🇰🇵💻 Північнокорейські ІТ-фахівці вербують іноземців

Режим КНДР знайшов новий ефективний спосіб заробляти валюту, оминаючи міжнародні санкції — через роботу своїх ІТ-фахівців на світових ринках фрілансу під чужими іменами.

➡️Суть схеми полягає у використанні реальної особистості іноземця для проходження перевірок на платформах на кшталт LinkedIn, Fiverr, Upwork чи Guru. Саме так, за допомогою підставного профілю, північнокорейські фахівці отримують роботу в міжнародних компаніях, виконуючи замовлення й отримуючи платню криптовалютою або через платіжні сервіси.

🛑Унікальний випадок розкрив фахівець із кібербезпеки Ейдан Рейні, який погодився тимчасово виступити "фасадом" для північнокорейської команди. Чотири інженери працювали від імені вигаданого "Бена", а сам Ейдан лише озвучував відповіді на співбесідах. Одна з таких спроб навіть призвела до отримання пропозиції про роботу в американській компанії з урядовими контрактами на суму $80 тисяч на рік.

🛑Цей випадок, наскільки глибоко й системно Північна Корея інтегрувала свої кібероперації у легальний глобальний ринок праці. Деякі північнокорейські фахівці заробляють до $300 тисяч на рік, використовуючи складні мережі підставних осіб і компаній для обходу санкцій.

❗️Таким чином, поєднання економічної активності через ІТ-фріланс і цільові кібератаки стають частиною стратегії виживання та фінансування режиму Кім Чен Ина в умовах жорсткого міжнародного тиску.

🏴CGTAnalytics

🇮🇷🛡Іран повертається в Сирію: як Тегеран використовує іракські табори для відновлення впливу

На тлі радикальних змін у сирійському політичному ландшафті після падіння режиму Башара Асада, Іран розпочав поступове повернення до сирійського військово-політичного простору.

➡️Замість безпосереднього втручання, Тегеран використовує опосередковані інструменти – передусім шиїтські угруповання в Іраку та інфраструктуру Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) – для формування нової силової вертикалі на сирійському напрямку.

🛑У прикордонній з Сирією іракській пустелі Анбар створено декілька тренувальних таборів, де під контролем іранських інструкторів та шиїтських бойовиків проходять підготовку колишні сирійські військові — вірні колишньому режиму асада. Йдеться про щонайменше п’ять тисяч осіб, які втекли до Іраку з озброєнням і технікою після падіння Дамаска. Формально Ірак прийняв їх як «гостей», але фактично вони стали кадровою основою для нової протегеранської сили.

🛑Один з ключових акторів у цьому процесі — Рамі Махлуф, впливовий сирійський бізнесмен і двоюрідний брат Асада. Він оголосив про створення так званих «елітних сил» спільно з колишнім командиром спецназу Сухайлем аль-Хасаном, відомим під прізвиськом «Тигр» і тісно пов’язаним з Росією. Махлуф заявляє про формування корпусу у 150 тисяч спецназівців, 150 тисяч резервістів та ще мільйона учасників так званих «народних комітетів». Ця риторика свідчить про намагання легітимізувати повернення лоялістів до сирійського конфлікту в оновленому форматі.

🛑Тренування проходять у кількох районах Іраку, зокрема поблизу міста Аль-Каїм, що межує з Сирією, та в регіоні Джурф аль-Сакхар — де, за численними свідченнями, знаходиться головна база КВІР в Іраку. Очевидці повідомляють про переміщення бійців на техніці, що належить угрупованням на кшталт іракської «Хезболли». Сам факт існування цих таборів офіційний Багдад заперечує, попри численні інсайди з урядового середовища.

❗️Повернення Тегерана до Сирії відбувається в умовах стратегічної невизначеності. Іран не може дозволити собі втратити важливий плацдарм, який десятиліттями був каналом проєкції його сили на Східне Середземномор’я. Однак новий сирійський уряд, скоріш за все, не готовий до повного повернення старої гвардії, що змушує Іран діяти через третіх осіб — «гібридно», але системно. У цьому контексті роль іракських ополченців перетворюється на ключову опору в регіональній стратегії Ісламської Республіки.

🏴CGTAnalytics

🇷🇺🔫2C44 "Гіацинт-К": екстрена адаптація російської артилерії до втрат у дальності

Поява 30 квітня 2025 року на репетиції параду в Москві самохідної артилерійської установки 2S44 "Гіацинт-К" стала сигналом: Росія прискорює модернізацію артилерійських потужностей, реагуючи на вразливість перед західними системами далекобійної артилерії.

