Похмурий день, якому просто необхідно додати трішки позитиву.
Тож відсьогодні бульвар імені Кучеревського повністю відкритий для пішоходів.
За мирних часів, мабуть, все було б більш урочисто. Та головне, що справу зроблено.
Бо попри війну та численні обмеження життя в Дніпрі триває.
Після того, як повномасштабне російське вторгення перервало будівництво, ми знайшли сили та кошти завершити цей проєкт.
Всі пам’ятають, який вигляд бульвар мав раніше. Тепер це місце, назване на честь нашого видатного футбольного тренера, відповідає його світлій пам’яті.
Думаю, Євген Мефодійович міг би пишатися.
Тротуар з гранітних плит, близько двох сотень дерев і кущів, газони, місця для відпочинку. Ми робили так, аби цей бульвар був для всіх, і основною вимогою стало дотримання елементів доступності.
Вже скоро тут встановлять також спеціальні підйомники.
І залишається ще доробити деякі деталі. Додамо дерев, доасфальтуємо прилеглі ділянки і придумаємо щось з пошарпаною стіною будинку біля стадіону.
Тож відсьогодні бульвар імені Кучеревського повністю відкритий для пішоходів.
За мирних часів, мабуть, все було б більш урочисто. Та головне, що справу зроблено.
Бо попри війну та численні обмеження життя в Дніпрі триває.
Після того, як повномасштабне російське вторгення перервало будівництво, ми знайшли сили та кошти завершити цей проєкт.
Всі пам’ятають, який вигляд бульвар мав раніше. Тепер це місце, назване на честь нашого видатного футбольного тренера, відповідає його світлій пам’яті.
Думаю, Євген Мефодійович міг би пишатися.
Тротуар з гранітних плит, близько двох сотень дерев і кущів, газони, місця для відпочинку. Ми робили так, аби цей бульвар був для всіх, і основною вимогою стало дотримання елементів доступності.
Вже скоро тут встановлять також спеціальні підйомники.
І залишається ще доробити деякі деталі. Додамо дерев, доасфальтуємо прилеглі ділянки і придумаємо щось з пошарпаною стіною будинку біля стадіону.
Особисте і дуже люте.
…
Почитав деякі коментарі щодо оновленого бульвару Кучеревського.
Для того, аби завершити реконструкцію цієї пішохідної зони, місту довелося докласти неабияких зусиль.
Бо ж в країні будь-яке капітальне будівництво заборонене урядом.
Звісно, більшості людей новий бульвар подобається. Але подекуди виринають і безглузді закиди, мовляв, це ніщо, бо ніхто не робить парки Глоби, Шевченка, Севастопольський і Дубініна.
То я вам хочу нагадати, шановні, що ми як раз готувалися до капітального ремонту парку Глоби - в рамках програми Президента «Велике Будівництво».
Але сталася війна.
…
По парку Шевченка, який до всього також є пам'яткою садово-паркового мистецтва, вже були зроблені необхідні документи та проєкти.
Але сталася війна.
…
У Севастопольському парку, де перепоховано батька-засновника нашого міста Олександра Поля, встигли розпочати реконструкцію.
І до цього готувалися в парку Володі Дубініна.
АЛЕ Ж СТАЛАСЯ ВІЙНА.
…
Я стомився це пояснювати.!
Так само, як і слухати «безцінні» поради, що протирічать одна одній.
«Чому ви не робите в місті оце і це?» паралельно з «Нащо ви зробили в місті це і оце, якщо всі гроші треба віддати на війну?».
Тим, хто вважає, що місто недостатньо підтримує ЗСУ, я нагадаю, що Дніпро витратив «на війну» близько 1,8 млрд грн.
І ця сума чи не найбільша серед всіх територіальних громад.
Тому підіть тепер в коментарі та поспілкуйтеся там одне з одним. Або не виснажуйте себе марними переживаннями.
…
А я в цю сонячну суботу піду і попрацюю.
Знову ж з військовими.
…
Почитав деякі коментарі щодо оновленого бульвару Кучеревського.
Для того, аби завершити реконструкцію цієї пішохідної зони, місту довелося докласти неабияких зусиль.
