Доброго дня. Мене звати Іван Чупа і я алкоголік (с)
Насправді не алкоголік. Бухав я давненько. Певно влітку 23го)))
Писати немає ні часу ні сил. У нас не очко і не сталінград. Ні. Лише дуже багато роботи. Причому зараз почався тиловий двіж, і часу стало ще менше ніж на бойових))))
Зате можна поспати в теплому ліжечку.
Це буде не стільки про війну - скільки про людей.
Люди в нас хороші. Зайобані і хороші) народ України продовжує скажену підтримку армії. Періодично агрячись на всіляку уклоністську лупу, і залупу, під нігтями. За цей час що я повернувся в піхоту - в мене накидали безліч донатів. Я зміг придбати ПВС14, ще один підігнав дружбанчик. Ви постійно питаєте що мені треба і рота живе не те щоб багато, але, де божа пазуха - знають.
Тому всім дякую.
Десь скоро має бути інтерв'ю з Юрій Бутусов, це буде тоді коли він знайде на те час, і коли зможе витримати баланс між зрадою і перемогою яка звучала в ті вечори.
Скориставшись моментом я відвідав кількох старих друзяк. І можу сказати що нарешті в 28й бригаді в мене є кілька вірних чумбасів. Таких же нещасних і побитих як я, але - друзів.
Війна в нас йде спокійно. Східні-сусіди набігають і помирають чи досягають успіху. Потім все одно помирають. І так це повторюється день в день. Бригада врешті решт наладила механізми взаємодії всередині себе і тепер проблема лише в людях і ресурсах.
Командування ротою це незабутній досвід який я раджу кожному. Інколи хочеться втекти в ліс і бігати там і волати на дерева. Але загалом нормально.
В планах - порівняння ПВСів, освоїти Аутель 4т. Замінити гуму в тачці, і десь скоро - катнути у відпустку. Я вже давно не був вдома.
Я став ще більш відлюдкуватим, зводячи спілкування з людьми до мінімуму.
Також я хочу вибачитись. Я постійно щось забуваю. Фотозвіт, комусь щось розповісти, комусь зателефонувати.
Останні 4 місяці я живу в скаженому ритмі і інколи заздрю моїм сержантам що потьорхсотились і сидять вдома))))
Підсумовуючи 2023й можу сказати - не здох, і слава богу. Заєбісь.
Щиро ваш - ст лт Чупік. Далі буде :-)
П.С.: підйом в 5.30, відбій - 22.00 або в 02.00.
Насправді не алкоголік. Бухав я давненько. Певно влітку 23го)))
Писати немає ні часу ні сил. У нас не очко і не сталінград. Ні. Лише дуже багато роботи. Причому зараз почався тиловий двіж, і часу стало ще менше ніж на бойових))))
Зате можна поспати в теплому ліжечку.
Це буде не стільки про війну - скільки про людей.
Люди в нас хороші. Зайобані і хороші) народ України продовжує скажену підтримку армії. Періодично агрячись на всіляку уклоністську лупу, і залупу, під нігтями. За цей час що я повернувся в піхоту - в мене накидали безліч донатів. Я зміг придбати ПВС14, ще один підігнав дружбанчик. Ви постійно питаєте що мені треба і рота живе не те щоб багато, але, де божа пазуха - знають.
Тому всім дякую.
Десь скоро має бути інтерв'ю з Юрій Бутусов, це буде тоді коли він знайде на те час, і коли зможе витримати баланс між зрадою і перемогою яка звучала в ті вечори.
Скориставшись моментом я відвідав кількох старих друзяк. І можу сказати що нарешті в 28й бригаді в мене є кілька вірних чумбасів. Таких же нещасних і побитих як я, але - друзів.
Війна в нас йде спокійно. Східні-сусіди набігають і помирають чи досягають успіху. Потім все одно помирають. І так це повторюється день в день. Бригада врешті решт наладила механізми взаємодії всередині себе і тепер проблема лише в людях і ресурсах.
