Туристичне спорядження
з чого почати і на чому можна економити?
В свій перший похід я пішов з поганим рюкзаком, що натирав ключиці до синяків, рибальським наметом, що промок від першої зливи, ватним радянським спальником і в кедах за 20 гривень.
З того часу я поміняв і затестив дуже багато різного спорядження, і тепер, озираючись назад, спробую скласти список спорядження, яке треба купити в першу чергу, на чому можна зекономити, а на чому не варто.
🏕
Мінімальний набір спорядження
Якщо ти думаєш цього літа йти в гори, і не плануєш зупинятися на одному поході, то обов'язково придбай собі ці речі.
🥾 Взуття
Про взуття згадують в останню чергу, бо естетика туризму, представлена в соцмережах, акцентує увагу на побуті: багаття, намет, наплічник, гарні краєвиди.
Між тим, правильне взуття, на мій погляд, основна складова походу.
Погане взуття псує враження від мандрівки більше, ніж поганий намет чи наплічник.
Трекінгове взуття не завжди зручне в умовах міста, і проявляє свої переваги тільки на гірських стежках, де треба ходити по камінню, болоту, високій траві, чагарям і т.д.
В середньому, пара хорошого взуття коштує 80-100$. Не рекомендую економити чи брати б/у взуття, якщо це ваш перший досвід, і ви ще не розумієте яке взуття вам підходить. Особисто мені завжди заходять черевики від бренду “Merrell”.
Беру нові, розношую під свою ногу і забуваю про мозолі та стомлені стопи.
🎒 Наплічник
Важлива опція при виборі наплічника - це можливість поміряти його.
Я вважаю, що ні вага, ні конструкція, ні тип тканини, ні ціна не мають такого важливого значення, як індивідуальна сумісність наплічника з вашою спиною.
Кожен турист унікальний, а адаптивність наплічника до конкретної спини має свої межі. Купуючи наплічник в інтернеті, орієнтуючись на опис, відгуки і ціну - ви купуєте кота в мішку, оскільки він може не підійти конкретно вам.
Закиньте всередину 15 кілограм якогось вантажу і погуляйте з наплічником мінімум 20 хвилин, якщо все ок і він зручний, можна вже “придиратися” до ціни, кольору, ваги, тощо.
Ціни на наплічники коливаються від 50$ до 500$, тут вже кому як пощастить, але в бюджеті 100$ цілком реально знайти щось адекватне.
Прийнятний об'єм наплічника для походу Карпатами - 50-80 літрів.
🛌 Спальник
Щоб вибрати собі нормальний спальник, треба добре знати індивідуальну терпимість до холоду. Вдень, на маршруті, я чую абсолютно різні відгуки про минулу ніч: комусь було дуже холодно, а комусь навпаки - жарко.
Я влітку взагалі не залізаю в спальник, в крайньому накриваюсь ним як ковдрою, в той час, як деякі мої знайомі одягають на себе все, що є, і не перестають мерзнути.
В будь-якому разі, треба мати свій особистий спальний мішок, який робитиме твій сон комфортним.
Сучасні спальники досить якісні, і серед нових моделей можна знайти прям ідеальний, але я вважаю, що на спальнику можна зекономити, якщо бюджет дуже маленький.
Синтетичні наповнювачі довговічні, і на вторинному ринку можна знайти щось притомне за кілька сотень гривень. Я все життя користувався б/у спальниками, і тільки минулого року купив собі новий.
⛺️ Намет
Обираючи намет, я пропоную орієнтуватися на такі показники: вага (не більше 3 кг), два шари (тент і внутрішнє, спальне, місце), зручний тамбур (бажано 2), вологостійкість більше 3000 мм.
З б/у наметами можуть бути проблеми, і якщо ви поки не розбираєтесь в тонкощах експлуатації палаток, то краще купити нову, популярну та недорогу модель за 100$, ніж за ті самі гроші шукати професійний намет, який вже був на Евересті.
Висновок
Якщо перед вами постає питання:
“Що купити в першу чергу?” - користуйтеся цим списком.
Пізніше ви дійдете до свого власного списку спорядження, де, можливо, замість намету буде тент і гамак, а замість трекінгових черевик - бігові кросівки.
P.S.
Поділись цим дописом з тим, з ким хочеш сходити в похід 🏕
з чого почати і на чому можна економити?
В свій перший похід я пішов з поганим рюкзаком, що натирав ключиці до синяків, рибальським наметом, що промок від першої зливи, ватним радянським спальником і в кедах за 20 гривень.
З того часу я поміняв і затестив дуже багато різного спорядження, і тепер, озираючись назад, спробую скласти список спорядження, яке треба купити в першу чергу, на чому можна зекономити, а на чому не варто.
🏕
Мінімальний набір спорядження
Якщо ти думаєш цього літа йти в гори, і не плануєш зупинятися на одному поході, то обов'язково придбай собі ці речі.
🥾 Взуття
Про взуття згадують в останню чергу, бо естетика туризму, представлена в соцмережах, акцентує увагу на побуті: багаття, намет, наплічник, гарні краєвиди.
Між тим, правильне взуття, на мій погляд, основна складова походу.
Погане взуття псує враження від мандрівки більше, ніж поганий намет чи наплічник.
Трекінгове взуття не завжди зручне в умовах міста, і проявляє свої переваги тільки на гірських стежках, де треба ходити по камінню, болоту, високій траві, чагарям і т.д.
В середньому, пара хорошого взуття коштує 80-100$. Не рекомендую економити чи брати б/у взуття, якщо це ваш перший досвід, і ви ще не розумієте яке взуття вам підходить. Особисто мені завжди заходять черевики від бренду “Merrell”.
Беру нові, розношую під свою ногу і забуваю про мозолі та стомлені стопи.
🎒 Наплічник
Важлива опція при виборі наплічника - це можливість поміряти його.
Я вважаю, що ні вага, ні конструкція, ні тип тканини, ні ціна не мають такого важливого значення, як індивідуальна сумісність наплічника з вашою спиною.
Кожен турист унікальний, а адаптивність наплічника до конкретної спини має свої межі. Купуючи наплічник в інтернеті, орієнтуючись на опис, відгуки і ціну - ви купуєте кота в мішку, оскільки він може не підійти конкретно вам.
Закиньте всередину 15 кілограм якогось вантажу і погуляйте з наплічником мінімум 20 хвилин, якщо все ок і він зручний, можна вже “придиратися” до ціни, кольору, ваги, тощо.
Ціни на наплічники коливаються від 50$ до 500$, тут вже кому як пощастить, але в бюджеті 100$ цілком реально знайти щось адекватне.
Прийнятний об'єм наплічника для походу Карпатами - 50-80 літрів.
🛌 Спальник
Щоб вибрати собі нормальний спальник, треба добре знати індивідуальну терпимість до холоду. Вдень, на маршруті, я чую абсолютно різні відгуки про минулу ніч: комусь було дуже холодно, а комусь навпаки - жарко.
Я влітку взагалі не залізаю в спальник, в крайньому накриваюсь ним як ковдрою, в той час, як деякі мої знайомі одягають на себе все, що є, і не перестають мерзнути.
В будь-якому разі, треба мати свій особистий спальний мішок, який робитиме твій сон комфортним.
Сучасні спальники досить якісні, і серед нових моделей можна знайти прям ідеальний, але я вважаю, що на спальнику можна зекономити, якщо бюджет дуже маленький.
Синтетичні наповнювачі довговічні, і на вторинному ринку можна знайти щось притомне за кілька сотень гривень. Я все життя користувався б/у спальниками, і тільки минулого року купив собі новий.
⛺️ Намет
Обираючи намет, я пропоную орієнтуватися на такі показники: вага (не більше 3 кг), два шари (тент і внутрішнє, спальне, місце), зручний тамбур (бажано 2), вологостійкість більше 3000 мм.
З б/у наметами можуть бути проблеми, і якщо ви поки не розбираєтесь в тонкощах експлуатації палаток, то краще купити нову, популярну та недорогу модель за 100$, ніж за ті самі гроші шукати професійний намет, який вже був на Евересті.
Висновок
Якщо перед вами постає питання:
“Що купити в першу чергу?” - користуйтеся цим списком.
Пізніше ви дійдете до свого власного списку спорядження, де, можливо, замість намету буде тент і гамак, а замість трекінгових черевик - бігові кросівки.
P.S.
Поділись цим дописом з тим, з ким хочеш сходити в похід 🏕
Що не так з термопокривалом?
магія vs фізика
За останні кілька тижнів у гірських рятувальників багато роботи. Туристи губляться, а поради інтернетах пишуться.
З року в рік, від статті до статті, мігрує інфовірус під назвою «рятувальне покривало».
Але це далеко не чарівна палочка, у нього дуже обмежений функціонал, і про це треба знати, щоб не потрапити в біду через хибні надії та ілюзію безпеки.
😹 Трохи сарказму
Читаю опис цього покривала на будь-якому сайті, і не можу позбутися відчуття, що мене «намахали».
Нахіба я потратив тисячі гривень на зимовий спальник, каремат, намет, взуття, термобілизну і т.д?
Можна було купити чудо-покривало за 100 гривень, і ходити горами, поки в очах не потемніє. А коли стане холодно, то обгорнутися ним, сріблястим кольором всередину, і тепло від тіла нікуди не втече, буде гріти мене хоч цілу ніч.
