☝️Кожен 5 ворожий БпЛА, що летить на столицю, проходить через повітряний простір Чернігівщини. Лише за минулий тиждень мешканці прикордоння області почули 274 вибухи з різних видів зброї.
Лише у ніч на 29 березня ворог застосував по країні 99 засобів повітряного нападу. Вдалося знищити 84 (!).

Україна надзвичайно потужна у своїй боротьбі, але ще не настільки сильна, як може бути. Щоб стримати терориста, який суне на світ через територію України, світ має стати пліч-о-пліч уже зараз. Негайно. У санкціях, а головне - у зброї.

Про найголовніше станом на зараз – у відео нижче.⬇️

🕯 9:00 хвилина мовчання

Солдат Вадим Сергійко загинув 23 вересня 2023 року під час виконання військових обов’язків біля села Федорівка Бахмутського району Донеччини. Захиснику було 37 років.

Вадим народився в місті Сновськ Чернігівської області. У 2003 році закінчив Щорську районну гімназію. Потім здобув фах бухгалтер у місцевому ПТУ №7. У 2009 році отримав диплом про вищу освіту в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого. Працював тренером-викладачем з вільної боротьби Щорської ДЮСШ «Колос» та на різних посадах в органах внутрішніх справ України. У 2015-2019 роках був помічником народного депутата України VIII скликання Анатолія Євлахова. У 2020-му жителі Сновщини довірили Вадиму представляти їхні інтереси – він був обраний депутатом Сновської міської ради від політичної партії «Рідний дім». Чоловік був патріотом своєї країни, активним депутатом, завжди відстоював свою позицію та позицію своїх виборців. До повномасштабного вторгнення був помічником приватного нотаріуса у Сновську.

У квітні 2022 року чоловік був призваний до Збройних Сил України. З травня 2023 року ніс службу в складі 54-ої окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Обіймав посаду стрільця. Разом із побратимами боронив Східний напрямок фронту.

Посмертно солдат Сергійко Вадим Анатолійович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, який вручили його доньці.

Поховали військового на Алеї Героїв кладовищі в рідному Сновську.

6 лютого 2024 року на будівлі Сновського ліцею №3 відкрили меморіальну дошку загиблому.

Вдома на Героя чекали рідні, близькі та багато друзів.

🕯 9:00 хвилина мовчання

Солдат Юрій Ворона загинув 9 березня 2022 року, обороняючи рідну Чернігівщину від російських окупантів. Коли ворог почав наступ на село Лукашівку, отримав осколкове поранення в голову.

Юрій народився в селі Сохачі Чернігівської області. Там жив до 2008 року, потім разом з мамою та сестрою переїхав до села Великий Листвен. Там закінчив школу. Потім вступив до Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка (зараз – Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка). Жив у Чернігові. Професійно займався боксом, приділяв йому майже весь вільний час. Був триразовим чемпіоном Чернігівщини та багаторазовим переможцем різних змагань, зокрема й міжнародних. Мав багато нагород і грамот. Періодично їздив за кордон на роботу. У вільний час робив ремонти у квартирах на замовлення.

16 січня 2022 року чоловік повернувся з Англії, де працював на зборі врожаю помідорів. А вже наступного місяця почалася повномасштабна війна. У перші дні Юрій долучився до лав добровольців ТРО. Без бойового досвіду чоловік став розвідником 21-го окремого стрілецького батальйону в/ч А7105. Весь час перебував на передовій. Востаннє виходив на зв’язок з рідними за день до загибелі.

«Мій син був дуже добрим, чесним, справедливим і дуже порядним. Люди говорили, що він розумний не по роках. Юра – моя гордість, моя надія, опора та підтримка. Для нас всіх він був захистом та оберегом. За ним тягнулось дуже багато людей. Всі його поважали й цінували. Був готовий прийти на допомогу кожному в будь-яку хвилину… Того дня, коли росіяни зайшли в село Лукашівку, то добили Юру з автомата. У сина були прострелені шия і грудна клітка», – поділилася Галина Олександрівна.

Посмертно солдат Ворона Юрій Сергійович нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.