Командування ротою це незабутній досвід який я раджу кожному. Інколи хочеться втекти в ліс і бігати там і волати на дерева. Але загалом нормально.
В планах - порівняння ПВСів, освоїти Аутель 4т. Замінити гуму в тачці, і десь скоро - катнути у відпустку. Я вже давно не був вдома.
Я став ще більш відлюдкуватим, зводячи спілкування з людьми до мінімуму.
Також я хочу вибачитись. Я постійно щось забуваю. Фотозвіт, комусь щось розповісти, комусь зателефонувати.
Останні 4 місяці я живу в скаженому ритмі і інколи заздрю моїм сержантам що потьорхсотились і сидять вдома))))
Підсумовуючи 2023й можу сказати - не здох, і слава богу. Заєбісь.
Щиро ваш - ст лт Чупік. Далі буде :-)
П.С.: підйом в 5.30, відбій - 22.00 або в 02.00.
WifeLike - або купи собі любов.
Недалеке майбутнє. Компанія "WifeLike", або ж ТОВ "ЯкДружина", випускає точні копії людей - андроїдів які дуже схожі на людей, звісно ж з секс функціями щоб їх можна було угнєтать.
Майбутнє і дійсно недалеке, нащо випускати андроїдів схожиш на людей??? Штампуй собі кицько-дружин і греби бабло лопатою реалізовуючи потаємні мрії кожного віабушного збочинця.
Але ніт. Давайте робити андроїдів людоподібними. На некотянках підняли б більше бабла.
Сюжет непоганий, доречі, акторська гра місцями комічно-театральна., музичка норм. Картинка приємна. Є обнажонка!!! Що досить нетипово для Нетфліксу.
Фільм має жменьку кліше - чорний хлопак раптово стає хорошим, і гине в той же момент)))
3 з 5. Можна глянуть. Дупці гарні в кадрі.
А кицькодружин немає... тут вони проєбались)))
Недалеке майбутнє. Компанія "WifeLike", або ж ТОВ "ЯкДружина", випускає точні копії людей - андроїдів які дуже схожі на людей, звісно ж з секс функціями щоб їх можна було угнєтать.
Майбутнє і дійсно недалеке, нащо випускати андроїдів схожиш на людей??? Штампуй собі кицько-дружин і греби бабло лопатою реалізовуючи потаємні мрії кожного віабушного збочинця.
Але ніт. Давайте робити андроїдів людоподібними. На некотянках підняли б більше бабла.
Сюжет непоганий, доречі, акторська гра місцями комічно-театральна., музичка норм. Картинка приємна. Є обнажонка!!! Що досить нетипово для Нетфліксу.
Фільм має жменьку кліше - чорний хлопак раптово стає хорошим, і гине в той же момент)))
3 з 5. Можна глянуть. Дупці гарні в кадрі.
А кицькодружин немає... тут вони проєбались)))
The Outfit/Костюм (2022)
Досить непогана драма-триллер про мафіозі.
Власник-кравець ательє по виготовленню костюмів тихесенько працює в Чикаґо 1960х. В нього таряться місцеві мафіозі.
Спокійно життя летить під пси коли в ательє завалюється підстрелений бандюк з дуже важливим чемоданом.
Фільм нагадує театральну постановку, всі дії відбуваються в одній локації - ательє.
Фільм явно не ідеальний, але. Але має цікаві детективні елементи, кілька "ось_це_так_несподіванка", капку всрате закінчення. Але свої 7.2 на ІМДБ заслужив не просто так. Ну і няшка головний герой шве... кравець.
Приємне повільне кіно для вечірнього перегляду.
Досить непогана драма-триллер про мафіозі.
Власник-кравець ательє по виготовленню костюмів тихесенько працює в Чикаґо 1960х. В нього таряться місцеві мафіозі.
Спокійно життя летить під пси коли в ательє завалюється підстрелений бандюк з дуже важливим чемоданом.
Фільм нагадує театральну постановку, всі дії відбуваються в одній локації - ательє.
