АПОСТОЛ. Отпуще́на же бы́вша апо́стола приидо́ста ко свои́м и возвести́ста, ели́ка к ни́ма архиере́и и ста́рцы ре́ша.
Они́ же слы́шавше единоду́шно воздвиго́ша глас к Бо́гу и реко́ша: Влады́ко, ты, Бо́же, сотвори́вый не́бо и зе́млю и мо́ре и вся, я́же в них!
И́же усты́ Дави́да о́трока Твоего́ рече́: вску́ю шата́шася язы́цы, и лю́дие поучи́шася тще́тным?
Предста́ша ца́рие зе́мстии, и кня́зи собра́шася вку́пе на Го́спода и на Христа́ Его́.
Собра́шася бо вои́стинну во гра́де сем на Свята́го О́трока Твоего́ Иису́са, Его́же пома́зал еси́, И́род же и Понти́йский Пила́т с язы́ки и людьми́ изра́илевыми,
Сотвори́ти, ели́ка рука́ Твоя́ и сове́т Твой преднарече́ бы́ти.
И ны́не, Го́споди, при́зри на преще́ния их и даждь рабо́м Твои́м со вся́ким дерзнове́нием глаго́лати сло́во Твое́,
Внегда́ ру́ку Твою́ простре́ти Ти во исцеле́ния, и зна́мением и чудесе́м быва́ти и́менем Святы́м О́трока Твоего́ Иису́са.
И помоли́вшимся им, подви́жеся ме́сто, иде́же бя́ху со́брани, и испо́лнишася вси Ду́ха Свя́та и глаго́лаху сло́во Бо́жие со дерзнове́нием.

3: Коли їх відпустили, вони прийшли до своїх і переказали те, що говорили їм первосвященники й старійшини.
24: Вони ж, вислухавши, однодушно піднесли голос до Бога й сказали: Владико Боже, Котрий створив небо й землю, і море та все, що в них!
25: Ти устами отця нашого Давида, раба Твого, сказав Духом Святим: чого заметушились язичники, і народи задумують марне?
26: Повстали царі земні, і князі зібралися разом на Господа й на Христа Його (Пс. 2,1–2).
27: Бо справді зібрались у місті цьому на Святого Сина Твого Іісуса, помазаного Тобою, Ірод і Понтій Пілат з язичниками та народом ізраїльським,
28: щоб зробити те, чому бути визначила наперед рука Твоя і рада Твоя.
29: І нині, Господи, споглянь на погрози їхні, і дай рабам Твоїм з усією сміливістю промовляти слово Твоє,
30: коли Ти простягаєш руку Твою на те, щоб зцілення, знамення й чудеса творилися іменем Святого Сина Твого Іісуса.
31: І після молитви їхньої, захиталося місце, де вони зібрались, і сповнилися всі Духа Святого, і промовляли слово Боже з дерзновінням.

ЄВАНГЕЛІЄ ВІД ІОАННА. Ами́нь, ами́нь глаго́лю вам, я́ко слу́шаяй словесе́ Моего́ и ве́руяй Посла́вшему Мя и́мать живо́т ве́чный, и на суд не прии́дет, но пре́йдет от сме́рти в живо́т.
Ами́нь, ами́нь глаго́лю вам, я́ко гряде́т час, и ны́не есть, егда́ ме́ртвии услы́шат глас Сы́на Бо́жия и услы́шавше оживу́т.
Я́коже бо Оте́ц и́мать живо́т в Себе́, та́ко даст и Сы́нови живо́т име́ти в Себе́.
И о́бласть даде́ Ему́ и суд твори́ти, я́ко Сын Челове́чь есть.
Не диви́теся сему́. Я́ко гряде́т час, во́ньже вси су́щии во гробе́х услы́шат глас Сы́на Бо́жия,
И изы́дут сотво́ршии блага́я в воскреше́ние живота́, а сотво́ршии зла́я в воскреше́ние суда́.
Не могу́ Аз о Себе́ твори́ти ничесо́же. Я́коже слы́шу, сужду́, и суд Мой пра́веден есть, я́ко не ищу́ во́ли Моея́, но во́ли посла́вшаго Мя Отца́.

