✅2 ЗАПИТИ В/Ч ЗАДОВОЛЕНО

За березень 2025го вдалося допомогти ще 2 В/Ч (не рахуючи маскувальні засоби, про це в інших дописах).

- 36 ОМБР
- 5 штурмова ССО

Допомогли нашим військовим одягом,
продуктами харчування, засобами гігієни, свічками окопними тощо.

Продовжуємо наближати Перемогу🇺🇦

Допомогти матеріально можна тут👇
https://secure.wayforpay.com/qr/qd6fa0d08665f

Або за реквізитами:

UA39305299000002600801012021O UAH
ЄДРПОУ 44821899
МФО 305299

Перемога - справа кожного! 🇺🇦

💔 Повертаються до рідного краю лелеки і тихо кружляють у небі, яке щодня розсікають ворожі ракети, кулі, снаряди... А десь люди на колінах зустрічають свого земляка-Героя, який востаннє повертається до рідного дому... на щиті.

У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, на Донеччині загинув наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, випускник Іванківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (нині Іванківський ліцей), солдат, стрілець-санітар мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону 30-річний Павло БУЦИК з села Іванків 🇺🇦🕯

🕯Церемонія прощання з Героєм відбудеться 31 березня 2025 року у селі Іванків.
🕯 О 10:30 рух колони розпочнеться від Бориспільського моргу.
🕯 Об 11:00 - церемонія прощання з Героєм біля каплиці, а опісля – поховання на сільському кладовищі.
❗ Громадо! Траурний кортеж з тілом загиблого Героя востаннє проїде вулицями його рідного села. Тож вийдіть та всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!

🇺🇦 Павло Володимирович Буцик народився 22 вересня 1994 року у селі Іванків Бориспільського району Київської області, де промайнули його безтурботне дитинство та юність, останні роки мирного життя.
Тут вперше переступив поріг Іванківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, де про нього зберігають теплий спомин.
«Яким він був у школі? Звичайним хлопцем, непосидючим, активним, як і інші, товариським. В його очах завжди була рішучість і сміливість. У мене в пам’яті він залишиться хлопцем, який в будь-якій ситуації посміхався. Чи це при спілкуванні з дівчатками, яких ніколи не ображав, чи з хлопцями, чи зі мною. Де б мене не зустрічав, завжди посміхався і запитував, як рідну людину, як у мене справи, розповідав про себе», – згадує класний керівник Світлана Бабенко.

До повномасштабного вторгнення росії на територію незалежної, мирної України працював на місцевому підприємстві ДКС Україна.

Добрий, надійний, відповідальний, працьовитий, спокійний, щедрий – останнє віддасть, але ніколи не відмовить. Завжди підставляв своє плече тим, хто потребував його допомоги, ніколи не полишав незакінчену справу.
У мирному житті захоплювався мотоциклами і все, що з ними пов’язано. Мріяв після закінчення війни придбати власний. Так і казав: «Куплю собі байк!»

🇺🇦 З перших днів повномасштабного вторгнення росії на територію незалежної, вільної України пішов добровольцем до військкомату і вступив до лав Збройних Сил України. Він не міг інакше, адже він був справжнім чоловіком та патріотом.

🇺🇦 Київщина, Сумщина, Луганщина, Херсонщина, Донеччина – географія бойових завдань, у яких брав участь безпосередньо наш захисник, надзвичайно широка.

🇺🇦 У серпні 2022 року нашого Героя було нагороджено відзнакою Президента України «За оборону України».
🇺🇦 У березні 2023 року Павло Буцик був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест».

Він боровся за волю і свободу нашої держави та усією душею вірив у те, що наближає омріяну Перемогу і повернеться до рідного дому. Та не судилося…💔

🕯 23 березня 2025 року у результаті здійснення противником штурмових дій позицій на Донеччині наш Герой загинув…

Світлий, добрий спомин про звитяжного захисника України назавжди залишиться в наших серцях та спогадах його родини, друзів, земляків та бойових побратимів!