Бо ж в країні будь-яке капітальне будівництво заборонене урядом.
Звісно, більшості людей новий бульвар подобається. Але подекуди виринають і безглузді закиди, мовляв, це ніщо, бо ніхто не робить парки Глоби, Шевченка, Севастопольський і Дубініна.
То я вам хочу нагадати, шановні, що ми як раз готувалися до капітального ремонту парку Глоби - в рамках програми Президента «Велике Будівництво».
Але сталася війна.
…
По парку Шевченка, який до всього також є пам'яткою садово-паркового мистецтва, вже були зроблені необхідні документи та проєкти.
Але сталася війна.
…
У Севастопольському парку, де перепоховано батька-засновника нашого міста Олександра Поля, встигли розпочати реконструкцію.
І до цього готувалися в парку Володі Дубініна.
АЛЕ Ж СТАЛАСЯ ВІЙНА.
…
Я стомився це пояснювати.!
Так само, як і слухати «безцінні» поради, що протирічать одна одній.
«Чому ви не робите в місті оце і це?» паралельно з «Нащо ви зробили в місті це і оце, якщо всі гроші треба віддати на війну?».
Тим, хто вважає, що місто недостатньо підтримує ЗСУ, я нагадаю, що Дніпро витратив «на війну» близько 1,8 млрд грн.
І ця сума чи не найбільша серед всіх територіальних громад.
Тому підіть тепер в коментарі та поспілкуйтеся там одне з одним. Або не виснажуйте себе марними переживаннями.
…
А я в цю сонячну суботу піду і попрацюю.
Знову ж з військовими.
Найкраща відповідь на будь-які звинувачення - це чіткі результати роботи.
Щодня, навіть під час повномасштабної війни, ми працюємо, посилюючи комунікацію з людьми.
Створюємо нові сервіси та максимально висвітлюємо роботу мерії.
Ми радимося з нашими земляками і звітуємо перед ними.
Аби бути першими серед місцевого самоврядування країни.
Війна це важко.
Але це не привід згортати демократію та реформи.
Не підстава для закритості, недомовок чи
кулуарних рішень.
Можуть виникати проблеми чи недоліки.
Та головне - чесно це визнавати.
Виправляти помилки і працювати далі.
…
Навіть те, що тут у фейсбуці я подекуди можу з’ясовувати стосунки зі всякими хамами та хейтерами, зайвий раз доводить: міська влада Дніпра максимально близька до людей:)
…
Сьогодні найавторитетніша антикорупційна організація Transparency International визнала Дніпро найпрозорішим серед українських міст.
Хочу подякувати всім своїм підлеглим та депутатському корпусу міськради за їхню роботу, що зробила можливим такий результат.
І окремі слова вдячності всім дніпрянам, котрі вміють будувати громадській діалог та допомагають владі працювати в інтересах людей.
Тож крокуємо далі.
А я з вами завжди на зв’язку.
Зокрема і тут.
…
https://www.pravda.com.ua/news/2023/04/11/7397343/
Щодня, навіть під час повномасштабної війни, ми працюємо, посилюючи комунікацію з людьми.
Створюємо нові сервіси та максимально висвітлюємо роботу мерії.
Ми радимося з нашими земляками і звітуємо перед ними.
Аби бути першими серед місцевого самоврядування країни.
Війна це важко.
Але це не привід згортати демократію та реформи.
Не підстава для закритості, недомовок чи
кулуарних рішень.
Можуть виникати проблеми чи недоліки.
Та головне - чесно це визнавати.
Виправляти помилки і працювати далі.
…
Навіть те, що тут у фейсбуці я подекуди можу з’ясовувати стосунки зі всякими хамами та хейтерами, зайвий раз доводить: міська влада Дніпра максимально близька до людей:)
…
Сьогодні найавторитетніша антикорупційна організація Transparency International визнала Дніпро найпрозорішим серед українських міст.
Хочу подякувати всім своїм підлеглим та депутатському корпусу міськради за їхню роботу, що зробила можливим такий результат.