24: Істинно, істинно кажу вам: хто слово Моє слухає і вірить у Того, Хто послав Мене, той має вічне життя, і на суд не приходить, а перейшов від смерті в життя.
25: Істинно, істинно кажу вам: настане час і настав уже, коли мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть.
26: Бо як Отець має життя в Самому Собі, так і Синові дав мати життя в Самому Собі.
27: І дав Йому владу суд творити, бо Він є Син Людський.
28: Не дивуйтесь цьому, бо настає час, коли всі, хто в гробах, почують голос Сина Божого;
29: і вийдуть ті, хто творив добро, у воскресіння життя, а ті, хто чинив зло – у воскресіння суду.
30: Я нічого не можу творити Сам від Себе. Як чую, так і суджу, і суд Мій праведний; бо не шукаю Моєї волі, а волі Отця, Котрий послав Мене.

Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Ін. 5:24-30)
«І вийдуть ті, хто творив добро, у воскресіння життя, а ті, хто чинив зло — у воскресіння суду» (Ін. 5:29). Ось чим усе скінчиться! Як річки течуть кожна у своє море, так течія життів наших прийде, нарешті, кожна в місце за характером своїм. І ті, які воскреснуть у життя, будуть на суді, але суд тільки закарбує їхнє виправдання і визначення на життя; тоді як інші воскреснуть тільки для того, щоб вислухати засудження на вічну смерть. Життя і смерть їхні визначаються вже зараз тим, що одні роблять живі діла, а інші — діла мертві й такі, що умертвляють. Живі діла ті, що звершуються за заповідями з радістю духу, на славу Божу; умертвляють діла ті, що звершуються всупереч заповідям, з забуттям Бога, на догоду собі і пристрастям своїм. Мертві діла — і всі ті, які, хоч за формою не противні заповідям, але робляться без усякої думки про Бога і вічне спасіння через будь-які види себелюбства. Бог — життя; те тільки й живе, у чому є частина Його. І ось у кого тільки мертві справи, той прямо йде і останнього дня вийде на приречення на смерть; а у кого справи всі живі, той йде і останнього дня вийде на отримання вічного життя.

Феофілакт Болгарський, блж. (†1107)
Ст. 23-28 Бувши відпущені, вони прийшли до своїх і розповіли, що говорили їм первосвященики та старійшини. Вони ж, вислухавши, однодушно піднесли голос до Бога і сказали: Владико Боже, що створив небо і землю, і море, і все, що в них! Ти устами отця нашого Давида, раба Твого, сказав Духом Святим: що бунтуються язичники, і народи замишляють марне? Повстали царі земні, і князі зібралися разом на Господа і на Христа Його. Бо воістину зібралися в цьому місті на Святого Сина Твого Ісуса, помазаного Тобою, Ірод і Понтій Пілат з язичниками та народом Ізраїльським, щоб зробити те, що було визначено Твоєю рукою і Твоєю волею.

Підняли голос. Піднімають не з честолюбства, а щоб показати явні свідчення благодаті Христової. Владико Боже, що створив. Дивись, як доречні молитви їхні (апостолів). Коли вони просили Господа вказати їм чоловіка, здатного до апостольського служіння, то молилися так: Ти, Господи, що знаєш серця всіх (Діян. 1:24); бо тоді була потреба у передбаченні. А тепер, коли потрібно було закрити уста супротивникам, вони кличуть: Владико Боже, що створив небо і землю Але багато хто з єретиків розділяє Божество, кажучи, що один Бог — Творець світу, а інший — Отець Христа. Тому розділяють і Писання і кажуть, що Старий Завіт є Писанням Бога - Творця світу, а Новий - Отця Христового. Далі, слідуючи своїй нечестивій думці, вони стверджують, що ці Боги та їхні Писання є протилежними; так що ті, хто звертається до Господа, є ворогами Творця світу і перебувають у кращому стані, ніж люди останнього. Отже, люди Творця світу упереджені проти Христа і Його вчення. Тому святі апостоли, викорінюючи цю єресь, своєю молитвою дають зрозуміти, що і Творець світу, і Отець Спасителя — один і той самий Бог; бо Ним даровані обидва завіти. Ти устами нашого батька Давида, Твого раба, сказав Духом Святим: що бунтують язичники? Виставляють на показ це пророцтво, ніби просячи Бога про виконання договору і водночас втішаючи себе тим, що даремно думають про це вороги.

