Концепція довгих походів
як відпочити в поході на 18 днів?
Когорта мандрівників, які ходять в походи - це окрема субкультура.
Я б сказав, що це цілий світ, зі своїми законами, забобонами та кумирами.
На мою думку в світі походів існує дві, протилежні одна одній, течії.
✅ Перша - це туристи-спортсмени
✅ Друга - це туристи-мандрівники
Грань між ними дуже умовна і тонка. Кожен з нас, любителів походів, балансує між цими течіями, і впродовж життя тяжіє то до одної, то до іншої.
Однак через те, що люди переслідують різні цілі, в походах можуть виникати непорозуміння, конфлікти і навіть нещасні випадки, тому з цим важливо розібратися.
Спортивна складова
Спортивний туризм - це базис. На досвіді спортсменів-альпіністів ґрунтується вся наша субкультура.
Спортивні походи називають категорійними, і за них присвоюють спортивні розряди. Для спортсмена похід - це тренування перед складнішими маршрутами десь на високогір'ї.
Логічним продовженням категорійних походів стає альпінізм та сходження на найвищі точки планети.
Прийнято вважати, що тривалі походи (більше 6 днів) - це спортивні походи, і звичайним мандрівникам вони недоступні.
Я з цим категорично незгідний. Само собою, що похід на 2 тижні в гори не можна назвати прогулянкою, але можна сильно розширити його рамки, якщо правильно продумати логістику і створити трохи більше комфорту, щоб був час якісно відпочивати в процесі мандрівки.
Мандрівники
Для тих, у кого нема спортивних амбіцій, пріоритетом стає відпочинок, самопізнання, спілкування з людьми, естетична насолода. При цьому фон залишається цілком спортивним, бо свої 10 - 15 кілометрів з рюкзаком і сумарним набором висоти 500 - 1000 метрів доведеться пройти.Це своєрідний закритий клуб, куди потрапляють тільки ті, хто пройшов це випробування.
Пояснення на прикладі
Маршрут довжиною 250 км можна пройти по-різному:
- за 12-14 днів, в спортивному режимі, з повним набором харчів, чітко дотримуючись графіку та маршруту.
- за 18 днів, зупиняючись кожні 4-5 днів у готелі, щоб перепочити, відновити сили, та поповнити запаси провізії. При цьому маршрут можна змінювати в процесі, орієнтуючись на погоду та фізичний стан.
Я прихильник другого підходу
На наступний рік я запланував похід Карпатами на 18 днів.
В моєму розумінні це буде повноцінна пішохідна експедиція, що починається на Буковині, а закінчується на Закарпатті.
Ця мандрівка не буде легкою прогулянкою, бо нам доведеться проходити глухі регіони, де нема туристичних маршрутів, підніматися на найвищі хребти України, наприклад на Чорногору.
Разом з тим, цей похід буде значно комфортніший за спортивний категорійний похід.
Кожні 4-5 днів ми будемо зупинятися на цілу добу в якомусь готелі в горах, щоб відновитися, помитися і поповнити запаси. Наші рюкзаки будуть легшими, а маршрут цікавішим.
Побудувати цей маршрут мені допомогли знання та контакти, які я отримав в ході власної, одиночної 12-денної експедиції Карпатами. Іноді ми будемо зупинятися прямо в місцевих 😉
До якої сторони туризму тяжієш ти?
⛰ - спортивний туризм
🏕 - мандрівний туризм
P.S.
Цього четверга я вирушаю в похід на 4 дні, планую з другом розвідати першу, і невідому поки мені, частину літнього 18-денного маршруту.
Відвідаю віддалене село Фальків, перевал Чимірнар та хребет Томнатикул. Це цікавий регіон, в якому поки взагалі не розвинутий пішохідний туризм.
як відпочити в поході на 18 днів?
Когорта мандрівників, які ходять в походи - це окрема субкультура.
Я б сказав, що це цілий світ, зі своїми законами, забобонами та кумирами.
На мою думку в світі походів існує дві, протилежні одна одній, течії.
✅ Перша - це туристи-спортсмени
✅ Друга - це туристи-мандрівники
Грань між ними дуже умовна і тонка. Кожен з нас, любителів походів, балансує між цими течіями, і впродовж життя тяжіє то до одної, то до іншої.
Однак через те, що люди переслідують різні цілі, в походах можуть виникати непорозуміння, конфлікти і навіть нещасні випадки, тому з цим важливо розібратися.
Спортивна складова
Спортивний туризм - це базис. На досвіді спортсменів-альпіністів ґрунтується вся наша субкультура.
Спортивні походи називають категорійними, і за них присвоюють спортивні розряди. Для спортсмена похід - це тренування перед складнішими маршрутами десь на високогір'ї.
Логічним продовженням категорійних походів стає альпінізм та сходження на найвищі точки планети.
Прийнято вважати, що тривалі походи (більше 6 днів) - це спортивні походи, і звичайним мандрівникам вони недоступні.
Я з цим категорично незгідний. Само собою, що похід на 2 тижні в гори не можна назвати прогулянкою, але можна сильно розширити його рамки, якщо правильно продумати логістику і створити трохи більше комфорту, щоб був час якісно відпочивати в процесі мандрівки.
Мандрівники
Для тих, у кого нема спортивних амбіцій, пріоритетом стає відпочинок, самопізнання, спілкування з людьми, естетична насолода. При цьому фон залишається цілком спортивним, бо свої 10 - 15 кілометрів з рюкзаком і сумарним набором висоти 500 - 1000 метрів доведеться пройти.Це своєрідний закритий клуб, куди потрапляють тільки ті, хто пройшов це випробування.
Пояснення на прикладі
Маршрут довжиною 250 км можна пройти по-різному:
- за 12-14 днів, в спортивному режимі, з повним набором харчів, чітко дотримуючись графіку та маршруту.
- за 18 днів, зупиняючись кожні 4-5 днів у готелі, щоб перепочити, відновити сили, та поповнити запаси провізії. При цьому маршрут можна змінювати в процесі, орієнтуючись на погоду та фізичний стан.
Я прихильник другого підходу
На наступний рік я запланував похід Карпатами на 18 днів.
В моєму розумінні це буде повноцінна пішохідна експедиція, що починається на Буковині, а закінчується на Закарпатті.
Ця мандрівка не буде легкою прогулянкою, бо нам доведеться проходити глухі регіони, де нема туристичних маршрутів, підніматися на найвищі хребти України, наприклад на Чорногору.
Разом з тим, цей похід буде значно комфортніший за спортивний категорійний похід.
Кожні 4-5 днів ми будемо зупинятися на цілу добу в якомусь готелі в горах, щоб відновитися, помитися і поповнити запаси. Наші рюкзаки будуть легшими, а маршрут цікавішим.
Побудувати цей маршрут мені допомогли знання та контакти, які я отримав в ході власної, одиночної 12-денної експедиції Карпатами. Іноді ми будемо зупинятися прямо в місцевих 😉
До якої сторони туризму тяжієш ти?
⛰ - спортивний туризм
🏕 - мандрівний туризм
P.S.
Цього четверга я вирушаю в похід на 4 дні, планую з другом розвідати першу, і невідому поки мені, частину літнього 18-денного маршруту.
Відвідаю віддалене село Фальків, перевал Чимірнар та хребет Томнатикул. Це цікавий регіон, в якому поки взагалі не розвинутий пішохідний туризм.
Анатомія походу
як організувати кайфовий похід?
Начитався всякої бізнес літератури, і в одній з книг автор рекомендував детально розписати свою роботу.
Моя робота - організація походів, тож я почав розписувати всі деталі підготовки.
Хочу поділитися результатами.
Текст буде корисний всім, хто має стосунок до походів.
Зливаю лайфхаки, так би мовити.
🗺 Підготовка маршруту
Похід - це не сума пройдених локацій, а спільний духовний досвід, тому маршрут має бути цікавим, в міру складним, і створювати атмосферу ізоляції в дикій природі.
Я відкриваю карту і детально вивчаю її. На місці ночівлі туристи проводять половину походу, тому важливо, щоб там було комфортно і видовищно. В 60% випадків ми на стоянці одні.
Таких місць треба знайти багато, бо в різних груп різний темп, і вгадати точне місце ночівлі неможливо.
Крім цього я намагаюся спрогнозувати рух інших груп в цьому регіоні та стараюсь уникнути зустрічі з ними.
🚌 Трансфер
Цікавий маршрут починається з нетипового місця. Моїх туристів возить Тарас, і ми з ним не просто партнери, а друзі. Інколи він довозить нас в такі місця, куди ніхто не їде. Я це дуже ціную. Інколи я консультуюся з ним ще на етапі розробки маршруту. Це мені розв'язує руки, я можу експериментувати і робити справді унікальні походи.
🥙 Харчування
За минулий рік я остаточно розробив свою систему харчування в поході. На 30% вона складається з субліматів «Їдло» , і на 70% зі звичайних продуктів.
По дефолту я беру в похід одну інтегровану систему для приготування їжі (це пальник з радіатором) на 4 осіб. Якщо псується погода, або нема можливості розводити багаття, наприклад ми ночуємо в заповіднику, група розбивається на підгрупи по 4, і готує вечерю прямо на примусі. Зазвичай це крупи, які варяться в пакеті та м'ясо, риба.
Коли дуже тяжко - готуємо сублімати, бо це швидко.
Завдяки цим системам у нас завжди є необмежений доступ до гарячого чаю.
Перед походом я скупляю харчі на всю групу, розподіляю їх на рівні по вазі порції, та перед стартом роздаю кожному частину провіанту.
На це в мене йде 2 повних дні.
⛺️ Спорядження
Приблизно 3 годин в день я витрачаю на детальні консультації по спорядженню, одягу, взуттю. Намагаюсь максимально детально пояснити до чого треба готуватися.
Нормальна практика кидати мені в приват фото спорядження.
Підказую яке спорядження брати в оренду, інколи даю своє, або беру в оренду для туристів сам, якщо в когось в місті нема прокату.
