✈️🇷🇺Чи доставлять російський Су-34 до Алжиру?

У російських соцмережах днями з’явилося фото бомбардувальника Су-34 у "пустельному" камуфляжі, який пролетів над Новосибірськом.

➡️З огляду на специфіку забарвлення, одразу постала версія, що мова йде про експортний зразок — і в першу чергу для Алжиру, який нещодавно вже отримав свої перші Су-35 від РФ.

На перший погляд, усе виглядає логічно. Інтерес Алжиру до Су-34 відомий ще з 2021 року: тоді повідомлялося про заплановану закупівлю 40 літаків, із початковою партією у 14 машин. Здавалось би, поява борту в "пустельному" камуфляжі має лише підтверджувати, що контракт втілюється в життя. Але в цьому припущенні є кілька важливих "але".

🛑По-перше, під час недавньої доставки Су-35 для Алжиру росіяни не стали змінювати камуфляж літаків, які спочатку виготовлялись для Єгипту за зірваним контрактом. Вони лише нанесли нові розпізнавальні знаки, не вдаючись до перефарбування. При цьому згаданий "пустельний" Су-34 має інше забарвлення, ніж поставлені Су-35, що вже викликає сумнів: чи дійсно ці літаки виготовлялись в рамках одного пакета домовленостей?

🛑По-друге, важливим чинником є темпи та реальна здатність російського оборонного комплексу виготовляти Су-34. Навіть у режимі максимальної інтенсифікації, РФ вдається випускати щонайбільше 6–10 таких літаків на рік — і то здебільшого для власних потреб. Отже, навіть якщо контракт із Алжиром справді діє, на його реалізацію підуть роки, і постає питання, чи не є цей "пустельний" Су-34 одиничною демонстрацією "намірів", а не реальним зразком серійної поставки.

➡️Нарешті, не менш важливий — політичний вимір. Алжир досі залишається одним із найбільших покупців російської зброї, з часткою техніки радянського та російського виробництва в ЗС Алжиру на рівні близько 85%. Водночас країна активно розширює співпрацю з Китаєм: варта згадки історія з придбанням корветів типу Type 056. У такому контексті угода з Росією про Су-34 могла бути укладена давно або й залишатись у "замороженому" стані — а демонстрація камуфльованого літака є лише медійним натяком на її "відновлення".

❗️Таким чином, історія з "пустельним" Су-34 залишається неоднозначною. Вона може свідчити як про поступове виконання експортного контракту з Алжиром, так і про чергову спробу Росії створити інформаційний шум на тлі стагнуючого ОПК і дедалі складнішого міжнародного становища.

🏴CGTAnalytics

📡🇷🇺Російська системи для виявлення комунікаційних вузлів «Вьюга»

Під час бойових дій на Авдіївському напрямку у квітні 2023 року російська армія вперше задокументовано застосувала мобільний радіотехнічний комплекс РТМ Blizzard PAK (також відомий як «Вьюга») для виявлення й подальшого знищення українського вузла зв’язку.

➡️В основі його роботи — пасивна радіорозвідка на частотах цивільного використання, які активно задіяні для передавання відео з камер спостереження та команд до дронів.

🛑Система зафіксувала сигнали від бездротових камер, які передавали зображення через маршрутизатори Netis та репітери Ubiquiti — стандартне обладнання, яке часто використовують для побудови польових мереж на фронті. Завдяки точному визначенню маршруту передавання даних, включно з ретрансляційними точками, противник може вираховувати фізичну локацію вузла і завдавати по ньому удару.

🛑У другому зображенні детально представлено сам комплекс: мобільний кейс з антенно-модульною системою, приймачем, GPS/GLONASS-навігацією, живленням, акселерометрами, компасом і опційним модемом. Це дозволяє в польових умовах перехоплювати сигнали, ідентифікувати тип передавання, напрямок джерела та, ймовірно, навіть витягати метадані, як-от MAC-адреси або частоти ретрансляторів.