Фільм явно не ідеальний, але. Але має цікаві детективні елементи, кілька "ось_це_так_несподіванка", капку всрате закінчення. Але свої 7.2 на ІМДБ заслужив не просто так. Ну і няшка головний герой шве... кравець.
Приємне повільне кіно для вечірнього перегляду.
І трошки приємного alienwave на вечір. Завтра має бути історія, якщо знову день не полетить у сраку)))
https://youtu.be/pOpkzF1FnuM?si=DRRfkX5kYCIUXmwe
https://youtu.be/pOpkzF1FnuM?si=DRRfkX5kYCIUXmwe
YouTube
Arrival
Provided to YouTube by IIP-DDS
Arrival · Lazerhawk
Visitors
℗ Rosso Corsa Records
Released on: 2012-02-03
Artist: Lazerhawk
Auto-generated by YouTube.
Arrival · Lazerhawk
Visitors
℗ Rosso Corsa Records
Released on: 2012-02-03
Artist: Lazerhawk
Auto-generated by YouTube.
Audio
Ось я і закінчив аддон до КП2077 "Ілюзія Свободи".
Лишилось допройти саму гру, щоб оцінити все до кінця. Поки час є - цим і займатимусь.
А ось вам кльовий трек з фінальної сцени.
Ті чумби що ще хочуть пограти в кп2077 - біжіть це робити. Гра дуже годна.
Лишилось допройти саму гру, щоб оцінити все до кінця. Поки час є - цим і займатимусь.
А ось вам кльовий трек з фінальної сцени.
Ті чумби що ще хочуть пограти в кп2077 - біжіть це робити. Гра дуже годна.
Мачете
Я інколи пишу про людей. А зараз буде про речі. Вірніше - про одну конкретну річ. Про мачете-кукрі від Скіф.
Купив я його бог зна коли в мілітаристі. Це був 16й рік.
Спершу всі скептично віднеслися до цієї цяцьки, а - дарма. Мачете це чудовий інструмент для всього. Ним не дуже практично хіба рубати колоди товсті, тут вже знадобиться колун. А так - майже всі функції сокири, мачете, чудово виконує.
В 16м ми багато ходили. За кимось шпигували - реально відчуваєш себе героєм шпигунського серіалу, коли ви вдвох з чумбою прорубали мачетою зарісший яр (бо там тупо неможливо пройти), щоб отримати можливість підповзти до місця до якого інакше неможливо підібратися непомітно. І ви лежите і слухаєте ахуєтітєльні історі контрабандистів. І потім вони свято дивуються, як так, що ми знали про їх плани)
Цей чумба потім потрапить в АЛЬФА_СПЄЦНАЗССО_ВДВ_ХУЙПОЙМИ_ЯКИЙГУР. Буде і на зміїном, і на раїсі, і в Бахмуті. Назбирає поранень як тімка - бліх, і благополучно спишеться. Хоча нать списаний він бігає швидше ніж я.
Потім мачете перекочували під Солєдол. Де було успішно пройобано в одній з бех. Я вже купив собі інше. Але потім Борода віддав мені моє. Борода був кльовим мєханом. Де він зараз є, я - не знаю.
Далі ця мачете перерубає всі сосни на Олешківських пісках. Полігони тоді були суворі і безжальні.
І в результаті ця кукрі-на-максималках потрапить зі мною в безіменну посадку номер 7 під Бахмутом. Я це мачете лишу піхоті. А вона її лишить Вагнеру. RIP моє мачете.
Недавно був в гостях у Кадира. Кадир - це абсолютно сумашедший піхотинець. Думаю він інтерв'ю зробе ще краще ніж в Джокера вийшло)
Кадир лишився старшим в посадці, коли ми гребанули пиздяки від вагнерівців.
І тут, посеред розмови, Кадир витягує з-під ліжка моє мачете і каже - диви що я знайшов. Як виявилось, хтось, коли уйобував, таки вхопив це мачете з собою. Воно в нього год лежало в рюкзаку, а це він його знайшов і віддав Кадиру. Кадир простягнув його мені, але я кажу - нє, в мене вже є.