Ну а якщо стане жарко, то просто виверну покривало золотим кольором всередину, і тоді тепло ззовні нізащо не проникне всередину.
🏕 Брати чи не брати?
Однозначно брати!
В критичній ситуації воно й справді може врятувати життя, але треба розуміти як воно працює.
По суті - це дзеркало, що екранує теплове випромінювання тіла, але не здатне зупинити теплопередачу між вашим тілом і зовнішнім середовищем.
Тобто, якщо ви загорнетесь в термопокривало, коли на вулиці мороз і вітер, то втрата тепла не припиниться, і у вас є всі шанси стати «підсніжником» у красивій, подарунковій, обгортці.
Ізолювати себе від холоду з допомогою тонкої плівки просто неможливо, і це треба чітко розуміти. Щоб ізолювати себе від холоду, потрібно помістити себе в «термос». Між вами і холодом має бути шар повітря, тоді втрати тепла будуть меншими. Чим більше таких шарів - тим краща теплоізоляція.
Якщо постелити термопокривало, замість каремата, на землю, то ефект буде практично нульовим, тому краще присісти і обгорнутися ним, мінімізувавши контакт з поверхнею.
🤕 Як використовувати термопокривало?
1. Намагайтеся повторити принцип термосу. Між вами і покривалом має бути шар повітря. Якщо є два покривала, то можна зімпровізувати собі аналог двошарового намету, коли між тентом і внутрішнім шаром є додатковий шар повітря.
2. Тепловий екран. Якщо вдалося розпалити багаття, то ви можете подвоїти його ефективність, сівши між покривалом і вогнем.
3. Захист від дощу/снігу. Покривало доволі цупке і не промокає. Захистити можна як себе, так і речі в рюкзаку.
Висновок
Термопокривало - це не панацея і не магія, фізику не обдуриш. Просто пам’ятайте про це, не покладайте великі надії на цей «туристичний» девайс, і дбайте про свою безпеку.
P.S.
На фото щасливий турист чекає рятувальників.
Вибачте, не втримався 😂
Опитування
А ви користувались термопокривалом?
👍 - Так, корисна річ.
🤦♂️ - Так, але це фуфло.
👎 - Ні.
магія vs фізика
За останні кілька тижнів у гірських рятувальників багато роботи. Туристи губляться, а поради інтернетах пишуться.
З року в рік, від статті до статті, мігрує інфовірус під назвою «рятувальне покривало».
Але це далеко не чарівна палочка, у нього дуже обмежений функціонал, і про це треба знати, щоб не потрапити в біду через хибні надії та ілюзію безпеки.
😹 Трохи сарказму
Читаю опис цього покривала на будь-якому сайті, і не можу позбутися відчуття, що мене «намахали».
Нахіба я потратив тисячі гривень на зимовий спальник, каремат, намет, взуття, термобілизну і т.д?
Можна було купити чудо-покривало за 100 гривень, і ходити горами, поки в очах не потемніє. А коли стане холодно, то обгорнутися ним, сріблястим кольором всередину, і тепло від тіла нікуди не втече, буде гріти мене хоч цілу ніч.
Ну а якщо стане жарко, то просто виверну покривало золотим кольором всередину, і тоді тепло ззовні нізащо не проникне всередину.
🏕 Брати чи не брати?
Однозначно брати!
В критичній ситуації воно й справді може врятувати життя, але треба розуміти як воно працює.
По суті - це дзеркало, що екранує теплове випромінювання тіла, але не здатне зупинити теплопередачу між вашим тілом і зовнішнім середовищем.
Тобто, якщо ви загорнетесь в термопокривало, коли на вулиці мороз і вітер, то втрата тепла не припиниться, і у вас є всі шанси стати «підсніжником» у красивій, подарунковій, обгортці.
Ізолювати себе від холоду з допомогою тонкої плівки просто неможливо, і це треба чітко розуміти. Щоб ізолювати себе від холоду, потрібно помістити себе в «термос». Між вами і холодом має бути шар повітря, тоді втрати тепла будуть меншими. Чим більше таких шарів - тим краща теплоізоляція.
Якщо постелити термопокривало, замість каремата, на землю, то ефект буде практично нульовим, тому краще присісти і обгорнутися ним, мінімізувавши контакт з поверхнею.
🤕 Як використовувати термопокривало?
1. Намагайтеся повторити принцип термосу. Між вами і покривалом має бути шар повітря. Якщо є два покривала, то можна зімпровізувати собі аналог двошарового намету, коли між тентом і внутрішнім шаром є додатковий шар повітря.
2. Тепловий екран. Якщо вдалося розпалити багаття, то ви можете подвоїти його ефективність, сівши між покривалом і вогнем.
3. Захист від дощу/снігу. Покривало доволі цупке і не промокає. Захистити можна як себе, так і речі в рюкзаку.
Висновок
Термопокривало - це не панацея і не магія, фізику не обдуриш. Просто пам’ятайте про це, не покладайте великі надії на цей «туристичний» девайс, і дбайте про свою безпеку.
P.S.
На фото щасливий турист чекає рятувальників.
Вибачте, не втримався 😂
Опитування
А ви користувались термопокривалом?
👍 - Так, корисна річ.
🤦♂️ - Так, але це фуфло.
👎 - Ні.
Авторський тур
як вибрати цікаву мандрівку
і чого варто остерігатися?
Масовий туризм
Купуючи пакетний тур до Єгипту, Турції чи ще якоїсь популярної країни, ти потрапляєш у величезний потік туристів, де тебе нагодують, застелять ліжко і будуть розважати.
Індустрія відпочинку, зазвичай, добре налаштована і рідко «ламається», тому ризик втрапити у халепу - мінімальний.
Туристичний бізнес
Індустрія туризму - це штучне середовище, створена виключно для споживання розваг. Автоматизація і оптимізація процесів - це типова форма масштабування бізнесу, однак людина в цьому потоці не мандрує, а лише споживає туристичні послуги.
Походи як індустрія
Мандрівки в гори з рюкзаком і наметом теж "страждають" від автоматизації та стандартизації. З одного боку, в комерційних походах, на чолі з гідом, можна почувати себе в безпеці і не паритись з приводу побуту, трансферу, їжі, маршруту і т.д. З іншого боку, коли просто слідуєш за гідом, який іде попсовим маршрутом, то так само як на курорті, потрапляєш в штучне середовище.
Кожному своє, але мені більше подобаються так звані авторські походи. Подібний формат існує в туризмі вже давно.
Авторські тури
Авторські мандрівки - альтернатива масовому туризму.
Цей формат є найкращим способом подорожувати і досліджувати світ, який тільки може запропонувати комерційний туризм.
Авторські тури мають унікальні переваги, недоступні масовому туризму.
✅ В авторському турі, ти стаєш частиною невеликої команди мандрівників-дослідників, що відкриті до пригод.
✅ Подорож існує в одиничному екземплярі, та ніколи не повторюється. Можна отримати унікальний досвід мандрівника.
✅ Мобільність та свобода від інфраструктури дозволяє імпровізувати і робити мандрівку цікавішою.
Хто такий автор туру?
Автор туру - це людина, або кілька людей, у яких є мандрівний досвід, оригінальний погляд на звичні речі, й талант доступно презентувати власне бачення світу через подорож.
Авторські тури підходять не всім
Цей формат має свої недоліки, і не всі готові миритися з ними.
⛺️ Авторські тури значно дорожчі за пакетні
Поясню на прикладі. Вишита сорочка ручної роботи коштує 300$, а фабрична вишиванка всього 50$. Обидві сорочки дуже схожі між собою, але різниця між ними очевидна.
⛺️ Непередбачуваність
В авторській мандрівці дуже багато складових і завжди щось може піти не так. Зі свого досвіду знаю, як швидко і як сильно можуть мінятися плани, коли мандруєш “вільним стилем”. Зміна готелю, місця ночівлі, або “випадання” якоїсь незначної локації - це майже штатна ситуація.
⛺️ Своє бачення
Важливо розуміти з ким ти їдеш. Твій світогляд, і уявлення про мандри, пізнання культури та відпочинок не повинні конфліктувати з уявленнями автора туру, який має "своє бачення" майбутньої пригоди. Це "бачення" є найбільш цінним в авторському турі, але якщо ви з гідом дивитесь на речі по-різному, це може стати проблемою. З іншого боку, якщо гід та колеги-мандрівники розділяють спільні цінності, то подорож буде максимально кайфовою.
Висновок
"В кожного своя доля і свій шлях широкий...", свої мотиви і бачення ідеальної мандрівки. Авторські тури можуть відкрити вам новий вимір культури, країни та світу в цілому, але тільки якщо ви готові миритися з усіма мінусами цього формату.
P.S.
Будьте пильні!!
Якщо в авторському турі нема особливих застережень, а в описі зустрічаються фрази "неймовірні краєвиди", "якісний відпочинок", "незабутні враження", то це зашквар. Під маскою оригінальності вам намагаються продати типовий туристичний продукт.
Я не маю нічого проти масового туризму, але якщо звичайний (хай і якісний) принт на футболці, тобі намагаються впарити як оригінальний витвір мистецтва, то краще обходити такі схеми десятою дорогою.
