🇨🇳🏎Росіяни намагаються перетворити китайські баггі на бронемашини

Російські військові активно експериментують із кустарною модернізацією цивільних транспортних засобів через брак належних бронемашин.

Черговим прикладом такого «інженерного креативу» стала переробка китайського мотовсюдихода Desertcross-1000-3 у подобу російської бронемашини «Тигр».

➡️Зовнішньо транспортний засіб дійсно нагадує «Тигр»: передня частина кузова, бампер, капот, лобове скло стилізовані під оригінал. Однак, при детальному огляді легко помітити легку раму китайського баггі та тонкі колеса, які не відповідають бронетехніці.

🛑Головною проблемою такого кустарного бронювання є надлишкова маса. Шасі Desertcross-1000-3 розраховане максимум на 550 кг вантажу, і навіть відносно тонкий листовий метал може істотно зменшити вантажопідйомність, обмежуючи запас озброєння та спорядження. Це погіршує прохідність і маневреність машини, особливо на бездоріжжі.

🛑Окрім того, подібний бронекорпус не забезпечує реального захисту екіпажу: листи побутового металу пробиваються кулями навіть стрілецької зброї, не кажучи вже про уламки снарядів чи боєголовки FPV-дронів.

➡️Раніше росіяни використовували значно простіші конструкції, які виглядали логічніше: на подібний мотовсюдихід встановлювали каркас із натягнутою сіткою Рабіца, доповнюючи його засобами радіоелектронної боротьби та димовими гранатами. Такий підхід дозволяв хоч частково знижувати ризик атаки FPV-дронів без значного перевантаження машини.

❗️Таким чином, нинішня спроба перетворити китайський мотовсюдихід на подобу бронемашини «Тигр» є черговою демонстрацією того, як у російській армії намагаються компенсувати відсутність належної військової техніки, часто переходячи межу практичності та здорового глузду.

🏴CGTAnalytics

🇷🇺🔫Російський дрон-детектор «Ефір»

Російський комплекс для виявлення безпілотників «Ефір» нещодавно пройшов оновлення, яке значно розширило його функціональність.

⚙️Ключова особливість оновленого «Ефіра» – підтримка нового частотного діапазону 3,3 ГГц (2740-4010 МГц), який стає все більш поширеним серед сучасних безпілотних літальних апаратів. Крім того, були додані значення RSSI (індикатор рівня потужності сигналу) для стандартних частотних діапазонів 1,2 ГГц, 2,4 ГГц та 5,8 ГГц. Поки що для частоти 3,3 ГГц значення RSSI відсутнє через конструктивні особливості пристрою.

➡️Нові параметри дозволили покращити чутливість і дальність роботи «Ефіра». Зокрема, було зменшено крок сканування до 8 МГц, що забезпечує вищу точність у пошуку сигналів дронів. Також введена додаткова аналітика знайденого синхроімпульсу в частоті, а ручний крок сканування скорочено до 2 МГц. Час повного циклу сканування збільшено з 28 секунд до 40 секунд, що дозволяє ефективніше виявляти слабкі та далекі сигнали.

➡️Ще однією особливістю нового детектора є функція інверсії – можливість відображення знайденого сигналу у зворотному режимі, що може допомогти оператору краще зрозуміти природу та походження виявленого сигналу.

Конструктивні зміни також торкнулися захисних елементів: додано захисний ковпак для антени, вольтметр для контролю живлення, а також ремінець для зручності використання в польових умовах.

❗️Таким чином, новий «Ефір» стає ефективнішим інструментом у боротьбі з сучасними безпілотниками, які застосовують нестандартні частоти передачі сигналів і використовують різноманітні технічні рішення для ускладнення виявлення.

🏴CGTAnalytics

🇷🇺🔫Росія повертає гаубиці Другої світової на війну

У квітні 2025 року стало відомо, що Росія офіційно відновлює використання 122-мм гаубиць М-30 — артилерійських систем зразка 1938 року.

➡️Це не поодиноке повернення техніки з музеїв, а системне розгортання зразків, що були десятиліттями в резерві. Причина — гостра нестача артилерії на фронті.

М-30 — це буксирувана гаубиця, яка активно застосовувалась у Другій світовій війні. Вона має максимальну дальність 11,8 км, скорострільність до 6 пострілів на хвилину, обслуговується вісьмома членами обслуги. Її конструкція застаріла як морально, так і технічно — система є вразливою до сучасних засобів ураження, має низьку мобільність і точність.