- ну то буде на пам'ять.
І далі почали травити ахуєтітєльних історій. Треба буде їх позбирати і видати збіркою.
Історії з тієї сторони залізної дороги.
#Чупік
Я інколи пишу про людей. А зараз буде про речі. Вірніше - про одну конкретну річ. Про мачете-кукрі від Скіф.
Купив я його бог зна коли в мілітаристі. Це був 16й рік.
Спершу всі скептично віднеслися до цієї цяцьки, а - дарма. Мачете це чудовий інструмент для всього. Ним не дуже практично хіба рубати колоди товсті, тут вже знадобиться колун. А так - майже всі функції сокири, мачете, чудово виконує.
В 16м ми багато ходили. За кимось шпигували - реально відчуваєш себе героєм шпигунського серіалу, коли ви вдвох з чумбою прорубали мачетою зарісший яр (бо там тупо неможливо пройти), щоб отримати можливість підповзти до місця до якого інакше неможливо підібратися непомітно. І ви лежите і слухаєте ахуєтітєльні історі контрабандистів. І потім вони свято дивуються, як так, що ми знали про їх плани)
Цей чумба потім потрапить в АЛЬФА_СПЄЦНАЗССО_ВДВ_ХУЙПОЙМИ_ЯКИЙГУР. Буде і на зміїном, і на раїсі, і в Бахмуті. Назбирає поранень як тімка - бліх, і благополучно спишеться. Хоча нать списаний він бігає швидше ніж я.
Потім мачете перекочували під Солєдол. Де було успішно пройобано в одній з бех. Я вже купив собі інше. Але потім Борода віддав мені моє. Борода був кльовим мєханом. Де він зараз є, я - не знаю.
Далі ця мачете перерубає всі сосни на Олешківських пісках. Полігони тоді були суворі і безжальні.
І в результаті ця кукрі-на-максималках потрапить зі мною в безіменну посадку номер 7 під Бахмутом. Я це мачете лишу піхоті. А вона її лишить Вагнеру. RIP моє мачете.
Недавно був в гостях у Кадира. Кадир - це абсолютно сумашедший піхотинець. Думаю він інтерв'ю зробе ще краще ніж в Джокера вийшло)
Кадир лишився старшим в посадці, коли ми гребанули пиздяки від вагнерівців.
І тут, посеред розмови, Кадир витягує з-під ліжка моє мачете і каже - диви що я знайшов. Як виявилось, хтось, коли уйобував, таки вхопив це мачете з собою. Воно в нього год лежало в рюкзаку, а це він його знайшов і віддав Кадиру. Кадир простягнув його мені, але я кажу - нє, в мене вже є.
- ну то буде на пам'ять.
І далі почали травити ахуєтітєльних історій. Треба буде їх позбирати і видати збіркою.
Історії з тієї сторони залізної дороги.
#Чупік
Мрачняковий дівочий вокал - check!
https://youtu.be/t6xTvRdzZyc?si=50UyX4HqtJGdR3cs
https://youtu.be/t6xTvRdzZyc?si=50UyX4HqtJGdR3cs
YouTube
Pororoka - For What [official audio, 2019]
Перший трек з дебютного альбому молодого гурту Поророка - "Нащо"
Текст - вірш Т.Шевченка "Нащо мені чорні брови"(Думка).
Музика - Євген Коляда, Світлана Сугак
Вокал - Світлана Сугак
Гітара - Євген Коляда
Бандура, бек-вокал - Оленка Гетьманська
Бек-вокал…
Текст - вірш Т.Шевченка "Нащо мені чорні брови"(Думка).
Музика - Євген Коляда, Світлана Сугак
Вокал - Світлана Сугак
Гітара - Євген Коляда
Бандура, бек-вокал - Оленка Гетьманська
Бек-вокал…
Форт
Форт був СПшкою. Нормальна така СПшка на якій було кльово затрьохсотитись. Ну, або не кльово, а - не складно. У кожної роти є така.