⛰ Розвідка місцевості
Цей досвід накопичувальний, в перспективі всього мого життя, на це я витратив місяці.
Зараз я постійно поновлюю базу контактів місцевих, та ходжу в походи сам, щоб знати всі стежки.
Дружба з місцевими - це також про безпеку, бо у випадку біди, рятувальників доведеться чекати довго, а мій знайомий з найближчого села може доїхати за 30 хвилин.
Я вже не кажу про свіжий сир, сметану, молоко. Моїм туристам регулярно перепадають незаплановані "плюшки".
З останнього, нам завезли 4 кг крупи, м'ясо і свіжі овочі прямо на полонину, на 7 день походу. Завдяки цьому нам не довелося нести то все з самого початку, і за поповненням не треба було спускатися в село.
🏃 Люди
Мої підписники - це окрема спільнота, що дуже контрастує на фоні всієї тревел-тусовки. Завдяки вам я сформувався як гід, бо сам закайфував від такого формату. Ви то підтримали, за що я сильно вдячний.
Якщо коротко, то біля багаття, або на маршруті ми не говоримо про буденність і суєту. Рівень дискусії ніколи не падає нижче "научпопа", часто говоримо про літературу, кінематограф, соціальні проблеми, а замість анекдотів сміємося з різних теорій змови.
В походах завжди збирається адекватна публіка з хорошим почуттям гумору, та цікавим внутрішнім світом.
Висновок
Сукупність всіх цих факторів дає мені право говорити, що мої походи це не просто переміщення "з точки А в точку В".
Це реальні пригоди, з новими місцями, веселою компанією та без заморочок на побуті.
Пишіть в коменти маловідомі локації які ви знаєте, або хочете відвідати.
Хто зна, може в мене вийде зробити такий похід 😉
як організувати кайфовий похід?
Начитався всякої бізнес літератури, і в одній з книг автор рекомендував детально розписати свою роботу.
Моя робота - організація походів, тож я почав розписувати всі деталі підготовки.
Хочу поділитися результатами.
Текст буде корисний всім, хто має стосунок до походів.
Зливаю лайфхаки, так би мовити.
🗺 Підготовка маршруту
Похід - це не сума пройдених локацій, а спільний духовний досвід, тому маршрут має бути цікавим, в міру складним, і створювати атмосферу ізоляції в дикій природі.
Я відкриваю карту і детально вивчаю її. На місці ночівлі туристи проводять половину походу, тому важливо, щоб там було комфортно і видовищно. В 60% випадків ми на стоянці одні.
Таких місць треба знайти багато, бо в різних груп різний темп, і вгадати точне місце ночівлі неможливо.
Крім цього я намагаюся спрогнозувати рух інших груп в цьому регіоні та стараюсь уникнути зустрічі з ними.
🚌 Трансфер
Цікавий маршрут починається з нетипового місця. Моїх туристів возить Тарас, і ми з ним не просто партнери, а друзі. Інколи він довозить нас в такі місця, куди ніхто не їде. Я це дуже ціную. Інколи я консультуюся з ним ще на етапі розробки маршруту. Це мені розв'язує руки, я можу експериментувати і робити справді унікальні походи.
🥙 Харчування
За минулий рік я остаточно розробив свою систему харчування в поході. На 30% вона складається з субліматів «Їдло» , і на 70% зі звичайних продуктів.
По дефолту я беру в похід одну інтегровану систему для приготування їжі (це пальник з радіатором) на 4 осіб. Якщо псується погода, або нема можливості розводити багаття, наприклад ми ночуємо в заповіднику, група розбивається на підгрупи по 4, і готує вечерю прямо на примусі. Зазвичай це крупи, які варяться в пакеті та м'ясо, риба.
Коли дуже тяжко - готуємо сублімати, бо це швидко.
Завдяки цим системам у нас завжди є необмежений доступ до гарячого чаю.
Перед походом я скупляю харчі на всю групу, розподіляю їх на рівні по вазі порції, та перед стартом роздаю кожному частину провіанту.
На це в мене йде 2 повних дні.
⛺️ Спорядження
Приблизно 3 годин в день я витрачаю на детальні консультації по спорядженню, одягу, взуттю. Намагаюсь максимально детально пояснити до чого треба готуватися.
Нормальна практика кидати мені в приват фото спорядження.
Підказую яке спорядження брати в оренду, інколи даю своє, або беру в оренду для туристів сам, якщо в когось в місті нема прокату.
⛰ Розвідка місцевості
Цей досвід накопичувальний, в перспективі всього мого життя, на це я витратив місяці.
Зараз я постійно поновлюю базу контактів місцевих, та ходжу в походи сам, щоб знати всі стежки.
Дружба з місцевими - це також про безпеку, бо у випадку біди, рятувальників доведеться чекати довго, а мій знайомий з найближчого села може доїхати за 30 хвилин.
Я вже не кажу про свіжий сир, сметану, молоко. Моїм туристам регулярно перепадають незаплановані "плюшки".
З останнього, нам завезли 4 кг крупи, м'ясо і свіжі овочі прямо на полонину, на 7 день походу. Завдяки цьому нам не довелося нести то все з самого початку, і за поповненням не треба було спускатися в село.
🏃 Люди
Мої підписники - це окрема спільнота, що дуже контрастує на фоні всієї тревел-тусовки. Завдяки вам я сформувався як гід, бо сам закайфував від такого формату. Ви то підтримали, за що я сильно вдячний.
Якщо коротко, то біля багаття, або на маршруті ми не говоримо про буденність і суєту. Рівень дискусії ніколи не падає нижче "научпопа", часто говоримо про літературу, кінематограф, соціальні проблеми, а замість анекдотів сміємося з різних теорій змови.
В походах завжди збирається адекватна публіка з хорошим почуттям гумору, та цікавим внутрішнім світом.
Висновок
Сукупність всіх цих факторів дає мені право говорити, що мої походи це не просто переміщення "з точки А в точку В".
Це реальні пригоди, з новими місцями, веселою компанією та без заморочок на побуті.
Пишіть в коменти маловідомі локації які ви знаєте, або хочете відвідати.
Хто зна, може в мене вийде зробити такий похід 😉
🌲 Праліси Буковини
де росте найстарша ялиця Карпат?
Буковина сильно недооцінена серед туристів.
В основному всі знають тільки про РЛС "Памір" та озеро "Гірське (Буковинське) око", однак тут є багато цікавих і незвичайних локацій.
Позавчора я повернувся з походу Буковиною.
Ходив з друзями по горам Сторожинецького та Вижницького районів. Хто не знав, я родом з Вижниччини 😉
Мета цього походу - розвідати нові пішохідні маршрути.
Маршрут пролягав через село Фальків, урочище Чемернар, перевал Садів, хребет Томнатикул, та хребет Чемірна.
Одна з локацій, яку ми відвідали - праліс у заповідному урочищі Чемернарське).
Про цей ліс я знав давно, вперше там побував ще в 2012 році.
До цього часу я особливо не цікавився пралісами, але готуючись до походу вирішив почитати про них.
Однією з найстарших в Карпатах вважається Ялиця-цариця), що росте в Горганах. Орієнтовний вік цього дерева 500 років. Довжина окружності стовбура 450 см, і висота 25 метрів.
Тим часом в чемернарському пралісі ми знайшли не одне-два дерева, а кілька десятків гігантських ялиць. При цьому серед них є мінімум 2 особини (може і більше), які своїми розмірами перевершують горганську Ялицю-царицю.
Почуваєшся так ніби ходиш доісторичним карпатським лісом, до якого ще не добралась промислова вирубка.
Це відчуття важко передати, ти просто йдеш і прозріваєш від величі природи. Сусідні молоді смереки виглядають просто карликовими. Здалеку добре видно, що древні ялиці в два рази вищі смерекового лісу, серед якого вони ростуть.
Офіційні джерела повідомляють, що середній вік чемернарських ялиць 170 років, але навіть неозброєним оком видно що це неправда. Сантиметра в нас з собою не було, тому визначити вік дерев ми могли тільки приблизно, міряли собою - кроками і руками.
Нас було троє дорослих чоловіків, обняти стовбур однієї з ялиць ми змогли лише втрьох, при цьому повноцінно схопитися за руки в нас не вийшло, тільки фалангами пальців. З цього виходить, що окружність стовбура такої ялиці мінімум 5 метрів.
Неподалік ми знайшли одного такого гіганта на землі, його зламав вітер. Кроками поміряли довжину стовбура і вийшло майже 60 кроків. Думаю це 40-50 метрів, і це був не найбільший екземпляр, найбільші, думаю, мають висоту 60 метрів.
Навіть з таких, дуже приблизних, замірів виходить, що вік цих дерев явно більший за 400 років. Цілком можливо що їм більше 500 років, але для цього треба точно поміряти діаметр. Тоді, по спеціальній таблиці, можна буде з'ясувати точний вік.
З усього, що я встиг почитати про праліси Карпат, я зробив висновок, що жоден з них не дотягує по масштабності, віку та цінності до чемернарського. Я розумію, що можу помилятися, але точно знаю, що цей праліс погано вивчений, і вік дерев визначено неправильно.
Підозрюю, що лісництву просто не вигідно визнавати реальну цінність цього пралісу, бо тоді не можна буде вести рубки в цьому районі, а вони там ведуться і досить інтенсивно.
Хочу найближчим часом повернутися туди і детально вивчити цей праліс: порахувати кількість дерев, визначити точний діаметр кожного з них, виміряти площу лісу.
Як думаєш, чому про цей праліс так мало інформації, і чому вік дерев так сильно занижено?
Пиши свої думки в коментарях.
P.S.
Нажаль до лісу ми добралися вже ввечері, тому всі фото та відео робили вже в темноті.
В моєму Інстаграм, в збережених історіях під назвою "Праліс Буковини" є міні-репортаж про це місце.
посилання на мою сторінку👇
https://instagram.com/marko_goretz
де росте найстарша ялиця Карпат?
Буковина сильно недооцінена серед туристів.
