ЦБК
357 subscribers
1.2K photos
326 videos
767 links
Громадська організація "Центр білоруських комунікацій"
Download Telegram
В Україні загинув білоруський доброволець Олексій Авдєй

Білоруський добровольчий корпус повідомив про загибель свого побратима — 26-річного Олексія Авдєя з позивним «Рудий». Він загинув 16 квітня під час виконання бойового завдання на Куп’янському напрямку.
«Ексцентричний, гучний, різкий, щирий і відданий своїй справі. Загинув у бою, як і хотів за життя», — написали побратими в Telegram.

Рудого згадують як відважного, несхитного, доброго і безкомпромісно щирого: «Уособлення білоруськості. Він умів кохати так, як ніхто інший. Справжній шалений Герой. Пройшов десятки боїв, рвався у бій, і часто небезпека сама обходила його стороною».

В своїх інтерв'ю розповідав, що вирішив захищати Україну, бо ця країна свого часу його прихистила. Він емігрував після участі в протестах у Білорусі у 2020 році.

У бою завжди мав із собою біло-червоно-білий прапор. Вірив, що одного дня повернеться додому, а цей стяг знову замайорить над усією Білоруссю.
На спільних навчаннях «Захід-2025» Білорусі та Росії планується відпрацювання ударів тактичної ядерної зброї та комплексу «Орешник».
Про це заявив Андрій Богодель, заступник начальника факультету Генштабу Військової академії ЗС Білорусі. За його словами, навчання будуть спрямовані проти Заходу, враховуватимуть досвід війни в Україні та не матимуть «абстрактного характеру». Але чи розглядає Лукашенко можливу відповідь НАТО на ігрища з таким арсеналом?

Богодель повідомив, що білорусько-російське військове співробітництво триває по трьох напрямках: навчання білоруських офіцерів у Росії (близько 300 осіб), військово-технічна співпраця (авіація, БПЛА, РЕБ), а також співробітництво в галузі ядерної зброї, яку він назвав «винятковим напрямком».

У маневрах братимуть участь близько 13 тисяч білоруських військових, тим часом українська розвідка попереджає, що Росія планує створити угруповання до 15 дивізій (100–150 тис. осіб) для посилення присутності в Білорусі під виглядом навчань. Офіційно Лукашенко заявляє, що навчання «мають оборонний характер», Очевидно, що «командувати парадом» при такому дисбалансі буде саме російська сторона. Минулого разу подібні ігри Путіна призвели до вторгнення з Білорусі в Україну. Чого пересічним білорусам чекати цього разу, враховуючи ще й ядерну компоненту?
У 17-ы пакет санкцый ЕС супраць Расіі ўключаны Мінскі завод колавых цягачоў

Адзначаецца, што “Мінскі завод колавых цягачоў — беларускае вайскова-прамысловае прадпрыемства, якое распрацоўвае вайсковую тэхніку для Узброеных сіл РФ і падтрымлівае абараназдольнасць Расіі”.

“Толькі ў 2024 годзе агульны аб’ём экспарту прадпрыемства склаў 306 вагонаў вайсковай тэхнікі, у асноўным пастаўленых расійскім прадпрыемствам, якія ўваходзяць у вайскова-прамысловы комплекс Расійскай Федэрацыі. У 2025 годзе прадпрыемства працягнула экспарт вайсковай тэхнікі ў Расійскую Федэрацыю”, — адзначана ў дакуменце, паублікаваным у Афіцыйным часопісе Еўрапейскага саюза.

Такім чынам, МЗКЦ “аказвае матэрыяльную падтрымку вайскова-прамысловаму комплексу Расіі і ўраду Расійскай Федэрацыі, які нясе адказнасць за анэксію Крыма і дэстабілізацыю сітуацыі ва Украіне”.
Боротьба за гідність і незалежність народів протирічить цінностям режиму.

У селі Малі Сехновичі Жабинківського району, колишній родовій землі роду Костюшків, зник пам’ятник Тадеушу Костюшку, який стояв біля місцевого краєзнавчого музею. Із сайту музею також прибрали згадки про нього, а зал, присвячений роду Костюшків — ймовірно переобладнали.
Сам музей було створено саме для вшанування пам’яті Костюшка — у 1988 році бюст встановили біля старої школи, яку перетворили на музей. Тепер у селі не залишилося ані пам’ятника, ані експозиції, ані родового маєтку. Лише адреса установи — вул. Тадеуша Костюшка, 21.