як вибрати цікаву мандрівку
і чого варто остерігатися?
Масовий туризм
Купуючи пакетний тур до Єгипту, Турції чи ще якоїсь популярної країни, ти потрапляєш у величезний потік туристів, де тебе нагодують, застелять ліжко і будуть розважати.
Індустрія відпочинку, зазвичай, добре налаштована і рідко «ламається», тому ризик втрапити у халепу - мінімальний.
Туристичний бізнес
Індустрія туризму - це штучне середовище, створена виключно для споживання розваг. Автоматизація і оптимізація процесів - це типова форма масштабування бізнесу, однак людина в цьому потоці не мандрує, а лише споживає туристичні послуги.
Походи як індустрія
Мандрівки в гори з рюкзаком і наметом теж "страждають" від автоматизації та стандартизації. З одного боку, в комерційних походах, на чолі з гідом, можна почувати себе в безпеці і не паритись з приводу побуту, трансферу, їжі, маршруту і т.д. З іншого боку, коли просто слідуєш за гідом, який іде попсовим маршрутом, то так само як на курорті, потрапляєш в штучне середовище.
Кожному своє, але мені більше подобаються так звані авторські походи. Подібний формат існує в туризмі вже давно.
Авторські тури
Авторські мандрівки - альтернатива масовому туризму.
Цей формат є найкращим способом подорожувати і досліджувати світ, який тільки може запропонувати комерційний туризм.
Авторські тури мають унікальні переваги, недоступні масовому туризму.
✅ В авторському турі, ти стаєш частиною невеликої команди мандрівників-дослідників, що відкриті до пригод.
✅ Подорож існує в одиничному екземплярі, та ніколи не повторюється. Можна отримати унікальний досвід мандрівника.
✅ Мобільність та свобода від інфраструктури дозволяє імпровізувати і робити мандрівку цікавішою.
Хто такий автор туру?
Автор туру - це людина, або кілька людей, у яких є мандрівний досвід, оригінальний погляд на звичні речі, й талант доступно презентувати власне бачення світу через подорож.
Авторські тури підходять не всім
Цей формат має свої недоліки, і не всі готові миритися з ними.
⛺️ Авторські тури значно дорожчі за пакетні
Поясню на прикладі. Вишита сорочка ручної роботи коштує 300$, а фабрична вишиванка всього 50$. Обидві сорочки дуже схожі між собою, але різниця між ними очевидна.
⛺️ Непередбачуваність
В авторській мандрівці дуже багато складових і завжди щось може піти не так. Зі свого досвіду знаю, як швидко і як сильно можуть мінятися плани, коли мандруєш “вільним стилем”. Зміна готелю, місця ночівлі, або “випадання” якоїсь незначної локації - це майже штатна ситуація.
⛺️ Своє бачення
Важливо розуміти з ким ти їдеш. Твій світогляд, і уявлення про мандри, пізнання культури та відпочинок не повинні конфліктувати з уявленнями автора туру, який має "своє бачення" майбутньої пригоди. Це "бачення" є найбільш цінним в авторському турі, але якщо ви з гідом дивитесь на речі по-різному, це може стати проблемою. З іншого боку, якщо гід та колеги-мандрівники розділяють спільні цінності, то подорож буде максимально кайфовою.
Висновок
"В кожного своя доля і свій шлях широкий...", свої мотиви і бачення ідеальної мандрівки. Авторські тури можуть відкрити вам новий вимір культури, країни та світу в цілому, але тільки якщо ви готові миритися з усіма мінусами цього формату.
P.S.
Будьте пильні!!
Якщо в авторському турі нема особливих застережень, а в описі зустрічаються фрази "неймовірні краєвиди", "якісний відпочинок", "незабутні враження", то це зашквар. Під маскою оригінальності вам намагаються продати типовий туристичний продукт.
Я не маю нічого проти масового туризму, але якщо звичайний (хай і якісний) принт на футболці, тобі намагаються впарити як оригінальний витвір мистецтва, то краще обходити такі схеми десятою дорогою.
Туризм і гендерні стереотипи
як походи лікують сексизм?
Вирішив написати цей пост, після того, як відписався від десятка каналів, які навперебій заходились вітати всіх «представниць прекрасної статі зі святом весни».
Для мене свято 8 березня - це привід зайвий раз нагадати, що гендерні стереотипи досі живі, і продовжують псувати людям життя.
Щоб зрозуміти себе і суспільство, треба вийти за його межі.
Походи в гори - це територія свободи , тут не працюють звичні гендерні ролі так, як, наприклад, в робочому колективі.
Всі, хто ходить в походи, знає, що в екстремальній ситуації будь-яка людина опускається до рівня власних навиків та підготовки, і так звані «природні здібності» окремої статі не допомогають.
Є така стара туристична байка: «Якщо хочеш знати що за людина поряд з тобою - візьми її в гори».
Всі адекватні туристи і туристки добре знають людей, і давно в курсі, що гендерні стереотипи - це повна фігня. Істерика одинаково часто стається, як в чоловіків, так і в жінок, а побутові обов’язки «берегині» та «мисливця» дуже часто не відповідають статі.
🏕⛰
Ходіть в походи, ламайте стереотипи, любіть одне одного і будьте щасливі.
P.S.
Фото підкреслює мою думку про те, що навіть в думках не всюди треба йти за більшістю, ризикуєш стати частиною отари.
як походи лікують сексизм?
Вирішив написати цей пост, після того, як відписався від десятка каналів, які навперебій заходились вітати всіх «представниць прекрасної статі зі святом весни».
Для мене свято 8 березня - це привід зайвий раз нагадати, що гендерні стереотипи досі живі, і продовжують псувати людям життя.
Щоб зрозуміти себе і суспільство, треба вийти за його межі.
Походи в гори - це територія свободи , тут не працюють звичні гендерні ролі так, як, наприклад, в робочому колективі.
Всі, хто ходить в походи, знає, що в екстремальній ситуації будь-яка людина опускається до рівня власних навиків та підготовки, і так звані «природні здібності» окремої статі не допомогають.
Є така стара туристична байка: «Якщо хочеш знати що за людина поряд з тобою - візьми її в гори».
Всі адекватні туристи і туристки добре знають людей, і давно в курсі, що гендерні стереотипи - це повна фігня. Істерика одинаково часто стається, як в чоловіків, так і в жінок, а побутові обов’язки «берегині» та «мисливця» дуже часто не відповідають статі.
🏕⛰
Ходіть в походи, ламайте стереотипи, любіть одне одного і будьте щасливі.
P.S.
Фото підкреслює мою думку про те, що навіть в думках не всюди треба йти за більшістю, ризикуєш стати частиною отари.
🚷 Карпатська конспірологія
зона відчуження на кордоні з Румунією
☢️
В українських Карпатах, на Захід від села Сарата, знаходиться хребет Жупани. Це справжня зона відчуження, загальною площею приблизно 15 тис гектарів, що охороняється прикордонниками.
Майже на всій протяжності кордону з Румунією туристи можуть «впритул» підходити до сусідньої держави, але в на цій ділянці вас обов’язково зупинять, і розвернуть.
Навіть якщо у вас є на руках офіційний дозвіл про перебування на лінії кордону.
Це не заповідник чи національний парк, ніхто толком не знає, що там знаходиться, і на Google maps майже нічого не видно.
Все, що я знайшов на супутниковій карті - це кілька скельних комплексів, стару будівлю приблизно 10х10 метрів з залізним дахом і стару кляузу на річці Перкалаба.
Цікаво, що біля будинку не проглядається жодної дороги. Очевидно, це закинутий вівчарський будинок, поряд навіть є щось схоже на руїни ферми, але це не точно.
Можете самі глянути 👇
https://goo.gl/maps/DqqtnAghpvcbdyRG8
☣️
Всі мої спроби вияснити, чому ж не можна знаходитись в цьому регіоні, не принесли жодного результату. Проникнути туди незаконно теж не просто, бо на відстані 3 км від реальної лінії кордону протягнута добротна колючка, яку регулярно контролюють прикордонники.
Мені це здається як мінімум дивним, бо на сусідній ділянці кордону від села Шепіт, до села Сарата, є багато місць, де теоретично, без проблем можна зайти на територію Румунії. Звісно такого робити не треба, але там, зазвичай, нікого нема.
Хребет Жупани, про який іде мова, знаходиться на території України, але туди потрапити складніше, ніж перейти реальний кордон 🤔
✅
Одного разу, в поході «Шлях Чугайстра», мені з групою таки вдалося зайти на 500 метрів вглиб цієї території. Ховаючись від негоди, ми вимушено відхилилися від маршруту і розбили табір на полонині Задня Стая.
Нічого особливого ми там не знайшли, тільки стару і розбиту вівчарську колибу.
⛔️
Все заборонене, викликає посилений інтерес, і хребет Жупани якраз такий випадок.
Якщо відпустити фантазію на вільні хліби, то можна припустити що це така собі Зона 51.
Найбільша діч, до якої я додумався - це припущення, що там зберігають ядерні відходи, або якусь біологічну зброю 😂
Більш притомну версію озвучив Ілля, учасник нашої експедиції «Шлях Чугайстра». Скоріш за все це бюрократичне непорозуміння, притаманне військовому дискурсу. Заборонити відвідування простіше, ніж врегулювати його.
