🇨🇳🚢Китай оновив наземний макет авіаносця

На супутникових знімках від 6 квітня 2025 року зафіксовано масштабну реконструкцію наземного макета авіаносця у місті Ухань.

➡️Новий макет тепер значно більше нагадує американський авіаносець класу Ford — зокрема, завдяки ширшій польотній палубі та перенесеній в корму надбудові (острову), як у кораблях нового покоління ВМС США.

➡️Наземний макет авіаносця в Ухані — не просто тренувальний майданчик. Він служить полігоном для відпрацювання розміщення, обслуговування і взаємодії літаків на палубі.

✈️На ньому розміщені моделі літаків J-15, J-35 (стелс-винищувач), а також KJ-600 — літак дальнього радіолокаційного виявлення і управління (AEW&C). Макет розташований на даху великої будівлі й використовується також для випробувань радіоелектронних систем.

Останні зміни макета дозволяють припустити, що він використовується для випробувань або підготовки до Type 004 — авіаносця нового покоління. Ймовірно, він буде більшим, потужнішим, з чотирма катапультами (дві на носі, дві на палубі), як у американських USS Gerald R. Ford, і, можливо, навіть матиме ядерну енергетичну установку — уперше в китайському флоті.

⚙️Технічні характеристики, які очікуються від Type 004

🛑Катапультний запуск (EMALS) — електромагнітна система запуску літаків, що дозволить запускати важчі літаки з більшою бойовою масою.

🛑Розширене авіакрило — J-35, J-15 нових версій, KJ-600, БПЛА (зокрема, UCAV GJ-11 "Sharp Sword"), гелікоптери.

🛑Можлива ядерна силова установка, що забезпечить практично необмежену дальність плавання та можливості живлення потужної електроніки.

🛑Більше озброєнь та сенсорів — підвищення вогневої міці та інформаційної спроможності.

❗️Розширення макета в Ухані, схожість із авіаносцем класу Ford і паралельне будівництво великого модуля на верфі в Даляні свідчать, що КНР активно переходить до нової фази розвитку авіаносного флоту. У випадку реалізації Type 004 до кінця 2020-х років Китай отримає платформу глобального проєктування сили, яка за своїм потенціалом наближатиметься до стандартів ВМС США.

🏴CGTAnalytics

⛳️🔫Обмежена ефективність дробових патронів для АК у боротьбі з дронами

Російські військові намагаються адаптувати стрілецьке озброєння для боротьби з безпілотниками, зокрема шляхом створення саморобних дробових патронів до автоматів Калашникова.

⚙️Замість звичайної кулі в гільзу вставляється термоусаджувальна капсула, наповнена картеччю діаметром 4–5,5 мм. Очікувалося, що такий боєприпас буде ефективним на дистанціях до 50 метрів, дозволяючи вражати дрони за допомогою широкого конуса ураження. Однак реальні умови бойового застосування продемонстрували інше.

➡️За повідомленнями українських військових, навіть пряме влучання дробом у дрон DJI Mavic не завдало суттєвих пошкоджень — дрон не лише не вийшов з ладу, а й зберіг здатність до бойового застосування. В окремих випадках дробу навіть не вистачило для пробиття пластикового корпусу апарата. Таким чином, кінетична енергія дробу виявилася недостатньою для надійного виведення з ладу навіть легких комерційних дронів.

➡️В умовах поля бою обмежена ефективна дистанція дробових патронів, низька точність стрільби, а також відсутність гарантованої дії на ціль зводять до мінімуму бойову цінність таких набоїв. Їх застосування може бути виправдане лише як засіб крайньої необхідності в умовах ближнього бою.

Попри це, в РФ уже налагоджено дрібносерійне виробництво 3D-друкованих дробових куль для калібру 7,62×39 мм, а також спостерігається спроба масштабування використання таких боєприпасів серед військових.

❗️Таким чином, дробові патрони для автоматів є технологічною імпровізацією з обмеженою ефективністю. Їх використання свідчить більше про дефіцит спеціалізованих засобів боротьби з дронами, ніж про успішне технічне рішення. У сучасних умовах конфлікту перемогу здобуває не кмітливість саморобок, а системна інтеграція високоефективних засобів протидії БПЛА.