Тлумачення на Діяння святих апостолів

Іоанн Златоуст, святий (†407)
Істинно, істинно кажу вам: настає час, і вже настав, коли мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть

Свої слова Він підтверджує доказом з діл. Коли Він говорив: «як Отець воскрешає мертвих і оживляє, так і Син оживляє, кого хоче», – то, щоб це не здалося марнославством і гординею, Він наводить і з діл докази Своїх слів і каже: «настає час»; потім, щоб ти не припускав тут віддаленого часу, додає: «і настав уже час, коли мертві почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть». Чи бачиш тут самостійність і невимовну владу? Як буде під час воскресіння, каже Він, так і нині. Тоді, почувши голос, що наказує, ми повстанемо, бо сказано: «при проголошенні» Божому «мертві... воскреснуть» (1 Фес. 4:16). А звідки видно, може хтось запитає, що сказане не є марнославством? З доданих Ним слів: «і настало вже». Якби Він провіщав тільки про майбутній час, то Його вчення могло б бути для юдеїв підозрілим; але Він наводить на це й доказ. Ще під час Мого перебування з вами, каже Він, це збудеться. Якби Він не міг цього зробити, то й не обіцяв би на такий час, щоб, в іншому випадку, обіцянка не наразила Його на ще більший глум.

Бесіди на Євангеліє від Івана

Основи православ’я
Тема 113. Заповіді Старого Завіту.

Десять Заповідей Старого Завіту (Вих. 20:2–17, Втор. 5:6–21) були дані Богом єврейському народу, первісним племенам близько 1,5 тисячі років до н. е., проте вони не втратили актуальності й досі. Але в наш час це вже лише певний мінімум, нижче якого просто нікуди падати.

Десять заповідей, що були викарбувані на двох кам'яних дошках (скрижалях), які Мойсей спустив з гори, не поділялися рівно на п'ять і п'ять. Чотири і шість — так поділялися заповіді: перша частина відображала обов'язки людини стосовно Бога, друга — стосовно людей. Перші 4 — релігійні заповіді, решта 6 — етичні. У символічній формі такий поділ заповідей на дві групи іноді зображується у верхній частині іконостасу двох скрижалей заповіту з написом римськими цифрами I-IV і V-X відповідно.

На жаль, більшість наших сучасників згадує лише деякі з етичних заповідей, хоча релігійні лежать в основі і етичних, і взагалі всіх заповідей, оскільки без Бога заповіді виконати неможливо.

Практична порада
Як ставитися до священика, якщо відомо, що він веде негідне життя?

Особисті людські слабкості не можуть позбавити благодаті висвячення (мова йде про священиків, які виконують своє служіння законно). Священик є лише знаряддям у Божих руках, а всі Таїнства невидимо звершує Сам Христос.

Яким би не був священик, тільки через нього можна отримати прощення гріхів. А за свої вчинки кожен сам відповідає перед Богом – і наставник, і той, хто підкоряється. Якщо бачите священика, що грішить, пам’ятайте слова Господа: «Усе, що вони кажуть вам дотримуватися, дотримуйтеся й робіть; а за їхніми вчинками не чиніть» (Мф. 23:3).

Притча дня
Пам’ятаймо, що сила дається не на завтрашній, а на сьогоднішній хрест. Один чоловік, глибоко пригнічений, розповів іншому про свої турботи і запитав: «Чому мені так страшенно важко?» – «Тому, – відповів той, – що ти разом із теперішнім тягарем взяв на себе й майбутній і несеш цей і майбутній тягар своєю силою, а не Божою».

Цитата дня
Гордость есть доказательство скудости ума.

свт. Иоанн Златоуст

Поспішайте творити добро
24 квітня.

«Їхні вчинки йдуть за ними» (Об. 14:13)

Вплив, який чинить на оточуючих наше земне життя та діяльність, сягає далеко за межі могили.

У природі жоден звук не зникає, він розноситься в нескінченному просторі й передається далеко за межі нашого слуху. Поверхня моря зашелестить від кинутого камінчика, і ця хвиля піде, переливаючись, все далі й далі, нескінченним рухом переходячи в інші моря й океани.

