Був активний та емоційний період:
- готувалась до робочого офлайн-івенту — нарешті це сталось! Рада відчути себе частинкою чогось важливого, побачити колег вживу і провести з ними багато класного часу. Трошки втомилась, але щаслива!
- вписалась в хоббі лігу бадмінтону, кілька разів на тиждень тренувалась, щоб грати матчі 1:1. Виявилось, що контролювати корт одній — це не так, як грати в команді. Зловила багато інсайтів і підвернула щиколотку, тому поки відпочиваю.
- намагалась згадати, як це — їздити на лижах після перерви в багато років. Вийшло не дуже, і зрештою всі побачили Дарину, яка плаче на схилі, бо боїться неконтрольовано розганятись. Але був по-своєму класний досвід — спробувати, визнати, що не виходить, зробити висновки і піти вниз з лижами в руках (а що, так можна було?). А ще перевірити на практиці, що твої люди приймають тебе в різних станах і не засуджують.
- ходила на не-побачення і на побачення, розбиралась в своїх почуттях, вчилась говорити, як мені не ок і несподівано це спрацювало🤌🏻
- готувалась до робочого офлайн-івенту — нарешті це сталось! Рада відчути себе частинкою чогось важливого, побачити колег вживу і провести з ними багато класного часу. Трошки втомилась, але щаслива!
- вписалась в хоббі лігу бадмінтону, кілька разів на тиждень тренувалась, щоб грати матчі 1:1. Виявилось, що контролювати корт одній — це не так, як грати в команді. Зловила багато інсайтів і підвернула щиколотку, тому поки відпочиваю.
- намагалась згадати, як це — їздити на лижах після перерви в багато років. Вийшло не дуже, і зрештою всі побачили Дарину, яка плаче на схилі, бо боїться неконтрольовано розганятись. Але був по-своєму класний досвід — спробувати, визнати, що не виходить, зробити висновки і піти вниз з лижами в руках (а що, так можна було?). А ще перевірити на практиці, що твої люди приймають тебе в різних станах і не засуджують.
- ходила на не-побачення і на побачення, розбиралась в своїх почуттях, вчилась говорити, як мені не ок і несподівано це спрацювало🤌🏻
❤12🔥3
Інна Мірошниченко «Ми знайдемо свого Марселя»
Щира сповідь про стосунки з партнером, материнство та досвід всиновлення. Ще тут про кар’єру та дитинство Інни — цю частинку я починала влітку, але закинула, бо мене більше цікавили інші теми, а до них ще треба було дійти через цю. Завдяки челленджу продовжила і рада, що так вийшло — це дещо нетипова для мене книжка, але дуже корисна.
Тут про складнощі в різних сферах життя та шлях до їх подолання чи прийняття, про те, як бути вірною собі незважаючи на думку інших, про те, з чим стикаються молоді мами (і як іноді хочеться в ретрит), про те, які складні процеси проходять ті, хто хочуть дати життя дитині з дитбудинку (це і про бюрократію і закостенілу систему, і про адаптацію в сім’ї). Це все чесно і без прикрас, але водночас життєствердно.
Я не маю особистого досвіду, як це — бути мамою, але з того, що чую від своїх подруг з дітьми, тут побачила багато емпатії та підтримки цього досвіду — так, буває складно, ось мені теж було, але ви впораєтесь, ви хороші мами, я тут поруч з вами і обіймаю.
Єдине, що не сподобалось, що розповідь не надто структурна: тут є логічні розділи, але, як в живому діалозі, часами авторка перескакує з теми на тему. Але якщо бути до цього готовою і відкритою, то було цікаво і пізнавально.
Відчула гордість за всіх жінок — ну ми круті!
Щира сповідь про стосунки з партнером, материнство та досвід всиновлення. Ще тут про кар’єру та дитинство Інни — цю частинку я починала влітку, але закинула, бо мене більше цікавили інші теми, а до них ще треба було дійти через цю. Завдяки челленджу продовжила і рада, що так вийшло — це дещо нетипова для мене книжка, але дуже корисна.
Тут про складнощі в різних сферах життя та шлях до їх подолання чи прийняття, про те, як бути вірною собі незважаючи на думку інших, про те, з чим стикаються молоді мами (і як іноді хочеться в ретрит), про те, які складні процеси проходять ті, хто хочуть дати життя дитині з дитбудинку (це і про бюрократію і закостенілу систему, і про адаптацію в сім’ї). Це все чесно і без прикрас, але водночас життєствердно.
Я не маю особистого досвіду, як це — бути мамою, але з того, що чую від своїх подруг з дітьми, тут побачила багато емпатії та підтримки цього досвіду — так, буває складно, ось мені теж було, але ви впораєтесь, ви хороші мами, я тут поруч з вами і обіймаю.