Є нормальні позиції, а є і якийсь піздоприйомнік, єдина задача якого - утилізовувати особовий склад.
Зазвичай це позиція яка має дуже хороший огляд. Багатьох бачиш ти - багато хто бачить тебе. А якщо тебе добре видно - по тобі прилітає більше. Бо ти на видноті і в тебе легше стріляти. В умовну позицію "Сфінктер" стріляти тра під коректуру з дрона. А тут - вийшов в туалет, прихопив з собою бурячка до РПГ, зарядив, сходив по маленькому, йдеш назад - кинув украм плюху. За пару днів пристрілявся. Вже плюхи прилітають прицільно. Ляпота.
Форт це була напіврозйобана будівля якогось цеху. До нього вела своєрідна алейка 300. Ти собі на характері чапаєш на видноті у всього чесного рускава народа, ті по тобі не стріляють, бо очкують гребанути пизди від наших рпгшніків (ті теж пристрілялись) і стати пріоритетною ціллю для дрона.
Можна було б боятись снайпера, але снайпери люди розумні, і лізти в ту посадку, куди рускі камандіри одправляють неліквід мобресурсу атєчєства - не стали б. Нема дурних туди лізти. Періодично знаходяться, але з ними дуже активно всі грають у вакамоле.
- Сьогодні перезмінка на Форті.
- Я з вами піду.
- Камандір, воно тобі нада?
- А чом би й ні. Подивлюсь чого ви всі так не любите те СП.
Напарніком мені дали Сашу. І з нами пішло ще двоє. Двоє були притомні, а Саня був... Сашенькой. Тіки тіки його перевели з якоїсь тилової частини бо вінприкусив член коман комусь не сподобався.
Заходили звечора. Ми пройшли ряди розйобаних машин і вирв від ляпок, пролізли по потрощаному сталевому мосту. Поміняли пациків що там сиділи. Ті передали нам кнопки від клеймор, пару цинків БК і хороший настрій. І з довольними йоблами втекли.
Ніч пройшла спокійно. Кацап вночі не бузить, тихенько проводить ротації. В 70м від нас була СПшка пітухів. Інколи було чутно як вони там пиздять шось на своєму. Дико гигочать і сцються що укроп попре.
Фланги наші впевнено прикривало 2 кулемета, а ззаду, в обнімку з гранатометом, спали спраглі до стрільби РПГшніки.
АГСніки періодично кидали нам плюхи, але зверху була плита (яка загрозливо повисла над головою на трьох арматуринах) і всі ВОГи лише ляпали зверху. Більше зайобувало РПГ, яке залітало тобі прямо в кукушатню, і граната гучно йобкала всередині. Частенько граната пролітала скрізь сир чедер, яким були стіни будівлі. І летіла кудись туди далі.
Ще більше зайобував підарський НСВ, він решетив стіну кімнати в якій ти сидів. Але кацапу постійно не щастило влучити в піхоту за стіною, або і в будівлю взагалі. Фахєвци, йобта.
Позиція була гавном. В будівлі був підвал, але вхід був у кімнаті, стіна якої обвалилася повністю, і щоб туди залізти, треба було висунути їбучку з-за єдиного укриття, пройти 10м на характері на видноті у всьої місцевої філії рускава міра, стати рака і спуститися вниз. Ну і так само вилізти.
Начальство вважало цю позицію дуже кльовою, бо з неї "класно все видно". Розвідники фоткали оглядовість - видно піздато. Але чомусь розвідники забули поточнити, що фоткали з другого поверху (якого вже нема), і пробули вони на позиції аж добу, після чого с'єбали, бо почало прилітати.
За піздатою оглядовістю треба було вилазити на 2й поверх, висовувати голову з-за розйобаної стіни і пирити в бінокля. І ти сидів як хуй на блюді, бо всі РПГхи прилітали або тобі в єбало, або тобі за шкірки. І від осколків тебе беріг лише серафим з омофором.
