Не ставлю коми у складнопідрядному реченні, бо...
#редакторське

Омг, скільки разів я починала цей блог)) ось пам'ятник усім моїм спробам 🪦

#10_42

Цим теґом оголошую боротьбу з нечитуном і тіньовий бан думкам про книги, які читаю.

#10_42_верхинашатлі

Ось, про що сьогоднішні 10 13 сторінок.


Майк Малейн не хоче покидати НАСА, сподіваючись іще раз вийти в космос. Для цього йому доводиться терпіти нестерпних босів, авторитарний управлінський стиль "торгашів владою" яких викликає тривожність і приводить його у кабінет психіатра.

Зрештою, він вирішує працювати, скільки треба, для другого виходу в космос, а потім піти з НАСА.

Для себе відзначила момент із системами самознищення (СС)
на ракетоносіях, із якими працював Малейн після вибуху "Челенджера" у 1986. СС підривають спеціальні оператори, які слідкують за польотом із Землі. Якщо ракета відхилилась від курсу і загрожує цивілтним, її підривають з екіпажем всередині (із попередніх розділів я знаю, що тоді не було систем евакуації). Щоб це працювало максимально об'єктивно, інженери, що працюють із СС, не відвідують заходи (вечірки), де можуть потенційно здружитися з астронавтами та їхніми сім'ями.

That's all, folks!

Вчора обрала трудоголізм замість книги і сну.

Послання собі: не роби так більше, коли попереду робочий день 💔

#10_42_верхинашатлі

Вчора читала найсумніший поки для мене розділ "Падіння": деталі експертизи про аварію при зльоті "Челленджера" і висновки Маллейна щодо них і почуття після 💔

Сьогодні — знову про конфлікти з тоталітарним керівництвом (це якщо без спойлерів), Східний Берлін 1987-го і кошмарення комуняк (моє улюблене) та епізод із "планетою ЗР" (не моє улюблене).

#10_42_верхинашатлі

Сьогодні про пародію на шоу, яке міленіали можуть пам'ятати як "Кохання з першого погляду", і цитати:

БУДЬ-ЯКИЙ фідбек про роботу важливий.

Амінь!
***

Ті десять хвилин у кабінеті Джорджа Еббі я любив його, але вони минули.

///
А ще він часто жартує про підкласти бомбу під машину: типу "якщо хтось підкладе йому бомбу під авто, 99% підозрюваних будуть астронавти [..., яким він не вгодив]".

Триґґерна тема для нашого контексту, може, тому і несмішна для мене

#10_42_верхинашатлі

Сьогодні читала вранці: про переведення тиранічного начальника, спогади про батька...

Почала про підготовку до місії МО, велика частина якої засекречена досі, бо відбувалася під час Холодної війни

#10_42_верхинашатлі

Розділ 32 був про підготовку екіпажу STS-27 до вильоту та справи, які вони залагоджували, поки запускався STS-26, а саме:

- тренування у шатлі із нововведеною (після "Челленджера") системою евакуації екіпажу: встановленою жердиною для спуску і наспинним парашутом;

- опитування родин астронавтів щодо оргмоментів перед і під час запуску;

- кпини над співаком, який хотів у космос і був ладен продатися за це космонавтам вгадайте якої країни 🤢 спойлер передумав

#10_42_верхинашатлі
Прикінцеві розділи про STS 36. Прикольний прийом: не можна розповідати про місію, то розкажи деталі про хвилювання перед запуском, зокрема і про попередні рази, не згадані раніше. А ще — більше описів побаченого в ілюмінатор на орбіті

Було важко зосередитися через думки про роботу.

Залишилось 10 сторінок. Символічно

#10_42_верхинашатлі

Учора нарешті дочитала цю книгу, почату в серпні 2024-го.

Останній розділ є шаною колегам, опис їхніх і авторового ever after, епітафією загиблим.

Це дуже пізнавальна книга. Для мене цікаво було знатипро владнання справ на менеджерському та адміністративному рівнях: мені, яка здавна все ідеалізує, особливо професії з найменш допустимими шансами на помилку.

Іще цікава доля дружин астронавтів, але не розкрита тема чоловіків астронавток, хоча згадувалось про дітей, що лишилися без матерів (можливо, автор не був з ними знайомий особисто чи не знав, як про це розказати, чи промовчав з етичних міркувань).

#10_42_смертотварини

Почала "Смертоносні тварини" Марі Тірні

За вайбом нагадує історії про Флавію де Люс, "Анатомію" Дани Шварц, серіал про Ширлі Голмс і, мабуть, Ненсі Дрю, яку я не читала, але часто чула відсилки у кіно.

Це підлітковий детектив із соціальною драмою, трупами, анатомією і трохи патофізіологією 💕

#10_42_смертотварини

Це щось! Давно з таким захопленням не читала: проковтнула, все ж смакуючи, за вихідні, бо не хотіла, щоб години роботи у будні розділяли нас 💔

Вгадала вбивцю на 50-х сторінках: довго думала, чому я підозрювала цього персонажа, бо авторка не давала жодних на нього вказівок, навпаки, вміло плутала, і тільки сьогодні зрозуміла: він поводився занадто... А у занадто має бути причина (ну і приказка, але вона тільки зараз згадалася).

253 сторінки за день (якщо не більше), виписані кілька незнайомих слів, які не вживаються у побуті в моєму оточенні, і перекладачі не пояснили, — це була супер читацька субота, яких давно не було.

От би ще знайти мої рукавиці...