➡️2C44 розроблено на базі колісної САУ 2C43 "Мальва", однак замість сучасної гармати 2А64 у неї інтегровано 152-мм гармату 2А36 — застарілу, але дальнобійну, зняту з виробництва ще у 1993 році.

⛳️У протистоянні з артсистемами НАТО калібру 155 мм (PzH 2000, Archer, M109A7, CAESAR) з дальністю до 40 км, 2C43 виявилася неефективною через обмежену дальність у 24–25 км. Натомість 2C44 з 2А36 досягає 30–33 км з базовими боєприпасами і до 45–47 км — із керованими снарядами "Краснополь-М2/Д", хоча й вимагає окремої номенклатури боєприпасів, несумісної з іншими 152-мм системами РФ.

🛑Конструктивно 2C44 використовує той самий 8×8 шасі BAZ-6910-027 "Вощина", що й "Мальва", але має відкриту артилерійську установку. Інженери застосували вже наявні запаси стволів 2А36, скоротивши цикл виробництва до кількох місяців. Саме цим пояснюється швидке з’явлення "Гіацинт-К" в строю 238-ї артбригади РФ вже у лютому 2025 року — фактично через пів року після запуску проекту.

🛑Система оснащена автоматизованим комплексом управління вогнем, що дозволяє проводити підготовку та відхід із позиції за 2–3 хвилини, мінімізуючи ризик контрбатарейного вогню. Також стверджується, що кабіна екіпажу має базовий рівень захисту від уламків і суббоєприпасів.

🛑Системи 2С43 і 2С44 тепер функціонують паралельно: одна — для звичайних вогневих завдань, інша — для далеких пострілів. Це рішення тимчасове. У перспективі російські військові, ймовірно, орієнтуватимуться на колісні платформи з гарматами типу 2А88 (з 2С35 "Коаліція-СВ"), що потенційно дозволять вийти на дальності до 60 км з модернізованими "Краснополь-Д".

❗️Таким чином, 2S44 "Гіацинт-К" — не інновація, а ознака оперативної кризи російської артилерії. Це спроба нашвидкуруч компенсувати втрати в дальності, покладаючись на запасні частини радянської епохи, ілюструючи, як фронтові втрати та обмеження в логістиці формують нові технічні рішення в реальному часі.

🏴CGTAnalytics

🇷🇺✈️Росія презентувала нову "дрон-ракету" для боротьби з FPV та міні-БПЛА

Конструкторське бюро «Факел», відоме розробкою систем «Оса», «Тор», «С-300», презентувало нову зенітну ракету, адаптовану спеціально для боротьби з мініатюрними БПЛА — розвідниками, коригувальниками вогню, дронами-камікадзе.

➡️Ця розробка — спроба системного реагування на зміну характеру бойових дій, де головну загрозу становлять не високошвидкісні літаки, а масові, дешеві й маневрені безпілотники ближньої дії.

Ключова проблема традиційної ППО полягає в асиметрії між ціною цілі та засобами її знищення. Ракети типу 9М33 чи 9М330 розроблялися під літаки, гелікоптери чи високоточне озброєння, мають значну вартість, високу швидкість і мінімальну дистанцію ураження — що робить їх непридатними або економічно неефективними у боротьбі з дешевими міні-БПЛА, які зависають на низькій висоті або працюють у складній радіолокаційній обстановці на передовій.

⚙️Відповіддю «Факела» став новий тип зенітного засобу, що більше нагадує дрон, ніж ракету у класичному розумінні. Це Х-подібна платформа з чотирма електричними гвинтами (по одному на кожному кінці поворотних крил), що складаються вздовж корпусу для транспортування.

➡️Така конфігурація дозволяє упаковувати від 3 до 5 одиниць в один комплект масою до 10 кг, придатний для носіння бійцем або розгортання зі складу групової ППО.

➡️У конструкції використано вузли серійних квадрокоптерів, що різко знижує вартість — у 20–25 разів меншу, ніж у типових ракет ближнього радіусу. Водночас, за рахунок низької ваги, ракета-дрон потенційно може запускатися з різних платформ — від переносних ЗРК до бойових машин роти/батальйону. Передбачається як вертикальний, так і похилий старт — завдяки інерційній системі управління з оптико-електронною головкою самонаведення (ОЕГСН), яка коригує політ відповідно до дій цілі.