⛰☢️☣️⛔️🚷
Пропоную влаштувати хіт-парад конспірологічних теорій на тему: «Що знаходиться на хребті Жупани?».
Пишіть свої варіанти в коментарі, і не стримуйте фантазію 😉
зона відчуження на кордоні з Румунією
☢️
В українських Карпатах, на Захід від села Сарата, знаходиться хребет Жупани. Це справжня зона відчуження, загальною площею приблизно 15 тис гектарів, що охороняється прикордонниками.
Майже на всій протяжності кордону з Румунією туристи можуть «впритул» підходити до сусідньої держави, але в на цій ділянці вас обов’язково зупинять, і розвернуть.
Навіть якщо у вас є на руках офіційний дозвіл про перебування на лінії кордону.
Це не заповідник чи національний парк, ніхто толком не знає, що там знаходиться, і на Google maps майже нічого не видно.
Все, що я знайшов на супутниковій карті - це кілька скельних комплексів, стару будівлю приблизно 10х10 метрів з залізним дахом і стару кляузу на річці Перкалаба.
Цікаво, що біля будинку не проглядається жодної дороги. Очевидно, це закинутий вівчарський будинок, поряд навіть є щось схоже на руїни ферми, але це не точно.
Можете самі глянути 👇
https://goo.gl/maps/DqqtnAghpvcbdyRG8
☣️
Всі мої спроби вияснити, чому ж не можна знаходитись в цьому регіоні, не принесли жодного результату. Проникнути туди незаконно теж не просто, бо на відстані 3 км від реальної лінії кордону протягнута добротна колючка, яку регулярно контролюють прикордонники.
Мені це здається як мінімум дивним, бо на сусідній ділянці кордону від села Шепіт, до села Сарата, є багато місць, де теоретично, без проблем можна зайти на територію Румунії. Звісно такого робити не треба, але там, зазвичай, нікого нема.
Хребет Жупани, про який іде мова, знаходиться на території України, але туди потрапити складніше, ніж перейти реальний кордон 🤔
✅
Одного разу, в поході «Шлях Чугайстра», мені з групою таки вдалося зайти на 500 метрів вглиб цієї території. Ховаючись від негоди, ми вимушено відхилилися від маршруту і розбили табір на полонині Задня Стая.
Нічого особливого ми там не знайшли, тільки стару і розбиту вівчарську колибу.
⛔️
Все заборонене, викликає посилений інтерес, і хребет Жупани якраз такий випадок.
Якщо відпустити фантазію на вільні хліби, то можна припустити що це така собі Зона 51.
Найбільша діч, до якої я додумався - це припущення, що там зберігають ядерні відходи, або якусь біологічну зброю 😂
Більш притомну версію озвучив Ілля, учасник нашої експедиції «Шлях Чугайстра». Скоріш за все це бюрократичне непорозуміння, притаманне військовому дискурсу. Заборонити відвідування простіше, ніж врегулювати його.
⛰☢️☣️⛔️🚷
Пропоную влаштувати хіт-парад конспірологічних теорій на тему: «Що знаходиться на хребті Жупани?».
Пишіть свої варіанти в коментарі, і не стримуйте фантазію 😉
🗣 Clubhouse
Друзі, маю план організувати тематичну кімнату в Clubhouse, де ми будемо говорити про походи. Наприклад, про особливості окремого регіону Карпат: Чорногори, Свидовця, Горган, Мармарос і т.д.
⛰
Пропоную почати з Чорногори, оскільки хребет найпопулярніший. Обговоримо основні маршрути, цікаві місця, що знаходяться обабіч головних стежок, та альтернативні маршрути.
🏕
Кожен бажаючий зможе розповісти історію свого походу Чорногорою, поділитися досвідом, враженнями, застереженнями і порадами.
Як вам така ідея?
✅ - підтримую, маю що сказати.
👍 - підтримую, цікаво послухати.
👎 - о ні, тільки не Clubhouse!
Якщо цікаво, то додавайте мене в друзі на Clubhouse.
Мій профіль там 👇
https://www.joinclubhouse.com/@trip.man
Друзі, маю план організувати тематичну кімнату в Clubhouse, де ми будемо говорити про походи. Наприклад, про особливості окремого регіону Карпат: Чорногори, Свидовця, Горган, Мармарос і т.д.
⛰
Пропоную почати з Чорногори, оскільки хребет найпопулярніший. Обговоримо основні маршрути, цікаві місця, що знаходяться обабіч головних стежок, та альтернативні маршрути.
🏕
Кожен бажаючий зможе розповісти історію свого походу Чорногорою, поділитися досвідом, враженнями, застереженнями і порадами.
Як вам така ідея?
✅ - підтримую, маю що сказати.
👍 - підтримую, цікаво послухати.
👎 - о ні, тільки не Clubhouse!
Якщо цікаво, то додавайте мене в друзі на Clubhouse.
Мій профіль там 👇
https://www.joinclubhouse.com/@trip.man
🏕 Соло похід
Ходити одному в гори небезпечно.
Я це розумію і визнаю, але тут є багато «але».
Мій досвід дозволяє мені мінімізувати ризики.
Принаймні я так думаю )))
Сьогодні я вирушив у чергову соло мандрівку. Не буду розписувати всі «але», які пояснюють чому я вважаю це нормальним.
Краще заходьте в Інстаграм, або на сторінку FB і там слідкуйте за мною, якщо буде зв’язок, буду викладати актуалочку.
✅ Мій Інстаграм
https://instagram.com/marko_goretz
✅ Карпатський волоцюга у FB
https://www.facebook.com/carpatyvol/
P.S.
Хочу зрозуміти, чи можна кайфувати від походу в міжсезоння.
Взяв і намет, і гамак 😉
Ходити одному в гори небезпечно.
Я це розумію і визнаю, але тут є багато «але».
Мій досвід дозволяє мені мінімізувати ризики.
Принаймні я так думаю )))
Сьогодні я вирушив у чергову соло мандрівку. Не буду розписувати всі «але», які пояснюють чому я вважаю це нормальним.
Краще заходьте в Інстаграм, або на сторінку FB і там слідкуйте за мною, якщо буде зв’язок, буду викладати актуалочку.
✅ Мій Інстаграм
https://instagram.com/marko_goretz
✅ Карпатський волоцюга у FB
https://www.facebook.com/carpatyvol/
P.S.
Хочу зрозуміти, чи можна кайфувати від походу в міжсезоння.
Взяв і намет, і гамак 😉
Туризм в епоху неоліту
В 1991 році, в Альпах, знайшли найстаршого в історії людства, «підсніжника».
Він загинув в снігах Альп більше 5 тис років тому, на зламі неоліту та мезоліту.
Його назвали Етці
Мумія збереглась достатньо добре. Етці потрапив у гори не випадково, у нього було достатньо неолітичного спорядження для подорожей.
👕 Одяг
Лук у Етці був доволі вишуканий. Солом’яний плащ (аналог Gore Tex), шапка з ведмежої шкури, шкіряний жилет, набедрена пов’язка, штани, і водонепроникне взуття.
🎒Рюкзак
Не ясно чи був у нього рюкзак.
Я думаю що ні, і ось чому.
В Етці з собо була неолітична бананка і сагайдак зі стрілами. Спальника, пальника, намету і фірмової фляги в нього не було, то і рюкзак йому був ні до чого.
👝 Бананка
Точніше мішечок на поясі. В ньому Етці носив спеціальний гриб трутовик, для розпалювання багаття, і гриб, що має антибактеріальні властивості. скребок, сверло, наконечники стріл.
Тобто в бананці була аптечка, трут, і мультитул.
🏹 Сагайдак
Без збоої в неоліті нікуди, тож з ним був лук і 14 стріл, які мандрівник ніс за спиною. Ще там була саморобна мотузка.
🔪 Ніж
Ніж був кам’яний, але добре зроблений. Ручка з ясена. Таким можна було не тільки понтуватися, а й захищатися.
🪓 Сокира
Сокира була мідною. Неабияка розкіш на той час. Думаю її цінність перевищує цінність всього топового спорядження, яке потрібне сучасному туристу.
Підвищений вміст міді у волоссі мумії вказує на те, що Етці мав якесь відношення до виготовлення міді.
Що ж, чого не зробиш заради мандрів? Етці для цього освоїв складне ремесло.
❄️ Снігоступи
Не віриться, що снігоступи з’явились раніше за рюкзак, але конструкція взуття і шматки дерев’яної рами біля мумії, вказують на те, що в Етці були снігоступи.
Висновок
Я не знаю що він загубив на такій висоті, і куди пер на снігоступах з крутою сокирою на висоті більше 3000 метрів. Але точно був там не випадково і готовий до умов високогір’я.
А це значить, що автономні походи та мандри, хоч і не ремесло, але важливий навик, який людство розвиває і вдосконалює як мінімум з часів неоліту.
В 1991 році, в Альпах, знайшли найстаршого в історії людства, «підсніжника».
Він загинув в снігах Альп більше 5 тис років тому, на зламі неоліту та мезоліту.
