Ніну Багінську наразі відпустили без покарання, я справу проти неї припинили.
На процес вона принесла диск с записом промови Лукашенка.

Дослідження про військовий союз Росії та Білорусі: Білорусь як військовий протекторат РФ

27 травня в офісі ГО «Рада зовнішньої політики “Українська призма”» відбулася презентація дослідження «Союзники: співпраця між Росією та Білоруссю у військовій сфері».

Дослідження підготувала команда Програми російських і білоруських студій за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Автори детально проаналізували та систематизували трансформацію Білорусі з формального союзника Росії у фактичний військовий протекторат. У звіті розглядаються процеси інституційної інтеграції, формування регіонального угруповання військ, використання білоруської інфраструктури для потреб російської армії та пропагандистських медіа.

На основі дослідження будуть сформовані рекомендації для зарубіжних союзників, що будуть передані через відповідні посольства

Авторами дослідження є Ярослав Чорногор, Антон Аксенюк, Павло Рад і Михайло Сінюк. Експерти закликають включити білоруський фактор до стратегій стримування, посилити санкції проти білоруського ВПК, підтримувати демократичні сили Білорусі та продовжити дослідження військово-політичної інтеграції Росії та Білорусі як загрози для всього регіону.

На презентації були присутні представники посольств, білоруської опозиції, медіа та громадських організацій.

Білорусь. Демократія 2.0 - тепер без виборів.

Комуніст Сергій Сиранков запропонував забути про президентські вибори. Каже, навіщо ці «кола пекла», якщо можна, як у Китаї - керівника країни обирає не народ, а делегати ВНС. Все цивілізовано, стабільно, без зайвих питань.

Мовляв, білоруси вже й так «двічі підтримали» Лукашенка: обрали головою ВНС, а потім ще й президентом. Тож може, годі вже бавитися в демократію?

Ідея ця, до речі, не нова - її ще у 2022-му озвучив сам Лукашенко після зміни Конституції. Бо, за його словами, вибори - це «розгойдування ситуації», а політика - це ж взагалі професійна справа. Для обраних.

Тепер пропаганда регулярно підігріває цю тему. Схоже, готують ґрунт.
Якщо демократія заважає стабільності - ну її, ту демократію.

Лукашенко задихається вже й сидячи. Що далі?

Олександр Лукашенко, який понад 30 років утримує владу в Білорусі, знову з’явився на державному телебаченні — цього разу зі свистом у грудях та помітною задишкою, навіть сидячи за столом під час наради.

Якщо раніше схожі симптоми проявлялися тільки під час виступів стоячи, то тепер — навіть без фізичного навантаження. Це ще раз підживлює розмови про його критичний стан здоров’я та актуальне питання:

У суспільстві дедалі частіше лунає припущення: Лукашенко справді може реалізувати свій старий план — «померти на троні». І схоже, момент потроху наближається.

Литва підвищує бойову готовність через навчання «Захід-2025»

Командувач Збройних сил Литви Раймундас Вайкшнорас заявив, що країна готується до підвищення бойової готовності у відповідь на спільні навчання Росії та Білорусі. У серпні та вересні литовська армія проведе власні маневри за принципом «дзеркала» — щоб відреагувати на будь-які загрози чи провокації. Йдеться про скасування відпусток, мобілізацію резервістів і посилення тренувань.

Раніше міністр оборони Білорусі Віктор Хренін повідомив, що масштаб навчань «Захід-2025» буде зменшено, а основні етапи перенесено вглиб країни — мовляв, для зниження напруги. Вайкшнорас не виключає, що це може бути блефом, а сам перенос пов’язує з можливою зміною ситуації навколо війни в Україні. За його словами, Лукашенко може побоюватися втрати контролю, якщо бойові дії припиняться.