❗️Повернення цих гаубиць — пряма ознака виснаження ресурсу сучасної артилерії. Темпи втрат у ствольній артилерії, нестача нових зразків, брак боєприпасів і замін у польових умовах змушують РФ звертатись до техніки, яка вже мала б бути списана.

М-30 у цьому випадку — символ глибокої деградації російського військово-промислового комплексу, що не справляється з масштабами війни.

🏴CGTAnalytics

🚚🇷🇺Масовість російських колісних САУ «Мальва» і «Гіацинт-К»

Поява фото з ешелоном колісних самохідних артилерійських установок типу 2С43 «Мальва» або 2С44 «Гиацинт-К» викликає низку важливих запитань, які стосуються не лише кількісних, а й якісних аспектів російського артилерійського потенціалу.

➡️Першим критичним моментом є здатність російського ВПК виготовляти достатню кількість колісних шасі типу БАЗ-6910-027 «Вощина», які використовуються в обох типах САУ.

➡️Другим ключовим питанням є джерело самих артилерійських стволів. На зберіганні в Росії було 550 буксируваних гаубиць «Гиацинт-Б» і 250 «Мста-Б». Теоретично, ці зразки можна переоснастити для нових САУ, однак вочевидь не всі вони знаходяться в задовільному стані після десятиліть простою. Крім того, враховуючи загальну деградацію виробничих потужностей, невідомо, чи в змозі РФ виготовляти нові стволи у потрібній кількості та якості.

➡️Окремо стоїть проблема з боєприпасами. В умовах активної витрати артилерійських снарядів, питання забезпечення стрільб стає критичним. Російська артилерія вже неодноразово стикалась із браком снарядів, зокрема до застарілих систем. Навіть заяви про використання високоточних снарядів «Краснополь» не знімають питання — їх виробництво обмежене, а ефективне застосування вимагає якісного цілевказання та синхронізації з БПЛА.

Втім, найбільш важливим є питання концепції застосування. Історично РФ не мала сильної традиції використання колісної САУ, і відповідної доктрини під них фактично не існує. Колісна артилерія має очевидні плюси: мобільність, відносно нижчу вартість, зручність обслуговування. Але без ефективної цифрової розвідки, автоматизації вогневих рішень та побудованої логістики ці переваги втрачають сенс.

❗️Отже, масовість «Мальви» і «Гиацинт-К» — радше спроба створити візуальну ілюзію оновлення артилерійського парку, ніж реальний прорив. Це ситуативне латання дірок: коли не вистачає сучасних зразків, у хід ідуть старі стволи, шасі із запасів і залишки інженерної думки. Такі платформи можуть становити загрозу, але вони не є системною відповіддю на виклики сучасного бою.

🏴CGTAnalytics

🇷🇺⛳️Російська "ручна мортирка" проти дронів: Коли високоточна війна зустрічає кустарну відчайдушність?

У Росії запатентували ще одне "гібридне" рішення проти FPV-дронів — цього разу мова про ручну мортиру, яка, за задумом, має доповнити або навіть частково замінити класичні системи активного захисту (КАЗ), зокрема на автомобільній і бронетехніці.

Винахід позиціонується як дешевша та простіша альтернатива, зокрема для захисту танків, техніки без КАЗ, а також для окопної боротьби з дронами-камікадзе.

➡️У пояснювальній частині до патенту росіяни прямо вказують на низку обмежень сучасних КАЗ:

🛑Неефективність проти повільних цілей — FPV-дрони летять із швидкістю 60–200 км/год, чого недостатньо для запуску більшості боєприпасів КАЗ.
🛑Побічні ураження — детонація захисного снаряда біля танка з великою ймовірністю знищить власне обладнання машини або поранить піхотинців, що йдуть поруч чи сидять на броні.
🛑Дороговизна — вартість одного КАЗ може сягати мільйона доларів, що унеможливлює масове оснащення навіть бронетехніки, не кажучи про автомобілі.
🛑Обмежена ефективність у випадку масованих атак з одного напрямку.

Це ручна (або допоміжна) зброя, яка складається з кількох стволів, здатних одночасно або послідовно стріляти снарядами нетрадиційного типу:
➡️картеч, дроб, флешети
➡️метальні сітки
➡️порошки, стружки, гранули, губка з легкоокислюваних або пірофорних металів
➡️піротехнічні елементи (освітлювальні чи відволікаючі)

Запуск здійснюється за допомогою електричного ініціювання, яке може бути як ручним, так і автоматичним — через інфрачервоні, лазерні, акустичні чи інші сенсори.