І окремі слова вдячності всім дніпрянам, котрі вміють будувати громадській діалог та допомагають владі працювати в інтересах людей.
Тож крокуємо далі.
А я з вами завжди на зв’язку.
Зокрема і тут.
…
https://www.pravda.com.ua/news/2023/04/11/7397343/
Стосовно моторошного відео, яке зараз всі обговорюють.
Конвертуйте вашу лють в реальні справи, які допомагатимуть і далі нищити ворожих покидьків.
…
Відповідь Дніпра проста.
Завтра ми передаємо нашим оборонцям найбільшу - за весь час цієї війни - кількість обладнання.
На рекордну сумму.
100 мильонів гривень.
Три сотні дронів.
Десятки тепловізорів та приладів нічного бачення.
Сотні планшетів, ноутбуків, рацій та акумуляторів.
Десятки автівок.
…
Вже завтра.
Подробиці згодом.
Конвертуйте вашу лють в реальні справи, які допомагатимуть і далі нищити ворожих покидьків.
…
Відповідь Дніпра проста.
Завтра ми передаємо нашим оборонцям найбільшу - за весь час цієї війни - кількість обладнання.
На рекордну сумму.
100 мильонів гривень.
Три сотні дронів.
Десятки тепловізорів та приладів нічного бачення.
Сотні планшетів, ноутбуків, рацій та акумуляторів.
Десятки автівок.
…
Вже завтра.
Подробиці згодом.
100
…
Сьогодні ми з вами, любі дніпряни, всі разом зробили чималий внесок у Перемогу.
Звітую.
Все, що було анонсовано напередодні, наші славетні воїни вже везуть на передову.
Півтори тисячи найнеобхіднішого зараз комплектування, що допоможе сильніше бити рашистських недолюдків.
І з неба, і на землі.
…
Це - абсолютний рекорд.
Із кількох причин.
Ви знаєте, що за весь час повномасштабної війни Дніпро витратив на спорядження для бійців, зведення оборонних споруд і субвенції військовим майже два мільярда гривень.
Та лише одна ця партія спорядження вартувала сто мільйонів.
А ще ми скупили чи не все, що нині було доступне на ринку:
Три сотні дронів - зокрема й ударних.
Більше сотні «ночників» і тепловізорів.
Десять вантажівок і п’ять маневрових пікапів.
Та ще багато чого іншого, що допоможе бійцям ефективніше використовувати техніку.
…
Я дякую дніпрянам, своїм землякам.
Ви всі, своїми податками, долучилися до
справедливої відплати за звірства російських вбивць.
Окрем подяка також тим, хто опікувався організацією.
Людям, які систематизували всі заявки військових.
Кожному, хто шукав необхідне і збирав його по різним країнам.
Домовлявся про поставку і вибудовував логістику.
Усім, хто виконав цю кропітку працю на совість.
…
Нам все вдалося.
Бо знаючи, якою пекельною ціною нас боронять наші ЗСУ, інакше просто не можна.
…
Сьогодні ми з вами, любі дніпряни, всі разом зробили чималий внесок у Перемогу.
Звітую.
Все, що було анонсовано напередодні, наші славетні воїни вже везуть на передову.
Півтори тисячи найнеобхіднішого зараз комплектування, що допоможе сильніше бити рашистських недолюдків.
І з неба, і на землі.
…
Це - абсолютний рекорд.
Із кількох причин.
Ви знаєте, що за весь час повномасштабної війни Дніпро витратив на спорядження для бійців, зведення оборонних споруд і субвенції військовим майже два мільярда гривень.
Та лише одна ця партія спорядження вартувала сто мільйонів.
А ще ми скупили чи не все, що нині було доступне на ринку:
Три сотні дронів - зокрема й ударних.
Більше сотні «ночників» і тепловізорів.
Десять вантажівок і п’ять маневрових пікапів.
Та ще багато чого іншого, що допоможе бійцям ефективніше використовувати техніку.
…
Я дякую дніпрянам, своїм землякам.
Ви всі, своїми податками, долучилися до
справедливої відплати за звірства російських вбивць.
Окрем подяка також тим, хто опікувався організацією.