❗️Це чергове свідчення того, що росіяни системно інвестують у високотехнологічну радіоелектронну розвідку, зокрема проти "сірого" сектору фронтової комунікації, що часто працює на базі дешевих цивільних компонентів. Це підвищує вразливість і створює потребу в модернізації польових мереж із акцентом на шифрування, антиспуфінг, мінімізацію постійних сигналів та ретельне маскування фізичної інфраструктури.

🏴CGTAnalytics

🇰🇵🚢Що стоїть за провалом запуску нового фрегата КНДР?

Фрегат вагою 5000 тонн перекинувся і частково затонув під час бокового спуску на воду в доку Чонджін, що стало першим подібним випадком для ВМС КНДР.

➡️Нові супутникові знімки показують, що корабель досі лежить на боці, вкритий синіми брезентами, а до корпусу прикріплені сталеві канати — імовірно, для стабілізації й запобігання подальшому переміщенню.

🛑Офіційна пропаганда заявляє, що ушкодження незначні, корпус не пробитий, а вода потрапила лише через рятувальний канал. Водночас північнокорейські ЗМІ наполягають на тому, що для повного відновлення корабля достатньо 10–12 днів, але ці строки малореалістичними — корабель серйозно нахилений, частково затоплений, а причал також міг бути пошкоджений.

🛑Ключовий момент у цій історії — це інформаційна політика режиму. Для Пхеньяна важливо мінімізувати шкоду для іміджу, адже запуск нового класу важких бойових кораблів мав продемонструвати технологічний прорив країни і підвищити бойовий потенціал флоту. Однак у реальності аварія перетворилася на публічний провал.

Навіть якщо корабель піднімуть на поверхню за лічені дні, його повна реставрація та перевірка боєздатності триватиме набагато довше — і тепер це під контролем не лише Кім Чен Ина, а й міжнародної спільноти, яка уважно стежить за кожним кроком за допомогою супутників.

➡️Заяви північнокорейської влади про «незначні пошкодження» викликають сумніви: супутникові дані й оцінки незалежних аналітиків говорять про значно складнішу ситуацію. Більше того, сам Кім Чен Ин назвав інцидент «кримінальним актом» і пообіцяв публічне покарання відповідальних — це класична тактика для переключення уваги з технологічних чи організаційних проблем на «шкідників» або «недбалих чиновників».

➡️Показово, що вперше за багато років Північна Корея оперативно підтвердила факт аварії та допустила певну відвертість у висвітленні причин інциденту. Це радше вимушений крок — приховати подібний інцидент у цифрову епоху майже неможливо, особливо якщо у справі фігурує надважливий для режиму військово-морський проєкт.

❗️У підсумку історія з фрегатом Choi Hyun показує: Пхеньян, попри претензії на військово-технічний прорив, стикається зі звичайними проблемами організації, контролю якості та людського фактору, які не здолати ідеологічними гаслами. Корабель, який мав стати символом нової військової могутності, наразі став символом системних вад, а відновлення боєздатності та репутації режиму залежатиме не від пропаганди, а від здатності реально усунути ці недоліки — під пильним оком супутників усього світу.

🏴CGTAnalyticsv

🔫🇷🇺Новий російський боєприпас для FPV-дронів: “Рапіра” і КОБЧ-2.5

Росія активно нарощує розробку та серійне виробництво спеціалізованих боєприпасів для FPV-дронів, намагаючись вирішити одразу дві задачі: підвищення уражаючої здатності та технологічної стабільності у польових умовах.

➡️Останнім часом у відкритих джерелах фіксується застосування виробів із заводською якістю виконання – таких як “Рапіра” (Рапира) та КОБЧ-2.5 (КОБЧ-2.5).

🛑Боєприпас “Рапіра” важить близько 3 кг і містить заряд пластикової вибухівки, що підривається електродетонатором типу EDP-r. Його ключова особливість – це кумулятивна бойова частина, посилена осколковими кільцями, а також електронний підривник. В конструкції передбачено спеціальний носовий відсік для створення оптимального відриву – stand-off – необхідного для формування ефективного кумулятивного струменя (EFJ).