У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України...🇺🇦🕯
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦🕯

Джерело: Виконавчий комітет Бориспільської міської ради

💔 Плач, наша стражденна Україно! Оплакуй своїх найкращих синів та доньок, які непохитно, віддано та до останнього подиху захищали кожен сантиметр рідної землі...

У невимовній скорботі сьогодні і наша громада, адже до рідного дому на щиті повернувся наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільського ліцею «Перспектива» імені Володимира Мономаха, старший солдат, навідник десантно-штурмового відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти десантно-штурмового батальйону 48-річний Вадим БОРИСЕНКО 🇺🇦🕯

🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 4 квітня 2025 року о 10:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища (м. Бориспіль).
❗ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!

🇺🇦 Вадим Валерійович Борисенко народився 2 грудня 1976 року у м. Бориспіль у багатодітній родині, де у любові та злагоді росли троє синів. І Вадим був наймолодший.
Випускник Бориспільського ліцею «Перспектива» імені Володимира Мономаха. Під час проходження строкової служби опанував військово-облікову професію кухаря.

Добрий, щирий, працьовитий, дуже відповідальний та вимогливий – як до себе, так і до інших. З прекрасним почуттям гумору та позитивним поглядом на життя – анекдоти міг розповідати годинами.
Рідні згадують, що Вадим мав «золоті руки», гарно грав на гітарі та полюбляв риболовлю і все, що з нею пов’язано. А як ж він вмів готувати! Всі захоплювалися його майстерністю готувати швидко і смачно.

🇺🇦 Коли прийшов час стати на захист країни, у січні 2025 року приєднався до лав Збройних Сил України. Після проходження військової підготовки у Великій Британії вирушив на передову.
🕯 25 березня 2025 року року під час виконання бойового завдання у Курській області рф життя нашого Героя обірвалося...

У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦🕯
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦🕯

Виконавчий комітет Бориспільської міської ради

💔 Біль від втрат не меншає. З кожною новою трагічною звісткою він стає пекучішим, болючішим, який ятрить душу щодня й щоночі. Чи не щодня страшні звістки стукають у двері родин захисників України…

У невимовній скорботі сьогодні і наша громада, адже до рідного дому на щиті повернувся наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи №3 (нині Бориспільський ліцей «Патріот»), старший лейтенант, командир інженерного взводу 33-річний Олексій ВОЙТКО 🇺🇦🕯

🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 7 квітня 2025 року о 10:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі.
А опісля – поховання на кладовищі по вул. Бежівка (м. Бориспіль).
❗ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!

🇺🇦 Олексій Іванович Войтко народився 26 березня 1992 року у селі Крилівка Ружинського району Житомирської області. У 2002 році разом з мамою переїхав до Борисполя, де пішов до 3 класу Бориспільської загальноосвітньої школи №3 (нині Бориспільський ліцей «Патріот»), де знайшов нових друзів та з задоволенням здобував знання.
Після закінчення школи вступив до Міжрегіональної Академії управління персоналом (МАУП) на спеціальність «менеджмент організацій та адміністрування», де здобув професійну кваліфікацію «менеджер з митної справи». Паралельно навчався в Київський національний університет імені Тараса Шевченка – закінчив військову кафедру.

🇺🇦 До повномасштабного вторгнення працював бортпровідником на Державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Бориспіль». Йому настільки подобалась ця робота, що мріяв стати пілотом…

Захоплювався риболовлею, займався спортом, знав і вільно володів англійською мовою.
Добрий, відповідальний, цілеспрямований, порядний, толерантний, з усіма міг знайти спільну мову. Люблячий син, турботливий і чуйний брат, найкращий друг.

🇺🇦 Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії на територію незалежної України Олексій добровільно пішов до військкомату та у червні 2022 року приєднався до лав Збройних сил України.

Свій шлях захисника розпочав на посаді командира взводу окремого стрілецького батальйону, а згодом – став командиром окремого інженерного взводу 48-ої окремої артилерійської бригади.
Мужньо і незламно виганяв окупантів на Сумському, Запорізькому, Донецькому та Харківському напрямку. Як справжній командир, старший лейтенант Войтко завжди йшов в бій зі своїми побратимами, відважно вів за собою, тому його поважали та до нього дослухалися.

