Рассея слабая , яна не разумее беларускi народ, бо беларусы даўно перараслі рассіянаў. Беларускі народ- еўрапейскі народ.

Выконваючы абавязкі прадстаўніка па пытаннях нацыянальнага адраджэння Павел Баркоўскі пракаментаваў афіцыйную статыстыку, нядаўна апублікаваную Белстатам:

У Беларусі цяпер каля 17,5 тысячы даследчыкаў — гэта толькі 0,192% насельніцтва. У сярэднім па ЕС гэты паказчык у два разы вышэйшы, а ў Германіі — у тры. Пры гэтым толькі кожны пяты беларускі даследчык мае навуковую ступень.

Беларусь амаль не інвестуе ў навуку і абмяжоўвае акадэмічную свабоду. Гэта робіць краіну безперспектыўнай. Нават у Кітаі, дзе паказчыкі падобныя, арыентуюцца на перадавыя заходнія тэхналогіі. А беларусам навязваюць састарэлыя расійскія і кітайскія распрацоўкі.

Навука ў краіне занепадае, спецыялістаў становіцца ўсё менш, моладзь масава выязджае. Без глыбокіх рэформаў, у тым ліку вяртання акадэмічнай свабоды, Беларусь застанецца на перыферыі. Але нават у цяперашніх умовах беларускія навукоўцы працягваюць працаваць — і менавіта яны могуць стаць асновай будучага адраджэння. Адраджэння на руінах рэжыму Лукашэнкі.

Екскурсії в білоруських музеях можна проводити або «по-лукашенківськи», або ніяк.

Екскурсоводів зобов’язали знати «основи ідеології білоруської держави», затверджені директивою Лукашенка.

Нове розпорядження Мінспорту вимагає від екскурсоводів сприяти «зміцненню позитивного міжнародного іміджу країни та визнанню унікальності білоруської моделі суспільного розвитку».

Історична правда режиму не потрібна — музеї можуть бути лише рупором пропаганди. За останні роки низка екскурсоводів зазнала репресій. І лише за 2024 рік, судячи з відкритої інформації, їхня кількість суттєво скоротилася.

26 вересня 2023 року директор Національного агентства з туризму Дмитро Морозов повідомив, що в Білорусі працює близько 1200 екскурсоводів — і водночас країна відчуває їхній серйозний дефіцит.

Лукашенко продовжує наражати Білорусь на небезпеку, граючись в воєнні ігрища. Балансуючи на межі втягування Білорусі в агресію РФ проти України, він почав загравати з ще однією країною, яка фактично знаходиться у стані війни — Пакистаном.

Національний правовий портал нещодавна опублікував угоду між міністерствами оборони Білорусі та Пакистану, підписану 11 квітня в Мінську.

Домовленість передбачає співпрацю в підготовці військових і цивільних фахівців, миротворчих місіях, військовій медицині, спорті, культурі та боротьбі з тероризмом. Також передбачено мовне навчання: англійська для білорусів — у Пакистані, російська для пакистанців — у Білорусі.

Співпраця включає офіційні візити, спільні навчання, гуманітарну допомогу та обміни делегаціями.

«Волат. Жыццё на нулі»: дакументальны фільм памяці легендарнага камандзіра

Гэтая гісторыя заснавана на унікальных кадрах аперацыі на стыку Мікалаеўскай і Херсонскай абласцей – аперацыі, якая стала для Волата апошняй. Вы ўбачыце пяць дзён з жыцця беларускіх добраахвотнікаў і іх камандзіра ў першыя месяцы поўнамаштабнай вайны.

З павагі да ўсіх удзельнікаў аперацыі ўсё паказана так, як яно было на самай справе.

Прэм'ера першай з трох частак фільма – сёння а 17:00 па Менску на нашым YouTube-канале.

Лукашэнка планамерна вынішчае беларускую мову ў школах

За апошнія 10 гадоў колькасць школьнікаў, якія навучаюцца па-беларуску, скарацілася амаль на 35%.

Сёння ў Беларусі на беларускай мове навучаюцца крыху больш за 8% вучняў. Адначасова колькасць рускамоўных школьнікаў павялічылася на 23%.

Найбольшае падзенне — у Віцебскай вобласці, дзе колькасць беларускамоўных вучняў скарацілася амаль на 60%.
У Мінску беларускамоўных школьнікаў стала трохі больш (на 10%), але гэта ўсё роўна менш за 2% ад усіх вучняў сталіцы.

Беларуская мова і ідэнтычнасць мэтанакіравана выціскаюцца з адукацыі — гэта не выпадковасць, а вынік дзяржаўнай палітыкі.

14 травня Український інститут майбутнього спільно з БФ «Вільна Білорусь» провели міжнародний круглий стіл «Заручники імперських амбіцій: пошук шляхів для українсько-білоруського порозуміння». У заході взяли участь дипломати, народні депутати України, білоруські добровольці, історики, правозахисники та представники громадянського суспільства обох країн.

https://www.cbc.org.ua/post/perspektyvy-porozuminnia

Цього дня два роки тому, 16 травня 2023 року, полк імені Кастуся Калиновського зазнав найважчих одномоментних втрат за весь час участі в боях за Україну.