Людям, які систематизували всі заявки військових.
Кожному, хто шукав необхідне і збирав його по різним країнам.
Домовлявся про поставку і вибудовував логістику.
Усім, хто виконав цю кропітку працю на совість.
…
Нам все вдалося.
Бо знаючи, якою пекельною ціною нас боронять наші ЗСУ, інакше просто не можна.
Я специально напишу это пост на русском.
Чуть позже поймете почему.
…
С экзальтированной дамой, написавшей омерзительный пост, всколыхнувший всю страну, я знаком с 2014 года.
Когда она ещё была Трофимович, а не Мазурчук.
С этой экзальтированной дамой, а вернее лживым, черноротым, закомплексованным и нереализовавшим себя существом, мы познакомились тогда, когда я стоял у истоков добровольческого движения.
Когда вместе с друзьями и побратимами формировал и финансировал добробаты.
Милая девушка Василиса пересекалась со мной на совещаниях с волонтерами и производила впечатление вполне адекватного человека.
У меня никогда не было с ней никаких общих дел, как не было и особых отношений.
Просто «здрасьте/досвиданья».
…
Поэтому, после того, как я стал депутатом Верховной Рады, а потом мэром, а она стала круглосуточно поливать меня грязью, я так и не понял, в чём причина её столь резко возникшей нелюбви ко мне.
С каким-то просто животным остервенением, Василиса носилась по всем комментариям/соцсетям/форумам и выливала мне на головы ушаты дерьма.
По любому поводу: от моей должностных обязанностей до моей внешности.
…
Тем не менее, я пишу сейчас вообще не о ней.
Вы же знаете, как я умею выворачивать свои мысли в совершенно парадоксальную сторону…
…
Проблема, на самом деле, была не в резко ополоумевшей Василисе, а в…наших общих друзьях и знакомых.
Могучей национал-патриотической тусовке Днепра.
Десятки, казалось, уважаемых и авторитетных людей, которые могли бы закрыть ей рот и привести её в чувства, стыдливо отводили глаза.
Комбаты, добровольцы, боевые офицеры, священники, волонтеры.
А некоторые даже тихо хихикали за спиной: «Вон, как Василиса, Борьку то песочит:) Ну и поделом, пусть не зазнается, падлюка. А то большим начальником вдруг стал. Пусть нос не задирает»
Потом Трофимович уехала в Киев, ещё оттуда пару лет кидалась дерьмом и, наконец, утратила к моей персоне интерес.
…
Но я снова же не о ней.
Увы, но война вынесла на поверхность не только Героев и Рыцарей, а ещё и кучу человеческого отребья, которое вдруг почему-то решило, что обладает монополией на патриотизм и может учить всех вокруг, как правильно Родину любить.
Понимая, что после войны будут востребованы политические проекты ветеранов и волонтеров, криминальные кланы и нечистоплотные политики, уже сегодня вкладываются в мерзавцев, которые мимикрируют под защитников.
Я могу назвать с десяток имен ублюдков, которые сидят по штабам со складами и оттуда пилят Тик-Токи, как они проливают кровь и из окопов разоблачают коллаборантов с предателями.
…
Но я снова же не о том.
А о том, что многим генералам и спецслужбистам почему-то некогда закрыть поганые рты всей этой падали.
Ведь зачем трогать дерьмо, если оно воняет? Тем более, если их бенефициары могут автомобиль подарить или гуманитарки немного подкинуть.
…
А по итогу черноротая нечисть, как платяные клопы, наливается ненавистью, ложью и вседозволенностью.
Да и замученному войной обществу нравятся хайпожеры.
Десятки тысяч оболваненных и озлобленных людей хлопают им в ладоши.
…
Короче.
Если вы сегодня искренне аплодируете условной Фарион, то потом, не расстраивайтесь, если со временем она вас удивит очередным человеконенавистничеством.
Как милая девушка Василиса.
…
Ведь зло всегда возвращается.
Подумайте об этом.
Чуть позже поймете почему.
…
С экзальтированной дамой, написавшей омерзительный пост, всколыхнувший всю страну, я знаком с 2014 года.