❗️Це рішення орієнтоване не на універсальність, а на масовість, дешевизну та локальну ефективність у тактичній зоні. Новий зенітний апарат фактично стає протидроновим аналогом FPV-дрона, але з уніфікованою ППО-логікою. Його впровадження — це спроба створити «антидронову ППО на передовій», здатну швидко реагувати на міні-БПЛА, не перевантажуючи ресурсами дивізійні або армійські рівні ППО.

🏴CGTAnalytics

🇨🇳🚤Китайський підводний дрон-гібрид Blue Whale

Офіційно позиціоноване як "дослідницьке судно", Blue Whale поєднує в собі ключові елементи, характерні для тактичних розвідувальних платформ: малопомітність, автономність, інтелектуальну обробку даних і здатність до тривалого перебування в підводному режимі.

⚙️За своїми характеристиками — 11 метрів у довжину, водотоннажність 12 тонн, до 30 діб автономної роботи та можливість розгортання на глибинах до 60 метрів — Blue Whale перебуває в класі великих підводних безпілотників (XL-UUV), подібно до американського Orca XLUUV від Boeing чи британського Manta Ray.

Але на відміну від західних аналогів, які переважно сфокусовані на військовому застосуванні, Китай обгортає свою розробку у цивільну оболонку — акцент на океанографії, екології та дослідженнях.

➡️Ця риторика не знімає стратегічних підозр:

🛑По-перше, сам факт повністю автономного режиму із можливістю “стояти” під водою понад місяць, у поєднанні з низьким акустичним профілем, створює умови для використання дрона як пасивної сенсорної платформи — своєрідного підводного спостерігача.

🛑По-друге, універсальна конструкція, яка дозволяє переносити понад 20 типів навантаження, включає потенціал до швидкої адаптації під воєнно-розвідувальні або навіть ударні завдання — від моніторингу кабельних мереж до мінування.

Заявлена швидкість у 36 вузлів на поверхні й 4 вузли під водою, поєднана з AI-системою ухвалення рішень, відкриває шлях до глибоко інтегрованого флотського застосування — зокрема як супровід для великих надводних чи підводних кораблів, або як автономний елемент зон A2/AD.

У підсумку, Пекін отримує інструмент "сірої зони" морської присутності: офіційно — моніторинг довкілля, неофіційно — контроль над маршрутами, критично важливою інфраструктурою та підводним середовищем.

❗️З урахуванням вже існуючих китайських платформ типу HSU-001, цей проєкт може бути лише початком нової серії більш складних і цілеспрямованих морських систем. І хоча Blue Whale наразі декларується як цивільний, технологічна і модульна природа цієї платформи залишає широке поле для її трансформації в інструмент стратегічної переваги.

🏴CGTAnalytics

🇷🇺⛳️Від гіробордів до наземних дронів-смертників

Росія продовжує демонструвати здатність до бойового імпрову, перетворюючи цивільні споживчі товари на елементи свого воєнного інструментарію.

➡️Один із найсвіжіших прикладів — використання звичайних гіробордів як основи для наземних безпілотників-смертників (UGV).

Завдяки вже готовим двигунам, акумуляторам і трансмісії, гіроборд — це фактично напівготова платформа. З’єднавши два гіроборди між собою, російські майстри швидко отримують мобільну базу для підривного навантаження, яка може керуватись дистанційно.

➡️У тому ж цеху, де штампуються ці саморобні дрони-смертники, створення навіть одного великого безпілотного тягача наземного типу вважається трудомістким і повільним процесом. Контраст очевидний: масове виробництво дешевих і простих рішень виявляється ефективнішим у контексті сучасної війни, ніж розробка складних і дорогих зразків техніки.

➡️Ці імпровізовані УГВ вже продемонстрували певний тактичний успіх. Основна їх сила — масовість. Як і у випадку з FPV-дронами в повітрі, наземні платформи типу «подвійний гіроборд» мають потенціал стати наземним еквівалентом ударного рою: дешеві, численні, витратні, але здатні створювати постійну тактичну загрозу.

❗️Ця тактика чітко показує, що наземні дрони перестали бути «високотехнологічною екзотикою». Вони стають новим стандартом асиметричної війни.

🏴CGTAnalytics

🇨🇳🛳Китай демонструє оновлений підводний ракетоносець Type 094

2 травня 2025 року Китай вперше оприлюднив технічні характеристики модернізованого підводного човна з балістичними ракетами Type 094 (SSBN).