🛑Аналогічний по класу боєприпас – КОБЧ-2.5 ("Рапира" у російській термінології) – має масу 2,7 кг при тротиловому еквіваленті заряду 1,4 кг. Він оснащується мідною підкладкою для формування кумулятивного струменя, а також має штатний електронний підривник, що підвищує надійність ураження навіть при нестандартних кутах влучення.

➡️Росіяни заявляють, що ці FPV-боєприпаси здатні уражати танки, якщо влучають у стик башти та корпусу – одне з найбільш вразливих місць сучасної бронетехніки. Саме це дає змогу навіть відносно малогабаритному дрону становити серйозну загрозу для важкої техніки, особливо за умов “роєвої” тактики.

З технічної точки зору, впровадження електронних підривників і заводської якості виготовлення – це еволюція, що дозволяє уникати типових проблем кустарних вибухових пристроїв, зменшує частку “відмов” та підвищує ймовірність детонації у потрібній точці.

❗️У перспективі поява таких серійних FPV-боєприпасів, особливо на фоні їх масового використання на полі бою, може суттєво змінити тактику бронетанкових підрозділів і ще більше збільшити попит на активний захист, сітки, протидронові системи та нові стандарти модернізації захисту техніки.

🏴CGTAnalytics

🇷🇺💣Витік схем секретних ядерних об’єктів у Росії

В Росії сталася подія, яка ілюструє серйозний провал у системі безпеки військових об’єктів: у відкритому доступі опинилися детальні плани секретних ядерних баз, розміщені у тендерній документації.

Було виявлено схеми з детальним внутрішнім плануванням об’єктів Ракетних військ стратегічного призначення в Оренбурзькій області, включно з розташуванням підземних тунелів, місць проживання персоналу, тренувального обладнання та навіть побутових приміщень.

➡️Цей витік став можливим через недбалість у дотриманні російського законодавства, що ще з 2020 року забороняє публікацію подібної інформації. Проте, як показало розслідування, тендерні документи й далі потрапляють у відкритий доступ, чим створюють пряму загрозу для національної безпеки Росії. Колишні офіцери західних спецслужб вже назвали цей витік «серйозним збоєм у процедурах безпеки», що потенційно підвищує вразливість стратегічних баз до зовнішніх атак чи диверсій.

➡️На цьому фоні особливо показово виглядає контраст між задекларованою модернізацією російських ядерних сховищ і реальною організацією безпеки. З одного боку, Кремль активно просуває ідею посилення протиповітряної оборони та електронного моніторингу, з іншого — навіть елементарна інформаційна гігієна залишається на низькому рівні.

➡️Окремий аспект — оновлення російської ядерної доктрини, яка передбачає можливість превентивного удару у відповідь на атаку із застосуванням неядерної зброї за підтримки країн-членів ядерного клубу. На практиці це означає ще вищий ступінь ризику у разі реальної війни, коли питання захищеності стратегічних об’єктів набуває критичного значення.

❗️Загалом, інцидент з витоком — це не просто «помилка» окремих чиновників, а тривожний сигнал про деградацію системи державної безпеки та зростання вразливості навіть найважливіших військових об’єктів у сучасній Росії.

🏴CGTAnalytics

🇨🇳🔫Китайські внутрішні війська переходять на оптоволокно?

Китайська Народна збройна поліція, яка відповідає за внутрішню безпеку, організувала власну майстерню зі зборки, модифікації та ремонту БПЛА.

➡️Факт переходу на оптоволоконний зв’язок для управління БПЛА — це не просто технологічна новинка, а сигнал про те, що Китай уже практично врахував головні проблеми використання дронів на сучасному полі бою, де РЕБ став масовим явищем.

🛑Впровадження рішень, які роблять дрони менш вразливими до глушіння, прямо повторює і розвиває український та російський досвід, але на інституційному рівні, із залученням централізованих майстерень і потужностей. Це означає, що питання гнучкості та швидкості впровадження інновацій у Китаї вирішується інакше, ніж у РФ та Україні: там, де в нас це частіше ініціатива окремих підрозділів і майстрів, у Китаї вже йде стандартизація та масове розгортання рішень у підрозділах, що мають величезний людський і фінансовий ресурс.

