
Трошки відпустки)
Потім понаписую трошки текстів))
Робочі переписки)
Сара: дитяча кімната певно не працюватиме.
Я: так. Повітряна тривога. Москалі знов на нас напали.
Сара: ти маєш швидше повернутись на роботу і всіх нас спасти.

Сара: а скільки москалів ти вбив?
Я: небагато. Цього разу штук 8. Чи 10. Чи *задумуюсь* 18...
Сара: добре.
Реклама:
Магадзин де я купував ПНБ. Ціни - середні по лікарні. Є аксесуари в притомній якості, є оригінал.

З хорошого: продавець знає що він продає. Консультує, може повідповідати на тупі питання. На самом каналі (окрім продажу виробів що є в наявності) постійно спливає інфа про пнб. Як працює пнб, що таке ФОМи, Хало і все це таке інше.

Якщо цікаво почитати інфу про ПНБ - там її валом.

Аксесуари до пнб я купую в них.
Український Некотинець
І трошки локального гумору.
ІСТАР - теж тиловий орган управління
Безвозвратно пройобано

#Чупік

Коробочки катали туди сюди. Закидуючи піхоту, їжу і бк в те пекло на яке перетворились ці посадочки. Росіянець зачуяв кров, отримав успіхи і почав кидати сюди все що в нього було. Укроп почав робити те саме. Відбувався заміс.

Беха залітала в посадку на одну з декількох точок вигрузки, спеціально навчені такелажники зкидали весь мотлох вниз. Саме цінне і ніжне передавалось піхотою. Решту кидали на землю. Зазвичай було не більше 3х хвилин щоб розгрузитись поповненням і загрузитись трьохсотими. Потім прилітала перша ляпуха. Машина зазвичай чекала другу ляпку і розверталася по мотлоху який вона же й привезла. Беха давала драла. Поки що машинкам щастило. Вони лишень роззувалися інколи. Чи глохли.
Одна з наших машин застрягла в багні ледь не по поплавки. Два дні стояла нахуй нікому не потрібна. Рускім було лінь добить. У нас не було часу її забрать.

Врешті решт машинку мої виволокли. І потім днів п'ять відшкрібали від багна яке позатікало усюди де тільки можна було. Операція спасіння була якоюсь буденно-нудною, що обрадувало всіх учасників процесу.

А от наступна пройшла трошки веселіше.
--------

- у нас Толя роззувся. Вже на під'їзді до мостіка.
Жереб вказав на мене. Я виліз на БРЕМку і ми почапчалапали коробкою за своєю бронячкою. Від гей-клубу імені армії рф це було далекувато, тому їхали на папіроскі.
Посеред дороги пішов сніг, дрони перестали бути загрозою, лише рандомні ляпухи падали на логістичні шляхи. Ми одним таким їхали, але всі вже звикли до цієї лотереї. Сніг ще посилився. Видимість впала до 50м. І нать цей лінивий вогонь противника вщух. Машину ми знайшли. Капку покрутились, збили знак "МІНИ" на полі, але все пройшло добре.

Зачепили машину, окремо вхопили злетівшу гусянку і поскакали. Ще був мороз. Все вкрито кригою. Ми переїхали слабенький місток і почали шкребтись нагору. Їхати вверх наша бремка відмовилась, заглохла і покотилася вниз. Пацани позпригували в різні боки. Мені було ліньки.

Наша беха ледь не впала в провалля. На пів гуски зависши в повітрі над річкою.
Ми почухали макітри. Пацики з бремки перечепили пару тросів і машину ми витягнули.

- а де гусянка?
- походу вниз впала. В воду.
- абідна, да. Потім найдем.

Ми виїхали на гранде штрассе і попхались на точку збору техніки. Передали беху - КЕТЛові і повернулись за гусльою.

В річці ми гусеницю не знайшли. Зате знайшли її майже на точці де ми вперше прив'язували беху.

- як обстановка?
- гуслю ми знайшли.
- ну от, а ти казав що вона - безвозвратно пройобана.