➡️Модернізований Type 094 тепер має максимальну швидкість у зануреному стані до 30 вузлів (понад 55 км/год) та операційну глибину до 400 метрів.

⚙️Це значне поліпшення у порівнянні з раніше відомими характеристиками (20 вузлів і 300 метрів відповідно) свідчить про глибоку реконструкцію, а не просто модернізацію корпусу — ймовірно, із використанням нових елементів ядерної енергетичної установки, зменшенням вібрацій, покращеним гвинтом або навіть pump-jet пропульсією.

🛑Підводний човен несе на борту 12 балістичних ракет JL-2, кожна з яких має дальність до 7000 км і, як вважається, використовує супутникову навігацію Beidou. Хоча Китай офіційно не підтверджував наявність MIRV-технології (роздільних боєголовок), багато аналітиків вважають, що окремі JL-2 здатні нести кілька ядерних зарядів, що ускладнює перехоплення й підвищує загрозу для стратегічного противника.

🛑Окрім ракетного арсеналу, човен озброєний шістьма 533-мм торпедними апаратами, що, ймовірно, використовують торпеди Yu-6 — аналоги американських Mk 48. Це дає підводному човну можливість до обмеженої протичовнової та протикорабельної боротьби, а також здатність самозахисту. Системи пасивної гідроакустики та протиторпедні засоби ймовірно також входять до комплектації.

🛑На даний момент у складі китайського флоту щонайменше шість човнів класу Type 094, більшість із яких базуються на острові Хайнань. Нові характеристики свідчать, що принаймні один із них є модернізованим варіантом — можливо, навіть новим підкласом, що зміцнює позиції Китаю у сфері морського стримування.

❗️Сам факт оприлюднення цих даних — безпрецедентний крок для Пекіна, який традиційно приховує інформацію про свої стратегічні сили. Це публічне стратегічне сигналювання, розраховане як на міжнародну аудиторію (насамперед США та Японію), так і на внутрішню — щоб підтвердити технологічну спроможність Китаю на тлі геополітичного загострення.

🏴CGTAnalytics

🇨🇺🇧🇾Куба модернізує свої С-125 за допомогою Білорусі

Куба, за технічної участі Білорусі, провела масштабну модернізацію одного зі своїх ключових засобів протиповітряної оборони — радянського ЗРК С-125.

➡️Модернізацію провело білоруське підприємство «АЛЕВКУРП», а самі випробування завершилися успішним ураженням чотирьох повітряних мішеней. Це підтвердило життєздатність концепції оновлення старих комплексів за рахунок нової електроніки, сенсорів та покращеної головки самонаведення.

🛑Оновлений С-125-2БМ здатен вражати не лише повітряні, а й наземні та надводні радіоконтрастні цілі, а також — за заданими координатами. Це розширює його функціональність у порівнянні з базовим варіантом, який був суто ППО-засобом.

🛑На озброєнні Куби, за наявними даними, залишається понад 140 пускових С-125, що робить цю модернізацію критичною для збереження боєздатності їх ППО. В умовах обмеженого доступу до нових систем, Куба йде тим самим шляхом, що і В’єтнам — використання радянської спадщини як бази для створення власної модернізованої системи із локальним обслуговуванням і продовженням ресурсу.

Для Білорусі цей контракт — ще одне підтвердження її ніші на ринку вторинної військової модернізації. В умовах санкцій, ізоляції від західних технологій та зростаючої співпраці з Росією й авторитарними режимами Азії, Африки та Латинської Америки, такі проєкти дозволяють Мінську зберігати обсяги виробництва і розвивати політичні контакти з державами, далекими від впливу Заходу.

🇻🇳Окрім Білорусі, активно модернізує С-125 і В’єтнам. На базі заводу A31 у Ханої відновлюються ракети, виробляються електронні плати в'єтнамського походження, а Viettel працює над адаптацією комплексу під локальні вимоги — версія С-125VT. Це дозволяє В’єтнаму зберігати боєздатність системи на фоні обмеженого постачання західного обладнання.

❗️Модернізація ЗРК С-125 на Кубі демонструє тенденцію до "другого життя" радянських систем ППО у країнах з обмеженими оборонними бюджетами. Білорусь використала цю можливість для просування свого ВПК, а Куба — для збереження базової обороноздатності.

🏴CGTAnalytics