🏴CGTAnalytics

🇨🇳💥Китай випробував неядерну водневу бомбу з гідридом магнію:

Китайські вчені вперше успішно провели випробування неядерного вибухового пристрою на основі водню у формі гідриду магнію (MgH₂).

➡️Експеримент було реалізовано за участю 705-го науково-дослідного інституту Китайської державної суднобудівної корпорації (CSSC), яка спеціалізується на оборонних технологіях, зокрема у сфері підводного озброєння.

🛑Під час випробування двокілограмовий заряд створив вогняну кулю температурою понад 1000 °C, яка горіла понад 2 секунди. Це у 15 разів довше, ніж триває вибух еквівалентної кількості тротилу, що свідчить про набагато вищу термічну ефективність.

🛑Ключовим компонентом заряду став гідрид магнію, у якому масова частка водню перевищує 7%. Після ініціації вибухом звичайної вибухівки відбувається термічне розкладання сполуки, водень миттєво вивільняється та займається. Горіння відбувається стабільно, а інтенсивність і тривалість можна регулювати шляхом зміни конфігурації заряду.

Фактично, йдеться про створення нового типу термобаричного боєприпасу, який забезпечує контрольовану теплову уражаючу дію на великій площі. У порівнянні з традиційними термобаричними засобами, нова система є більш точною, передбачуваною та стабільною.

Очевидно, що такі розробки можуть мати значний вплив на майбутнє високотемпературної зброї в умовах міських і траншейних боїв. Ефективність такого заряду особливо висока проти живої сили у закритих просторах — окопах, бункерах, сховищах. З урахуванням сучасних бойових конфліктів, де переважає оборона у щільних забудовах, подібна зброя здатна радикально змінити підходи до прориву укріплених позицій.

❗️Цей прорив доповнює ширший контекст технологічного посилення Народно-визвольної армії Китаю, яка вже активно інтегрує оптоволоконні FPV-дрони, автоматизовані системи донаведення та бойові мультикоптери. Використання високотемпературної зброї разом із високоточною безпілотною платформою може створити нову якість наступальних операцій, особливо у високо урбанізованих районах або під час десантних дій.

🏴CGTAnalytics

🔫🇷🇺Нова російська НБП «Вольчанін»

Росіяни продовжують активно впроваджувати наземні безпілотні системи. Одним із прикладів стала розробка нового наземного дрона під назвою «Вольчанін», створеного Вольським військовим інститутом матеріального забезпечення.

⛳️За повідомленнями російських джерел, цей дрон вже тестується безпосередньо на полі бою, де виконує завдання з доставки вантажів та евакуації поранених.

➡️На сьогоднішній день зібрано чотири такі платформи. Відомо, що маса кожного дрона становить 600 кг, вантажність – до 500 кг, а запас ходу – близько 30 км. Система керування наземним дроном отримала назву «Коршун» і підтримує роботу через виносну антену або дрон-ретранслятор, що дозволяє здійснювати керування на відстані до 10 км

➡️Розробники заявляють, що для захисту каналу управління використовується плаваюча частота в діапазоні 1,5 ГГц, яку важко заглушити навіть за допомогою сучасних систем радіоелектронної боротьби.

Окремо зазначається, що виробництво платформи організовано саме на потужностях Уфимського трамвайно-тролейбусного заводу, що ілюструє тенденцію до використання цивільної інфраструктури для військових потреб. Це вже не перший випадок, коли у РФ перетворюють торгові або промислові площі на цехи з виготовлення дронів – зокрема, подібна практика застосовується і для безпілотних літальних апаратів.

❗️«Вольчанін» є черговим прикладом розвитку російських наземних роботизованих засобів у рамках концепції фронтової логістики та автоматизації підтримки бойових дій. У разі успішного проходження бойових випробувань платформа може бути розгорнута ширше на фронті як засіб доставки боєприпасів, евакуації поранених, а згодом – і як потенційна основа для ударних модифікацій.

🏴CGTAnalytics

🇷🇺🎙РФ обшила гумою та решітками РЛС "Зоопарк-1М"

У мережі з’явилися кадри з імпровізованим захистом російської контрбатарейної РЛС "Зоопарк-1М": її обшито гумовими екранами та металевими решітками.