🇺🇦 Нагороджений відзнакою командира 29 окремого стрілецького батальйону.
У 2024 році відзначений медаллю «Князя Бориса» Бориспільської міської ради до Дня Незалежності України.

🕯 31 березня 2025 року року на Харківщині життя нашого Героя обірвалося...

У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦🕯
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦🕯

Джерело: Виконавчий комітет Бориспільської міської ради

💔 Знову невимовно важка, непоправна втрата спіткала нашу громаду…У небесну вись линуть слова молитви за відважного Героя – захисника, життя якого безжалісно забрала проклята війна.

У бою за Україну, її свободу, цілісність і незалежність, залишаючись вірним військовій присязі, на Херсонщині загинув наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, випускник Сеньківської загальноосвітньої школи (нині Сеньківський ліцей імені Андрія Верхогляда) та ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей», солдат, старший сапер інженерно-саперного відділення стрілецького батальйону 48-річний Руслан САВАСТЮК з села Велика Стариця 🇺🇦🕯

Церемонія прощання з Героєм відбудеться 8 квітня 2025 року у рідному селі Героя.
🕯 О 10:00 рух колони розпочнеться від Бориспільського моргу.
Прощання з Героєм та відспівування розпочнеться о 10:15 у церкві на честь святого Архістратига Михаїла с. Велика Стариця.
🕯 А опісля – поховання на сільському кладовищі по вул. Стасюка.
❗ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!

🇺🇦 Руслан Васильович Савастюк народився 21 жовтня 1976 року у селі Велика Стариця Бориспільського району Київської області в багатодітній родині, де був найстаршою дитиною.
Після закінчення Сеньківської загальноосвітньої школи (нині Сеньківський ліцей імені Андрія Верхогляда) вступив до ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей» та опанував професію плиточника, паркетника.

Спокійний, добрий, подільчивий, ввічливий, товариський, відповідальний, цілеспрямований – таким назавжди запам’ятають нашого Героя рідні, друзі, односельці, колеги. Ніколи і нікому не відмовляв у допомозі, був надійною підтримкою й опорою для найрідніших, мудрим порадником і справжнім другом.

🇺🇦 Коли прийшов час стати на захист країни, у вересні 2024 року приєднався до лав Збройних Сил України. Після проходження військової підготовки разом з побратимами вирушив на передову виганяти російських окупантів з рідної землі.
🕯 26 березня 2025 року внаслідок атаки ворожих FPV-дронів на Херсонщині життя нашого Героя обірвалося...

У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦🕯
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦🕯

Джерело: Виконавчий комітет Бориспільської міської ради

Наша боротьба за волю і незалежність триває…💔
І щоденно у книзі вічної пам’яті викарбовуються нові імена Героїв, які ціною власного життя захищали Батьківщину та кожного з нас від російських окупантів. Відтепер вони захищатимуть нас із неба…

У невимовній скорботі сьогодні і наша громада, адже до рідного дому на щиті повернувся наш земляк, відважний захисник, справжній патріот, випускник Бориспільської загальноосвітньої школи №3 (нині Бориспільський ліцей «Патріот»), солдат, старший навідник мінометного взводу мінометної батареї 137-ого окремого батальйону територіальної оборони 44-річний Андрій ШКОЛА з Борисполя 🇺🇦🕯

🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 14 квітня 2025 року о 10:00 на Книшовому меморіальному парковому комплексі. А опісля – поховання на Алеї Героїв Рогозівського кладовища (м. Бориспіль).
❗ Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!

🇺🇦 Андрій Вікторович Школа народився 15 жовтня 1980 року у м. Бориспіль.
Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи №3 (нині Бориспільський ліцей «Патріот») пройшов військову строкову службу. До повномасштабного вторгнення росії на територію України впродовж багатьох років працював комплектувальником в авіакомпанії «МАУ».

«Найкращий син, чоловік, батько, брат. На ньому все трималося!.. Ніколи не виходив з дому, щоб не поцілувати дружини і обійняти дітей…» – згадує згорьована родина.
Теплий спомин про Героя бережуть і сусіди, які говорять, що такого хорошого сусіда ще пошукати треба, таких не було і вже не буде.