В основному всі знають тільки про РЛС "Памір" та озеро "Гірське (Буковинське) око", однак тут є багато цікавих і незвичайних локацій.
Позавчора я повернувся з походу Буковиною.
Ходив з друзями по горам Сторожинецького та Вижницького районів. Хто не знав, я родом з Вижниччини 😉
Мета цього походу - розвідати нові пішохідні маршрути.
Маршрут пролягав через село Фальків, урочище Чемернар, перевал Садів, хребет Томнатикул, та хребет Чемірна.
Одна з локацій, яку ми відвідали - праліс у заповідному урочищі Чемернарське).
Про цей ліс я знав давно, вперше там побував ще в 2012 році.
До цього часу я особливо не цікавився пралісами, але готуючись до походу вирішив почитати про них.
Однією з найстарших в Карпатах вважається Ялиця-цариця), що росте в Горганах. Орієнтовний вік цього дерева 500 років. Довжина окружності стовбура 450 см, і висота 25 метрів.
Тим часом в чемернарському пралісі ми знайшли не одне-два дерева, а кілька десятків гігантських ялиць. При цьому серед них є мінімум 2 особини (може і більше), які своїми розмірами перевершують горганську Ялицю-царицю.
Почуваєшся так ніби ходиш доісторичним карпатським лісом, до якого ще не добралась промислова вирубка.
Це відчуття важко передати, ти просто йдеш і прозріваєш від величі природи. Сусідні молоді смереки виглядають просто карликовими. Здалеку добре видно, що древні ялиці в два рази вищі смерекового лісу, серед якого вони ростуть.
Офіційні джерела повідомляють, що середній вік чемернарських ялиць 170 років, але навіть неозброєним оком видно що це неправда. Сантиметра в нас з собою не було, тому визначити вік дерев ми могли тільки приблизно, міряли собою - кроками і руками.
Нас було троє дорослих чоловіків, обняти стовбур однієї з ялиць ми змогли лише втрьох, при цьому повноцінно схопитися за руки в нас не вийшло, тільки фалангами пальців. З цього виходить, що окружність стовбура такої ялиці мінімум 5 метрів.
Неподалік ми знайшли одного такого гіганта на землі, його зламав вітер. Кроками поміряли довжину стовбура і вийшло майже 60 кроків. Думаю це 40-50 метрів, і це був не найбільший екземпляр, найбільші, думаю, мають висоту 60 метрів.
Навіть з таких, дуже приблизних, замірів виходить, що вік цих дерев явно більший за 400 років. Цілком можливо що їм більше 500 років, але для цього треба точно поміряти діаметр. Тоді, по спеціальній таблиці, можна буде з'ясувати точний вік.
З усього, що я встиг почитати про праліси Карпат, я зробив висновок, що жоден з них не дотягує по масштабності, віку та цінності до чемернарського. Я розумію, що можу помилятися, але точно знаю, що цей праліс погано вивчений, і вік дерев визначено неправильно.
Підозрюю, що лісництву просто не вигідно визнавати реальну цінність цього пралісу, бо тоді не можна буде вести рубки в цьому районі, а вони там ведуться і досить інтенсивно.
Хочу найближчим часом повернутися туди і детально вивчити цей праліс: порахувати кількість дерев, визначити точний діаметр кожного з них, виміряти площу лісу.
Як думаєш, чому про цей праліс так мало інформації, і чому вік дерев так сильно занижено?
Пиши свої думки в коментарях.
P.S.
Нажаль до лісу ми добралися вже ввечері, тому всі фото та відео робили вже в темноті.
В моєму Інстаграм, в збережених історіях під назвою "Праліс Буковини" є міні-репортаж про це місце.
посилання на мою сторінку👇
https://instagram.com/marko_goretz
Міжнародний день гір
метафізика: рівнинна vs гірська
Глобально світ ділиться на дві культури: рівнинну та гірську.
Рівнинна культура старша, сильніша та чисельніша, тому горяни всього світу - це народ дуже герметичний, хоч і гостинний.
Горяни живуть в іншому просторі, буквально, не метафорично, бо відстань для них має іншу природу. Простіше кажучи, евклідова геометрія в горах неактуальна.
Рівнинні цивілізації дуже різні, і постійно ворогують між собою. Горяни навпаки, навіть живучи на різних континентах, дуже схожі. Найбільше вони подібні своїм прагматизмом і природною скромністю.
Сьогодні треба вітати не туристів та альпіністів, бо по-перше до гір вони мають опосередковане відношення, і можуть бути в горах тільки "проїздом", а по-друге в календарі є спеціальний день і для альпіністів і для туристів, і він не сьогодні.
Вітати треба жителів гір, які на нашій планеті в абсолютній меншості, бо переважна більшість населення живе на висоті менше 300 метрів над рівнем моря. Хоча я переконаний що їм байдуже, і плювати вони хотіли на це свято, яке придумали десь на рівнині, в ООН.
І не треба сьогодні говорити про себе і про свою любов до гір, бо ми не можемо їх любити так, як їх люблять горяни. Просто загугліть і почитайте щось про народи Тібету, Грузії, Непалу, Перу, Чилі чи інший гірський народ (в кінці кінців почитайте про гуцулів), і просто спробуйте збагнути їхній світогляд, їх метафізику.
метафізика: рівнинна vs гірська
Глобально світ ділиться на дві культури: рівнинну та гірську.
Рівнинна культура старша, сильніша та чисельніша, тому горяни всього світу - це народ дуже герметичний, хоч і гостинний.
Горяни живуть в іншому просторі, буквально, не метафорично, бо відстань для них має іншу природу. Простіше кажучи, евклідова геометрія в горах неактуальна.
Рівнинні цивілізації дуже різні, і постійно ворогують між собою. Горяни навпаки, навіть живучи на різних континентах, дуже схожі. Найбільше вони подібні своїм прагматизмом і природною скромністю.
Сьогодні треба вітати не туристів та альпіністів, бо по-перше до гір вони мають опосередковане відношення, і можуть бути в горах тільки "проїздом", а по-друге в календарі є спеціальний день і для альпіністів і для туристів, і він не сьогодні.
Вітати треба жителів гір, які на нашій планеті в абсолютній меншості, бо переважна більшість населення живе на висоті менше 300 метрів над рівнем моря. Хоча я переконаний що їм байдуже, і плювати вони хотіли на це свято, яке придумали десь на рівнині, в ООН.
І не треба сьогодні говорити про себе і про свою любов до гір, бо ми не можемо їх любити так, як їх люблять горяни. Просто загугліть і почитайте щось про народи Тібету, Грузії, Непалу, Перу, Чилі чи інший гірський народ (в кінці кінців почитайте про гуцулів), і просто спробуйте збагнути їхній світогляд, їх метафізику.
Хю́ґе
подорожі як терапія
Я часто задаюсь питанням "Чому люди мандрують?", і питаю про це всіх. Не впевнений, що розумію індивідуальну мотивацію кожного мандрівника, але в цілому всі згідні з тим, що подорожі роблять нас щасливішими.
Теорія
Щастя - це філософська тема, але є способи обійти теоретизування і глянути на неї з точки зору практики.
Данія друга в світі, після Фінляндії, найщасливіша країна світу.
Свій рецепт досягнення щастя данці вклали в поняття "хюґе".
Хюґе - це життєва філософія. Дослівно цей термін можна перекласти так - «форма повсякденної цілісності», або «приємний і високо цінований повсякденний досвід безпеки, рівності, особистої цілісності і спонтанного соціального потоку»
Практика
На практиці атмосфера хюґе проявляється у відчутті дому, спокою та безтурботності, коли ми відчуваємо себе захищеними і можемо розслабитись.
Хюґе - це:
✅ можливість насолодитися простими благами в мінімалістичній атмосфері
✅ коли язики полум'я в каміні цікавіші за ютюб.
✅ приємний і заспокійливий запах лісу.
✅ трав'яний чай з медом і смачним тістечком
✅ коли в повній тишині чути як стукають каплі дощу, шумить вітер, гримить грім.
✅ приємне відчуття коли зігріваєш руки чашкою з гарячою кавою.
✅ коли ти залипаєш і можеш довго спостерігати за повільними природніми явищами: захід сонця, плин річки, снігопад.
✅ особливий досвід, зняття стресу, коли почуваєшся в безпеці, захищеним від світу, ніби в мушлі, і можеш послабити всі свої захисні механізми.
✅ нескінченна бесіда на різні теми, чи навпаки - насолода від чиєїсь мовчазної присутності, або можливість побути самим собою з чашкою чаю чи вина.
Критика
Дехто називає принцип хюґе агресивною скромністю, і критикує його за конформізм. На думку критиків конформізм погано впливає на суспільство, і забирає можливість проявити себе окремому індивіду.
Висновок
Жити за принципом хюґе, можливо, і не варто, але час від часу влаштовувати собі таку атмосферу просто необхідно, щоб ментально розслабитись і відчути щастя.
Незважаючи на аскетичний побут туриста, в походах і подорожах завжди присутня більшість практичних пунктів хюґе. Тому мандри, в будь-яких проявах (похід, поїздка, плавання), роблять нас щасливішими.
P.S.
🔸 Якщо хочеш відчути на собі, що таке хюґе, то цими вихідними, 19-20 грудня, у закинутому карпатському селі Буркут, буде вечірка в стилі хюґе.
🔸 Залишилось 4-місця
🔸 Квитки на потяг зараз не проблема, локдауну поки нема.
🔸 Подорож тільки 2 дні, за вихідні ти встигнеш зганяти позалипати на захід сонця, випити чаю чи вина в гарній компанії серед Карпат.
🔹 Щоб записатися на вечірку:
пиши мені в приват 👇
@tarabon_random
або бронюй місце на сайті👇
https://tripman.com.ua/burkut
Опитування
А ви знали про хюґе?
⛺️ - вперше чую, але звучить круто!
⛰ - знаю, практикую
🤷♂️ - вперше чую, але це фігня якась
подорожі як терапія
Я часто задаюсь питанням "Чому люди мандрують?", і питаю про це всіх. Не впевнений, що розумію індивідуальну мотивацію кожного мандрівника, але в цілому всі згідні з тим, що подорожі роблять нас щасливішими.
