А футбол, виявляється, цікавий вид спорту.

Коли ти хочеш в нього грати.

Із нетерпінням чекаю наступного матчу збірної Англії, зважаючи на усі ці забавки.

Єдина доросла команда на цьому дитячому турнірі!

Ви можете сказати, що Україна ще. Хотілося б, звичайно, але чомусь згадується Мілгаус ван Гутен.

https://youtu.be/dq3jhF08wP4?si=WOlNUNKHzO3ywXw-

Ілкая Гюндогана не воліли бачити у стартовому складі збірної Німеччини.

Про такі думки експертів та громадськості варто нагадати особливо після матчу проти Угорщини, де саме капітан Бундестім став іксфактором.

Матч проти Шотландії був занадто легким для команди Юліана Нагельсманна, тоді як Угорщина була занадто поганою проти Швейцарії. Тому видавалося, що разом це призведе до легкої та впевненої перемоги.

Вийшло, зрештою, більш-менш впевнено, але вже точно не легко.

Головний тренер не зробив жодної зміни у складі. Та, зрозуміло, що це абсолютно не означає, що змін не було. Навпаки, вони були вагомими.

Угорщина себе відразу показала набагато більш сміливою командою, ніж Шотландія, атакувала, тиснула проти м'яча та створювала проблеми. До кінця матчу Німеччині так і не вдалося віднайти ті відчуття, як були в першому турі. Можливо, це й добре, адже довелося демонструвати інші речі та іншим людям.

Угорці вміло підлаштувалися під суперника. Та їхня проблема в тому, що наявність такого футболіста як Гюндоган дозволяє завжди розраховувати на створення небезпеки. На позиції центрального атакувального півзахисника він є тим гравцем, хто чудово вміє користуватися ситуацію, яка виникає на полі. Вільні зони все одно з'являються, й мало хто вміє настільки добре їх заповнювати.

У такому матчі, де передачі Крооса не були надто вирішальними, а Мусіала, Вірц та Гаверц нагадали про свій вік, Гюндоган показав, що він має бути на полі у важливі моменти.

Бо він у ці важливі моменти є особливим гравцем.

Про головних фаворитів Євро, а також збірну Німеччини, Італії та Іспанії сьогодні у випуску о 12:00.

https://www.youtube.com/live/ppMKSu_13AE

Англія виграє Євро, чи не так?

У мене, насправді, короткий коментар: ваші очікування - ваші проблеми.

Мої очікування виправдані. І фільмом Four Weddings and a Funeral також.

Утретє увімкнув матч України проти Румунії.

Ось це нагромадження гравців в певних зонах та відсутність розуміння, якою має бути дія після наступної - дуже поганий момент. Це ключове, але хочеться говорити про інше.

Психологія - дивна штука. Я ось ще раз буду говорити про те, що збірна України погано відреагувала на перший гол і просто здалася після другого.

Але чому так сталося? Ось запитання, яке так мучило увесь цей час. Причина має бути завжди. І для себе я зробив висновок, що команда, важко сказати, чи сама, чи тренерським штабом, чи нами усіма, чи війною, а, можливо, усім була загнана в дуже складний емоційний стан.

Не думаю, що гравці збірної України не хотіли, не віддавалися на усі 100% чи не хотіли віддаватися на усі 100%. Навпаки, вони були дуже напружені. До закляклості. До скляних очей. До вітру в голові.

Знаєте, ось той стан, коли в сусідній кімнаті жінка вкладає дитину, а ти настільки зосереджений на тому, щоб не шуміти та не рухатися. А потім це бісів пакет десь під ногами...

І що сталося в епізоді після другого голу? Натягнута струна порвалася.

Це не пошук виправдання усьому тому, що відбувалося в психологічному сенсі. Відсутність реакції - це велика проблема, але все ж перше на що потрібно звертати увагу в цьому плані - не на 11 голодних собак, а мати певний рівень розслабленості.

Бажання та самовідданість - це не те, що потрібно спеціально готувати, воно має бути присутнім. Але традиційна проблема українського футболу в тому, що робота виконується з величезним рівнем серйозності та без жодного натяку на те, що це може сподобатися.

Ви ж бачили обличчя Мудрика впродовж матчів? Він завжди настільки напружений, що кожен раз чекаєш, що вибухне голова, немов в мультику.

Від цієї напруженості та бажання досконало виконувати роботу й виникало дуже багато проблем в ігровому плані. Перший дотик в усіх, немов на плечах хтось сидить, боязнь вийти за межі чіткого плану, відсутність спроб імпровізувати за межами якихось раніше відведених рамок.

Зрештою, всі ж бачили обличчя і Реброва.

Тому побажання тільки одне: вивільніть емоції.

Ярмоленко, Трубін, Бражко і Тимчик у порівнянні з першим матчем в старті.

Після такого провалу в першому турі будь-який варіант був би очікуваним. Циганков має пошкодження, Миколенко не поновився. Степаненко - не юний, як показала особливо перша гра.

Тимчик замість Коноплі - це означає, що в грі точно будуть якісь структурні зміни.

Трубін - Тимчик, Забарний, Матвієнко, Зінченко - Бражко, Шапаренко - Ярмоленко, Судаков, Мудрик - Довбик.

15 відтінків Тимчика.

Смішно, що я розумію, в що Україна хоче грати.

Але.

- Тимчик почав розуміти, що відбувається лише тоді, коли втомився;

- Шапаренко - боїться, Бражко дарма не боїться;

- Мудрик - Мудрик;

- 63-річний Ярмоленко найкращий на полі.

Ну, й так вони мають грати через Ярмоленка в центр, щоб вбігав Тимчик на швидкості і створював гостроту. Але Тимчик має м'яч зупинити, пас точний зробити і там в центрі має бути хтось, крім Довбика. А нема нікого.

Українці - це ті, хто вмикається тільки тоді, коли все стає максимально поганим. Усі інші випадки не можуть зацікавити.

Шапаренко - той самий юнак, який на наших очах став чоловіком.

Цих два дотики Яремчука. Усіх моїх одноліток Романів на футбольному полі називали Ромаріо. Ось.

Ярмоленко. Шкода, що йому вже 63.

Трубін. Ось чому він має грати. Не сейви, йому більше гравці довіряють.

Тимчик. Як та ромашка: люблю, ненавиджу, люблю, ненавиджу.

Мудрик, Судаков - хлопчиииики, пора дорослішати.

Реакція Реброва на пас Шапаренка просто грандіозна.

Ще один доказ геніальності моменту від Яремчука.

Другий гол збірної України у ворота Словаччини той, який хочуть бачити вболівальники. Але перший той, який хоче бачити тренер.

У цій атаці все було ідеальним та записаним на дошці:

- Бражко робить перехоплення в опорній зоні;

- Мудрик розганяє атаку та виводить мʼяч в останню третину;

- Судаков відкривається поміж лініями;

- Зінченко робить забігання в по флангу;

- насичення зон завершення.

У цьому епізоді особлива увага не тільки до тих, хто доторкнувся до мʼяча, але й до Ярмоленка, який таки прибіг в цю атаку.

ПС. Показ матчів Євро-2024 на Мегого та каналах Суспільне.

Добре, що картулі настільки емоційні, а то б багато хто не пережив два таких фінали матчів.

А що там рахувати шанси України, якщо просто потрібно виграти в футбол.

І нехай ті румуни зі словаками свої 2:2 катають.