Навчання «Захід-2025» мають відбутися у вересні, за оцінками — до 100 тисяч учасників. Це менше, ніж у 2021 році, коли в навчаннях брали участь понад 200 тисяч осіб. Тоді після завершення маневрів російські війська залишилися в Білорусі й були використані для нападу на Україну 24 лютого 2022 року. Також Білорусь надала свої полігони для підготовки російських мобілізованих.

Лукашенко не переміг корупцію — він її очолив

У 1994-му Лукашенко прийшов до влади під гаслом боротьби з корупцією. Але за 30 років він побудував систему, де корупція стала частиною державного управління і приносить надприбутки його родині.
Про це завив представник BELPOL Володимир Жигарь.

Схеми клану Лукашенка:
– Продаж техніки (напр. БелАЗ) — лише через «торгові доми» в РФ, контрольовані його сином Дмитром.
– Президентський спортклуб (також під контролем Дмитра) звільнений від податків, заробляє на держзамовленнях і оренді нерухомості.
– Бізнесмени роблять "внески" в клуб, аби отримати доступ до ресурсів — без жодних прав, лише за "дозвіл бути близьким".
– Елітна нерухомість (як «Восток» чи «Красносельська») — інструмент хабарів.

Статки клану на поточний момент оцінюються в $14–15 млрд, активи сховані за кордоном.

При цьому всьому Лукашенко продовжує ототожнювати себе з державою заявляючи: «Білорусь — це я».

Пераслед хрысціян у Беларусі — пад выглядам «экстрэмізму»
У красавіку–траўні 2025 года беларускія ўлады чарговы раз абвясцілі хрысціянскіх актывістаў «экстрэмістамі». У спісы трапілі:
– праваслаўны актывіст Дзмітрый Карнеенка (ужо другі раз),
– каталічка, былая палітзняволеная Рэгіна Лавор,
– TikTok-канал святара Вячаслава Барка (не абнаўляўся з 2022 года),
– ксёндз Генрых Околатовіч — асуджаны на 11 гадоў нягледзячы на ўзрост і праблемы са здароўем,
– пастар Алег Лойка — палітвязень,
– царкоўны музыкант Даніэль Кэйта — у спісе «экстрэмістаў» за ўдзел у пратэстах 2020 года.
Грамадская ініцыятыва «Хрысціянская візія» вядзе маніторынг гэтых пераследаў.
21 траўня ў Рыме адбылася Святая Імша за беларускіх палітвязняў.
Яе арганізавалі Офіс Ціханоўскай і амбасады Літвы і Польшчы пры Ватыкане.
На службе маліліся дыпламаты, беларуская дыяспара і кс. Барок. Гэта — важны акт міжнароднай салідарнасці.

Під тиском санкцій та міжнародної ізоляції білоруська влада намагається налагодити відносини зі США — навіть через символічні жести.

У Міністерстві закордонних справ Білорусі звільнення американського громадянина Юрія Зенковича назвали «кроком до діалогу» з Вашингтоном. Речник МЗС Руслан Воронков заявив у коментарі ТАСС, що Мінськ відкритий до співпраці з адміністрацією президента США Дональда Трампа в усіх напрямах.

Ця заява прозвучала після звільнення Зенковича, якого у 2022 році білоруський режим засудив на 11 років нібито за «спробу державного перевороту». Його затримали ще у квітні 2021 року в Москві разом із опозиціонерами Олександром Федутою та Григорієм Костусьовим. 30 квітня 2025 року Зенковича передали американській стороні.

У Мінську наголошують, що «бачать потенціал взаємодії» з нинішньою американською адміністрацією — очевидно, намагаючись пом’якшити наслідки західного тиску та санкцій, які дедалі більше вражають економіку та імідж режиму Лукашенка.

«Волат. Жыццё на нулі: Пятніца 13-га» - другая частка дакументальнага фільма.

Новы эпізод працягвае гісторыю легендарнага беларускага камандзіра выведкі Волата і яго пабрацімаў, якія ўдзельнічалі ў вайсковай аперацыі на станцыі Калініндорф у пачатку поўнамаштабнай вайны.