Теорія
Щастя - це філософська тема, але є способи обійти теоретизування і глянути на неї з точки зору практики.
Данія друга в світі, після Фінляндії, найщасливіша країна світу.
Свій рецепт досягнення щастя данці вклали в поняття "хюґе".
Хюґе - це життєва філософія. Дослівно цей термін можна перекласти так - «форма повсякденної цілісності», або «приємний і високо цінований повсякденний досвід безпеки, рівності, особистої цілісності і спонтанного соціального потоку»
Практика
На практиці атмосфера хюґе проявляється у відчутті дому, спокою та безтурботності, коли ми відчуваємо себе захищеними і можемо розслабитись.
Хюґе - це:
✅ можливість насолодитися простими благами в мінімалістичній атмосфері
✅ коли язики полум'я в каміні цікавіші за ютюб.
✅ приємний і заспокійливий запах лісу.
✅ трав'яний чай з медом і смачним тістечком
✅ коли в повній тишині чути як стукають каплі дощу, шумить вітер, гримить грім.
✅ приємне відчуття коли зігріваєш руки чашкою з гарячою кавою.
✅ коли ти залипаєш і можеш довго спостерігати за повільними природніми явищами: захід сонця, плин річки, снігопад.
✅ особливий досвід, зняття стресу, коли почуваєшся в безпеці, захищеним від світу, ніби в мушлі, і можеш послабити всі свої захисні механізми.
✅ нескінченна бесіда на різні теми, чи навпаки - насолода від чиєїсь мовчазної присутності, або можливість побути самим собою з чашкою чаю чи вина.
Критика
Дехто називає принцип хюґе агресивною скромністю, і критикує його за конформізм. На думку критиків конформізм погано впливає на суспільство, і забирає можливість проявити себе окремому індивіду.
Висновок
Жити за принципом хюґе, можливо, і не варто, але час від часу влаштовувати собі таку атмосферу просто необхідно, щоб ментально розслабитись і відчути щастя.
Незважаючи на аскетичний побут туриста, в походах і подорожах завжди присутня більшість практичних пунктів хюґе. Тому мандри, в будь-яких проявах (похід, поїздка, плавання), роблять нас щасливішими.
P.S.
🔸 Якщо хочеш відчути на собі, що таке хюґе, то цими вихідними, 19-20 грудня, у закинутому карпатському селі Буркут, буде вечірка в стилі хюґе.
🔸 Залишилось 4-місця
🔸 Квитки на потяг зараз не проблема, локдауну поки нема.
🔸 Подорож тільки 2 дні, за вихідні ти встигнеш зганяти позалипати на захід сонця, випити чаю чи вина в гарній компанії серед Карпат.
🔹 Щоб записатися на вечірку:
пиши мені в приват 👇
@tarabon_random
або бронюй місце на сайті👇
https://tripman.com.ua/burkut
Опитування
А ви знали про хюґе?
⛺️ - вперше чую, але звучить круто!
⛰ - знаю, практикую
🤷♂️ - вперше чую, але це фігня якась
Недоліки мого спорядження
Особисте спорядження річ дуже інтимна для туриста.
Всі постійно сперечаються про те який ліхтарик кращий, який дощовик стійкіший, на чому готувати зручніше і т.д.
Я склав невеличкий список факапів зі спорядженням, які я придбав цього року. Речі, в цілому толкові, але в моїх руках і в моєму стилі туризму, вони не прижилися.
💡 Ліхтарик Black Diamond "Storm"
Світить він просто суперово, думаю навіть в прикордонників нема такого потужного прожектора. Мені, як гіду, це дуже корисно.
Також він світить та блимає різними кольорами: зеленим, синім і червоним. Можна регулювати інтенсивність світла, і навіть сенсорна кнопка на ньому є, коли торкаєшся її, то ліхтарик видає всю свою потужність.
Особливо весело, коли ти з кимось балакаєш, і випадково торкаєшся сенсора. Так можна осліпити свого співрозмовника. Найбільший його недолік - жре батарейки як сухарики, чотирьох батарейок ААА вистачає на два вечори.
Якби брав ліхтарик зараз, то взяв би на акумуляторі, з можливістю підзарядки від павера 🤷♂️
🥋 Плащ-пончо Turbat "Molfar"
Я знав на що йду, бо мав стару версію цього ж дощовика, але якби в мене була можливість, то взяв би суцільне пончо.
Тент, який виходить з цього пончо, для мене дуже малий. Найбільший ворог подібних дощовиків - бічний вітер. При сильних поривах його може зірвати з туриста.
🚿 Підвісний душ Sea to Summit Pocket Shower
Прекрасна річ, але мені вона виявилась непотрібною. Для гігієни я продовжую користуватися пластиковою пляшкою, а душ використовував як гермомішок для техніки. Через неправильну експлуатацію, я зламав лійку душу, і тепер це просто гермомішок 🤷♂️
Повторюсь, в цілому це непогане спорядження, але з різних причин воно мені не підійшло.
А які в тебе були проблеми зі спорядженням?
Пиши в коментарі, цікаво)
P.S.
Якщо хочеш, щоб я написав про спорядження, яке в мене прижилося, натискай на 🍄, і я напишу про це пост.
Особисте спорядження річ дуже інтимна для туриста.
Всі постійно сперечаються про те який ліхтарик кращий, який дощовик стійкіший, на чому готувати зручніше і т.д.
Я склав невеличкий список факапів зі спорядженням, які я придбав цього року. Речі, в цілому толкові, але в моїх руках і в моєму стилі туризму, вони не прижилися.
💡 Ліхтарик Black Diamond "Storm"
Світить він просто суперово, думаю навіть в прикордонників нема такого потужного прожектора. Мені, як гіду, це дуже корисно.
Також він світить та блимає різними кольорами: зеленим, синім і червоним. Можна регулювати інтенсивність світла, і навіть сенсорна кнопка на ньому є, коли торкаєшся її, то ліхтарик видає всю свою потужність.
Особливо весело, коли ти з кимось балакаєш, і випадково торкаєшся сенсора. Так можна осліпити свого співрозмовника. Найбільший його недолік - жре батарейки як сухарики, чотирьох батарейок ААА вистачає на два вечори.
Якби брав ліхтарик зараз, то взяв би на акумуляторі, з можливістю підзарядки від павера 🤷♂️
🥋 Плащ-пончо Turbat "Molfar"
Я знав на що йду, бо мав стару версію цього ж дощовика, але якби в мене була можливість, то взяв би суцільне пончо.
Тент, який виходить з цього пончо, для мене дуже малий. Найбільший ворог подібних дощовиків - бічний вітер. При сильних поривах його може зірвати з туриста.
🚿 Підвісний душ Sea to Summit Pocket Shower
Прекрасна річ, але мені вона виявилась непотрібною. Для гігієни я продовжую користуватися пластиковою пляшкою, а душ використовував як гермомішок для техніки. Через неправильну експлуатацію, я зламав лійку душу, і тепер це просто гермомішок 🤷♂️
Повторюсь, в цілому це непогане спорядження, але з різних причин воно мені не підійшло.
А які в тебе були проблеми зі спорядженням?
Пиши в коментарі, цікаво)
P.S.
Якщо хочеш, щоб я написав про спорядження, яке в мене прижилося, натискай на 🍄, і я напишу про це пост.
Привіт волоцюги!
Сьогодні ввечері, в своєму Інстаграм, в прямому ефірі буду говорити про філософію подорожей, новорічну detox-вечірку та про те, чому тік-ток такий популярний?.
Зайди в мій Інстаграм і постав собі нагадування,
в останній сторіз 👇
https://instagram.com/marko_goretz
P.S.
Я по дефолту роблю прямі ефіри в Інстаграм, але так і не спитав у вас, чи зручно вам дивитись їх там?
Тому попрошу зараз дати відповідь на питання:
де тобі зручніше дивитися прямий ефір?
⛰ - YouTube
🏕 - Instagram
🌲 - TikTok
☀️ - Facebook
🤷♂️ - Не люблю ефіри, пиши тексти
Сьогодні ввечері, в своєму Інстаграм, в прямому ефірі буду говорити про філософію подорожей, новорічну detox-вечірку та про те, чому тік-ток такий популярний?.
Зайди в мій Інстаграм і постав собі нагадування,
в останній сторіз 👇
https://instagram.com/marko_goretz
P.S.
Я по дефолту роблю прямі ефіри в Інстаграм, але так і не спитав у вас, чи зручно вам дивитись їх там?
Тому попрошу зараз дати відповідь на питання:
де тобі зручніше дивитися прямий ефір?
⛰ - YouTube
🌲 - TikTok
☀️ - Facebook
🤷♂️ - Не люблю ефіри, пиши тексти
З наступаючим
Новим Роком!
Вітаю вас, друзі!
Бажаю в наступному році
відкривати побільше нового,
як в собі, так і в світі.
P.S.
Де зустрічаєш новий рік?
⛰ - в горах
🏠 - вдома
Новим Роком!
Вітаю вас, друзі!
Бажаю в наступному році
відкривати побільше нового,
як в собі, так і в світі.
P.S.
Де зустрічаєш новий рік?
⛰ - в горах
🏠 - вдома
⛺️ Аксіоми туризму
або маніфест волоцюги
В поході, після слів "Я знаю коротку дорогу!",
або "Я не знаю що там нас чекає,
але давайте перевіримо!",
починається територія глушини.
Я називаю такий туризм - режим волоцюги.
Кожен, хто ступає на цю "слизьку" стежку, отримує рідкісний та унікальний досвід спілкування з дикою природою, та з людьми, які розділяють такі ж як і ти - цінності. Ми в меншості, саме тому на цьому каналі тільки 6 тисяч підписників, а не 100.
В режимі волоцюги краще пізнаєш себе, кайфуєш від новизни, сміливіше аналізуєш своє життя. Відправляючись в глушину, кожен волоцюга має опиратися на аксіоми, тези, що не підлягають сумніву.