Його назвали Етці
Мумія збереглась достатньо добре. Етці потрапив у гори не випадково, у нього було достатньо неолітичного спорядження для подорожей.
👕 Одяг
Лук у Етці був доволі вишуканий. Солом’яний плащ (аналог Gore Tex), шапка з ведмежої шкури, шкіряний жилет, набедрена пов’язка, штани, і водонепроникне взуття.
🎒Рюкзак
Не ясно чи був у нього рюкзак.
Я думаю що ні, і ось чому.
В Етці з собо була неолітична бананка і сагайдак зі стрілами. Спальника, пальника, намету і фірмової фляги в нього не було, то і рюкзак йому був ні до чого.
👝 Бананка
Точніше мішечок на поясі. В ньому Етці носив спеціальний гриб трутовик, для розпалювання багаття, і гриб, що має антибактеріальні властивості. скребок, сверло, наконечники стріл.
Тобто в бананці була аптечка, трут, і мультитул.
🏹 Сагайдак
Без збоої в неоліті нікуди, тож з ним був лук і 14 стріл, які мандрівник ніс за спиною. Ще там була саморобна мотузка.
🔪 Ніж
Ніж був кам’яний, але добре зроблений. Ручка з ясена. Таким можна було не тільки понтуватися, а й захищатися.
🪓 Сокира
Сокира була мідною. Неабияка розкіш на той час. Думаю її цінність перевищує цінність всього топового спорядження, яке потрібне сучасному туристу.
Підвищений вміст міді у волоссі мумії вказує на те, що Етці мав якесь відношення до виготовлення міді.
Що ж, чого не зробиш заради мандрів? Етці для цього освоїв складне ремесло.
❄️ Снігоступи
Не віриться, що снігоступи з’явились раніше за рюкзак, але конструкція взуття і шматки дерев’яної рами біля мумії, вказують на те, що в Етці були снігоступи.
Висновок
Я не знаю що він загубив на такій висоті, і куди пер на снігоступах з крутою сокирою на висоті більше 3000 метрів. Але точно був там не випадково і готовий до умов високогір’я.
А це значить, що автономні походи та мандри, хоч і не ремесло, але важливий навик, який людство розвиває і вдосконалює як мінімум з часів неоліту.
Привіт туристи
🏕 Якби була можливість поїхати в похід вже завтра, куди б ви поїхали? На вашу думку, який регіон українських Карпат найцікавіший?
🏕 Якби була можливість поїхати в похід вже завтра, куди б ви поїхали? На вашу думку, який регіон українських Карпат найцікавіший?
Anonymous Poll
30%
Мармароси
14%
РЛС «Памір» (Буковина)
14%
Чорногора
2%
Гриняви
6%
Чивчин
23%
Горгани (всі)
6%
Боржава
2%
Вододільний хребет
4%
Свидовець
Печери Чорного Долу
Молочнобратський
карстовий масив
Сторітелінг
Перший раз я потрапив на Чорний Діл в 2009 році. Нас було троє туристів, ми спустилися до Сарати і завели розмову з місцевим.
Питаємо: «А ви знаєте де на Чорному Долі є печери?»
Відповідає: «А ніхто тут не знає де ті печери. Один лісник знав, але він повісився.»
Ми офігіли і пішли на хребет.
Печеру ми тоді так і не знайшли.
Про печери
Всі спелеологи тусуються на рівнинах, там є гіганти. Довжина ходів печери Оптимістична, що на Тернопільщині, 260 кілометрів.
Довжина ходів усіх карпатських печер, разом узятих, не дотягує навіть до 8 кілометрів.
До біди ще й кожна друга печера - це печера Довбуша.
Впевнений, що печеру на Попівані, яку відкрили недавно, сховали від людей тільки для того, щоб її не назвали «Печера Довбуша»
Чорний Діл
По тій самий причині майже ніхто не знає про печери на хребті Чорний Діл, а ще менше їх бачило.
Тут цілий комплекс неглибоких, але дуже цікавих печер. Називається він
Молочнобратський карстовий масив
Тут знаходиться друга найглибша печерна шахта Буковини, глибиною 38 метрів. Без спеціального спорядження в неї не залізеш. Назива печери - «Молочні браття».
Я впевнений, що на хребті є багато недосліджених печер.
Правда там така глухомань, що вони ще довго будуть невідомими.
Анонс походу
Цього разу дві дати:
✅ 30 квітня - 4 травня
✅ 14травня -18 травня
Похід на Чорний Діл, РЛС «Памір», озеро Буковинське око. Повернемо і до печер.
Йдемо без наметів і з маленьким рюкзаком, ночуємо в притулках, в останній день сауна. Але при цьому кругом глухомань, відсутність зв’язку, і зовсім інше середовище.
Деталі за посиланням
https://tripman.com.ua/buktracking/
Молочнобратський
карстовий масив
Сторітелінг
Перший раз я потрапив на Чорний Діл в 2009 році. Нас було троє туристів, ми спустилися до Сарати і завели розмову з місцевим.
Питаємо: «А ви знаєте де на Чорному Долі є печери?»
Відповідає: «А ніхто тут не знає де ті печери. Один лісник знав, але він повісився.»
Ми офігіли і пішли на хребет.
Печеру ми тоді так і не знайшли.
Про печери
Всі спелеологи тусуються на рівнинах, там є гіганти. Довжина ходів печери Оптимістична, що на Тернопільщині, 260 кілометрів.
Довжина ходів усіх карпатських печер, разом узятих, не дотягує навіть до 8 кілометрів.
До біди ще й кожна друга печера - це печера Довбуша.
Впевнений, що печеру на Попівані, яку відкрили недавно, сховали від людей тільки для того, щоб її не назвали «Печера Довбуша»
Чорний Діл
По тій самий причині майже ніхто не знає про печери на хребті Чорний Діл, а ще менше їх бачило.
Тут цілий комплекс неглибоких, але дуже цікавих печер. Називається він
Молочнобратський карстовий масив
Тут знаходиться друга найглибша печерна шахта Буковини, глибиною 38 метрів. Без спеціального спорядження в неї не залізеш. Назива печери - «Молочні браття».
Я впевнений, що на хребті є багато недосліджених печер.
Правда там така глухомань, що вони ще довго будуть невідомими.
Анонс походу
Цього разу дві дати:
✅ 30 квітня - 4 травня
✅ 14травня -18 травня
Похід на Чорний Діл, РЛС «Памір», озеро Буковинське око. Повернемо і до печер.
Йдемо без наметів і з маленьким рюкзаком, ночуємо в притулках, в останній день сауна. Але при цьому кругом глухомань, відсутність зв’язку, і зовсім інше середовище.
Деталі за посиланням
https://tripman.com.ua/buktracking/
Ніколи не думали над тим,
щоб стати гідом?
Багато читачів цього каналу досвідчені мандрівники.
Звідки я це знаю?
Тому що організовую та рекламую свої походи тут, в телеграмі, і знайомий з вами.
Біля багаття, коли ми стоїмо табором десь в єбєнях, можна почути неймовірні історії про мандри іншими країнами, горами і континентами.
Завдяки таким посиденькам я багато дізнався про туризм, світ і людей.
Всі мої авторські походи витікають з таких розмов: біля багаття, на підйомі в гору, під час походів по дрова і воду.
Якщо об’єднати зусилля, то можна творити нетривіальні мандри і шерити ідеологію бекпекінгу в маси.
Опитування
анонімне
Стало цікаво скільки з вас хоч колись думали над організацією подорожей, щоб заробляти цим на життя.
Можливо ви вже навіть маєте такий досвід.
⛰ - бути гідом - це не моє, мені краще бути в складі групи
🏕 - це цікава робота, але в мене зовсім нема досвіду
🌲 - маю досвід організації некомерційних мандрів, для друзів, але ця професія - точно не моє
🚸 - маю досвід організації походів і подорожей. Хочу цим заробляти
🎒 - працюю комерційним гідом, все супер, класна робота
⛺️ - працюю гідом, вигораю на популярних маршрутах, шукаю щось цікавіше
P.S.
Розверни екран, щоб побачити результати голосування)
щоб стати гідом?
Багато читачів цього каналу досвідчені мандрівники.
Звідки я це знаю?
Тому що організовую та рекламую свої походи тут, в телеграмі, і знайомий з вами.
Біля багаття, коли ми стоїмо табором десь в єбєнях, можна почути неймовірні історії про мандри іншими країнами, горами і континентами.
Завдяки таким посиденькам я багато дізнався про туризм, світ і людей.
Всі мої авторські походи витікають з таких розмов: біля багаття, на підйомі в гору, під час походів по дрова і воду.
Якщо об’єднати зусилля, то можна творити нетривіальні мандри і шерити ідеологію бекпекінгу в маси.
Опитування
анонімне
Стало цікаво скільки з вас хоч колись думали над організацією подорожей, щоб заробляти цим на життя.
Можливо ви вже навіть маєте такий досвід.
⛰ - бути гідом - це не моє, мені краще бути в складі групи
🏕 - це цікава робота, але в мене зовсім нема досвіду
🌲 - маю досвід організації некомерційних мандрів, для друзів, але ця професія - точно не моє
🚸 - маю досвід організації походів і подорожей. Хочу цим заробляти
🎒 - працюю комерційним гідом, все супер, класна робота
⛺️ - працюю гідом, вигораю на популярних маршрутах, шукаю щось цікавіше
P.S.