❗️Цей патент — черговий сигнал, що російська армія не встигає технологічно адаптуватися до масового використання FPV-дронів на фронті. Замість масштабного розгортання дорогих КАЗ, які виявились неефективними або надто дорогими, росіяни роблять ставку на "мобільні" кустарні рішення.

У результаті, реальність «дронової війни» змушує Росію перетворювати бойову техніку на броньовані платформи для кустарних оборонних гаджетів, і це ще раз підтверджує — ініціатива на полі бою в питаннях безпілотних технологій давно не на боці РФ.

🏴CGTAnalytics

🇮🇷📡Іран активізує власні системи РЕБ

На тлі ескалації в Червоному морі та зростання напруги на Близькому Сході, Іран розгортає наземні системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) у Перській затоці та Ормузькій протоці, націлюючись на американські літаки-розвідники та навігаційні системи.

➡️Метою є порушення роботи GPS, каналів зв’язку та розвідувальних платформ США — зокрема RC-135, E-8C Joint STARS і MQ-9 Reaper — що свідчить про готовність Тегерана до прямої технологічної конфронтації з американськими силами.

🛑За повідомленнями, кілька американських літаків уже зіткнулися з порушенням GPS, що змусило їх переходити на резервні системи навігації. Йдеться не лише про прикриття проксі-дій хуситів у Ємені, а й про спробу Ірану взяти контроль над електромагнітною сферою в критично важливих районах, таких як Ормузька протока — артерія глобального нафтового експорту.

🛑Іран застосовує наземні комплекси («Фаджр», «Наср») та мобільні РЕБ-платформи на вантажівках і літаках. Також відомо про використання технологій радіолокаційного обману, кіберелектронної протидії, підробки сигналів GPS та спроб зірвати роботу західних платформ. Ці можливості були розвинені завдяки зворотному інжинірингу захоплених західних систем і роботі установ на кшталт Iran Electronics Industries та IRGC.

❗️Ця тактика — продовження іранської доктрини асиметричної війни, зокрема в сфері РЕБ, де Тегеран прагне нівелювати технічну перевагу США за рахунок дешевших та гнучкіших рішень. Пригадати варто і інцидент 2011 року, коли Іран заявив, що посадив американський стелс-дрон RQ-170 Sentinel шляхом перехоплення сигналу управління.

🏴CGTAnalytics

🇨🇳❗️Китайська мегаракета CH-AS-X-13

Китай дедалі активніше демонструє потенціал свого арсеналу далекобійної високоточної зброї, і одним з найяскравіших прикладів цього стала мегаракета повітряного базування CH-AS-X-13.

Її найдетальніше фото нещодавно з'явилося в мережі, відкривши нову фазу обговорення ролі цієї зброї в архітектурі китайської A2/AD-стратегії.

➡️CH-AS-X-13 — це повітряна балістична протикорабельна ракета, створена, ймовірно, на основі DF-21D. Вона підвішується під центральний пілон бомбардувальника H-6N — модернізованої копії радянського Ту-16. Ракета має габарити приблизно 12–13 метрів у довжину та 1,4 м у діаметрі, з бойовою частиною вагою близько 600 кг, яка, за оцінками, може бути як звичайною, так і ядерною. Загальна маса — понад 15 тонн.

🛑Ймовірно, ракета має двоступеневу конструкцію, хоча не виключено, що сам гіперзвуковий блок оснащений двигуном для маневрування на термінальному етапі. Основне завдання ракети — прорив ПРО США та знищення авіаносних ударних груп, насамперед із використанням високошвидкісного маневру та складної траєкторії.

🛑На відміну від наземного аналога DF-21D (дальність якого оцінюється в ~1500 км), CH-AS-X-13 завдяки повітряному старту потенційно може досягати понад 3000 км, що в поєднанні з бойовим радіусом H-6N (1800–4000 км) та можливістю дозаправки у повітрі дозволяє вражати цілі в глибокому тилу супротивника. Наприклад, зона потенційного ураження охоплює базу на Гуамі, а за сприятливих умов — підступи до Гаваїв.