1️⃣ Вразливість (або близькість до сметрі) - головний екзистенційний ресурс мандрівника.
Чим більше ми вразливі, тим більше розкривається для нас природа.
2️⃣ Безпека завжди важливіша за досвід.
В будь-якій незрозумілій ситуації треба робити вибір на користь безпеки.
3️⃣ Все що з тобою сталося в горах, залишається в горах,
якщо тільки ти не захочеш про це розповісти.
4️⃣ Маршрут - це не сума пройдених локацій, а спільний духовний досвід групи людей.
Локації - це контекст, його можна змінювати навіть в процесі подорожі.
5️⃣ Волоцюга має помічати всі деталі.
Орган світосприйняття - твоє тіло, а не окремий орган.
6️⃣ Чим вищі гори - тим гостріший гумор. Після висоти 1300 будь-який вульгарний або чорний жарт перестає бути таким.
7️⃣ Розум волоцюги має бути достатньо відкритим, щоб легко сприймати нові ідеї, але не так сильно, щоб з черепа випав інтелект.
8️⃣ Завжди старайся зрозуміти того, кого найменше з усіх розумієш. Люди, які тебе оточують в поході, такі ж цікаві, як і природа навколо.
9️⃣ Твоя свідомість, як і тіло, належать тільки тобі. Ти маєш свободу досліджувати їх як завгодно.
Але тільки в тому випадку, якщо це не суперечить аксіомі безпеки.
🔟 Найцікавіше завжди там, де найменше всього людей
P.S.
Якщо вам сподобалось, то
✅ поділіться цим дописом з друзями,
✅ опублікуйте в своїх соцмережах.
Чим більше буде таких туристів,
тим кращим буде світ 🌲⛰⛺️
або маніфест волоцюги
В поході, після слів "Я знаю коротку дорогу!",
або "Я не знаю що там нас чекає,
але давайте перевіримо!",
починається територія глушини.
Я називаю такий туризм - режим волоцюги.
Кожен, хто ступає на цю "слизьку" стежку, отримує рідкісний та унікальний досвід спілкування з дикою природою, та з людьми, які розділяють такі ж як і ти - цінності. Ми в меншості, саме тому на цьому каналі тільки 6 тисяч підписників, а не 100.
В режимі волоцюги краще пізнаєш себе, кайфуєш від новизни, сміливіше аналізуєш своє життя. Відправляючись в глушину, кожен волоцюга має опиратися на аксіоми, тези, що не підлягають сумніву.
1️⃣ Вразливість (або близькість до сметрі) - головний екзистенційний ресурс мандрівника.
Чим більше ми вразливі, тим більше розкривається для нас природа.
2️⃣ Безпека завжди важливіша за досвід.
В будь-якій незрозумілій ситуації треба робити вибір на користь безпеки.
3️⃣ Все що з тобою сталося в горах, залишається в горах,
якщо тільки ти не захочеш про це розповісти.
4️⃣ Маршрут - це не сума пройдених локацій, а спільний духовний досвід групи людей.
Локації - це контекст, його можна змінювати навіть в процесі подорожі.
5️⃣ Волоцюга має помічати всі деталі.
Орган світосприйняття - твоє тіло, а не окремий орган.
6️⃣ Чим вищі гори - тим гостріший гумор. Після висоти 1300 будь-який вульгарний або чорний жарт перестає бути таким.
7️⃣ Розум волоцюги має бути достатньо відкритим, щоб легко сприймати нові ідеї, але не так сильно, щоб з черепа випав інтелект.
8️⃣ Завжди старайся зрозуміти того, кого найменше з усіх розумієш. Люди, які тебе оточують в поході, такі ж цікаві, як і природа навколо.
9️⃣ Твоя свідомість, як і тіло, належать тільки тобі. Ти маєш свободу досліджувати їх як завгодно.
Але тільки в тому випадку, якщо це не суперечить аксіомі безпеки.
🔟 Найцікавіше завжди там, де найменше всього людей
P.S.
Якщо вам сподобалось, то
✅ поділіться цим дописом з друзями,
✅ опублікуйте в своїх соцмережах.
Чим більше буде таких туристів,
тим кращим буде світ 🌲⛰⛺️
Чивчинські гори
світ диких полонин на кордоні з Румунією
Епітетів, порівнянь і гарних метафор не буде. Я просто перерахую причини, чому треба йти в похід на Чивчини, якщо ви там ще не ходили.
✅ Чивчинські гори дикі, там рідко зустрічаються туристи.
✅ Вздовж кордону простягається дорога, якою користуються прикордонники. Цією дорогою зручно і просто йти.
✅ На Чивчині та сусідніх полонинах, найбільші та найсолодші в Карпатах чорниці. В цих місцях найбільша промислова заготівля афин в Карпатах.
✅ В Чивчинських горах знаходиться найвище плоскогір’я українських Карпат - гора Палениця. Тут навіть злітну смугу збирались будувати.
✅ Скеля «Баби», що неподалік гори Команова, ймовірно важливе язичницьке святилище в минулому.
Я так думаю, бо не так давно, всього 100 років тому, гуцули здійснювали паломництво до скелі на свято Іллі - 2 серпня.
✅ Чивчинський хребет - державний кордон, але не етнічний. Румунські гуцули прекрасно знають українську. З румунськими прикордонниками можна побалакати українською, вони часто патрулюють ті місця.
✅ Підніматися на хребет, або спускатися з нього, обов’язково треба через долину річки Чорний Черемош. Такої глушини як там в ураїнських Карпатах нема ніде.
P.S.
Похід Чивчинами обов’язково треба реєструвати в прикордонному загоні, в Чернівцях.
Як реєструвати туристичну групу, я писав отут 👇
https://t.me/carpaty/517
А хто з вас уже був на Чивчині?
🏕 - так, ходили туди походом.
🤷♂️ - навіть не знаю де це.
🌲 - цього літа збираюсь туди.
світ диких полонин на кордоні з Румунією
Епітетів, порівнянь і гарних метафор не буде. Я просто перерахую причини, чому треба йти в похід на Чивчини, якщо ви там ще не ходили.
✅ Чивчинські гори дикі, там рідко зустрічаються туристи.
✅ Вздовж кордону простягається дорога, якою користуються прикордонники. Цією дорогою зручно і просто йти.
✅ На Чивчині та сусідніх полонинах, найбільші та найсолодші в Карпатах чорниці. В цих місцях найбільша промислова заготівля афин в Карпатах.
✅ В Чивчинських горах знаходиться найвище плоскогір’я українських Карпат - гора Палениця. Тут навіть злітну смугу збирались будувати.
✅ Скеля «Баби», що неподалік гори Команова, ймовірно важливе язичницьке святилище в минулому.
Я так думаю, бо не так давно, всього 100 років тому, гуцули здійснювали паломництво до скелі на свято Іллі - 2 серпня.
✅ Чивчинський хребет - державний кордон, але не етнічний. Румунські гуцули прекрасно знають українську. З румунськими прикордонниками можна побалакати українською, вони часто патрулюють ті місця.
✅ Підніматися на хребет, або спускатися з нього, обов’язково треба через долину річки Чорний Черемош. Такої глушини як там в ураїнських Карпатах нема ніде.
P.S.
Похід Чивчинами обов’язково треба реєструвати в прикордонному загоні, в Чернівцях.
Як реєструвати туристичну групу, я писав отут 👇
https://t.me/carpaty/517
А хто з вас уже був на Чивчині?
🏕 - так, ходили туди походом.
🤷♂️ - навіть не знаю де це.
🌲 - цього літа збираюсь туди.
Мовленнєк
вечірній стрім волоцюги
Заходьте в гості до мене в Інстаграм.
Прямо зараз я в прямому ефірі
відповідаю на Ваші питання
і розповідаю про туризм в 2021 році.
Посилання тут
https://instagram.com/marko_goretz
вечірній стрім волоцюги
Заходьте в гості до мене в Інстаграм.
Прямо зараз я в прямому ефірі
відповідаю на Ваші питання
і розповідаю про туризм в 2021 році.
Посилання тут
https://instagram.com/marko_goretz
⛰ Анонс походу
Глибока Гуцулія
- winter edition
похід без наметів і важких рюкзаків
Дати: 22-24 січня
Старт/фініш: м. Чернівці
Складність: середня
🧐 Концепція походу
Ця подорож для тих, хто любить нестандартні мандри з цікавим культурним контекстом.
🔻Я підготував для вас унікальний тріп, з ночівлями у високогірних хостах, про які навіть Google не знає.
🔺 Я знайшов ці локації, коли ходив у 12-денний соло-похід.
🔹 Ми проведемо в горах 2 ночі, і будемо зупинятися в місцевих жителів.
🔸 Ви отримаєте ексклюзивний досвід ізоляції у віддаленому карпатському селі, до якого ще не добралися кліпове мислення та суспільство споживання.
🔹 Живе спілкування та особисте знайомство в цих краях ще мають значення.
🧗♂️ Що по спорядженню?
З собою треба мати:
🔹 спальник, не обов'язково зимовий, достатньо літнього,
🔸 бахіли, щоб захистити взуття від снігу,
🔹 туристичний рюкзак на 50 літрів.
🔺 З підбором одягу та взуття, я допоможу особисто.
🗺 Маршрут
🔸Буковина: хребет Травен, гора Садниста, гора Бочків.
🔹 За день ми будемо проходити в середньому 8-12 кілометрів.
🔸Набір висоти до 300 метрів.
🔹Пройти цей маршрут під силу навіть новачкам.
🎉 Що по розвагам?
✅ Новий візуальний досвід: засніжені ліси, захід сонця над Чорногорою (її тут видно як на долоні), цілинний сніг на полонинах.
✅ Катання на санчатах: позичимо в хазяїв великі дерев'яні санки і будемо з'їжджати з гори.
✅ Контактний зоопарк: віддячимо гуцулам за гостинність допомогою по господарству (по бажанню).
✅ Філософські рефлексії: ввечері, біля теплої пічки, будемо говорити про те, куди котиться цей світ.