Начальство сцяло кипятком і кричало шо "чого ви ніхуя не бачите, там же всьо видно", і гупцяло ногами про те що "там кльовий асмотр". Але прийти своєю сракою і глянути що тут і як, ні кб, ні зкб ніяк не наважувались. Багато справ.
В дзюрку від РПГ можна було пирити як рускі перебігають з хати в хату. Одного такого я чи то підстрелив, чи то майже підстрелив. Він висунувся з хати пакуріть і я закинув йому плюху з брєлка. Кацап юмора не поняв і прилетів дрон, який почав заглядати в кожну дзюрку. Дрон я поганяв, але не збив :-(
Форт був СПшкою. Нормальна така СПшка на якій було кльово затрьохсотитись. Ну, або не кльово, а - не складно. У кожної роти є така.
Є нормальні позиції, а є і якийсь піздоприйомнік, єдина задача якого - утилізовувати особовий склад.
Зазвичай це позиція яка має дуже хороший огляд. Багатьох бачиш ти - багато хто бачить тебе. А якщо тебе добре видно - по тобі прилітає більше. Бо ти на видноті і в тебе легше стріляти. В умовну позицію "Сфінктер" стріляти тра під коректуру з дрона. А тут - вийшов в туалет, прихопив з собою бурячка до РПГ, зарядив, сходив по маленькому, йдеш назад - кинув украм плюху. За пару днів пристрілявся. Вже плюхи прилітають прицільно. Ляпота.
Форт це була напіврозйобана будівля якогось цеху. До нього вела своєрідна алейка 300. Ти собі на характері чапаєш на видноті у всього чесного рускава народа, ті по тобі не стріляють, бо очкують гребанути пизди від наших рпгшніків (ті теж пристрілялись) і стати пріоритетною ціллю для дрона.
Можна було б боятись снайпера, але снайпери люди розумні, і лізти в ту посадку, куди рускі камандіри одправляють неліквід мобресурсу атєчєства - не стали б. Нема дурних туди лізти. Періодично знаходяться, але з ними дуже активно всі грають у вакамоле.
- Сьогодні перезмінка на Форті.
- Я з вами піду.
- Камандір, воно тобі нада?
- А чом би й ні. Подивлюсь чого ви всі так не любите те СП.
Напарніком мені дали Сашу. І з нами пішло ще двоє. Двоє були притомні, а Саня був... Сашенькой. Тіки тіки його перевели з якоїсь тилової частини бо він
Заходили звечора. Ми пройшли ряди розйобаних машин і вирв від ляпок, пролізли по потрощаному сталевому мосту. Поміняли пациків що там сиділи. Ті передали нам кнопки від клеймор, пару цинків БК і хороший настрій. І з довольними йоблами втекли.
Ніч пройшла спокійно. Кацап вночі не бузить, тихенько проводить ротації. В 70м від нас була СПшка пітухів. Інколи було чутно як вони там пиздять шось на своєму. Дико гигочать і сцються що укроп попре.
Фланги наші впевнено прикривало 2 кулемета, а ззаду, в обнімку з гранатометом, спали спраглі до стрільби РПГшніки.
АГСніки періодично кидали нам плюхи, але зверху була плита (яка загрозливо повисла над головою на трьох арматуринах) і всі ВОГи лише ляпали зверху. Більше зайобувало РПГ, яке залітало тобі прямо в кукушатню, і граната гучно йобкала всередині. Частенько граната пролітала скрізь сир чедер, яким були стіни будівлі. І летіла кудись туди далі.
Ще більше зайобував підарський НСВ, він решетив стіну кімнати в якій ти сидів. Але кацапу постійно не щастило влучити в піхоту за стіною, або і в будівлю взагалі. Фахєвци, йобта.