Так і кожне добре слово, сказане на землі, кожна добра думка, кожен добрий намір і починання набудуть, невідомо для нас самих, нескінченного, непередбаченого нами впливу. У цьому сенсі й наші справи слідують за нами. Те, що ми робимо у Христі й для Нього, те, чого Він є джерелом і метою, насіння добра, посіяне нами в юну душу, добрий порив, якому ми піддаємося, – все це з нами не помре. Духовні плоди на удобреному ґрунті людського серця виростуть так само безсумнівно, як щороку дозрівають на наших очах плоди дерев. Нарешті, чи не вказує нам природа, що обертається в нескінченному оновленні, на безсумнівну, безмежну дійсність благотворного впливу? Давно помер і забутий той, хто колись посадив дерево, під тінню якого століттями відпочивають втомлені мандрівники.

Майже три тисячі років минуло з того часу, як помер псалмоспівець Давид. Однак його слово лунає й досі в усьому християнському світі, і вплив його псалмів відбивається на незліченній множині людських сердець. Апостол Павло та багато інших праведників, що давно спочили, діють і тепер всюди, де читається їхнє слово або розповідається про них.

Так і найскромніше життя, присвячене Богу, найпокірніша праця на ниві Господній, безсумнівно, залишать слід на землі, і довго, довго після смерті цих ніким не помічених трудівників їхній моральний образ житиме, їхній вплив діятиме і приноситиме користь багатьом.

Слово и образ

Хендрик ван Клив III (1550 г.) «Вавилонская башня»

В центре композиции живописца гигантское строение, вздымающееся к небесам. На переднем плане показана группа людей, обсуждающих строительство башни. Кто же эти люди ❓ Художник изобразил здесь царя Нимрода со своей свитой, знатных дам, облаченных в изысканные одеяния, архитектора с развернутым чертежом здания, застывшего перед царем в поклоне. Чуть поодаль, слева от зрителя, показаны наблюдающие за порядком воины.
Хендрик ван Клив намеренно создает контраст между башней и городскими домами, кажущимися ничтожными по сравнению с гигантским строением, так передается мысль о громадности и обреченности замысла Нимрода.

23 квітня (10 квітня за ст. ст.). Цей день в історії:

Мученики Терентий, Африкан та інші з ними (III ст.)

Сорок воїнів, які відмовилися принести жертву язичницьким богам під час системних гонінь імператора Декія. Офіцери та солдати не стали брати участь у державному культі, який влада використовувала як перевірку політичної лояльності армії. За непокору наказу та вірність християнству всю групу піддали жорстоким тортурам і стратили в Карфагені.

23 квітня 1991 року. Закон УРСР «Про свободу совісті та релігійні організації»

Цей документ фактично поставив крапку в епосі державного атеїзму на території України. Закон юридично закріпив право громадян на вільне сповідування віри та повернув Церкві статус юридичної особи. Це відкрило шлях до легалізації релігійних громад, масового повернення храмів і виходу релігійного життя з-під тотального контролю КГБ

У Білій Церкві чоловіка намагалися вбити за привітання «Христос воскрес!»
У місті Біла Церква Київської області двоє молодих людей намагалися вбити 35-річного чоловіка за те, що він привітав оточуючих традиційним християнським пасхальним привітанням «Христос воскрес!». Про це повідомили у Білоцерківській окружній прокуратурі.

Інцидент стався вночі на Світлий понеділок, 13 квітня. Потерпілий зайшов у місцевий заклад і звернувся до присутніх із пасхальним привітанням. Це обурило 19-річного відвідувача, який сповідує іншу релігію. Між чоловіками виникла сварка, під час якої молодший з нападників вирішив убити свого опонента-християнина.

За даними слідства, молодий чоловік подзвонив своєму 23-річному знайомому – також представнику іншої релігії – і запропонував «розібратися» разом. Той приїхав на місце з ножем і передав його співучаснику. Потім зловмисники переслідували потерпілого, наздогнали його, збили з ніг і утримували силою.