👣 Розмір групи
Ходити в гості великим натовпом непристойно, тому в цей тріп я можу взяти
не більше 8 учасників.
Як потрапити в команду?
Напиши мені в приватні повідомлення 👇
https://t.me/tarabon_random
або телефонуй 👇
0979070699
Вартість
Участь в цьому тріпі
коштує 3500 грн.
Ця сума покриває всі витрати: трансфер до місця старту, харчування, проживання, оренда групового спорядження, аптечка, моє менторство з гуцулами.
P.S.
Буду безмежно радий бачити в команді всіх, кого "торкнуло" це повідомлення.
Обов'язково поділися цим постом з друзями, якщо вважаєш, що їх теж "торкне" 😉
P.P.S
Фото локацій маю тільки з літа))
Глибока Гуцулія
- winter edition
похід без наметів і важких рюкзаків
Дати: 22-24 січня
Старт/фініш: м. Чернівці
Складність: середня
🧐 Концепція походу
Ця подорож для тих, хто любить нестандартні мандри з цікавим культурним контекстом.
🔻Я підготував для вас унікальний тріп, з ночівлями у високогірних хостах, про які навіть Google не знає.
🔺 Я знайшов ці локації, коли ходив у 12-денний соло-похід.
🔹 Ми проведемо в горах 2 ночі, і будемо зупинятися в місцевих жителів.
🔸 Ви отримаєте ексклюзивний досвід ізоляції у віддаленому карпатському селі, до якого ще не добралися кліпове мислення та суспільство споживання.
🔹 Живе спілкування та особисте знайомство в цих краях ще мають значення.
🧗♂️ Що по спорядженню?
З собою треба мати:
🔹 спальник, не обов'язково зимовий, достатньо літнього,
🔸 бахіли, щоб захистити взуття від снігу,
🔹 туристичний рюкзак на 50 літрів.
🔺 З підбором одягу та взуття, я допоможу особисто.
🗺 Маршрут
🔸Буковина: хребет Травен, гора Садниста, гора Бочків.
🔹 За день ми будемо проходити в середньому 8-12 кілометрів.
🔸Набір висоти до 300 метрів.
🔹Пройти цей маршрут під силу навіть новачкам.
🎉 Що по розвагам?
✅ Новий візуальний досвід: засніжені ліси, захід сонця над Чорногорою (її тут видно як на долоні), цілинний сніг на полонинах.
✅ Катання на санчатах: позичимо в хазяїв великі дерев'яні санки і будемо з'їжджати з гори.
✅ Контактний зоопарк: віддячимо гуцулам за гостинність допомогою по господарству (по бажанню).
✅ Філософські рефлексії: ввечері, біля теплої пічки, будемо говорити про те, куди котиться цей світ.
👣 Розмір групи
Ходити в гості великим натовпом непристойно, тому в цей тріп я можу взяти
не більше 8 учасників.
Як потрапити в команду?
Напиши мені в приватні повідомлення 👇
https://t.me/tarabon_random
або телефонуй 👇
0979070699
Вартість
Участь в цьому тріпі
коштує 3500 грн.
Ця сума покриває всі витрати: трансфер до місця старту, харчування, проживання, оренда групового спорядження, аптечка, моє менторство з гуцулами.
P.S.
Буду безмежно радий бачити в команді всіх, кого "торкнуло" це повідомлення.
Обов'язково поділися цим постом з друзями, якщо вважаєш, що їх теж "торкне" 😉
P.P.S
Фото локацій маю тільки з літа))
Метафізика Гуцулії
Тренди в TikTok і YouTube живуть від кількох днів, до кількох тижнів.
Але в природі існують мікро-дискурси, які переживуть нас з вами і YouTube з TikTok.
Гуцулія, і містичний світ карпатського народу чи не єдиний такий дискурс.
Коли я розробляв свою мандрівку, "Глибока Гуцулія", то надихався однойменним культурно-містичним проектом 👇
Глибока Гуцулія
Назву в них я просто передер, бо вона настільки влучна, що краще не придумаєш.
Ось вам головна цитата звідти:
«З наступом цивілізації і глобальних процесів древній магічний світ ховається від людей, і його видно тільки посвяченим»
🌲 Візуальну естетику і феноменологію Гуцулії дивіться тут - https://www.facebook.com/DeepGutzulia/
Читайте, попускайтиси!
Тренди в TikTok і YouTube живуть від кількох днів, до кількох тижнів.
Але в природі існують мікро-дискурси, які переживуть нас з вами і YouTube з TikTok.
Гуцулія, і містичний світ карпатського народу чи не єдиний такий дискурс.
Коли я розробляв свою мандрівку, "Глибока Гуцулія", то надихався однойменним культурно-містичним проектом 👇
Глибока Гуцулія
Назву в них я просто передер, бо вона настільки влучна, що краще не придумаєш.
Ось вам головна цитата звідти:
«З наступом цивілізації і глобальних процесів древній магічний світ ховається від людей, і його видно тільки посвяченим»
🌲 Візуальну естетику і феноменологію Гуцулії дивіться тут - https://www.facebook.com/DeepGutzulia/
Читайте, попускайтиси!
Важлива інформація
На цих вихідних в Карпатах буде дуже холодно.
Завтра і післязавтра температура опуститься нижче -20 градусів.
На високогір’ї буде ще холодніше.
Очікується сильний вітер.
За останні кілька днів намело багато снігу, різко зріс рівень лавинної небезпеки.
Якщо ви надумали йти в похід, то краще перенести його на наступні вихідні, буде тепліше.
Якщо ви вже в горах, то я наполегливо рекомендую не підніматися вище зони лісу.
З власного досвіду знаю, що після -20 починається виживання, це вже не екстрим, навіть класне спорядження не гарантує безпеки. Завтра там буде жостко.
Бережіть себе 😉
P.S.
Актуальну інформацію про погоду можете моніторити на Facebook сторінці «Чорногірський гірський пошуково-рятувальний пост»
На цих вихідних в Карпатах буде дуже холодно.
Завтра і післязавтра температура опуститься нижче -20 градусів.
На високогір’ї буде ще холодніше.
Очікується сильний вітер.
За останні кілька днів намело багато снігу, різко зріс рівень лавинної небезпеки.
Якщо ви надумали йти в похід, то краще перенести його на наступні вихідні, буде тепліше.
Якщо ви вже в горах, то я наполегливо рекомендую не підніматися вище зони лісу.
З власного досвіду знаю, що після -20 починається виживання, це вже не екстрим, навіть класне спорядження не гарантує безпеки. Завтра там буде жостко.
Бережіть себе 😉
P.S.
Актуальну інформацію про погоду можете моніторити на Facebook сторінці «Чорногірський гірський пошуково-рятувальний пост»
Моя краща лекція з філософії
або чому походи - це дорога в один кінець
📚 Передісторія
В університеті я часто експериментував з лекціями. Впевнений, що можна придумати альтернативний і ефективніший алгоритм занять. Традиційні пари - це пережиток минулого.
Я за лібертаріанську освіту, якшо шо, але мова зараз не про те.
Університету таки треба віддати належне, в мене була відносна свобода експериментувати з цим алгоритмом.
Я ставив всі свої заняття з групою на один день, тоді ми не перескакували з теми на тему, а вчили всі предмети в одному котлі, шукаючи зв'язки і не концентруючись на деталях.
📜 Про лекцію
Найкращу свою лекцію з філософії я провів не в аудиторії, а в лісі.
🔸 Коли ми з студентами дійшли до Гайдеггера, то домовились виїхати на цілий день за місто.
🔹Гайдеггер - це такий глибокий і складний філософ, про якого неможливо говорити навіть в університетському сквері, не те що в аудиторії.
🔸 Тільки гуляючи в глухому лісі, де немає нічого, що б нагадувало про структури, привнесені в цей світ людиною, навіть стежки, можна синхронізуватися з Гайдеггером.
Ми пройшли 10 кілометрів і в один момент навіть розпалили вогнище.
З точки зору екології це не ок, але це був важливий ритуал, у якому ми заявляли світу про свою присутність, і намагались зрозуміти цивілізаційну агресію спрямовану на природу.
Я справді вважаю, що то була найкраща моя лекція з філософії, бо я тоді сам багато чому навчився.
🏕 Походи і філософія
Після цієї лекції в моїй голові з'явилась думка, яку я зміг розсмакувати тільки зараз, коли заробляю на життя гідом.
🔸 Я вважаю, що притаманний походам візуальний аскетизм, фізичне виснаження, відверта розмова і щира допитливість - це ідеальні умови для обміну знаннями і філософування.
🔹 Походи в гори - це дорога в один кінець. Після того, як ти відчуєш це приємне і хвилююче переживання абсолютної новизни світу, ти вже ніколи не зможеш відмовитись від цього задоволення.
🔸 В походи я йду не лише заради краєвидів, світ проявляє себе через тіло, розум, емоції та соціальну взаємодію в цілому, а не лише через візуальний образ.
🔹 Дискомфорт проводить чітку межу між, структурованою людьми, цивілізацією, і дикою природою. Комфорт - не веде до задоволення, а лише змазує емоції та мислення.
🔸 Розум і тіло повинні скалібруватись в єдиний механізм пізнання світу.
Тому в поході дуже важливо долати перешкоди, в тому числі особисті, психічні.
🔹 В моєму розумінні, походи - це осмислене дозвілля, а не відпочинок, коли ти кладеш життя на паузу, і намагаєшся ні про що не думати.
🔸 Дозвілля це простір для фундаментальних думок, і воно має бути закритим для буденності та всього, що тобі про неї нагадує.
🔹 В похід треба йти не з метою забутися, а з метою привнести щось нове в свій світогляд, прийняти важливе рішення, або розібратися в складних перипетіях реальності.
Хто був, той знає, що мандри часто дарують нам правильні відповіді на складні питання. 😉
🍄 Важливе питання
до підписників
Я хочу зробити тематичний похід, у якому ми в маленькій компанії (10-12 людей) збиралися би не лише заради цікавого маршруту, а й для спілкування та рефлексії над своїм майбутнім, та майбутнім людства.
