🇨🇳🔫Skywalker FO-30. Новий китайський дрон на оптоволокні

Опубліковані китайською компанією DJ Skywalker кадри демонструють не ​«рекламний рендер», а вже серійний виріб — оптоволоконний fixed-wing БПЛА Skywalker FO-30 (Fiber-Optic, ​30 км).

➡️Китайська компанія Skywalker презентувала дрон літакового типу з управлінням через оптоволоконний кабель довжиною понад 30 км. Його максимальна швидкість — 190 км/год, а вся система управління і передача відео здійснюється без використання радіочастот.

Аеродинамічна схема — класичний пілонний півтораметровий фюзеляж із високо розташованим крилом і Т-подібним хвостовим оперенням. Двигун у пушерній компоновці (баланс між захистом гвинта під час посадки та мінімальним впливом кабелю на обдув).

⚙️На спідниці фюзеляжу — характерний притискний ролик і S-подібний отвір виходу волокна; це свідчить, що котушка інтегрована всередину, а не підвісна – рішення знижує лобовий опір і маскує вузол; посадка — на пневмоколісне тримісне шасі, отже оператор отримує багаторазовий носій, придатний для швидкого «перезаправлення» кабелем.

🛑Під час аналізу відео було встановлено реальну швидкість у маршевому режимі ≈ 155-160 км/год (за таймкодом і пройденою відстанню між орієнтирами), максимальні 190 км/год досяжні в пікі;

🛑Старт/посадка — катапультний запуск займає менше 90 с із моменту ініціалізації БПЛА, а пробіг під час приземлення — менш як 40 м, що дозволяє працювати з «кишенькових» позицій у прифронтовій смузі.

🏴CGTAnalytics

🇰🇵⛴Новий фрегат КНДР «Чхве Хьон»

Північна Корея офіційно представила свій новий бойовий корабель — фрегат «Чхве Хьон» із бортовим номером 51.

⚙️Це судно, побудоване менш ніж за півтора року, демонструє надзвичайно велику кількість озброєння для своїх розмірів. Заявлена водотоннажність фрегата сягає 5 тис тонн, хоча остаточно це ще не підтверджено.

🛑Фрегат обладнаний великою корабельною гарматою на носі, імовірно калібру 127 мм. Ближче до центру корпусу встановлено артилерійські системи АК-630 — шестиствольні 30-мм гармати для ближнього бою. Також помітна система ближньої протиповітряної оборони, дуже схожа на російський комплекс «Панцир-МЕ». Існують припущення, що цей модуль або є копією, або поставлений Росією.

🛑Особливістю «Чхве Хьон» є наявність одразу 74 вертикальних пускових установок (VLS) різного розміру. Корабель має чотири-п’ять типорозмірів комірок, що дозволяє розміщувати широкий спектр озброєння: від зенітних ракет середньої дальності до крилатих та навіть балістичних ракет. Порівняно, новий американський фрегат Constellation має 32 однакові комірки, а есмінець Arleigh Burke — від 90 до 96.

🛑Найменші VLS передбачені для зенітних ракет, середні й великі — під крилаті ракети типу Hwasal-2 з дальністю до 1 500 км, які можуть нести ядерні заряди. Дуже великі комірки можуть приймати короткодальні балістичні ракети сімейства Hwasong-11. Такий підхід робить фрегат потенційною платформою для стратегічних ударів, хоча його реальна бойова цінність викликає сумніви.

🛑Корабель має чотиристоронню фазовану РЛС, але позбавлений ангару для гелікоптерів — є лише невелика посадкова палуба. Це суттєво обмежує можливості протичовнової боротьби. Загалом, технологічна база КНДР ставить під питання здатність цього фрегата довго виживати у сучасному бою.

➡️Хоча на папері «Чхве Хьон» виглядає потужно, на практиці в умовах війни такі кораблі стануть пріоритетними цілями й будуть знищені на початковій фазі конфлікту. Навіть якщо Північній Кореї вдасться збудувати кілька таких суден, вони навряд чи матимуть достатню чисельність для забезпечення стійкої бойової присутності на морі.