Єдине, що не сподобалось, що розповідь не надто структурна: тут є логічні розділи, але, як в живому діалозі, часами авторка перескакує з теми на тему. Але якщо бути до цього готовою і відкритою, то було цікаво і пізнавально.
Відчула гордість за всіх жінок — ну ми круті!
❤10
Світанок перед Жнивами, Сюзанна Колінз
Відкладала довго, очікувала, що мені розіб’є серденько, бо ж бачила відгуки, де всі плачуть.
Чесно кажучи, мені ця частина найменше сподобалась. Я не шкодую, що прочитала: захоплено знаходила відсилки, дізналась більше про Геймітча та його історію, зрештою, я просто люблю цей всесвіт (ну, наскільки можна любити місце, де невинних дітей відправляють на бійню).
Це дійсно трагічна і пронизлива історія (хто знайомий зі всесвітом Голодних ігор, ті розуміють, що на Геймітча нічого хорошого не чекає).
Можливо, через те, що я постійно очікувала найгіршого, хоча й не усвідомлювала масштабів, коли це найгірше зрештою сталось, моєму тривожному мозку стало легше. Можливо, через те, що тут стільки поганого, ти зрештою не можеш більше пропускати це через себе.
А, можливо, вона і правда не така класна, як основна трилогія і Балада. Поки конструктивних аргументів немає, тільки туманні відчуття і легке розчарування.
Якщо читали, як вам?
Відкладала довго, очікувала, що мені розіб’є серденько, бо ж бачила відгуки, де всі плачуть.
Чесно кажучи, мені ця частина найменше сподобалась. Я не шкодую, що прочитала: захоплено знаходила відсилки, дізналась більше про Геймітча та його історію, зрештою, я просто люблю цей всесвіт (ну, наскільки можна любити місце, де невинних дітей відправляють на бійню).
Це дійсно трагічна і пронизлива історія (хто знайомий зі всесвітом Голодних ігор, ті розуміють, що на Геймітча нічого хорошого не чекає).
Можливо, через те, що я постійно очікувала найгіршого, хоча й не усвідомлювала масштабів, коли це найгірше зрештою сталось, моєму тривожному мозку стало легше. Можливо, через те, що тут стільки поганого, ти зрештою не можеш більше пропускати це через себе.
А, можливо, вона і правда не така класна, як основна трилогія і Балада. Поки конструктивних аргументів немає, тільки туманні відчуття і легке розчарування.
Якщо читали, як вам?
❤14
І, до речі, ця книжка покриває мій челендж «1 місяць — 1 книжка з полички» в березні ✅
Пішла її продавати, тож буквально піде з полички 😅
Пішла її продавати, тож буквально піде з полички 😅
❤9
Спонсор мого читання в березні — хороша погода (читала на вулиці), погана погода (читала вдома) і якась вірусяка, через яку я два тижні провалялась в ліжку і навіть дійшло до того, що втомилась читати. Продуктивність як вона є😅
Поки детальні враження не підвезли, швиденько скажу, що Книга Еміля неймовірна і закручена, але я зрозуміла її з другого разу набагато краще, ніж з першого (в принципі, як з усіма книгами Павлюка), Привіт, красуне дуже психологічна і гарно написана сімейна сага про травмованих людей (все, як ми любимо🤌🏻), а Віра Вон дотепна й легко читається!
Поки детальні враження не підвезли, швиденько скажу, що Книга Еміля неймовірна і закручена, але я зрозуміла її з другого разу набагато краще, ніж з першого (в принципі, як з усіма книгами Павлюка), Привіт, красуне дуже психологічна і гарно написана сімейна сага про травмованих людей (все, як ми любимо🤌🏻), а Віра Вон дотепна й легко читається!
❤12
Не знаю, чи ви помітили, але тут я не ставлю оцінки книжкам, бо часто вони не дуже справедливий показник того, наскільки хороша книжка і навіть того, наскільки вона мені сподобалась 🫠
Оце зараз виглядає, ніби Світанок перед жнивами та Місто колишніх для мене на одному рівні, але насправді це не так, просто вони дуже різних жанрів і за різними показниками мені зайшли/не зайшли. Коли я їх оцінювала окремо, то вийшли однакові бали, але коли їх бачу поруч, то розумію, що Місто колишніх мені десь на трієчку насправді
Може, потрібна якась система оцінки, щоб це робити більш коректно. Але я таке не люблю з книжками, люблю говорити про них словами і емоціями✨
Оце зараз виглядає, ніби Світанок перед жнивами та Місто колишніх для мене на одному рівні, але насправді це не так, просто вони дуже різних жанрів і за різними показниками мені зайшли/не зайшли. Коли я їх оцінювала окремо, то вийшли однакові бали, але коли їх бачу поруч, то розумію, що Місто колишніх мені десь на трієчку насправді
Може, потрібна якась система оцінки, щоб це робити більш коректно. Але я таке не люблю з книжками, люблю говорити про них словами і емоціями✨
❤10
Пісня Ахілла, Медлін Міллер
Давно хотіла прочитати і не розчарована!