Розверни екран, щоб побачити результати голосування)
Настоянка для стояка
як не стати учасником
екологічного злочину?
🌿 Неочевидна екологія
Коли мова йде про екологію в туризмі, то перше, що спадає на думку, це сміття, яке туристи залишають на маршруті та місцях стоянки.
Однак, не всі екологічні злочини настільки очевидні.
Іноді можна стати співучасником знищення природи, не знаючи про це. Через незнання, навіть живучи в готелі, десь на «Буковелі», ви можете принести більше школи довкіллю, ніж недолугий турист з рюкзаком, що розкидає вологі серветки по лісу.
Наприклад, купляючи в місцевих настоянки на травах і корінцях.
🐲 Настоянка для стояка
Страшно уявити, скільки рослин принесено в жертву чоловічій силі.
Корінці, що плавають в пляшках з цілющим зіллям, часто належать рослинам, занесеним до Червоної книги України.
🌸 «Золотий корінь» - це Родіола рожева. Її можна купити в аптеці, бо цю рослину вирощують і штучно, але в Карпатах її добувають в горах, з дикої природи.
🌼 «Джинджура» - це Тирлич жовтий. Збір коріння джинджури вже стає небезпечним промислом, бо він залишився в Карпатах тільки у важкодоступних місцях, на скелях. Кілька років тому один місцевий зірвався зі Шпиць, збираючи коріння для настоянки.
Також популярними є квіти Арніки гірської та Ісландський мох, які місцеві збирають в промислових масштабах, під реалізацію.
🐍 Змія в банці
Ще одним екологічним непорозумінням є заспиртовані змії, що продаються як засіб помічний при онкології.
Діюча речовина - отрута гадюки. Однак, якщо мислити логічно, то стає зрозуміло, що концентрація зміїної отрути там мізерна. А от трупної отрути, що утворюється внаслідок розкладання тіла гадюки, там предостатньо.
Пізнання гуцулів у біології теж не радують, бо іноді в банки потрапляють зовсім безневинні та неотруйні чорні полози і навіть вужі.
Висновок
Якщо ви купляєте у місцевих настоянки з червонокнижних рослин, то голосуєте гривнею за знищення природи, і заохочуєте їх продовжувати це робити.
P.S.
Я за колорит і за розвиток туризму. Не жалійте грошей на місцеві сири, на афинівку, ґоґодзівку та інші плодово-ягідні настоянки.
Гуцули, як і всі українці, знають толк в дистилятах, і вони в них дуже якісні.
Але якщо у вас, чи вашого партнера, є проблеми з «чоловічим здоров’ям» - не купляйте зілля в місцевих знахарів. Краще ходіть разом в походи і стояк повернеться 😉
як не стати учасником
екологічного злочину?
🌿 Неочевидна екологія
Коли мова йде про екологію в туризмі, то перше, що спадає на думку, це сміття, яке туристи залишають на маршруті та місцях стоянки.
Однак, не всі екологічні злочини настільки очевидні.
Іноді можна стати співучасником знищення природи, не знаючи про це. Через незнання, навіть живучи в готелі, десь на «Буковелі», ви можете принести більше школи довкіллю, ніж недолугий турист з рюкзаком, що розкидає вологі серветки по лісу.
Наприклад, купляючи в місцевих настоянки на травах і корінцях.
🐲 Настоянка для стояка
Страшно уявити, скільки рослин принесено в жертву чоловічій силі.
Корінці, що плавають в пляшках з цілющим зіллям, часто належать рослинам, занесеним до Червоної книги України.
🌸 «Золотий корінь» - це Родіола рожева. Її можна купити в аптеці, бо цю рослину вирощують і штучно, але в Карпатах її добувають в горах, з дикої природи.
🌼 «Джинджура» - це Тирлич жовтий. Збір коріння джинджури вже стає небезпечним промислом, бо він залишився в Карпатах тільки у важкодоступних місцях, на скелях. Кілька років тому один місцевий зірвався зі Шпиць, збираючи коріння для настоянки.
Також популярними є квіти Арніки гірської та Ісландський мох, які місцеві збирають в промислових масштабах, під реалізацію.
🐍 Змія в банці
Ще одним екологічним непорозумінням є заспиртовані змії, що продаються як засіб помічний при онкології.
Діюча речовина - отрута гадюки. Однак, якщо мислити логічно, то стає зрозуміло, що концентрація зміїної отрути там мізерна. А от трупної отрути, що утворюється внаслідок розкладання тіла гадюки, там предостатньо.
Пізнання гуцулів у біології теж не радують, бо іноді в банки потрапляють зовсім безневинні та неотруйні чорні полози і навіть вужі.
Висновок
Якщо ви купляєте у місцевих настоянки з червонокнижних рослин, то голосуєте гривнею за знищення природи, і заохочуєте їх продовжувати це робити.
P.S.
Я за колорит і за розвиток туризму. Не жалійте грошей на місцеві сири, на афинівку, ґоґодзівку та інші плодово-ягідні настоянки.
Гуцули, як і всі українці, знають толк в дистилятах, і вони в них дуже якісні.
Але якщо у вас, чи вашого партнера, є проблеми з «чоловічим здоров’ям» - не купляйте зілля в місцевих знахарів. Краще ходіть разом в походи і стояк повернеться 😉
🏕 Анонс походу
⛰ Мармароси
🔹 Дати: 28-30 травня
🔸 Старт/фініш: Івано-Франківськ
⬇️ Деталі за посиланням ⬇️
https://tripman.com.ua/marmarosy/
Чим цікавий цей маршрут?
В українських Карпатах небагато хребтів з скелястим ландшафтом. Мармароси більше нагадують високі гори з крутими схилами і глибокими кулуарами.
Маршрут на Піп Іван Мармароський цікавий не тільки краєвидами, в цих місцях унікальна геологія та рослинний світ.
💎 На стежці, під ногами туриста, валяється перламутровий мармур Тому гори й називаються Мармароси.
🌸 В кінці весни починається цвітіння рододендронів, які, немов рожева ковдра, вкривають круті схили.
Як записатися в похід?
🔹 Можеш написати мені в приватні повідомлення ⬇️
https://t.me/tarabon_random
🔸 Або залишити заявку на сайті, і я з тобою зв’яжусь ⬇️
https://tripman.com.ua/marmarosy/
P.S.
Хоч я і не люблю розповідати про «неймовірні краєвиди», але Мармароси - це саме той випадок, коли в гори йдуть за краєвидом 😉
Бронюйте місця, поки не закінчились)
⛰ Мармароси
🔹 Дати: 28-30 травня
🔸 Старт/фініш: Івано-Франківськ
⬇️ Деталі за посиланням ⬇️
https://tripman.com.ua/marmarosy/
Чим цікавий цей маршрут?
В українських Карпатах небагато хребтів з скелястим ландшафтом. Мармароси більше нагадують високі гори з крутими схилами і глибокими кулуарами.
Маршрут на Піп Іван Мармароський цікавий не тільки краєвидами, в цих місцях унікальна геологія та рослинний світ.
💎 На стежці, під ногами туриста, валяється перламутровий мармур Тому гори й називаються Мармароси.
🌸 В кінці весни починається цвітіння рододендронів, які, немов рожева ковдра, вкривають круті схили.
Як записатися в похід?
🔹 Можеш написати мені в приватні повідомлення ⬇️
https://t.me/tarabon_random
🔸 Або залишити заявку на сайті, і я з тобою зв’яжусь ⬇️
https://tripman.com.ua/marmarosy/
P.S.
Хоч я і не люблю розповідати про «неймовірні краєвиди», але Мармароси - це саме той випадок, коли в гори йдуть за краєвидом 😉
Бронюйте місця, поки не закінчились)
Що таке кляуза
історія лісосплаву в Карпатах
Кляуза (klause) - гідротехнічна споруда (дамба), що використовувалась для сплаву лісу гірськими річками.
Історичний контекст
В середині ХІХ століття в Карпатах почалась масова заготівля лісу.
Майже всі карпатські ліси - це штучні насадження. Нині ви не знайдете місця в Карпатах, куди б не добралася свого часу сокира лісоруба. Праліси зустрічаються тільки місцями, подекуди, і по кілька гектарів.
Спочатку Австро-Угорщина, а потім СРСР, для розвитку власної економіки, використовували карпатський ліс як сировину.
Однак доставити тисячі кубометрів лісу з глушини, де нема доріг, було складним інженерним завданням.
Інженерний контекст
Для транспортування лісу довгий час використовували метод сплаву.
Проблема полягала в тому, що гірські річки недостатньо повноводні для того, аби по ним безперешкодно могли пливти гігантські плоти з дерева. Навіть в наш час спортивний сплав на резинових плотах, з верхів’я річок, можливий тільки в період повноводдя.
Самий логічний і простий спосіб справитись з цією задачею - створити штучну повінь.
Для цього по всіх річках було збудовано цілу мережу дамб (кляуз), зі шлюзами, у яких акумулювалась вода. Відкриваючи шлюзи, утворювали штучну повінь, по якій сплавляли ліс до наступної кляузи, або великої річки.