❗️Отже, «Чхве Хьон» — це насамперед політична демонстрація технологічного прогресу КНДР, що підкреслює її прагнення розвивати морський компонент ядерного стримування. Навіть якщо реальні бойові можливості корабля залишаються обмеженими, сам факт його появи ускладнює безпекову ситуацію в регіоні та змушує сусідів уважніше стежити за розвитком північнокорейського флоту.

🏴CGTAnalytics

🇷🇺🚛Російські "фронтові БТРЗ" у 2025 році?

У 2025 році в розпорядженні 20-ї загальновійськової армії РФ з’явився фронтовий ремонтний пункт площею понад 1000 квадратних метрів із десятьма окремими ремонтними ділянками.

⚙️Фактично, це імпровізований міні-завод для оперативного відновлення пошкодженої бойової техніки на фронті, що яскраво ілюструє реальний стан російської армії.

У майстернях можна побачити модернізовані варіанти радянських машин: танки Т-72Б3М, Т-80БВМ, бронетранспортери БТР-82АТ і броньовані автомобілі Тигр-М. На багатьох машинах встановлені кустарні козирки над моторно-трансмісійними відсіками, сітки й саморобні екрани — усе це свідчить про постійну загрозу з боку FPV-дронів, з якою російська армія вимушено намагається боротися.

➡️Водночас у майстернях активно ведуться роботи зі створення дистанційно керованих бойових платформ і шасі для невеликих наземних безпілотників. Це ще один показник того, як росіяни намагаються пристосуватися до сучасних реалій війни, де безпілотні системи відіграють дедалі важливішу роль.

➡️Окремий напрямок діяльності ремонтного пункту — виготовлення так званих "штурмових" машин. Йдеться про переобладнані цивільні автомобілі: "Буханки" з відпиляними дахами, УАЗи та Ниви, пристосовані для перевезення особового складу. Їх подають як серійні рішення для штурмових груп, але насправді це свідчить про катастрофічний дефіцит бронетехніки. Використання подібних машин на передовій замість БМП чи БТРів — це вимушена імпровізація в умовах великих втрат і обмежених ресурсів.

➡️Ще один важливий нюанс: сучасна війна показала повну неефективність легких плаваючих БМП, створених у радянську епоху. Навіть серед самих російських військових стає дедалі більше розуміння того, що БМП-1/2 більше не відповідають викликам сучасного поля бою, а їх використання обмежене специфічними умовами, такими як операції морської піхоти чи розвідки.

➡️Таким чином, російські фронтові ремонтні бази демонструють кілька важливих трендів.

🛑По-перше, мілітаризація тилу РФ досягла такого рівня, що навіть базові польові майстерні намагаються виконувати функції повноцінних ремонтних заводів.

🛑По-друге, ставка робиться на відновлення застарілої радянської техніки, а не на масове виробництво нової.

🛑По-третє, намагання компенсувати нестачу бронетехніки за рахунок імпровізованих "штурмових" машин вказує на зниження якісного рівня армії.

🏴CGTAnalytics

🇰🇬🔫Киргизстан купує російські та білоруські системи ППО

Країна закупила російські зенітно-ракетні комплекси С-300ПС та 9К331МКМ "Тор-М2КМ", а також білоруські модернізовані комплекси С-125-2БМ "Печора-2БМ".

➡️Уперше нові системи були продемонстровані під час репетиції військового параду, де взяли участь понад 120 одиниць військової техніки.

🛑Найпотужнішим придбанням стали пускові установки 5П85С від складу ЗРК С-300ПС — системи, здатної прикривати великі райони від загроз із повітря на середніх і великих висотах. Комплекси "Тор-М2КМ", змонтовані на шасі КамАЗ-6560, забезпечать мобільне прикриття підрозділів від низьковисотних цілей, включно з безпілотниками та крилатими ракетами.