Після цього 19-річний нападник кілька разів ударив чоловіка ножем у живіт і шию. Переконавшись, що опонент перестав подавати ознаки життя, злочинці зникли з місця події. Однак потерпілого вдалося врятувати – лікарі своєчасно надали йому медичну допомогу. Наразі він все ще перебуває в лікарні.

За клопотанням прокуратури суд обрав підозрюваним запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. У разі доведення вини молодим людям загрожує довічне позбавлення волі.

Нападникам повідомлено про підозру в закінченому замаху на умисне вбивство, скоєному за попередньою змовою групою осіб і з мотивів релігійної нетерпимості (ч. 2 ст. 15, п.п. 12, 14 ч. 2 ст. 115 КК України).

«Релігія не може бути виправданням для насильства. Коли суперечка через переконання переростає у спробу вбивства – це вже тяжкий злочин, за який доведеться відповідати за законом. Прокуратура принципово реагуватиме на такі прояви агресії», – заявив керівник Київської обласної прокуратури Дмитро Прокудін.

Віросповідання обвинувачених у прокуратурі не називають. На фото зображені чоловіки із засмаглою шкірою, чорним кучерявим волоссям і бородами.

МЗС Ізраїлю анонсував проведення ЛГБТ-фестивалю поблизу Содома і Гоморри
Міністерство закордонних справ Ізраїлю анонсувало проведення масштабного ЛГБТ-фестивалю біля узбережжя Мертвого моря – на території, яку традиційно пов'язують з біблійними містами Содом і Гоморра. Відповідне повідомлення було опубліковано в офіційному акаунті відомства в соцмережі X.

У ньому йдеться, що в червні на кілька днів район Мертвого моря стане майданчиком найбільшого ЛГБТ-фестивалю на Близькому Сході з цілодобовою розважальною програмою, готелями та концертними майданчиками.

Захід передбачає створення тимчасової інфраструктури в пустельній місцевості, включаючи готелі та зони відпочинку, а також проведення концертів та різних заходів, у тому числі заявлених як «сімейні».

Проте в християнському середовищі ініціатива викликала резонанс. Користувачі соцмереж звернули увагу на символізм місця проведення фестивалю, яке в біблійній традиції пов'язане із загибеллю Содома і Гоморри через надмірне нечестя, сексуальне насильство та гордість мешканців (Буття 19).

Деякі священнослужителі та християнські громадські діячі висловили думку, що проведення подібного заходу в цьому регіоні сприймається як виклик християнським цінностям та біблійному розумінню моральності.

«Чому саме тут? Вони глузують з Бога», – сказав отець Майкл Лілі, священник православної церкви Різдва Христового в Янгстауні, штат Огайо.

На тлі триваючої напруженої ситуації в регіоні, включаючи військові загрози, проведення подібних масових заходів також викликало питання у частини громадськості.

Глава РПЦ: Спроби нав'язати особливу владу Патріарха Варфоломія – гріховні
Патріарх РПЦ Кирил відкинув доктрину про першість влади Константинопольського Патріарха в православному світі. Виступаючи 22 квітня 2026 року в Домі прийомів МЗС РФ, він заявив, що «будь-які спроби представити одного з наших собратів як такого, що володіє особливими владними повноваженнями над усією православною ойкуменою, є гріховними з точки зору порушення церковних законів».

«На жаль, як і раніше, нав'язується ззовні чужа для Православ'я доктрина про особливі владні повноваження мого собрата, Константинопольського Патріарха», – заключив предстоятель РПЦ.

Думенко «благословив» приміщення СБУ, де роблять судові експертизи
22 квітня 2026 року Епіфаній Думенко відвідав Український науково-дослідний інститут спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України. Як повідомляє сайт ПЦУ, глава їхньої структури «благословив» приміщення в будівлі.

Після свого обряду Думенко підкреслив «особливу роль інституту» і подарував колективу ікону Божої Матері «Знамення».

За словами Епіфанія, установа «проводить важливі дослідження та виконує складні завдання, пов'язані з безпекою нашої держави в непростий і відповідальний час ворожої агресії».

На завершення глава ПЦУ побажав керівникові та всьому колективу установи «сил, натхнення та Божого захисту, закликавши невидиму опіку Божої Матері на кожного, хто працює заради безпеки та блага народу України».