Плотами (тоді їх називали дарабами), потрібно було керувати. Майже століття в Карпатах існувала професія «бокора», або «плотогона».
Це була не просто складна, а смертельно небезпечна професія. Іноді дараба сплавлялася кілька діб поспіль, і бокору весь час потрібно було слідкувати та керувати процесом.
Кому цікаво дізнатися про цю професію більше, можете глянути відео 👉 Бокораші - забута професія Там є реальні кадри сплаву, дуже цікаво.
Сучасність
У найбільш віддалених частинах Карпат, здебільшого у верхів’ї Чорного і Білого Черемошу, досі збереглися руїни цих дамб.
Зараз вони вже не виконують свою функцію, а тільки шкодять екології, та заважають рибі рухатися вверх по течії.
P.S.
Влітку, на початку липня, планую пройтися річищем Чорного Черемоша. Від полонини Балтагул до Буркута, і роздивитися та вивчити всі кляузи, поки вони остаточно не зруйновані природою.
P.P.S.
На GIF під цим дописом моє відео.
Це кляуза кронпринца Рудольфа, що на річці Перкалаба.
історія лісосплаву в Карпатах
Кляуза (klause) - гідротехнічна споруда (дамба), що використовувалась для сплаву лісу гірськими річками.
Історичний контекст
В середині ХІХ століття в Карпатах почалась масова заготівля лісу.
Майже всі карпатські ліси - це штучні насадження. Нині ви не знайдете місця в Карпатах, куди б не добралася свого часу сокира лісоруба. Праліси зустрічаються тільки місцями, подекуди, і по кілька гектарів.
Спочатку Австро-Угорщина, а потім СРСР, для розвитку власної економіки, використовували карпатський ліс як сировину.
Однак доставити тисячі кубометрів лісу з глушини, де нема доріг, було складним інженерним завданням.
Інженерний контекст
Для транспортування лісу довгий час використовували метод сплаву.
Проблема полягала в тому, що гірські річки недостатньо повноводні для того, аби по ним безперешкодно могли пливти гігантські плоти з дерева. Навіть в наш час спортивний сплав на резинових плотах, з верхів’я річок, можливий тільки в період повноводдя.
Самий логічний і простий спосіб справитись з цією задачею - створити штучну повінь.
Для цього по всіх річках було збудовано цілу мережу дамб (кляуз), зі шлюзами, у яких акумулювалась вода. Відкриваючи шлюзи, утворювали штучну повінь, по якій сплавляли ліс до наступної кляузи, або великої річки.
Плотами (тоді їх називали дарабами), потрібно було керувати. Майже століття в Карпатах існувала професія «бокора», або «плотогона».
Це була не просто складна, а смертельно небезпечна професія. Іноді дараба сплавлялася кілька діб поспіль, і бокору весь час потрібно було слідкувати та керувати процесом.
Кому цікаво дізнатися про цю професію більше, можете глянути відео 👉 Бокораші - забута професія Там є реальні кадри сплаву, дуже цікаво.
Сучасність
У найбільш віддалених частинах Карпат, здебільшого у верхів’ї Чорного і Білого Черемошу, досі збереглися руїни цих дамб.
Зараз вони вже не виконують свою функцію, а тільки шкодять екології, та заважають рибі рухатися вверх по течії.
P.S.
Влітку, на початку липня, планую пройтися річищем Чорного Черемоша. Від полонини Балтагул до Буркута, і роздивитися та вивчити всі кляузи, поки вони остаточно не зруйновані природою.
P.P.S.
На GIF під цим дописом моє відео.
Це кляуза кронпринца Рудольфа, що на річці Перкалаба.
Важливе опитування
Як ви ставитесь до походів без наметів?
Маю кілька цікавих маршрутів, де треба ходити по 10-15 км в день, і кожного дня ночувати в новому притулку/хостелі/колибі.
Переваги такого формату
🔸 менша вага рюкзака
🔸 більше часу на посиденьки біля вогнища
🔸 можливість помитися в душі, а іноді навіть в сауні
При цьому не обов’язково ходити дорогами. Я склав маршрути так, що єбєнєй і диких стежок вистачатиме.
За який формат голосуєш?
⛰ - так, ночувати в притулку - це хороша ідея. Давай більше походів від будиночка до будиночка.
🏕 - я за намети, так більше романтики, комфорт мене не хвилює.
Як ви ставитесь до походів без наметів?
Маю кілька цікавих маршрутів, де треба ходити по 10-15 км в день, і кожного дня ночувати в новому притулку/хостелі/колибі.
Переваги такого формату
🔸 менша вага рюкзака
🔸 більше часу на посиденьки біля вогнища
🔸 можливість помитися в душі, а іноді навіть в сауні
При цьому не обов’язково ходити дорогами. Я склав маршрути так, що єбєнєй і диких стежок вистачатиме.
За який формат голосуєш?
⛰ - так, ночувати в притулку - це хороша ідея. Давай більше походів від будиночка до будиночка.
🏕 - я за намети, так більше романтики, комфорт мене не хвилює.
Прямий ефір
Привіт друзі
В 16:00 буде спільний етер з Марком, автором проекту «Моя Українська Мрія».
Говоримо про етичний туризм, ідею сталого розвитку та вільне фермерство.
Етер можна глянути в моєму Інстаграм 👇
https://instagram.com/marko_goretz
Інстаграм Марка 👇
https://instagram.com/my_ukrainian_dream
Телеграм канал Марка 👇
https://t.me/my_ukrainian_dream
Приєднуйтесь, буде цікаво
Привіт друзі
В 16:00 буде спільний етер з Марком, автором проекту «Моя Українська Мрія».
Говоримо про етичний туризм, ідею сталого розвитку та вільне фермерство.
Етер можна глянути в моєму Інстаграм 👇
https://instagram.com/marko_goretz
Інстаграм Марка 👇
https://instagram.com/my_ukrainian_dream
Телеграм канал Марка 👇
https://t.me/my_ukrainian_dream
Приєднуйтесь, буде цікаво
Похід на травневі
30 квітня - 4 травня
Деталі за посиланням 👇
https://tripman.com.ua/buktracking/
⛰ Це мій авторський похід Буковиною, що зачіпає основні цікаві локації регіону: РЛС «Памір», Чорний Діл, с. Сарата, кляуза «Кронпринца Рудольфа», озеро Буковинське око.
🛖 Похід у форматі: «від будиночка до будиночка». Намети з собою не беремо, тільки літній спальник, їжу і одяг.
🌲 Ця подорож підійде новачкам, бо перепади висот по маршруту невеликі. Але не думайте, що це диванний похід. Маршрут пролягає через дикі ліси, кілька разів доведеться переходити гірську річку вбрід, і половину маршруту ми будемо без зв’язку.
🧘♂️ Невелика група зробить цей похід ламповим і атмосферним. Максимальний розмір групи для цього маршруту - 14 туристів.
😷 Якщо через локдаун не будуть курсувати потяги і автобуси, то я організую трансфер з Києва. Якщо треба, то навіть нелегальний 🤫
Як забронювати місце?
Можете писати мені в приват👇
https://t.me/tarabon_random
Або заповнюйте форму на сайті👇
https://tripman.com.ua/buktracking/
P.S.
Є хороша новина для тих, хто чекає довгого походу "Шлях Чугайстра". Вже відомі дати - це 1-15 липня.
Сайт і деталі будуть пізніше, але забронювати місце можна вже.
Кому цікаво - пишіть в приват.
30 квітня - 4 травня
Деталі за посиланням 👇
https://tripman.com.ua/buktracking/
⛰ Це мій авторський похід Буковиною, що зачіпає основні цікаві локації регіону: РЛС «Памір», Чорний Діл, с. Сарата, кляуза «Кронпринца Рудольфа», озеро Буковинське око.
🛖 Похід у форматі: «від будиночка до будиночка». Намети з собою не беремо, тільки літній спальник, їжу і одяг.
🌲 Ця подорож підійде новачкам, бо перепади висот по маршруту невеликі. Але не думайте, що це диванний похід. Маршрут пролягає через дикі ліси, кілька разів доведеться переходити гірську річку вбрід, і половину маршруту ми будемо без зв’язку.
🧘♂️ Невелика група зробить цей похід ламповим і атмосферним. Максимальний розмір групи для цього маршруту - 14 туристів.
😷 Якщо через локдаун не будуть курсувати потяги і автобуси, то я організую трансфер з Києва. Якщо треба, то навіть нелегальний 🤫
Як забронювати місце?
Можете писати мені в приват👇
https://t.me/tarabon_random
Або заповнюйте форму на сайті👇
https://tripman.com.ua/buktracking/
P.S.
Є хороша новина для тих, хто чекає довгого походу "Шлях Чугайстра". Вже відомі дати - це 1-15 липня.
Сайт і деталі будуть пізніше, але забронювати місце можна вже.
Кому цікаво - пишіть в приват.
Походи і локдаун
як добратися до точки старту?
Я пишу цей пост для тих, хто хоче долучитися до походу Буковинський трекінг, але не знає як добратися до Чернівців в умовах локдауну.
Питань, сумнівів і страхів справді багато, а коли ти живеш в іншому кінці країни, то дорога до точки старту походу, і назад, перетворюється на цілий квест.