🛑Особливу увагу варто звернути на "Печору-2БМ", отриману з Білорусі у 2023 році. Хоча ця система є модернізацією ще радянського С-125, її можливості боротьби з сучасними цілями на малих і середніх висотах були оновлені. С-125-2БМ отримала цифрову обробку сигналів, покращену стійкість до засобів РЕБ і підвищену точність.

➡️Крім зенітних комплексів, на репетиції також показали інші елементи нової армійської доктрини Киргизстану: бронеавтомобілі ВПК-233136 "Тигр", модернізовані ГАЗ-66МБ та турецькі безпілотники Bayraktar TB2, Akinci й Aksungur. Усе це свідчить про багатовекторну політику переозброєння, орієнтовану як на російські, так і на турецькі технології.

🏴CGTAnalytics

🇰🇵💻 Північнокорейські ІТ-фахівці вербують іноземців

Режим КНДР знайшов новий ефективний спосіб заробляти валюту, оминаючи міжнародні санкції — через роботу своїх ІТ-фахівців на світових ринках фрілансу під чужими іменами.

➡️Суть схеми полягає у використанні реальної особистості іноземця для проходження перевірок на платформах на кшталт LinkedIn, Fiverr, Upwork чи Guru. Саме так, за допомогою підставного профілю, північнокорейські фахівці отримують роботу в міжнародних компаніях, виконуючи замовлення й отримуючи платню криптовалютою або через платіжні сервіси.

🛑Унікальний випадок розкрив фахівець із кібербезпеки Ейдан Рейні, який погодився тимчасово виступити "фасадом" для північнокорейської команди. Чотири інженери працювали від імені вигаданого "Бена", а сам Ейдан лише озвучував відповіді на співбесідах. Одна з таких спроб навіть призвела до отримання пропозиції про роботу в американській компанії з урядовими контрактами на суму $80 тисяч на рік.

🛑Цей випадок, наскільки глибоко й системно Північна Корея інтегрувала свої кібероперації у легальний глобальний ринок праці. Деякі північнокорейські фахівці заробляють до $300 тисяч на рік, використовуючи складні мережі підставних осіб і компаній для обходу санкцій.

❗️Таким чином, поєднання економічної активності через ІТ-фріланс і цільові кібератаки стають частиною стратегії виживання та фінансування режиму Кім Чен Ина в умовах жорсткого міжнародного тиску.

🏴CGTAnalytics

🇮🇷🛡Іран повертається в Сирію: як Тегеран використовує іракські табори для відновлення впливу

На тлі радикальних змін у сирійському політичному ландшафті після падіння режиму Башара Асада, Іран розпочав поступове повернення до сирійського військово-політичного простору.

➡️Замість безпосереднього втручання, Тегеран використовує опосередковані інструменти – передусім шиїтські угруповання в Іраку та інфраструктуру Корпусу вартових Ісламської революції (КВІР) – для формування нової силової вертикалі на сирійському напрямку.

🛑У прикордонній з Сирією іракській пустелі Анбар створено декілька тренувальних таборів, де під контролем іранських інструкторів та шиїтських бойовиків проходять підготовку колишні сирійські військові — вірні колишньому режиму асада. Йдеться про щонайменше п’ять тисяч осіб, які втекли до Іраку з озброєнням і технікою після падіння Дамаска. Формально Ірак прийняв їх як «гостей», але фактично вони стали кадровою основою для нової протегеранської сили.

🛑Один з ключових акторів у цьому процесі — Рамі Махлуф, впливовий сирійський бізнесмен і двоюрідний брат Асада. Він оголосив про створення так званих «елітних сил» спільно з колишнім командиром спецназу Сухайлем аль-Хасаном, відомим під прізвиськом «Тигр» і тісно пов’язаним з Росією. Махлуф заявляє про формування корпусу у 150 тисяч спецназівців, 150 тисяч резервістів та ще мільйона учасників так званих «народних комітетів». Ця риторика свідчить про намагання легітимізувати повернення лоялістів до сирійського конфлікту в оновленому форматі.