Прэм'ера другой часткі з трох сёння а 17:00 па Менску на YouTube-канале Палка Каліноўскага.

Після років глибокої військової інтеграції з Росією Білорусь уже не просто політичний союзник Москви, а повноцінна тилова база її армії. Від виробництва комплектуючих до ремонту техніки, від логістики до спільних навчань — Мінськ дедалі щільніше вшивається у військову машину Кремля.

Проте в травні 2025 року в цьому механізмі виникла тріщина: різкий стрибок кількості відкритих вакансій на оборонних підприємствах Білорусі. За деякими позиціями — у 7–10 разів у порівнянні з квітнем. Це сигнал не лише про масштабне розширення виробництва, а й про кадрову кризу.

https://www.cbc.org.ua/post/bilorus-jak-tylova-baza-rosii

Європейська федерація журналістів закликала звільнити білоруських журналістів-політв’язнів

На з’їзді Європейської федерації журналістів (EFJ) було ухвалено термінову заяву щодо ситуації з журналістами в Білорусі.

З 2020 року в країні тривають масштабні репресії проти журналістів та медіа. Під тиском білоруської влади робота незалежних суспільно-політичних редакцій стала практично неможливою. Десятки незалежних ЗМІ були змушені залишити країну, щоб продовжувати діяльність за кордоном — для білоруської аудиторії.

Особливе занепокоєння викликає те, що влада заборонила роботу Білоруської асоціації журналістів (члена EFJ), а самих журналістів переслідують за сам факт причетності до цієї організації — у межах кримінальних справ.

У зв’язку з цим з’їзд EFJ вимагає:
- негайного звільнення всіх ув’язнених білоруських журналістів,
- припинення репресій проти ЗМІ,
- створення умов для вільної роботи незалежних білоруських медіа.

Європейська федерація також закликає всі міжнародні структури чинити тиск на білоруську владу з метою захисту свободи слова та підтримки білоруського громадянського суспільства

Білорусь стає тилом для Росії. Навчання «Захід-2025» — більше, ніж просто маневри

Росія та Білорусь готуються до масштабних спільних навчань «Захід-2025», які відбудуться у вересні. Формально вони звісно оборонні, але їхній сценарій передбачає протистояння «двох коаліцій»: Росії та її союзників проти умовного Заходу.
В результаті з військового заходу це перетворюється на інструмент подальшої інтеграції Білорусі у військову систему РФ.
У березні 2024-го року було підписано договір про гарантії безпеки Союзної держави, який легалізує постійне розміщення російських військ та баз у Білорусі. Близько 80% білоруського ВПК вже інтегровано в оборонний комплекс РФ. Просто зараз білоруські військові масово проходять підготовку в РФ за стандартами «СВО», включно з бойовим застосуванням дронів. У навчаннях братимуть участь інструктори з так званої «ДНР», а сценарії включають відпрацювання ударів тактичною ядерною зброєю.
Це вже не перший приклад використання Білорусі як логістичної бази та стартового майданчика для російських військових операцій. У 2022-му навчання «Союзна рішучість» стали прикриттям для вторгнення в Україну.
Попри офіційні заяви Мінська про «перенесення маневрів углиб країни», стає очевидним: Кремль посилює контроль над білоруською територією. І відмова від виведення частини військ після навчань — цілком реалістичний сценарій.

«Захід-2025» — ще один крок до втрати білоруського суверенітету та загроза безпеці всього регіону.

Дрон кружляв над центром Речиці, а влада мовчить.

1 червня вранці мешканці Речиці чули гул мотора над містом. Люди бачили дрон, схожий на «Шахед», який летів на низькій висоті просто над будинками - від набережної до центральних вулиць. Очевидці писали в соцмережах: «Пролетів прямо над домом, дуже неприємний звук», «Кружляв біля 1-ї школи», «На Снєжкова - як мопед у небі».