Це сталося під час оборони Бахмута. Під час запеклого стрілецького бою, відбиваючи черговий "м’ясний" штурм російських окупантів, група білоруських бійців батальйону «Волат», що входить до складу полку Калиновського, вела запеклий стрілковий бій. У цей момент російська артилерія завдала удару по будівлі, в якій перебувала група. Будівля обвалилася. Четверо бійців опинилися під завалами, евакуація була неможливою.

Ще один боєць, командир групи, Мірослав “Миша” Лазовський, загинув, прикриваючи відступ побратимів.

Деякий час четверо героїв вважалися зниклими безвісти, але згодом командування полку повідомило про їх загибель. Імена чотирьох загиблих білорусів досі не розголошуються задля безпеки їхніх родин.

Герої не вмирають, доки жива про них пам’ять.

У той час як міністр оборони України Рустем Умєров перебуває у складі української делегації в Стамбулі, демонструючи готовність України до діалогу заради завершення війни, його російський "візаві" показує, що у Путіна в пріоритеті зовсім інші інтереси.

Міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов вкотре прибув до Білорусі. Там він зустрівся з колегою по диктатурі — міністром оборони режиму Лукашенка Хреніним, а згодом і з самим Лукашенком. Це знову свідчить про те, що для диктатора важливішою є демонстрація повної лояльності Кремлю, а не захист національних інтересів.

Білорусь дедалі більше загрузла у військових авантюрах Росії, втрачаючи суверенітет. І чим далі, тим важче Лукашенку буде з цього вибратись. Таке «співробітництво» — пряма загроза безпеці та майбутньому Білорусі й її народу.

Бєлоусов на зустрічі з Лукашенком: Росія та Білорусь зобов'язані зміцнювати оборонний простір на тлі складної міжнародної обстановки
"Хотів би відзначити, що Росія і Білорусь — не просто союзники. У нас спільний оборонний простір, який ми зміцнюємо через дуже складну міжнародну ситуацію. Ми зобов'язані зміцнювати його якомога швидше", — наголосив путінський міністр нападу. При цьому назвав три ключові напрями, за якими країни спільно працюють для посилення оборонного простору.

Цікаво, що про це думає сам Лукашенко? Йому хтось розповість, як по стратегічних цілях російського «оборонного простору» регулярно летять українські далекобійні безпілотники? Як від них відчайдушно відбивається втомлена російська ППО? Він точно хоче, щоб Білорусь була «єдиною» з цим простором? Бо про навчання росіянами білоруських солдатів і про постачання сучасної зброї він уже наговорився — залишилося зовсім небагато сказати, щоб, наприклад, почало «прилітати» і по нафтопереробному заводу в Мозирі. Єдиний простір, егеж?

В Україні загинув білоруський доброволець Олексій Авдєй

Білоруський добровольчий корпус повідомив про загибель свого побратима — 26-річного Олексія Авдєя з позивним «Рудий». Він загинув 16 квітня під час виконання бойового завдання на Куп’янському напрямку.
«Ексцентричний, гучний, різкий, щирий і відданий своїй справі. Загинув у бою, як і хотів за життя», — написали побратими в Telegram.

Рудого згадують як відважного, несхитного, доброго і безкомпромісно щирого: «Уособлення білоруськості. Він умів кохати так, як ніхто інший. Справжній шалений Герой. Пройшов десятки боїв, рвався у бій, і часто небезпека сама обходила його стороною».

В своїх інтерв'ю розповідав, що вирішив захищати Україну, бо ця країна свого часу його прихистила. Він емігрував після участі в протестах у Білорусі у 2020 році.

У бою завжди мав із собою біло-червоно-білий прапор. Вірив, що одного дня повернеться додому, а цей стяг знову замайорить над усією Білоруссю.

На спільних навчаннях «Захід-2025» Білорусі та Росії планується відпрацювання ударів тактичної ядерної зброї та комплексу «Орешник».
Про це заявив Андрій Богодель, заступник начальника факультету Генштабу Військової академії ЗС Білорусі. За його словами, навчання будуть спрямовані проти Заходу, враховуватимуть досвід війни в Україні та не матимуть «абстрактного характеру». Але чи розглядає Лукашенко можливу відповідь НАТО на ігрища з таким арсеналом?

Богодель повідомив, що білорусько-російське військове співробітництво триває по трьох напрямках: навчання білоруських офіцерів у Росії (близько 300 осіб), військово-технічна співпраця (авіація, БПЛА, РЕБ), а також співробітництво в галузі ядерної зброї, яку він назвав «винятковим напрямком».

У маневрах братимуть участь близько 13 тисяч білоруських військових, тим часом українська розвідка попереджає, що Росія планує створити угруповання до 15 дивізій (100–150 тис. осіб) для посилення присутності в Білорусі під виглядом навчань. Офіційно Лукашенко заявляє, що навчання «мають оборонний характер», Очевидно, що «командувати парадом» при такому дисбалансі буде саме російська сторона. Минулого разу подібні ігри Путіна призвели до вторгнення з Білорусі в Україну. Чого пересічним білорусам чекати цього разу, враховуючи ще й ядерну компоненту?