🛑Тренування проходять у кількох районах Іраку, зокрема поблизу міста Аль-Каїм, що межує з Сирією, та в регіоні Джурф аль-Сакхар — де, за численними свідченнями, знаходиться головна база КВІР в Іраку. Очевидці повідомляють про переміщення бійців на техніці, що належить угрупованням на кшталт іракської «Хезболли». Сам факт існування цих таборів офіційний Багдад заперечує, попри численні інсайди з урядового середовища.

❗️Повернення Тегерана до Сирії відбувається в умовах стратегічної невизначеності. Іран не може дозволити собі втратити важливий плацдарм, який десятиліттями був каналом проєкції його сили на Східне Середземномор’я. Однак новий сирійський уряд, скоріш за все, не готовий до повного повернення старої гвардії, що змушує Іран діяти через третіх осіб — «гібридно», але системно. У цьому контексті роль іракських ополченців перетворюється на ключову опору в регіональній стратегії Ісламської Республіки.

🏴CGTAnalytics

🇷🇺🔫2C44 "Гіацинт-К": екстрена адаптація російської артилерії до втрат у дальності

Поява 30 квітня 2025 року на репетиції параду в Москві самохідної артилерійської установки 2S44 "Гіацинт-К" стала сигналом: Росія прискорює модернізацію артилерійських потужностей, реагуючи на вразливість перед західними системами далекобійної артилерії.

➡️2C44 розроблено на базі колісної САУ 2C43 "Мальва", однак замість сучасної гармати 2А64 у неї інтегровано 152-мм гармату 2А36 — застарілу, але дальнобійну, зняту з виробництва ще у 1993 році.

⛳️У протистоянні з артсистемами НАТО калібру 155 мм (PzH 2000, Archer, M109A7, CAESAR) з дальністю до 40 км, 2C43 виявилася неефективною через обмежену дальність у 24–25 км. Натомість 2C44 з 2А36 досягає 30–33 км з базовими боєприпасами і до 45–47 км — із керованими снарядами "Краснополь-М2/Д", хоча й вимагає окремої номенклатури боєприпасів, несумісної з іншими 152-мм системами РФ.

🛑Конструктивно 2C44 використовує той самий 8×8 шасі BAZ-6910-027 "Вощина", що й "Мальва", але має відкриту артилерійську установку. Інженери застосували вже наявні запаси стволів 2А36, скоротивши цикл виробництва до кількох місяців. Саме цим пояснюється швидке з’явлення "Гіацинт-К" в строю 238-ї артбригади РФ вже у лютому 2025 року — фактично через пів року після запуску проекту.

🛑Система оснащена автоматизованим комплексом управління вогнем, що дозволяє проводити підготовку та відхід із позиції за 2–3 хвилини, мінімізуючи ризик контрбатарейного вогню. Також стверджується, що кабіна екіпажу має базовий рівень захисту від уламків і суббоєприпасів.

🛑Системи 2С43 і 2С44 тепер функціонують паралельно: одна — для звичайних вогневих завдань, інша — для далеких пострілів. Це рішення тимчасове. У перспективі російські військові, ймовірно, орієнтуватимуться на колісні платформи з гарматами типу 2А88 (з 2С35 "Коаліція-СВ"), що потенційно дозволять вийти на дальності до 60 км з модернізованими "Краснополь-Д".

❗️Таким чином, 2S44 "Гіацинт-К" — не інновація, а ознака оперативної кризи російської артилерії. Це спроба нашвидкуруч компенсувати втрати в дальності, покладаючись на запасні частини радянської епохи, ілюструючи, як фронтові втрати та обмеження в логістиці формують нові технічні рішення в реальному часі.

🏴CGTAnalytics