Вітаю в Україні наших друзів – представників польського та литовського народів. Це надзвичайно символічно – разом відзначати свято української незалежності.

Сьогодні на переговорах із Президентом Польщі та Премʼєр-міністеркою Литви Інгрідою Шимоніте говорили про наші подальші кроки, які найбільше необхідні, зокрема про ситуацію на передовій, про наші активні дії. Говорили і про захист нашого неба від російських ударів. 

Україна цінує оборонну підтримку, яку надають нам Польща, Литва, всі наші друзі та партнери. І головне – щоб не втрачався темп постачання погоджених пакетів.

🇺🇦🇵🇱🇱🇹

Дніпро, Миколаїв, Чернівці, Запоріжжя, Черкаси, Івано-Франківськ, Хмельниччина, Житомирщина, Полтава, Київ – усе це місця, де народилися цьогорічні олімпійські медалісти України. Різні наші регіони, різні види спорту, але спільна філософія: Україна сильна, коли Україна – команда. Згуртована, мотивована, об’єднана. Щоб у підсумку перемагати.

Ви не могли не відчувати підтримки мільйонів українців. І ми не просто вболівали за вас – ми всією нашою країною, усіма думками й серцем були поруч з вами, і за відчуттями ми змагалися всією країною разом з вами.

Ми разом показуємо світу, що таке наша держава. Україна, яка бореться. Україна, якій може бути боляче, важко, але вона встає та продовжує йти до своєї мети. Україна, яка здатна тримати удар. Україна, яка здатна перемагати.

За два з половиною роки повномасштабної війни Росія випустила по Україні близько 10 тисяч ракет різних типів і більш ніж 33 тисячі КАБів. Зупинити атаки на наші міста можна ударами по носіях цього озброєння – російських літаках на військових аеродромах. 

Вчора відбулось перше успішне бойове застосування нашої нової зброї – української далекобійної ракети-дрона «Паляниця». Розробленої власними силами, щоб знищити наступальний потенціал ворога.

Ракет-дронів ставатиме більше, як стало більше наших далекобійних ударних дронів, результати яких ми бачимо майже щодня.

#Герої_України_Чернігівщина

Герой України Роман Васильович Бубенко народився 5 червня 1979 року в місті Харкові, згодом сім'я переїхала до Сновщини (Чернігівська область).

У 1996 року закінчив Петрівську середню школу; 1997-го – середнє професійно-технічне училище № 7 міста Щорс, за професією «тракторист–машиніст, лісник».
Проходив строкову військову службу у військовій частині 73448, здобув військову спеціальність механіка–водія танка Т-64Б.

З початком повномасштабного вторгнення призваний до лав 1-ої танкової бригади. В червні 2023-го на Донеччині екіпаж Романа Бубенка прорвав укріплені лінії ворога. Тоді один ворожий танк був пошкоджений, інший знищений; знищено і БМП та 20 окупантів. У липні, також на Донеччині, завдяки роботі Бубенка і побратимів придушено кулеметні та протитанкові засоби військ РФ, ліквідовано спостережний пункт, вороги мусили відійти на інші рубежі. Під час цього виїзду Роман зазнав поранення, проте поле бою не покинув та продовжував керувати діями екіпажу. Після евакуації його доправили до шпиталю, де він помер 26 липня 2023 року.
Похований в Чернігові.

✒️Указом Президента України від 28.06.2024 № 386/2024 присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).