👮‍♂️ Після трагедії з убивством дівчинки в Бердянську окупанти раптом згадали про профілактику та виховання. І ось – справа: у Приазовському районі маму хотіли притягти до адміністративної відповідальності через бійку її сина. Просто тому, що малий дав кілька ляпасів однокласнику.

💼 Але прокуратура визнала, що підстав нема — мама нормальна, все для розвитку дитини зробила. Суд скасував постанову, бо немає «події правопорушення».

🟢 Класичне «роботи нема — ось і зайнялись перевірками».

Черговий доказ, що в Бердянськ з усієї росії їде всілякий непотріб

Знову зникла вода у кранах
Була,а тепер немає

🚱 У нижній частині Бердянська сьогодні перекрили водопостачання через прорив трубопроводу на перехресті Морської та Центральної.

🛑 Російські окупанти посилюють свою пропаганду на півдні України.

Стало відомо, що у Бердянську, Мелітополі та Маріуполі планують запустити нову хвилю радіомовлення від проросійської станції «Радіо Sputnik». За словами керівниці проєкту, мовлення буде орієнтоване на нібито «відновлення інфраструктури та розвиток російських територій», а також на «питання і прагнення жителів нових регіонів».

🎙 Окупанти відкрито заявляють про використання медіа як інструменту впливу для інтеграції тимчасово окупованих територій.

🌅 Захід сонця над прибережною зоною Бердянська, 26 липня 2015 року.

Надсилайте свої світлини Бердянська на @Brd24com_bot

‼️В окупованому Бердянську навіть конкурс на посаду гауляйтера проходить «по-демократичному». Комісія заслухала програми та поставила «купу запитань» двом «обраним» кандидатам — тимчасовому голові міста Андрію Ковганку та депутату Івану Шмаровозу. І от «чесно» обох рекомендували для подальшого затвердження міськрадою на посаду голови міста на найближчі 5 років.

‼️Завтра ТОТ може буде без зв’язку!

Окупаційна влада повідомляє, що завтра, 6 червня, з 7:00 до 19:00, можливе повне або часткове відключення зв'язку по регіону, нібито, у зв'язку з ремонтними роботами у магістральних провайдерів.

6 ЧЕРВНЯ - ДЕНЬ ЖУРНАЛІСТА

Цього дня 1992-го Спілку журналістів України прийняли до лав Міжнародної федерації журналістів. Дату відзначають із 1994 року.

І цього року він знову без урочистостей, без гучних фраз і святкових подій. Бо ми працюємо у час війни. У реальності, де новини більше не просто новини, а свідчення болю, втрат і боротьби.

Журналістика в Україні давно вийшла за межі професії. Тепер вона про вибір залишатися на боці правди, навіть коли за це доводиться платити велику ціну. Це сміливість називати речі своїми іменами і вміння слухати, говорити, коли інші мовчать.

Ми документуємо історію в реальному часі. Шукаємо факти там, де панує хаос. Перевіряємо інформацію під звуки сирен. Ставимо питання, які незручно чути. Ми голос тих, хто не має змоги говорити. І пам’ять для тих, кого більше немає.

У цей день хочеться сказати дякую.
Тим, хто залишається в професії. Хто не вигорає, а тримається заради читачів, глядачів, слухачів. Хто продовжує робити свою роботу гідно та з повагою до слова.

Нехай у кожного з нас буде сила не зламатися.
Мудрість не впасти в цинізм і віра, що наша робота має сенс.

Зі святом, колеги. Бережіть себе!