Ніколи і в ні в чому не відмовляв та не тримав зла. І хоча сам не любив просити про допомогу, але іншим завжди допомагав.
Добрий, турботливий, відповідальний, працьовитий, мав багато друзів. З прекрасним почуттям гумору й сміхом, який впізнавали всі знайомі і рідні.
Вміло працював руками: ремонтував автомобілі і вдома був справжнім господарем. Захоплювався риболовлею. Син все чекав тата, щоб разом поїхати ловити рибу… Та не судилося…

🇺🇦 У перший ж день повномасштабного вторгнення росії на територію вільної, незалежної України Андрій добровільно пішов до військкомату. Спочатку у лавах територіальної оборони захищав родину та рідне місто, а згодом разом з побратимами вирушив на пекельні напрямки.
Як турботливий син, чоловік та батько завжди знаходив час вийти на зв’язок з найріднішими. Навіть у найважчі часи надсилав хоча б декілька слів, що живий, щоб його найрідніші не хвилювалися.
Піклувався та хвилювався і за своїх побратимів: «Як же хлопчики мої без мене?»

🇺🇦 За мужність і успішне виконання завдань під час бою був нагороджений відзнакою «Золотий хрест» Головнокомандувача Збройних сил України.

🕯 07 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на Херсонщині нашого Героя обірвалося...

У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦🕯
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦🕯

Джерело: Виконавчий комітет Бориспільської міської ради

💔 Ще одне ім’я, вписане невинною кров’ю віри, мужності та любові до України, поповнило алею пам’яті небесного батальйону…

У невимовній скорботі сьогодні і наша громада, адже на щиті повернувся наш відважний захисник, справжній патріот, учасник бойових дій в зоні АТО/ООС, сержант, колишній командир автомобільного відділення підвозу пального та мастильних матеріалів механізованого батальйону 53-річний Ростислав ФАЙЗУЛЛІН 🇺🇦🕯

🕯 Церемонія прощання з Героєм відбудеться 22 квітня 2025 року об 11:30 у Свято-Миколаївському храмі. А опісля – поховання на кладовищі по вул. Бежівка (м. Бориспіль).
Громадо! Всі разом гідно проведімо в останню путь воїна, який до останнього подиху віддано служив Батьківщині, захищаючи кожного з нас!

🇺🇦 Ростислав Маратович Файзуллін народився 13 вересня 1971 року у Республіці Башкортостан рф. У 1980 році разом з родиною переїхав до Донецької області, де пішов до 4 класу Комарської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Згодом в одному з місцевих училищ здобув професійно-технічну освіту та освоїв професію механізатора. Після проходження строкової військової служби впродовж тривалого часу працював за освітою у колгоспі «Перебудова» та на будівництві.

Добрий, чуйний, життєрадісний, відповідальний, найкращий син, люблячий чоловік та турботливий батько. У вільний від роботи час полюбляв їздити на риболовлю, захоплювався садівництвом та квітникарством.
Мріяв посадити великий сад та доглядати за ним. «Мамо, ми такий сад з тобою посадимо!» – ділився з найріднішою мріями, яким так і не судилося здійснитися…

🇺🇦 У 2014 році, коли росія переступила кордони нашої держави, разом з побратимами виганяв окупантів з землі, яка стала для нього рідною. За захист Маріуполя отримав дві нагороди.

🇺🇦 Не залишився осторонь і під час повномасштабного вторгнення росії на територію вільної, мирної, незалежної України – з перших ж днів добровільно приєднався до лав Збройних сил України.

💔 У грудні 2022 році у битві за український Бахмут отримав тяжке поранення, після якого розпочалась довготривала боротьба за життя.

🕯 31 березня 2025 року життя нашого Героя обірвалося...

У скорботі схиляємо голови, поділяючи біль непоправної втрати разом із рідними та вшановуючи світлу пам’ять гідного сина України... 🇺🇦🕯
Наші щирі співчуття родині, рідним, близьким у цю важку хвилину! 🇺🇦🕯

Джерело Виконавчий комітет Бориспільської міської ради