Намагатимуся записатися до стоматолога

Сьогодні в мене невеличке свято 🎉 Чотири роки тому, у цей день, я опублікувала свою першу роботу, яку ви можете прочитати тут 💕 І це стало початком мого довго шляху 🥹

Я б ніколи не подумала, що хоч одне хобі зможе мене настільки затягнути в свої тенета, але письменництво стало моєю маленькою віддушиною 😌 І я вдячна за всю підтримку, яку ви мені дарували протягом цього часу❤️‍🩹

Як і обіцяла, я підготувала свій перший quiz «Який ви мій фанфік?» тож діліться вашими результатами ✨

Окреме дякую за поширення ❤️

Happy pride month 🏳️‍🌈
Кохайте кого забажаєте, бо кохання — це кохання, у нього немає рамок чи обмежень ❤️

Я зараз тут не надто активна, бо мені не пишеться 🙁
Але я створила сторінку на Аркуші, куди помаленьку переношу свої фіки 🥳 І була б дуже вам вдячна за підписку 🥺❤️

Я почала нову історію про Бінчанів, бо хотіла написати щось для душі

Може завтра її закінчу, або ж наступного тижня, але то не точно

Я поки робила то відео, сміялася до сліз 😂

https://vm.tiktok.com/ZMSnUheXL/

Як ви розумієте я її ще досі не закінчила, бо життя ставить мені підніжки останнім часом 🫠 Але нічого я помаленьку пишу, а це вже великий прогрес 😌

Вдома було якось більше натхнення, а по поверненню до Польщі воно знову зменшилося 🫠

Але не переживайте, рано чи пізно я щось опублікую 🥹🫶🏻

Вимбачте, не той канал 😭😭😭

Я зробила переклад Ceremony, і була б вдячна, якби ви його переглянули ❤️

📎 https://youtu.be/Drny50DV1CU?si=uPM0Codv3r5cf6Rr

Тут можете глянути переклад цілого альбому KARMA 🥺 Я була б вдячна за поширення ❤️

📎 https://x.com/vanessa_cherri/status/1960378742762504412?s=46

Почала писати нову історію про Мінсонів, і про те, як одна людина може стати світлом в житті іншої. Так званим каталізатором до змін, які були необхідними обом в стосунках ❤️‍🩹 Мені хочеться, щоб це була історія-зцілення, історія-затишок, історія-прихисток. Хочеться написати її настільки теплою наскільки це взагалі можливо, і я дуже постараюся, щоб саме такою вона була в кінцевому результаті 🥺

Поділюся з вами невеличким спойлером 😉

Відповіді він не отримує, а Мінхо робить те, на що не сподівається ніхто з присутніх, навіть він сам. Хлопець просто знімає свою улюблену кофту і віддає її здивованому Джісону. Той у свою чергу вирячується на нього, мабуть потребуючи пояснень.
— Візьми, бо в тебе й футболка зіпсована, — Хо втискає хлопцю в руки одяг. — Потім за нагоди віддаси, або можеш залишити собі.
— Це що новий вид флірту? — Джісон нарешті відмирає, коли юнак вже майже вийшов із вбиральні.
— Я Мінхо, доречі, — він розвертається у дверях. — На випадок, якби ти все ж вирішив віддати мені кофту.
— Слухай, мені її не треба, — він робить два кроки на зустріч, але Хо вже відчиняє двері.
— Я бачив сцену в їдальні, і вона мені не сподобалась, тому просто візьми кофту, щоб в інших не виникало зайвих питань, — юнак важко видихає, поправляючи лямку свого рюкзака.

Коротше я скажу (напишу) це… В мене вигорання, і я не знаю чи зможу щось писати взагалі. Тому нічого не обіцятиму по нових роботах, але я постараюся відновитися, якомога швидше, щоб тішити вас своїми історіями 😉