Когда она ещё была Трофимович, а не Мазурчук.
С этой экзальтированной дамой, а вернее лживым, черноротым, закомплексованным и нереализовавшим себя существом, мы познакомились тогда, когда я стоял у истоков добровольческого движения.
Когда вместе с друзьями и побратимами формировал и финансировал добробаты.
Милая девушка Василиса пересекалась со мной на совещаниях с волонтерами и производила впечатление вполне адекватного человека.
У меня никогда не было с ней никаких общих дел, как не было и особых отношений.
Просто «здрасьте/досвиданья».
…
Поэтому, после того, как я стал депутатом Верховной Рады, а потом мэром, а она стала круглосуточно поливать меня грязью, я так и не понял, в чём причина её столь резко возникшей нелюбви ко мне.
С каким-то просто животным остервенением, Василиса носилась по всем комментариям/соцсетям/форумам и выливала мне на головы ушаты дерьма.
По любому поводу: от моей должностных обязанностей до моей внешности.
…
Тем не менее, я пишу сейчас вообще не о ней.
Вы же знаете, как я умею выворачивать свои мысли в совершенно парадоксальную сторону…
…
Проблема, на самом деле, была не в резко ополоумевшей Василисе, а в…наших общих друзьях и знакомых.
Могучей национал-патриотической тусовке Днепра.
Десятки, казалось, уважаемых и авторитетных людей, которые могли бы закрыть ей рот и привести её в чувства, стыдливо отводили глаза.
Комбаты, добровольцы, боевые офицеры, священники, волонтеры.
А некоторые даже тихо хихикали за спиной: «Вон, как Василиса, Борьку то песочит:) Ну и поделом, пусть не зазнается, падлюка. А то большим начальником вдруг стал. Пусть нос не задирает»
Потом Трофимович уехала в Киев, ещё оттуда пару лет кидалась дерьмом и, наконец, утратила к моей персоне интерес.
…
Но я снова же не о ней.
Увы, но война вынесла на поверхность не только Героев и Рыцарей, а ещё и кучу человеческого отребья, которое вдруг почему-то решило, что обладает монополией на патриотизм и может учить всех вокруг, как правильно Родину любить.
Понимая, что после войны будут востребованы политические проекты ветеранов и волонтеров, криминальные кланы и нечистоплотные политики, уже сегодня вкладываются в мерзавцев, которые мимикрируют под защитников.
Я могу назвать с десяток имен ублюдков, которые сидят по штабам со складами и оттуда пилят Тик-Токи, как они проливают кровь и из окопов разоблачают коллаборантов с предателями.
…
Но я снова же не о том.
А о том, что многим генералам и спецслужбистам почему-то некогда закрыть поганые рты всей этой падали.
Ведь зачем трогать дерьмо, если оно воняет? Тем более, если их бенефициары могут автомобиль подарить или гуманитарки немного подкинуть.
…
А по итогу черноротая нечисть, как платяные клопы, наливается ненавистью, ложью и вседозволенностью.
Да и замученному войной обществу нравятся хайпожеры.
Десятки тысяч оболваненных и озлобленных людей хлопают им в ладоши.
…
Короче.
Если вы сегодня искренне аплодируете условной Фарион, то потом, не расстраивайтесь, если со временем она вас удивит очередным человеконенавистничеством.
Как милая девушка Василиса.
…
Ведь зло всегда возвращается.
Подумайте об этом.
Найкращий Великдень – це коли ти можеш привезти паски, дитячі малюнки та вантажівки з дронами просто на передову.
Від всього Дніпра.
…
Паски, безумовно, важливі.
Але вантажівки з дронами – важливіші.
Як і більша кількість приладів нічного бачення.
…
Адже «Бог воює на боці тих, хто має кращу артилерію» (с)
Вибачте, якщо когось образив.
Від всього Дніпра.
…
Паски, безумовно, важливі.
Але вантажівки з дронами – важливіші.
Як і більша кількість приладів нічного бачення.
…
Адже «Бог воює на боці тих, хто має кращу артилерію» (с)
Вибачте, якщо когось образив.