У 17-ы пакет санкцый ЕС супраць Расіі ўключаны Мінскі завод колавых цягачоў

Адзначаецца, што “Мінскі завод колавых цягачоў — беларускае вайскова-прамысловае прадпрыемства, якое распрацоўвае вайсковую тэхніку для Узброеных сіл РФ і падтрымлівае абараназдольнасць Расіі”.

“Толькі ў 2024 годзе агульны аб’ём экспарту прадпрыемства склаў 306 вагонаў вайсковай тэхнікі, у асноўным пастаўленых расійскім прадпрыемствам, якія ўваходзяць у вайскова-прамысловы комплекс Расійскай Федэрацыі. У 2025 годзе прадпрыемства працягнула экспарт вайсковай тэхнікі ў Расійскую Федэрацыю”, — адзначана ў дакуменце, паублікаваным у Афіцыйным часопісе Еўрапейскага саюза.

Такім чынам, МЗКЦ “аказвае матэрыяльную падтрымку вайскова-прамысловаму комплексу Расіі і ўраду Расійскай Федэрацыі, які нясе адказнасць за анэксію Крыма і дэстабілізацыю сітуацыі ва Украіне”.

Боротьба за гідність і незалежність народів протирічить цінностям режиму.

У селі Малі Сехновичі Жабинківського району, колишній родовій землі роду Костюшків, зник пам’ятник Тадеушу Костюшку, який стояв біля місцевого краєзнавчого музею. Із сайту музею також прибрали згадки про нього, а зал, присвячений роду Костюшків — ймовірно переобладнали.
Сам музей було створено саме для вшанування пам’яті Костюшка — у 1988 році бюст встановили біля старої школи, яку перетворили на музей. Тепер у селі не залишилося ані пам’ятника, ані експозиції, ані родового маєтку. Лише адреса установи — вул. Тадеуша Костюшка, 21.

Бюст, який створений майже сто років тому скульпторкою Бальбіною Відацькою-Світич, було вилучено за вказівкою райвиконкому. Нині його сховали в приміщенні сільради.

Музей тим часом перепрофілювали: тепер він присвячений Великій Вітчизняній війні та «геноциду білоруського народу». Саме в залі, де колись була експозиція про Костюшка, ймовірно, тепер буде нова ідеологічна виставка. Пам'ять про національного героя не лише Білорусі, а й Польщі, США та Франції, не потрібна режиму Лукашенка

Польща зафіксувала рекордну з початку року добову активність мігрантів на кордоні з Білоруссю

За даними польської Прикордонної служби, протягом останньої доби нелегальні мігранти здійснили майже 300 спроб проникнення з території Білорусі.

З початку 2025 року Польща вже запобігла 8 376 таким спробам, що на 41,2% менше, ніж за аналогічний період 2024 року (тоді було 14 232 спроби), йдеться в аналітиці прикордонного відомства.

Міграційна криза на кордоні між Білоруссю та країнами ЄС триває з весни 2021 року. Влада сусідніх держав вважає її «гібридною атакою», організованою режимами в Мінську та Москві.

Литва знаходиться під таким самим тиском, нещодавна МЗС цієї країни подав судовий позов в Міжнародний суд Гааги.

Під час кадрових рішень Олександр Лукашенко публічно визнав, що Білорусь стикається з труднощами в експорті як промислових товарів, так і продовольства. Це сталося на тлі нової хвилі торгових обмежень з боку Євросоюзу.

22 травня Європарламент затвердив підвищення мит на низку товарів із Білорусі та Росії. Серед них — цукор, оцет, борошно та корми для тварин. Мита на ці позиції зростуть на 50%.

Крім того, з 2025 року добрива з Білорусі та РФ обкладатимуться митом у розмірі 6,5% та додатковим збором від 40 до 45 євро за тонну.

У Європарламенті пояснили, що нові заходи мають на меті зменшити залежність ЄС від аграрного та промислового імпорту з авторитарних країн.

На тлі втрати партнерських зв’язків із країнами Заходу та посилення міжнародної ізоляції, білоруська влада активізує співпрацю з державами, що самі перебувають у конфлікті зі світовою спільнотою. Продовженням цього курсу стала зустріч голови Держкомвоєнпрому Білорусі з заступником міністра оборони Ірану, яка відбулась в рамках нового етапу білорусько-іранських контактів.

Візит міністра оборони Ірану до Мінська у березні 2025 року, схоже, заклав основу для подальшого зближення двох режимів. У Тегерані сторони підтвердили наміри розширювати військово-технічне співробітництво.

Поглиблення таких контактів з країною, яка перебуває під численними санкціями за підтримку терористичних угруповань і порушення прав людини, може мати для Білорусі серйозні наслідки. У довгостроковій перспективі це лише посилює її відчуження від більшості розвинених держав і погіршує перспективи для зовнішньої політики та економіки.