Позиція була гавном. В будівлі був підвал, але вхід був у кімнаті, стіна якої обвалилася повністю, і щоб туди залізти, треба було висунути їбучку з-за єдиного укриття, пройти 10м на характері на видноті у всьої місцевої філії рускава міра, стати рака і спуститися вниз. Ну і так само вилізти.
Начальство вважало цю позицію дуже кльовою, бо з неї "класно все видно". Розвідники фоткали оглядовість - видно піздато. Але чомусь розвідники забули поточнити, що фоткали з другого поверху (якого вже нема), і пробули вони на позиції аж добу, після чого с'єбали, бо почало прилітати.
За піздатою оглядовістю треба було вилазити на 2й поверх, висовувати голову з-за розйобаної стіни і пирити в бінокля. І ти сидів як хуй на блюді, бо всі РПГхи прилітали або тобі в єбало, або тобі за шкірки. І від осколків тебе беріг лише серафим з омофором.
Начальство сцяло кипятком і кричало шо "чого ви ніхуя не бачите, там же всьо видно", і гупцяло ногами про те що "там кльовий асмотр". Але прийти своєю сракою і глянути що тут і як, ні кб, ні зкб ніяк не наважувались. Багато справ.
В дзюрку від РПГ можна було пирити як рускі перебігають з хати в хату. Одного такого я чи то підстрелив, чи то майже підстрелив. Він висунувся з хати пакуріть і я закинув йому плюху з брєлка. Кацап юмора не поняв і прилетів дрон, який почав заглядати в кожну дзюрку. Дрон я поганяв, але не збив :-(
Потім він почав прилітати з збросами. Але опускатись низько сцявся, і зкиди були неточними. Ми весело танцювали навколо колони, тікаючи від дрона, і він через 8 зкидів од нас од'єбався.
Йобаний скайнет, блядь.
Вночі я ліг дрімати, спати там було неможливо. Вдітий ти лежиш на карєматі накрившись спальніком від рускіх шо здохли тут минулої весни. Розстібаєш одну боковину броніка, щоб підсумки не заважали лежати на бочку. Так і лежиш 2 години. Потім 2 години бдиш.
Сашенька спав поруч.
І тут залетіла плюха з РПГ. Граната йобнула над Сашенькой, і один осколок впав на його карємат. Напарника вже там не було. Він вскочив і виконував якийсь чудернацький танець "о_боже_мені_страшно". Осколок підпалив каремат і тіні від Сашеньки поповзли подірявленим бетоном.
Каремат ми потушили, Сашеньку заспокоїли. Через дві години ми мінялись.
Залетіло ще 3 плюхи з РПГ, одна з яких була транзітом.
Рускі поняли шо нас так просто не убить і від'єбались од нас.
Заміна пройшла спокійно. Лише на підході до бліндажа відпочиваючої зміни нам накидали з АГСа, але на от'єбісь.
#Чупік
Йобаний скайнет, блядь.
Вночі я ліг дрімати, спати там було неможливо. Вдітий ти лежиш на карєматі накрившись спальніком від рускіх шо здохли тут минулої весни. Розстібаєш одну боковину броніка, щоб підсумки не заважали лежати на бочку. Так і лежиш 2 години. Потім 2 години бдиш.
Сашенька спав поруч.
І тут залетіла плюха з РПГ. Граната йобнула над Сашенькой, і один осколок впав на його карємат. Напарника вже там не було. Він вскочив і виконував якийсь чудернацький танець "о_боже_мені_страшно". Осколок підпалив каремат і тіні від Сашеньки поповзли подірявленим бетоном.
Каремат ми потушили, Сашеньку заспокоїли. Через дві години ми мінялись.
Залетіло ще 3 плюхи з РПГ, одна з яких була транзітом.
Рускі поняли шо нас так просто не убить і від'єбались од нас.
Заміна пройшла спокійно. Лише на підході до бліндажа відпочиваючої зміни нам накидали з АГСа, але на от'єбісь.
#Чупік
Кудись дівся тіп який тикав мені факи під кожен допис.
Я переживаю. У тебе все ок?
Я переживаю. У тебе все ок?