Бюст, який створений майже сто років тому скульпторкою Бальбіною Відацькою-Світич, було вилучено за вказівкою райвиконкому. Нині його сховали в приміщенні сільради.

Музей тим часом перепрофілювали: тепер він присвячений Великій Вітчизняній війні та «геноциду білоруського народу». Саме в залі, де колись була експозиція про Костюшка, ймовірно, тепер буде нова ідеологічна виставка. Пам'ять про національного героя не лише Білорусі, а й Польщі, США та Франції, не потрібна режиму Лукашенка
Польща зафіксувала рекордну з початку року добову активність мігрантів на кордоні з Білоруссю

За даними польської Прикордонної служби, протягом останньої доби нелегальні мігранти здійснили майже 300 спроб проникнення з території Білорусі.

З початку 2025 року Польща вже запобігла 8 376 таким спробам, що на 41,2% менше, ніж за аналогічний період 2024 року (тоді було 14 232 спроби), йдеться в аналітиці прикордонного відомства.

Міграційна криза на кордоні між Білоруссю та країнами ЄС триває з весни 2021 року. Влада сусідніх держав вважає її «гібридною атакою», організованою режимами в Мінську та Москві.

Литва знаходиться під таким самим тиском, нещодавна МЗС цієї країни подав судовий позов в Міжнародний суд Гааги.
Під час кадрових рішень Олександр Лукашенко публічно визнав, що Білорусь стикається з труднощами в експорті як промислових товарів, так і продовольства. Це сталося на тлі нової хвилі торгових обмежень з боку Євросоюзу.

22 травня Європарламент затвердив підвищення мит на низку товарів із Білорусі та Росії. Серед них — цукор, оцет, борошно та корми для тварин. Мита на ці позиції зростуть на 50%.

Крім того, з 2025 року добрива з Білорусі та РФ обкладатимуться митом у розмірі 6,5% та додатковим збором від 40 до 45 євро за тонну.

У Європарламенті пояснили, що нові заходи мають на меті зменшити залежність ЄС від аграрного та промислового імпорту з авторитарних країн.
На тлі втрати партнерських зв’язків із країнами Заходу та посилення міжнародної ізоляції, білоруська влада активізує співпрацю з державами, що самі перебувають у конфлікті зі світовою спільнотою. Продовженням цього курсу стала зустріч голови Держкомвоєнпрому Білорусі з заступником міністра оборони Ірану, яка відбулась в рамках нового етапу білорусько-іранських контактів.

Візит міністра оборони Ірану до Мінська у березні 2025 року, схоже, заклав основу для подальшого зближення двох режимів. У Тегерані сторони підтвердили наміри розширювати військово-технічне співробітництво.

Поглиблення таких контактів з країною, яка перебуває під численними санкціями за підтримку терористичних угруповань і порушення прав людини, може мати для Білорусі серйозні наслідки. У довгостроковій перспективі це лише посилює її відчуження від більшості розвинених держав і погіршує перспективи для зовнішньої політики та економіки.
Сьогодні, 23 травня, у Варшаві розпочинається IV Конференція білорусів і білорусок світу. Основні заходи заплановані на 24 травня, а на 23 та 25 травня передбачені супутні події.

У перший день конференції буде представлено доповідь про участь Олександра Лукашенка у війні проти України. Також відбудуться зустрічі з представниками народних посольств та заходи, присвячені культурній тематиці, зокрема обговорення шляхів фінансування культурного сектору та ролі культурної дипломатії.

24 травня, в основний день конференції, виступить Світлана Тихановська. У програмі передбачено дискусії на теми: "Соціально-гуманітарна солідарність: як білоруська діаспора підтримує політв'язнів та родини загиблих добровольців", "Позитивні приклади діаспоральних спільнот та організацій", а також обговорення питань легалізації, безпеки, культури, національної ідентичності та підтримки політв'язнів у тематичних групах. Заплановано сесію запитань і відповідей за участю політиків, зокрема представників Об'єднаного перехідного кабінету.