Офіційної інформації про це жодної. Ні попереджень, ні сирен, ні повідомлень від МНС чи райвиконкому. Як і раніше - мовчання.

Журналісти "Флагштоку" подзвонили в Речицький МНС під виглядом місцевого жителя. Там відповіли:
«Прогнозувати таке не можна. Ніхто не постраждав - то й нічого страшного».
На запитання про сирену: «Буде команда - буде тривога».

В ідеологічному відділі райвиконкому теж «нічого не бачили й не чули», але обіцяли можливо надрукувати правила безпеки в місцевій газеті - якщо дрон ще колись прилетить.

Поки влада грає в мовчанку, люди самі рахують дрони над головами. І самі собі ставлять запитання: куди летів цей дрон і що могло статися, якби він вибухнув?

«Волат. Жыццё на нулі: Пятніца 13-га» - другая частка дакументальнага фільма.

Новы эпізод працягвае гісторыю легендарнага беларускага камандзіра выведкі Волата і яго пабрацімаў, якія ўдзельнічалі ў вайсковай аперацыі на станцыі Калініндорф у пачатку поўнамаштабнай вайны.

Прэм'ера другой часткі з трох сёння а 17:00 па Менску на YouTube-канале Палка Каліноўскага.

Ще один білорус потрапив у полон до ЗСУ

Під час боїв поблизу села Петрівка на Донеччині українські військові взяли в полон громадянина Білорусі Сергія Кузьменка, повідомляє «Радіо Свобода». Чоловік мешкав у російському Ярославлі та воював на боці Росії.

За даними українського державного проєкту «Хочу жити», який опікується військовополоненими, Кузьменко здався в полон у травні. Він служив стрільцем у другому батальйоні 102-го мотострілецького полку 150-ї мотострілецької дивізії - тієї самої, яку довелося майже повністю відновлювати після великих втрат у Маріуполі на початку повномасштабного вторгнення.

У попередніх списках полонених білорусів ім’я Кузьменка не фігурувало, і подробиці його контракту з армією РФ залишаються невідомими.

Після великого обміну полоненими (1000 на 1000), в рамках якого Росія отримала трьох білоруських громадян, в українському полоні досі перебувають вісім білорусів - вже з урахуванням Кузьменка.

Мати дитини — «дармоїдка»?

Мінчанку, яка виховує дитину до 7 років і не працює, внесли до бази так званих «дармоїдів». Їй надійшли квитанції з підвищеними тарифами — гаряча вода, опалення й газ тепер коштують у 4,8 раза дорожче.

Жінка звернулася до соціальних служб із проханням виключити її з цієї бази, адже вона підпадає під винятки, передбачені нормативними актами.
У Мінському міськвиконкомі пояснили: матерів із дітьми до 7 років або з трьома і більше неповнолітніми не повинні вносити до списку незайнятих — але лише за умови, що вони фактично проживають у Білорусі. А це означає: якщо виїхати за кордон більш як на 30 днів у кварталі — знову потрапляєш у «дармоїди».

Та навіть без виїздів таких жінок масово додають до бази, і тарифні «штрафи» стають реальністю. Ба більше — влада досі не відмовилася від ідеї обмежити для таких людей доступ до безкоштовної медицини.

Пропаганда Лукашенка рапортує про візит до Китаю, як про історичний успіх. А насправді? Навіть не обід.

Олександр Лукашенко з’їздив до Китаю. І це був не робочий візит. Не офіційний. І вже точно не державний. Білоруська дипломатія вигадала новий формат — "обідній візит" .

Не жартуємо. За словами першого віцепрем’єра Снабкова — форматом поїздки був «сімейний, дружній обід». Звучить мило. Але де сім’я? Де обід?

Насправді — 2,5 години протокольного спілкування. Фото, рукостискання, перекладач, 50 хвилин бесіди — і все. Без банкетів, без теплих заяв, без дружніх обіймів, домовленостей чи спільних заяв.