❗️Ця ракета втілює зміщення акценту в стратегії Китаю: від кількісної переваги — до асиметричного прориву в ключових технологіях, де поєднання балістичної кінетики, повітряного старту та гіперзвукових можливостей створює новий вимір загроз.

🏴CGTAnalytics

🇷🇺🚛Оргскло, скотч і бідність ВПК Росії

У РФ триває глибока деградація військово-промислового комплексу, яку яскраво ілюструє нестача навіть базових засобів динамічного захисту для бронетехніки. Йдеться про відомий «Контакт-1» — динамічний захист, який кріплять на танки та ББМ.

➡️Запропонована конструкція включає дві 2-мм сталеві пластини з прошарком із 6-мм оргскла між ними, які скріплюються скотчем.

🛑Незважаючи на зовнішню примітивність, ідея базується на відомому принципі: проходячи крізь інертний шар оргскла, кумулятивний струмінь створює ударну хвилю, що зсуває сталеві пластини, які частково розсіюють струмінь. Це аналог механізму, який застосовується у класичному динамічному захисті, де вибуховий заряд між пластинами ініціюється самим струменем.

🛑Росіяни вже провели випробування такого захисту на гранатах РПГ-7 та СПГ-9. У порівнянні з «Контакт-1» (елементи 4С20 чи 4С22), ефективність впала на 29%, але навіть це виглядає кращим за «захист» із піску чи бетону, який продемонстрував лише 14% від штатного рівня. Утім, NERA-елементи визнали придатними лише як доповнення, а не заміну — наприклад, щоб прикривати борти чи корму башти, залишаючи штатний захист на лобі.

❗️Загалом це явище — індикатор глибокого ресурсу виснаження РФ. Факт, що у Міноборони РФ розглядають заповнення контейнерів динамічного захисту піском, бетоном або оргсклом на скотчі, демонструє не лише матеріальний дефіцит, а й системну кризу індустрії. При цьому російська сторона визнає, що повна заміна «Контакту» на NERA — це лише умовна прийнятність, яка забезпечує максимум 86% захисту.

🏴CGTAnalytics

Мілітаризована економіка Росії: 4,5 мільйона працівників в оборонному комплексі

Росія перетворила свій оборонно-промисловий комплекс (ОПК) на ядро економіки воєнного часу. За оцінками аналітичного центру RUSI, станом на початок 2024 року в ОПК РФ працює понад 4,5 мільйона осіб, або приблизно 10% усього населення країни, якщо враховувати членів родин.

➡️Юридично така мобілізація почалася з ухвалення пакету законів у липні 2022 року, які дозволили Кремлю вводити елементи воєнної економіки: працювати в нічний час, 6 днів на тиждень, мобілізувати резерви, обійти тендери та змусити підприємства укладати оборонні контракти.

🛑Система побудована на жорсткому державному контролі, і багато в чому — на експлуатації дешевої або примусової праці. Станом на травень 2024 року в ОПК були залучені близько 34 000 ув’язнених, і до 2025 року планується збільшення цієї кількості до 80 000.

🛑Також залучаються студенти старших курсів та мігранти з Африки — зокрема, до виробництва «Шахедів» в індустріальному парку «Алабуга» у Татарстані.

Ключову роль відіграє державна корпорація «Ростех», яка контролює понад 800 підприємств і виконує близько 40% держоборонзамовлення. У 2023 році її доходи зросли до майже 3 трлн рублів, незважаючи на скорочення експорту. За словами її глави Сергія Чемезова, до 80% техніки, яку РФ використовує проти України, — це продукція «Ростеху».

🧱Всього у реєстрі підприємств ОПК — понад 1 400 організацій, з яких більшість — державні. Вони підпорядковуються різним відомствам: Мінпромторгу, Міноборони, Роскосмосу, Росатому. Серед них — не лише виробники, а й наукові, логістичні, фінансові структури. Саме тому поняття «працівник ОПК» у російській статистиці дуже широке: 25% із них працюють у наукових установах, 75% — безпосередньо на виробництві.

❗️Такий рівень мобілізації — це ознака стратегічного курсу Кремля на довготривале ведення війни, незалежно від її успіхів на полі бою. Попри мілітаризацію економіки, Росія залишається залежною від імпорту критичних компонентів, зокрема з Китаю. Крім того, централізація й примусовість процесів створюють ризики неефективності, «перетягування ковдри» між відомствами і хронічної корупції.

🏴CGTAnalytics