➡️Системи "Зоопарк-1М" здатні виявляти артилерійські позиції калібру 152 або 155 мм на дистанції до 23 км. Тобто для їх ефективної роботи необхідно розміщення досить близько до лінії боєзіткнення — саме в зоні дії FPV-дронів.

➡️Обшивка гумою та решітками, скоріше за все, виконує не реальну захисну функцію, а радше психологічну — для екіпажу станції. Це непрямо вказує на масштаби загрози, яку дрони становлять для російської техніки. І водночас — на інтенсивність використання цих РЛС: підрозділи противника наполегливо намагаються «дістати» українську артилерію, і розрахунки ризикують виводити «Зоопарки» все ближче до передової.

❗️Висновок простий: ефективність дронів полягає не лише у співвідношенні «вартість/збитки», а й у тому, які стратегічні активи вони змушують ворога ховати під решітками й ганчірками.

🏴CGTAnalytics

🇷🇺🔫Росіяни перетворюють Mavic 3 на імпровізовану вогнепальну платформу з патронами 12-го калібру

На російських ресурсах з'явилося відео, яке демонструє модифікацію побутового дрона DJI Mavic 3 для використання в бойових цілях з використанням гладкоствольних патронів 12-го калібру.

➡️Показано, як патрон готують до встановлення: в його корпусі свердлиться отвір для встановлення електричного сірника, після чого заряд вставляється в ПВХ-трубку та герметизується.

🛑Суть конструкції полягає в наступному: до дрона прикріплюються дві трубки, у яких знаходяться патрони. Вони фіксуються надрукованими на 3D-принтері затискачами, що дозволяє їм трохи висунутись уперед, компенсуючи віддачу під час пострілу. Спусковим механізмом виступає нижній світлодіод Mavic, що активує фотодатчик на кожному патроні.

🛑Хоча така система далека від точності чи стабільності, її потенційне використання проти піхоти або легко броньованої техніки — ще один приклад імпровізованої зброї, що дедалі частіше з’являється на полі бою.

❗️Варто зазначити, що цей метод є вкрай небезпечним для оператора — неконтрольоване загоряння сірника, нестабільна трубка або помилка у фотоспрацюванні можуть призвести до пошкодження дрона або передчасного вибуху боєприпасу.

🏴CGTAnalytics

🇮🇳🚀Індійська копія російської ракети «Оникс» націлена на флот Китаю

Індія продовжує розвивати виробництво надзвукових протикорабельних ракет BrahMos — модернізованої копії російської П-800 «Оникс», яку вона виготовляє спільно з РФ.

📈Станом на 2023 рік близько 75% комплектуючих ракети мали індійське походження. Водночас ці ракети дедалі активніше виходять на міжнародний ринок, особливо в країни Південно-Східної Азії, які мають територіальні конфлікти з Китаєм або побоюються зростаючої присутності китайського флоту.

➡️Одним із головних покупців стала Республіка Філіппіни, яка у квітні 2025 року отримала другу батарею берегових комплексів BrahMos. Першу було передано рік тому — у квітні 2024‑го, проте тоді доставка здійснювалась авіатранспортом, що виявилось надто дорогим. Загальна вартість контракту склала 375 мільйонів доларів і охоплює постачання двох батарей, кожна з яких включає три мобільні пускові установки (по три ракети), дві РЛС та пункт управління.

➡️Індія розглядає цей експорт як важливий прорив: він не тільки закрив критичну прогалину в філіппінській береговій обороні, але й відкрив нові експортні перспективи. Так, у січні 2025 року Індонезія подала запит на закупівлю BrahMos на суму 450 мільйонів доларів, а Таїланд і ще кілька країн висловили зацікавленість у придбанні цих систем. Філіппіни вже планують перекрити BrahMos усе західне узбережжя, що знаходиться під загрозою з боку ВМС Китаю.

Цікаво, що потенційні покупці BrahMos можуть також бачити цю зброю як засіб протидії не лише Китаю, але й російському впливу в регіоні. І хоча сама ракета створена на базі російських технологій, її індійська версія все активніше використовується для стримування країн, які є або партнерами Москви, або її геополітичними союзниками.

❗️Таким чином, BrahMos поступово перетворюється з символу російсько-індійського співробітництва на важливий елемент протикитайського фронту в Азії, зміцнюючи позиції Індії як незалежного та впливового постачальника сучасних озброєнь у регіоні.

🏴CGTAnalytics