Але якщо ви забронюєте місце в одному з моїх походів, то я допоможу вам вирішити це питання.
Трансфер з Києва
Знайти транспорт з кожного міста України я не можу, але можу допомогти добратися з Києва в Чернівці і назад.
Тож, якщо ви самостійно знайдете можливість доїхати до столиці, далі за ваш транспорт буду відповідати я особисто.
За кілька днів до поїздки я повідомлю вам точні координати місця посадки і номер водія.
Хто буде везти?
- Якщо з Києва їде 8-10 туристів, то це окремий трансфер.
- Якщо менше ніж 8 туристів, то це рейсовий перевізник, і ви будете їхати з іншими людьми, які не їдуть в похід.
Але в обох випадках я особисто буду тримати зв’язок з водієм і гарантовано дочекаюсь і зустріну вас в Чернівцях.
Те саме стосується дороги назад. Коли ми повернемось з Карпат, в Чернівцях вас гарантовано дочекається автобус і ви 100% поїдете в Київ.
Що по комфорту?
Зрозуміло, що їхати автобусом виснажливо, в потязі більше комфорту.
Однак я врахував цей момент, і з огляду на те, що ви будете втомлені з дороги, перший день походу буде максимально лайтовим.
- всього 4 км пішки,
- ночівля в комфортному та тихому хостелі,
- смачна гуцульська кухня,
- достатньо часу для відпочинку
Останній день походу також буде лайтовим. Крім цього на останній день у нас запланована сауна, і в хостелі є гарячий душ. Поїдете в дорогу свіжими, і повними сил.
Що по цінам?
Тут все залежить від кількості людей, але діапазон цін знаходиться в коридорі 400-600 грн в одну сторону.
Тобто дорога Київ-Чернівці-Київ обійдеться вам від 800 до 1200 грн.
Висновок
Я зі свого боку зроблю все можливе, щоб вас зайвий раз не «напрягала» ситуація з трансфером, і ви могли розслабитись, та отримувати задоволення від походу 😉
P.S.
Нагадаю, що похід Буковинський трекінг має дві дати:
✅ 30 квітня - 4 травня
✅ 14-18 травня
Опція з трансфером буде доступна на обидві дати.
❗️Кількість місць обмежена.
P.P.S.
Якщо в тебе є додаткові питання - сміливо пиши мені в особисті повідомлення 👇
https://t.me/tarabon_random
Буду радий допомогти
як добратися до точки старту?
Я пишу цей пост для тих, хто хоче долучитися до походу Буковинський трекінг, але не знає як добратися до Чернівців в умовах локдауну.
Питань, сумнівів і страхів справді багато, а коли ти живеш в іншому кінці країни, то дорога до точки старту походу, і назад, перетворюється на цілий квест.
Але якщо ви забронюєте місце в одному з моїх походів, то я допоможу вам вирішити це питання.
Трансфер з Києва
Знайти транспорт з кожного міста України я не можу, але можу допомогти добратися з Києва в Чернівці і назад.
Тож, якщо ви самостійно знайдете можливість доїхати до столиці, далі за ваш транспорт буду відповідати я особисто.
За кілька днів до поїздки я повідомлю вам точні координати місця посадки і номер водія.
Хто буде везти?
- Якщо з Києва їде 8-10 туристів, то це окремий трансфер.
- Якщо менше ніж 8 туристів, то це рейсовий перевізник, і ви будете їхати з іншими людьми, які не їдуть в похід.
Але в обох випадках я особисто буду тримати зв’язок з водієм і гарантовано дочекаюсь і зустріну вас в Чернівцях.
Те саме стосується дороги назад. Коли ми повернемось з Карпат, в Чернівцях вас гарантовано дочекається автобус і ви 100% поїдете в Київ.
Що по комфорту?
Зрозуміло, що їхати автобусом виснажливо, в потязі більше комфорту.
Однак я врахував цей момент, і з огляду на те, що ви будете втомлені з дороги, перший день походу буде максимально лайтовим.
- всього 4 км пішки,
- ночівля в комфортному та тихому хостелі,
- смачна гуцульська кухня,
- достатньо часу для відпочинку
Останній день походу також буде лайтовим. Крім цього на останній день у нас запланована сауна, і в хостелі є гарячий душ. Поїдете в дорогу свіжими, і повними сил.
Що по цінам?
Тут все залежить від кількості людей, але діапазон цін знаходиться в коридорі 400-600 грн в одну сторону.
Тобто дорога Київ-Чернівці-Київ обійдеться вам від 800 до 1200 грн.
Висновок
Я зі свого боку зроблю все можливе, щоб вас зайвий раз не «напрягала» ситуація з трансфером, і ви могли розслабитись, та отримувати задоволення від походу 😉
P.S.
Нагадаю, що похід Буковинський трекінг має дві дати:
✅ 30 квітня - 4 травня
✅ 14-18 травня
Опція з трансфером буде доступна на обидві дати.
❗️Кількість місць обмежена.
P.P.S.
Якщо в тебе є додаткові питання - сміливо пиши мені в особисті повідомлення 👇
https://t.me/tarabon_random
Буду радий допомогти
Про хрест на Говерлі
цікаві факти
Хрест на Говерлі - пам’ятний об’єкт. Мало не півкраїни бачило його і фотографувалося на його фоні.
Однак мало хто знає, як він туди потрапив, і де його виготовили.
✅ Залізний хрест вагою 1200 кг виготовлений на Буковині, на чернівецькому машзаводі.
✅ На вершину його доставив гелікоптер з Пожижевської. До Пожижевської його довезла вантажівка.
✅ Яму під хрест зробили з допомогою вибухівки.
✅ Встановили залізний хрест в 1996 році, в кінці літа.
✅ Ідентичний хрест встановлено на вершині гори Яровиця, що є найвищою точкою Чернівецької області.
P.S.
Процесом установки хреста на Говерлі керував мій університетський викладач з туризму - Данелюк Анатолій Констянтинович.
Він поділився зі мною автентичними кадрами процесу, з середини дев’яностих.
А ви були на Говерлі?
👍 - так
👎 - ні
цікаві факти
Хрест на Говерлі - пам’ятний об’єкт. Мало не півкраїни бачило його і фотографувалося на його фоні.
Однак мало хто знає, як він туди потрапив, і де його виготовили.
✅ Залізний хрест вагою 1200 кг виготовлений на Буковині, на чернівецькому машзаводі.
✅ На вершину його доставив гелікоптер з Пожижевської. До Пожижевської його довезла вантажівка.
✅ Яму під хрест зробили з допомогою вибухівки.
✅ Встановили залізний хрест в 1996 році, в кінці літа.
✅ Ідентичний хрест встановлено на вершині гори Яровиця, що є найвищою точкою Чернівецької області.
P.S.
Процесом установки хреста на Говерлі керував мій університетський викладач з туризму - Данелюк Анатолій Констянтинович.
Він поділився зі мною автентичними кадрами процесу, з середини дев’яностих.
А ви були на Говерлі?
👍 - так
👎 - ні
Село Луги
непопсові маршрути
Село Луги знаходиться в Рахівському районі, на Закарпатті.
В Лугах є кілька мінеральних джерел, а ще - це ідеальна точка старту походу, якщо ви не вирішили, куди хочете йти.
🗺 З Лугів, і з сусіднього села Богдан, можна буквально йти «на всі чотири сторони», і в любому випадку маршрут буде цікавим.
Звідси стежки ведуть на Мармароси, Говерлу, Піп-Іван Чорногірський, Туркул, Стіг та інші цікаві вершини й полонини.
☝️ В цьому регіоні мало туристів, бо не всі знають про це місце.
📍 Луги - це той етап в розвитку туризму, коли ти пізнав усі «традиційні» маршрути на Мармароси і Чорногору, а тепер шукає маршрути з родзинкою.
⛰ Я, поки, ходив з Лугів тільки на Піп-Іван Чорногірський, На мою думку - це найлегший маршрут до обсерваторії, але і найдовший.
Цього літа хочу розвідати більше місцевих стежок, впевнений, в цьому регіоні є багато цікавого.
А ви колись ходили з Лугів?
👍 - так
👎 - ні
непопсові маршрути
Село Луги знаходиться в Рахівському районі, на Закарпатті.
В Лугах є кілька мінеральних джерел, а ще - це ідеальна точка старту походу, якщо ви не вирішили, куди хочете йти.
🗺 З Лугів, і з сусіднього села Богдан, можна буквально йти «на всі чотири сторони», і в любому випадку маршрут буде цікавим.
Звідси стежки ведуть на Мармароси, Говерлу, Піп-Іван Чорногірський, Туркул, Стіг та інші цікаві вершини й полонини.
☝️ В цьому регіоні мало туристів, бо не всі знають про це місце.
📍 Луги - це той етап в розвитку туризму, коли ти пізнав усі «традиційні» маршрути на Мармароси і Чорногору, а тепер шукає маршрути з родзинкою.
⛰ Я, поки, ходив з Лугів тільки на Піп-Іван Чорногірський, На мою думку - це найлегший маршрут до обсерваторії, але і найдовший.
Цього літа хочу розвідати більше місцевих стежок, впевнений, в цьому регіоні є багато цікавого.
А ви колись ходили з Лугів?
👍 - так
👎 - ні