🔹 Диплом кандидата філософських наук дає мені повне право виступати арбітром у світоглядних суперечках, тож наші дискусії будуть грамотні.
🔸 Гуцульська кров в моїх жилах дає мені право знайомити людей з горами, тож я буду вести тільки в цікаві місця.
P.S.
Анонс цього походу буде пізніше, але записатися можна вже.
Дати 12-14 лютого 2021 року.
Пиши мені в приватні повідомлення 👇
https://t.me/tarabon_random
Як вам ідея зробити тематичний філософський похід?
👍 - я в ділі
🏕 - не люблю філософію
🤦♂️ - не люблю в горах думати
⛰ - напиши про спорядження, без філософії
або чому походи - це дорога в один кінець
📚 Передісторія
В університеті я часто експериментував з лекціями. Впевнений, що можна придумати альтернативний і ефективніший алгоритм занять. Традиційні пари - це пережиток минулого.
Я за лібертаріанську освіту, якшо шо, але мова зараз не про те.
Університету таки треба віддати належне, в мене була відносна свобода експериментувати з цим алгоритмом.
Я ставив всі свої заняття з групою на один день, тоді ми не перескакували з теми на тему, а вчили всі предмети в одному котлі, шукаючи зв'язки і не концентруючись на деталях.
📜 Про лекцію
Найкращу свою лекцію з філософії я провів не в аудиторії, а в лісі.
🔸 Коли ми з студентами дійшли до Гайдеггера, то домовились виїхати на цілий день за місто.
🔹Гайдеггер - це такий глибокий і складний філософ, про якого неможливо говорити навіть в університетському сквері, не те що в аудиторії.
🔸 Тільки гуляючи в глухому лісі, де немає нічого, що б нагадувало про структури, привнесені в цей світ людиною, навіть стежки, можна синхронізуватися з Гайдеггером.
Ми пройшли 10 кілометрів і в один момент навіть розпалили вогнище.
З точки зору екології це не ок, але це був важливий ритуал, у якому ми заявляли світу про свою присутність, і намагались зрозуміти цивілізаційну агресію спрямовану на природу.
Я справді вважаю, що то була найкраща моя лекція з філософії, бо я тоді сам багато чому навчився.
🏕 Походи і філософія
Після цієї лекції в моїй голові з'явилась думка, яку я зміг розсмакувати тільки зараз, коли заробляю на життя гідом.
🔸 Я вважаю, що притаманний походам візуальний аскетизм, фізичне виснаження, відверта розмова і щира допитливість - це ідеальні умови для обміну знаннями і філософування.
🔹 Походи в гори - це дорога в один кінець. Після того, як ти відчуєш це приємне і хвилююче переживання абсолютної новизни світу, ти вже ніколи не зможеш відмовитись від цього задоволення.
🔸 В походи я йду не лише заради краєвидів, світ проявляє себе через тіло, розум, емоції та соціальну взаємодію в цілому, а не лише через візуальний образ.
🔹 Дискомфорт проводить чітку межу між, структурованою людьми, цивілізацією, і дикою природою. Комфорт - не веде до задоволення, а лише змазує емоції та мислення.
🔸 Розум і тіло повинні скалібруватись в єдиний механізм пізнання світу.
Тому в поході дуже важливо долати перешкоди, в тому числі особисті, психічні.
🔹 В моєму розумінні, походи - це осмислене дозвілля, а не відпочинок, коли ти кладеш життя на паузу, і намагаєшся ні про що не думати.
🔸 Дозвілля це простір для фундаментальних думок, і воно має бути закритим для буденності та всього, що тобі про неї нагадує.
🔹 В похід треба йти не з метою забутися, а з метою привнести щось нове в свій світогляд, прийняти важливе рішення, або розібратися в складних перипетіях реальності.
Хто був, той знає, що мандри часто дарують нам правильні відповіді на складні питання. 😉
🍄 Важливе питання
до підписників
Я хочу зробити тематичний похід, у якому ми в маленькій компанії (10-12 людей) збиралися би не лише заради цікавого маршруту, а й для спілкування та рефлексії над своїм майбутнім, та майбутнім людства.
🔹 Диплом кандидата філософських наук дає мені повне право виступати арбітром у світоглядних суперечках, тож наші дискусії будуть грамотні.
🔸 Гуцульська кров в моїх жилах дає мені право знайомити людей з горами, тож я буду вести тільки в цікаві місця.
P.S.
Анонс цього походу буде пізніше, але записатися можна вже.
Дати 12-14 лютого 2021 року.
Пиши мені в приватні повідомлення 👇
https://t.me/tarabon_random
Як вам ідея зробити тематичний філософський похід?
👍 - я в ділі
🏕 - не люблю філософію
🤦♂️ - не люблю в горах думати
⛰ - напиши про спорядження, без філософії
Візуальний контент
Я змонтував ролик про похід, який називався «Чивчинський ретріт».
Хочу вам показати трохи краєвидів, а то вже замучив своєю філософією 😄
Посилання тут 👇
https://youtu.be/qVthVz_E-e0
Суб’єктивна анотація до відео
Похід був крутий, кращий в цьому році. На маршруті ми багато імпровізували, і добряче повеселились.
На відео не видно головного:
- як ми пекли мацу на багатті,
- як ми вивчали зірки з дипломованим астрономом,
- як ми тулилися зранку в розваленому будинку, при цьому дощ був такий сильний, що половина не могла вийти з наметів,
- як ми балакали з румунськими прикордонниками літературною українською мовою,
- як румун вкрав у гуцулів коней.
В такі моменти я надто сильно захоплююсь процесом, забуваю про камеру.
⛺️
Підписуйтесь на мій YouTube, хочу проводити там прямі ефіри, для цього треба зібрати 1000 підписників, поки є тільки половина.
Ставте вподобайки, діліться з друзями, і давайте в коментарях поради починаючому відеоблогеру.
Мені важливо знати, що ви думаєте про мій контент, я його роблю для вас ⛰🏕
Я змонтував ролик про похід, який називався «Чивчинський ретріт».
Хочу вам показати трохи краєвидів, а то вже замучив своєю філософією 😄
Посилання тут 👇
https://youtu.be/qVthVz_E-e0
Суб’єктивна анотація до відео
Похід був крутий, кращий в цьому році. На маршруті ми багато імпровізували, і добряче повеселились.
На відео не видно головного:
- як ми пекли мацу на багатті,
- як ми вивчали зірки з дипломованим астрономом,
- як ми тулилися зранку в розваленому будинку, при цьому дощ був такий сильний, що половина не могла вийти з наметів,
- як ми балакали з румунськими прикордонниками літературною українською мовою,
- як румун вкрав у гуцулів коней.
В такі моменти я надто сильно захоплююсь процесом, забуваю про камеру.
⛺️
Підписуйтесь на мій YouTube, хочу проводити там прямі ефіри, для цього треба зібрати 1000 підписників, поки є тільки половина.
Ставте вподобайки, діліться з друзями, і давайте в коментарях поради починаючому відеоблогеру.
Мені важливо знати, що ви думаєте про мій контент, я його роблю для вас ⛰🏕
Похід в Києві
чи можна в столиці знайти дичину?
Їду в Київ
Цієї неділі, 31 січня, буду з дружиною гуляти в столиці. Мені розповіли, що в Голосіївському парку є класна екостежка, хочу там прогулятися. Кажуть, тільки там в Києві можна знайти справжні єбєня 🤔
Долучайтеся
Запрошую всіх бажаючих, знайомих і незнайомих, приєднатися до нашого мікро-походу. Він триватиме 3-4 години, грунтовно прогуляємось лісом, може навіть відкриємо новий маршрут, але це не точно.
В процесі будемо багато думати і говорити. Впевнений, тусовка буде кльова.
Спорядження
З собою беремо термос з гарячим чаєм чи кавою, ваші фірмові бутерброди, або улюблені смаколики, якими ви б хотіли пригостити інших.
Пригощати один одного - обов’язкова умова.
- Одягайтеся по погоді, тобто тепло, взувайте зручне взуття.
- Обов’язково прихопіть з собою каремат, або сідачку.
Час
Зустрічаємось в 15:00
Точка збору
Я поки слабо уявляю географію цього парку, тому пропоную такий варіант.
Якщо тобі по духу в неділю, в другій половині дня, ходити лісом, говорити про філософію і їсти чужі бутерброди, то пиши мені в приват 👇
https://t.me/tarabon_random
Я додам тебе в спільний чат, і там вже будемо вирішувати де краще почати наш маршрут.
Буду дуже радий побачити знайомих, і познайомитись з новими людьми.
Чекаю 😉
чи можна в столиці знайти дичину?
Їду в Київ
Цієї неділі, 31 січня, буду з дружиною гуляти в столиці. Мені розповіли, що в Голосіївському парку є класна екостежка, хочу там прогулятися. Кажуть, тільки там в Києві можна знайти справжні єбєня 🤔
Долучайтеся
Запрошую всіх бажаючих, знайомих і незнайомих, приєднатися до нашого мікро-походу. Він триватиме 3-4 години, грунтовно прогуляємось лісом, може навіть відкриємо новий маршрут, але це не точно.
В процесі будемо багато думати і говорити. Впевнений, тусовка буде кльова.
Спорядження
З собою беремо термос з гарячим чаєм чи кавою, ваші фірмові бутерброди, або улюблені смаколики, якими ви б хотіли пригостити інших.
Пригощати один одного - обов’язкова умова.
- Одягайтеся по погоді, тобто тепло, взувайте зручне взуття.
- Обов’язково прихопіть з собою каремат, або сідачку.
Час
Зустрічаємось в 15:00
Точка збору
Я поки слабо уявляю географію цього парку, тому пропоную такий варіант.
Якщо тобі по духу в неділю, в другій половині дня, ходити лісом, говорити про філософію і їсти чужі бутерброди, то пиши мені в приват 👇
https://t.me/tarabon_random
Я додам тебе в спільний чат, і там вже будемо вирішувати де краще почати наш маршрут.