Але режим вже подає це як зовнішньополітичну перемогу. Хоча по суті — красива порожнеча. Просто пшик під соєвим соусом.

Інфармацыйная зачыстка па-беларуску: 18 тысяч сайтаў пад забаронай

У Беларусі Міністэрства інфармацыі ўжо заблакавала доступ да 18 тысяч інфармацыйных рэсурсаў. Як паведаміў кіраўнік ведамства Марат Маркаў, амаль 7 тысяч з іх былі прызнаныя «экстрэмісцкімі».

І гэта толькі за першыя пяць месяцаў 2025 года — столькі ж, колькі было заблакавана за ўвесь мінулы год. Блакіроўкі ажыццяўляюцца ў супрацоўніцтве з праваахоўнымі органамі, і тэмпы толькі растуць.

Гаворка ўжо не ідзе пра простую цэнзуру — гэта сістэмная зачыстка інфармацыйнай прасторы, скіраваная на поўную ізаляцыю грамадзян ад незалежных крыніц.

Пад ярлык «экстрэмізму» можа трапіць любы сайт — ад журналісцкага расследавання да адукацыйнага праекта або ютуб-канала.

У сучаснай Беларусі доступ да інфармацыі ператвараецца ў прывілей, а не права. Дзяржава гаворыць пра «стабільнасць», але пры гэтым баіцца нават тэксту без грыфа «зацверджана».

Менше Росії, більше диктатури: яку реальність формують білоруські медіа?

Прес-клуб і БАЖ провели два масштабні дослідження інформаційного поля Білорусі. Результати демонструють, як медіапростір країни трансформується під тиском пропаганди.

Державні телеканали активно просувають чотири головні теми: антиукраїнські й антизахідні меседжі, дискредитація політичних емігрантів і — звісно — культ Лукашенка.
Дослідники також помітили несподівану зміну тону щодо США: американського президента почали називати "Трамп-бульдозер" і "сильний лідер", якого вже не демонізують, а навпаки — використовують у вигідному світлі.

Інше тривожне явище — нормалізація терміну "диктатура". У білоруських державних ЗМІ його дедалі частіше вживають не в негативному, а нейтральному або навіть позитивному контексті.

Хоча кількість контенту про Росію у прайм-таймі трохи скоротилася, його досі в рази більше, ніж потрібно. Присутність Москви в ефірі білоруських каналів залишається нав'язливою.

Держмедіа просувають ідею щодо виборів: "це наша внутрішня справа, і думка ззовні не має значення". Незалежні ЗМІ водночас говорять про імітацію демократії та наперед відомі результати.

Це призвело до формування інформаційних бульбашок: одні й ті самі події інтерпретуються кардинально по-різному. А це, за словами аналітиків, знищує підґрунтя для суспільного консенсусу.


Інформаційна політика Білорусі — це контроль, поляризація й поступова легалізація диктатури у свідомості глядачів.

Привід для гордості чи чергова нагода задуматись?

Влада Білорусі з гордістю рапортує: країна увійшла в топ-30 держав із найнижчими комунальними платежами — за даними порталу Numbeo.
Утримання типової квартири в Білорусі обійдеться в середньому в 53 долари на місяць. І це справді значно менше, ніж у сусідів: у Латвії — $300, у Польщі — $293, у Литві — $232.

Звучить вражаюче... якщо не заглядати далі заголовків.

Бо якщо порівняти ціни з білоруськими зарплатами — ілюзія "дешевизни" швидко зникає.
Аналітик Андрій Бранишевський підрахував: у поляка, який живе на мінімальну зарплату, після оплати комуналки залишається більше грошей, ніж у білоруса зі "середньою" зарплатою.

Не менш красномовні й інші цифри — від цін на енергоносії до вартості продуктів.

Тож влада може тішитися низькими тарифами, але для людей це не привід для гордості, а лише ще одне нагадування про злиденні доходи.