Станом на кінець 2024 року, у Польщі офіційно зареєстровано 134,9 тисячі громадян Білорусі, що на 5,5 тисяч більше, ніж у 2023 році. Це робить білорусів другою за чисельністю групою іноземців у Польщі після українців.
На фоні посилення європейських кордонів мігранти намагаються шукати щастя в Україні?

Державна прикордонна служба України затримала групу мігрантів, які незаконно перетнули кордон з боку Білорусі
Йдеться про вісьмох громадян Афганістану. «Один із порушників намагався втекти, проте його швидко затримав прикордонний наряд», — йдеться на сайті Державної прикордонної служби України.

Зазвичай нелегали намагаються проникнути з Білорусі до сусідніх країн Євросоюзу. Спроби іноземців незаконно потрапити з білоруської території в Україну досі було рідкісним явищем, але, здається, посилення контролю кордонів з боку Литви, Латвії та Польщі таки дає свій ефект.
ЦБК
Колишній політичний в’язень із Гомеля воює на боці Росії проти України Серед білорусів, які вступили до російської армії, український проєкт «Хочу жити» виявив щонайменше 742 особи з білоруськими паспортами. Один із них — Олександр Вітухновський, що був раніше…
Пам'ятаєте, нещодавно ми писали про білоруського політв’язня Вітухновського, який після звільнення поїхав воювати за Росію? Так от, за останньою інформацією його вже немає в живих.

24-річний хлопець із Гомеля зник одразу після звільнення. Спочатку казали, що він пішов у монастир, але згодом з’ясувалося — він на фронті, воює на боці загарбників.
Тепер його знайомі повідомили про його загибель.
Така участь чекає кожного, хто бере в руки зброю, підтримуючи диктатора і агресора.
Навумчик: «Більш ганебного періоду в історії Білорусі не було»

Мовчання білоруського МЗС у відповідь на заяву депутата Держдуми РФ про об’єднання Росії, України та Білорусі в одну державу як мету війни — дуже показове, пише Сергій Навумчик.

Такі заяви не можна ігнорувати, адже йдеться не про маргінала, а про представника вищого законодавчого органу Росії. Це мовчання демонструє стан, до якого Лукашенко довів Білорусь: повна залежність від Москви. Лукашенківські чиновники настільки васальні, що бояться навіть подумати про незгоду з будь-яким «русскім».

Але те, що всяка московська наволоч витирає ноги об білоруську незалежність, — не дивина. Лукашенко з самого початку відкрито зневажав суверенітет, мову й національні цінності. Його депутати роками повторювали: «суверенітет — це нісенітниця». Як то кажуть — «бачили очі, що вибирали».
Літва патрабуе з Беларусі 200 мільёнаў еўра — і гэта толькі пачатак

Літва агучыла суму, якую патрабуе ў Міжнародным судзе ААН у межах іску супраць Беларусі. У якасці кампенсацыі за міграцыйны крызіс Вільня хоча спагнаць больш за 200 мільёнаў еўра — і гэта толькі папярэдняя ацэнка.

У страты ўключаны выдаткі на будаўніцтва агароджы, узмацненне памежнага кантролю і разгортванне дадатковых сіл на мяжы. Літва сцвярджае, што крызіс быў свядома справакаваны рэжымам Лукашэнкі дзеля ціску на ЕС за падтрымку беларускай апазіцыі і ўведзеныя санкцыі.

Да іску мае намер далучыцца і Польшча.

Гульні Лукашэнкі ў шантаж і «гібрыдную вайну» заканчваюцца банальна — рахуначкам. Плаціць, як звычайна, давядзецца беларусам.
«Праз фотаплёнку: штодзённасць ваяроў». У Варшаве адкрываецца выстава плёначных фотаздымкаў байца Палка Каліноўскага

Аўтар здымкаў — ваяр групы агнявой падтрымкі з пазыўным Салам. Ён пачаў фатаграфаваць будні ваяроў на плёначны фотаапарат з вясны 2023 года. Адкрыццё выставы — 27 траўня а 18:00. Падчас адкрыцця адбудзецца сустрэча з аўтарам.