Щемка історія кохання Ахілла та Патрокла, ніжність і жорстокість, доля і боротьба, вибір і самопожертва. І це все навпрочуд поетично написано.
Я обожнюю ретелінги грецьких міфів, і, знаючи історію Троянської війни, розуміла, що щасливого фіналу для цих двох не судилось. Але зрештою авторці вдалось завершити на світлій ноті. Дуже раджу!
Давно хотіла прочитати і не розчарована!
Щемка історія кохання Ахілла та Патрокла, ніжність і жорстокість, доля і боротьба, вибір і самопожертва. І це все навпрочуд поетично написано.
Я обожнюю ретелінги грецьких міфів, і, знаючи історію Троянської війни, розуміла, що щасливого фіналу для цих двох не судилось. Але зрештою авторці вдалось завершити на світлій ноті. Дуже раджу!
❤7
Якась сильно гарна книга і опис звучить привабливо для мене!
Молодий самотній листоноша тривалий час нездужає, тож вирішує звернутися до лікаря. Обстеження засвідчують, що він невиліковно хворий і часу в нього обмаль. А попереду ж чекало затишне буття у цілковитій гармонії із… хатнім улюбленцем Капустою, милим котиком, який лишився від мами-покійниці. Проте по-мефістофелівськи підступна пропозиція, яку робить молодикові сам Диявол, зненацька з’явившись у його домі, може продовжити тривання в цьому світі. От тільки чи відплата співмірна? За кожен день життя новітній Фауст без вагань готовий віддавати смаколики, можливість спілкування з людьми, враження від музики й кінофільмів… Та чи зважиться він за ще одну добу перебування у світі віддати найдорожче, що має?
Книга підійде:
• шанувальникам японської сучасної прози;
• читачам, які люблять камерні філософські історії;
• тим, хто любить сюжети про вибір і переосмислення поглядів на життя;
• поціновувачам емоційних і неспішних романів із символічними мотивами.
❤5🤔1🙈1
Читаю зараз «Те, що видно звідси», і бракує слів, щоб висловити мій захват!
З опису здавалось, що провідна тема — смерть, але книжка більшою мірою для мене про життя (частиною якого все-таки є смертність), близькість і вразливість. Ці слова заходять глибоко під шкіру і торкаються моєї душі. Читаю повільно, насолоджуюсь кожним реченням, і боюсь того, що ця книжка має закінчитися 💔
Якби мала звідси навести цитати, то довелося б виділити майже весь текст😅
Впевнена, що книжка сподобається любителям Бакмана 😉
З опису здавалось, що провідна тема — смерть, але книжка більшою мірою для мене про життя (частиною якого все-таки є смертність), близькість і вразливість. Ці слова заходять глибоко під шкіру і торкаються моєї душі. Читаю повільно, насолоджуюсь кожним реченням, і боюсь того, що ця книжка має закінчитися 💔
Якби мала звідси навести цитати, то довелося б виділити майже весь текст😅
Впевнена, що книжка сподобається любителям Бакмана 😉
❤10
Продовжую читати і як же вона красиво написана, це просто не передати окремими цитатами💔
Десь це за рахунок мови та метафор, десь перегукується те, що вже було, з тим, що ще буде, і навіть прості речі мають сенс, і тут так багато життєвості, і людей в усіх їх проявах, таких неідеальних, але таких справжніх 🤌🏻
Десь це за рахунок мови та метафор, десь перегукується те, що вже було, з тим, що ще буде, і навіть прості речі мають сенс, і тут так багато життєвості, і людей в усіх їх проявах, таких неідеальних, але таких справжніх 🤌🏻
— Чому ти такий спокійний? — запитала я.
… поцілував мене й сказав:
— Я такий спокійний, тому що ти така схвильована.
Він провів тильною стороною долоні по моїй шиї.
— Я ж казав тобі нічого не робити, — прошепотів він.
— Але я нічого не роблю, - сказала я.
— Ні, робиш, — прошепотів …, — ти весь час переймаєшся.
— Чому ти така спокійна? — запитав він.
—Я така спокійна, тому що ти дуже схвильований, — відповіла я
❤5