Буду дуже радий побачити знайомих, і познайомитись з новими людьми.
Чекаю 😉
Стадії походу
чи варто новачку йти в довгий похід?
Більшість походів, традиційно, тривають 2-3 дні. Не завжди виходить відлучитися від справ на довго.
Я топлю за те, що в гори треба йти мінімум на 5, а краще на 7 днів. Навіть новачкам я б радив не боятися починати свою туристичну історію з довгого походу.
Тривалість походу не впливає на його складність, а час, проведений в горах, на маршруті, важливіший за кількість пройдених кілометрів.
Графік довгого походу
очима новачка
✅ День 1
Планувати маршрут, сидячи за картою, дуже захоплююче заняття, однак легко спокуситися і запланувати надто багато.
В перший день походу (з потягу) краще не йти більше 3-4 годин, ставити табір десь біля підніжжя хребта, і як слід відпочити.
В перший день своїх походів, я, зазвичай, ночую не вище 1000 м. Короткий перехід і довгий вечір біля багаття дає можливість новачкам "пофіксити" проблеми зі спорядженням до того, як вони вилізли у вигляді мозолів, через неправильну шнурівку взуття, чи болю в спині, через неправильну фіксацію наплічника.
✅ День 2
По суті це перший повноцінний день в поході. Тож якщо ви їдете всього на 3 дні, то вважайте, що були в горах тільки день.
Сьогодні очікування зустрічаються з реальністю, починається процес перманентного здивування. Чим вище піднімаєшся, тим незвичнішим стає все навколо.
Гори міняють точку зору, і це не метафора, бо ти буквально дивишся на планету з висоти.
✅ День 3
Я називаю його "лосячий день", бо твоя спина притерлася до рюкзака, а ноги до взуття. Ти вже вмієш складати рюкзак так, що з нього нічого не стирчить, і вага розподілена адекватно.
Сьогодні можна "лосячити". За сприятливих умов 20-25 кілометрів можна пройти майже непомітно, головне не забувати вчасно відпочивати.
✅ День 4
Після 3 дня більшість походів закінчується, але на 4 день приходить чітке усвідомлення того факту, що ти в поході.
Знаю, що це звучить банально, але інакше не скажеш.
Враження від краєвидів трохи змазується, бо їх за попередні дні було достатньо, і ти знаходиш себе в ситуації, коли просто кайфуєш від тепла, гарячого чаю, сухих чистих шкарпеток і смачної їжі.
Те, що вчора викликало бурю емоцій, сьогодні стало твоєю буденністю.
На 4 день також можна планувати довгий перехід, більше 15 км. Організми в людей різні, але тенденція така, що 3 і 4 дні походу найбільш продуктивні.
✅ День 5
Якщо це останній день походу, то перехід має бути коротким - 2-4 години, не більше.
Обов'язково треба здійснити ритуал прощання з горами і зустрічі з цивілізацією.
В більшості випадків це пляшка якогось місцевого пива.
Вона як магічний еліксир, приземлює тебе, і майже непомітно та безболісно переключає назад в режим споживача.
🏕
Отак, на мою скромну думку, виглядає програма мінімум для пішого походу українськими Карпатами.
Все, що менше 5 днів то демо-версія походу, гори ви встигнете побачити, але не встигнете зрозуміти для чого вам було туди йти.
P.S.
Старі гуцули кажуть, що якщо тиждень бродити горами, нікого не бачити, ні з ким не говорити, і не митися, то можна зустріти Чугайстра.
Як думаєш, це правда?
👍 - так
👎 - ні
чи варто новачку йти в довгий похід?
Більшість походів, традиційно, тривають 2-3 дні. Не завжди виходить відлучитися від справ на довго.
Я топлю за те, що в гори треба йти мінімум на 5, а краще на 7 днів. Навіть новачкам я б радив не боятися починати свою туристичну історію з довгого походу.
Тривалість походу не впливає на його складність, а час, проведений в горах, на маршруті, важливіший за кількість пройдених кілометрів.
Графік довгого походу
очима новачка
✅ День 1
Планувати маршрут, сидячи за картою, дуже захоплююче заняття, однак легко спокуситися і запланувати надто багато.
В перший день походу (з потягу) краще не йти більше 3-4 годин, ставити табір десь біля підніжжя хребта, і як слід відпочити.
В перший день своїх походів, я, зазвичай, ночую не вище 1000 м. Короткий перехід і довгий вечір біля багаття дає можливість новачкам "пофіксити" проблеми зі спорядженням до того, як вони вилізли у вигляді мозолів, через неправильну шнурівку взуття, чи болю в спині, через неправильну фіксацію наплічника.
✅ День 2
По суті це перший повноцінний день в поході. Тож якщо ви їдете всього на 3 дні, то вважайте, що були в горах тільки день.
Сьогодні очікування зустрічаються з реальністю, починається процес перманентного здивування. Чим вище піднімаєшся, тим незвичнішим стає все навколо.
Гори міняють точку зору, і це не метафора, бо ти буквально дивишся на планету з висоти.
✅ День 3
Я називаю його "лосячий день", бо твоя спина притерлася до рюкзака, а ноги до взуття. Ти вже вмієш складати рюкзак так, що з нього нічого не стирчить, і вага розподілена адекватно.
Сьогодні можна "лосячити". За сприятливих умов 20-25 кілометрів можна пройти майже непомітно, головне не забувати вчасно відпочивати.
✅ День 4
Після 3 дня більшість походів закінчується, але на 4 день приходить чітке усвідомлення того факту, що ти в поході.
Знаю, що це звучить банально, але інакше не скажеш.
Враження від краєвидів трохи змазується, бо їх за попередні дні було достатньо, і ти знаходиш себе в ситуації, коли просто кайфуєш від тепла, гарячого чаю, сухих чистих шкарпеток і смачної їжі.
Те, що вчора викликало бурю емоцій, сьогодні стало твоєю буденністю.
На 4 день також можна планувати довгий перехід, більше 15 км. Організми в людей різні, але тенденція така, що 3 і 4 дні походу найбільш продуктивні.
✅ День 5
Якщо це останній день походу, то перехід має бути коротким - 2-4 години, не більше.
Обов'язково треба здійснити ритуал прощання з горами і зустрічі з цивілізацією.
В більшості випадків це пляшка якогось місцевого пива.
Вона як магічний еліксир, приземлює тебе, і майже непомітно та безболісно переключає назад в режим споживача.
🏕
Отак, на мою скромну думку, виглядає програма мінімум для пішого походу українськими Карпатами.
Все, що менше 5 днів то демо-версія походу, гори ви встигнете побачити, але не встигнете зрозуміти для чого вам було туди йти.
P.S.
Старі гуцули кажуть, що якщо тиждень бродити горами, нікого не бачити, ні з ким не говорити, і не митися, то можна зустріти Чугайстра.
Як думаєш, це правда?
👍 - так
👎 - ні
📊 Опитування
Стало цікаво який у вас досвід та амбіції в туризмі.
Скільки серед нас профі, а скільки новачків?
Тисни смайлик, який найбільш точно характеризує тебе.
🏔 - Маю досвід спортивних походів та сходжень у високі гори. Планую піднімати планку в альпінізмі.
🗻 - Маю досвід сходжень у високі гори, або спортивних походів, але більше подобається трекінг і пішохідний туризм, буду розвиватися в цьому напрямку.
🏕 - Маю досвід походів, в тому числі складних, але спортивних амбіцій в мене нема.
⛺️ - Маю досвід походів Карпатами на рівні аматора-любителя. Ускладнювати рівень не планую.
🍄 - Маю досвід нескладних походів, але цікаво спробувати щось складніше, можливо навіть альпінізм.
🌋 - Не маю ніякого досвіду, але дуже хочу побувати в поході.
Стало цікаво який у вас досвід та амбіції в туризмі.
Скільки серед нас профі, а скільки новачків?
Тисни смайлик, який найбільш точно характеризує тебе.
🏔 - Маю досвід спортивних походів та сходжень у високі гори. Планую піднімати планку в альпінізмі.
🗻 - Маю досвід сходжень у високі гори, або спортивних походів, але більше подобається трекінг і пішохідний туризм, буду розвиватися в цьому напрямку.
🏕 - Маю досвід походів, в тому числі складних, але спортивних амбіцій в мене нема.
⛺️ - Маю досвід походів Карпатами на рівні аматора-любителя. Ускладнювати рівень не планую.
🍄 - Маю досвід нескладних походів, але цікаво спробувати щось складніше, можливо навіть альпінізм.
🌋 - Не маю ніякого досвіду, але дуже хочу побувати в поході.
Безпека в зимових походах
теорія і практика
Моя стаття з кейсами і практичними порадами про безпеку в горах.
Посилання 👉 Тут
Для кого?
Важлива інформація для тих, хто потенційно може потрапити в ситуацію виживання.
Думаєш це не про тебе?
Я не згідний.
Всі, хто читає цей канал - в зоні ризику.
Головний посил статті
Якщо ти маєш за плечима досвід хоча б одного, або двох походів, то твої шанси вижити в складній ситуації сильно зростають.
Потрібно «прокачувати» свої навики в туризмі, як практичні, так і теоретичні.
Висновок
Ходіть в походи, тестуйте різне спорядження, формати, маршрути. Колись цей навик може врятувати тобі життя.
теорія і практика
Моя стаття з кейсами і практичними порадами про безпеку в горах.
Посилання 👉 Тут
Для кого?
Важлива інформація для тих, хто потенційно може потрапити в ситуацію виживання.
Думаєш це не про тебе?
Я не згідний.
Всі, хто читає цей канал - в зоні ризику.
Головний посил статті
Якщо ти маєш за плечима досвід хоча б одного, або двох походів, то твої шанси вижити в складній ситуації сильно зростають.
Потрібно «прокачувати» свої навики в туризмі, як практичні, так і теоретичні.
Висновок
Ходіть в походи, тестуйте різне спорядження, формати, маршрути. Колись цей навик може врятувати тобі життя.