Варто окремо відзначити, що саме внутрішні війська — це не армія у класичному сенсі, а політичний інструмент контролю та реагування на внутрішні загрози. Інвестиції в БПЛА для цього сектору говорять про глибоке розуміння Пекіном, що технології, які визначають перебіг війни в Україні, стануть вирішальними і для стримування внутрішніх криз, боротьби з тероризмом, сепаратизмом чи масовими заворушеннями.

Таким чином, Китай намагається уникнути технологічної залежності від російських чи західних зразків, одночасно впроваджуючи власні підходи до уніфікації та швидкої адаптації інженерних рішень, наприклад через 3D-друк та модульність конструкцій.

🛑З іншого боку, демонстрація таких майстерень через центральне телебачення — це не лише інформаційний привід, а й меседж потенційним зовнішнім противникам: Китай здатен дуже швидко масштабувати нові технології в різних силових структурах. Тому зростає ризик того, що інновації, які ще вчора були екзотикою, завтра стануть масовим інструментом не тільки на полі бою, а й у системі безпеки всередині самої КНР чи в інших державах, з якими Китай активно співпрацює у сфері озброєнь.

❗️В цілому, це підкреслює головний тренд: темпи технологічної конкуренції та здатність до впровадження нових підходів у сфері дронів стають стратегічним фактором не лише для фронту, а й для внутрішньої стабільності будь-якої великої держави.

🏴CGTAnalytics

🇨🇳⛳️Китайський лазер LASS у руках росіян

Російська пропаганда вперше продемонструвала роботу бойового лазера, змонтованого на бронеавтомобілі «спецзагону Кочевник».

📹На відео ‒ кадри увімкнення апаратури, обертання антени радару та «підпалені» багатокамерні БпЛА. Втім найбільш промовистою стала сама технічна етикетка: комплекс виявився китайською системою Low‑Altitude Laser Defending System (LASS), відомою також як Silent Hunter. Тобто Москва фактично визнала, що власної серійної зброї спрямованої енергії у неї немає і вона змушена покривати прогалини імпортом.

➡️LASS ‒ це волоконно‑лазерна установка потужністю 10‑20  кВт. Параметри, що «зливали» самі ж росіяни, збігаються з рекламною брошурою китайських виробників: впевнене пропалювання пластикового корпусу квадрокоптера на відстані близько 1,5  км за  8‑15  с, тимчасове «засліплення» оптики до 3  км і автономна стрільба протягом 200 с перед охолодженням. Такі цифри придатні лише проти легких FPV‑дронів або комерційних «Мавіків» на малих висотах; проти швидкісних барражувальників Shahed чи тим паче керованих ракет ресурс лазерної точки випромінювання такий короткий, що ефект буде суто епізодичним.

➡️Ключове питання ‒ логістика. LASS потребує стабільного живлення потужністю понад 80  кВт і ефективного водяного охолодження. На фронті це означає дизель‑генератори й додаткові баки, які демаскують комплекс не гірше за РЕБ‑станції. Ба більше, інфрачервоне випромінювання самého лазера відстежується антирадіаційними БпЛА з високою ймовірністю ураження установки у відповідь.

🔫Імпортні лазери не змінюють балансу в небі. Українські FPV‑групи вже давно практикують засоби зниження теплової контрастності та хаотичний маршрут до цілі, що різко підвищує витрати енергії на кожен «постріл» LASS. Крім того, навіть якщо росіяни придбали десяток таких систем, це крапля в морі проти щоденної маси дронів.

❗️Поява китайського лазера на російському броневику радше сигналізує про новий рівень військово‑технічного співробітництва Пекіна й Москви: Китай готовий тестувати свої експериментальні зразки у реальній війні, а Росія стає полігоном.

Крім того, будь‑яка чергова «чудо‑зброя» має свою тактичну нішу та вразливості: лазер, залежний від генератора та оптичної чистоти атмосфери, легко «глушиться» димовими аерозолями, відволікальними дешевими коптерами і, зрештою, ударом у відкриту оптику.

🏴CGTAnalytics