🗓 Выстава працягне працу з 27 траўня па 3 чэрвеня.

📍Месца: Музей Вольнай Беларусі, вул. Foksal 11, Варшава.

Уваход вольны
У стабільнасць паставак расійскага газу ўжо не верыць нават Лукашэнка

Масква можа кінуць дыктатара — і ён гэта адчувае.

У суботу Лукашэнка ўспомніў пра драўняныя пелеты — праінспектаваў завод і заявіў: трэба рыхтавацца да таго, што таннага расійскага газу раптам можа не стаць. Нават у «саюзнай дзяржаве» гарантый няма.

Кантракт па цане 128,5 долара за тысячу кубаметраў заканчваецца ў 2024 годзе. Новы — пад пытаннем. Лукашэнка, відаць, вырашыў перастрахавацца... пілавіннем.

Пелеты — яго ўласная ідэя яшчэ з канца 2010-х. Пабудавалі 67 заводаў, уклалі мільёны, марылі пра экспарт у Еўропу. Цяпер рынкаў няма, вытворчасці кансервуюцца, работнікі — у адпачынках.

"Еўропа сышла, Расія не бярэ, Кітай самадастатковы, Афрыцы не трэба."

Але Лукашэнка ўсё роўна настойвае: трэба рыхтавацца — газу можа не стаць.
Хто першы кіне — ужо не пытанне. Пытанне — калі.
Білорусь не виконала жодної рекомендації ООН щодо прав людини

Білорусь повністю проігнорувала всі рекомендації ООН у сфері прав людини — про це заявили Правозахисний центр БАЖ (Білоруська асоціація журналістів) та міжнародна організація Free Press Unlimited.

Юрист БАЖ Євген Пильченко зазначив:
«Ми проаналізували рекомендації, які Білорусь формально визнала, і дійшли висновку — жодна з них не виконується. У сфері свободи вираження поглядів ситуація критична: і законодавство, і реальна практика суперечать міжнародним стандартам».

На осінній сесії ООН з прав людини будуть розглянуті три звіти: офіційний національний звіт Білорусі, доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини, а також альтернативний звіт на основі даних від незалежних джерел — правозахисних організацій, НДО тощо.

Серед невиконаних рекомендацій — звільнення всіх журналістів і медійників, ув’язнених за професійну діяльність і реалізацію права на свободу слова; скасування «екстремістського» статусу, яким влада наділила незалежні медіа та громадські організації; припинення цифрової цензури та обмежень доступу до інтернету.
Картопля перемагає геополітику

Білорусь скасувала заборону на імпорт картоплі, цибулі, капусти та яблук із країн, які вона сама вважає «недружніми». Тобто — з усього Євросоюзу.

За офіційною версією це «миролюбний жест» у відповідь на рішення Європарламенту підвищити мита на білоруську агропродукцію.

Насправді ж — в країні давно не вистачає картоплі й цибулі. Дефіцит став настільки серйозним, що його вже обговорювали особисто Путін із Лукашенком. З'ясувалося, що білоруси все вивезли в Росію, а тепер самі без борщу сидять.

Нагадаємо, що ембарго на «ворожі» овочі Лукашенко ввів ще 1 січня 2022 року. Але, як бачимо, навіть режимні амбіції капітулюють перед порожнім мішком з-під картоплі.
На БЖД — технічна криза.
Через санкції швейцарська Stadler і польська PESA припинили постачання запчастин для білоруських електропоїздів. Через це вже відставлено 5 електропотягів, ще кілька готуються незабаром «стати під паркан» через неможливість подальшої підтримки технічного стану.

Причина — зношення колісних пар, нових немає і взяти їх ніде. Як тимчасову заміну на лінії випускають старі електрички серії ЕР9 та вагони з локомотивною тягою, що не відповідають сучасним стандартам комфорту та безпеки.

На фоні цього — 30% скорочення ремонтного персоналу, відсутність планів на модернізацію і спроби організувати «сірі» поставки запчастин з ЄС в обхід санкцій.

Білоруська залізниця буквально розвалюється на ходу.