Насправді, я хотів щось серйозне написати про Ман Юнайтед.

Реально.

Але потім побачив та почитав про це.

Ой-вей.

Наші парні лутше ваших,
наші парні красівєй!
Наші парні вашим парням
наваляют..

(А тепер питання, до якого лікаря звернутися, щоб це забути?)

Five-nil to the Arsenal,
Five-nil to the Arsenal,
Five-nil to the Arsenal,
Five-nil to the Arsenal,
Five-nil to the Arsenal!
(на мотив One-nil to the Arsenal)

Про Коула Палмера забули в другому таймі, про Михайла Мудрика - ще в першому.

Загалом Челсі можна описати одним гарним англійським словом pathetic.

Арсенал був рішучим, цілеспрямованим та просто сильним. Усе більше здається, що Ліга чемпіонів був турніром, який був непотрібним подарунком для Арсенала. Вони не знали, що там робити.

Арсенал не хотів виграти Лігу чемпіонів, а Прем'єр-лігу хоче. Дууууже хоче.

Або ви підписуєтеся на платформу Сетанти, щоб дивитися Евертон - Ліверпуль, або будете дивитися МЮ - ШЮ зі мною, який буде відверто вболівати за Юнайтед.

Вирішуйте. Годинники тікають.

Дивно, що Сетанта не платить мені за це...

Перед тим як критикувати Ліверпуль, потрібно згадати, шо команда виграла Кубок Ліги.

Як би це не мало вигляд знущання, але це не є знущанням.

Це, звичайно, не квадрупл, про який йшла мова наприкінці лютого - початку березня, але, зрештою, трофей в останній рік роботи Юргена Клоппа в команді.

Вважаю, що трофей та потрапляння до Ліги чемпіонів - велике досягнення для цієї команди.

Ситуація для Ліверпуля була занадто казковою, аби бути правдою. Літнє перезавантаження, Ватару Ендо - найкращий опорник світу, діти зі стержнем дорослих дядьків та знову ці голи на останніх секундах.

Усі ми повірили в цю казку.

Та в реальності Ліверпуль виявився минулорічним Арсеналом. Виявилося, що все занадто швидко для цієї команди, занадто високо.

Команді не вистачило стійкості та фундаментальних речей в організації. Коли усе виходить, то усі знають, що робити, а коли не виходить, то хто має що робити? Хто візьме відповідальність? За один рік таке не створюється.

Різниця тільки в тому, що після оголошення Клоппа наступного сезону у цього Ліверпуля немає.

Про відповідальність запитання до ван Дейка, а хто такі ті вони, хто не хочуть бути чемпіонами? Коли приходять поразки, то люди завжди згадують про те, як багато є займенників.

А якщо ще раз про ван Дейка, то другий гол Евертона - витвір мистецтва. Подача в його зону та створення передумов, щоб він не зіграв.

Ще одна драма: Ліверпуль на шляху до трофеїв зупинили Ман Юнайтед та Евертон.

У Роберто Де Дзербі щось там не вийшло ні з Баєрном, ні з Ліверпулем. Певне, чекає на те, коли набридне Жозепу.

А той, пустун, ніяк сі не вспокоїть.

Сьогодні й побачимо, що він за чемпіон знову.

Сезон в АПЛ закінчується, але превʼю все одно є.

Арсенал та Ман Сіті (та й Ліверпуль, досить їх гейтити), Астон Вілла та Тоттнем, Ноттінгем, Лутон та Бернлі, а також ціла купа матчів в битві за єврокубки.

https://www.patreon.com/posts/arsenal-proti-ta-103095963?utm_medium=clipboard_copy&utm_source=copyLink&utm_campaign=postshare_creator&utm_content=join_link

https://buymeacoffee.com/boikovoice/yapisajino

Лестер вийшов до Премʼєр-ліги після поразки Лідса від КПР.

У команди Енцо Марески виникли невеликі проблеми на початку весни, але вони були у всіх, а тому попередній запас Лестера був важливий.

Раніше виходив подкаст про Лестер та інші клуби, які претендують на промоушн. Залишаю лінк на патреон.

Там є функція прослухованування перших 5-ти хвилин, якраз про Лестер там і буде. Так що коли цікавить тільки Лестер, то можна навіть не підписуватися, щоб про нього все дізнатися.

Про Дʼюзберрі-Голла та Вінкса, про Вестергора та Фаса, про Мавідіді та Фатаву, про Хермансена, Рікарду Перейру та, зрештою, Джеймі Варді, який у свої 37 забиває немало.

Підписка на патреон коштує 2 долари на місяць. Там якраз вийшло превʼю до туру АПЛ, де називаю свій єдиний та очевидний варіант найкращого гравця сезону та розповідаю, від чого залежить доля Еріка тен Гага.

https://www.patreon.com/posts/98578278

Ліверпуль у своєму прагненні повернути вдачу готовий до радикальних методів.

Зателефонували з Анфілда та сказали, що треба моя магія. Але ж суперник той, що не вірить у в таке - усіхній аутсайдер бармен Мо-йес та його робоча приземлена команда.

Авжеж, приземлена не тоді, коли потрібно віддавати пас.

Вест Гем звик до єврокубків, обжився там й точно не хоче пропускати новий сезон.

Останній шанс для обох залишитися в грі. Може навіть цікаво бути! Хоча гарантій наприкінці сезону немає.

Початок о 14:30.

Дайчбол знову серед найкращих в Англії.

Коли мова йде про Тоттнем, то ніколи не буває щось однозначно чи очевидно.

Це команда, яка завжди готова пропустити багато голів чи забити багато голів. Часто навіть в одному матчі.

Був період, коли можна було подумати, що в цьому матчі все зрозуміло: 3:0 та у Арсенала все залітає, тоді як Тоттнем не може забити. Та ще й хто інший уміє так тримати ситуацію під контролем.

Зрештою, Тоттнем все одно затягнув суперника в свій ідеальний хаос. Було близько до того, що все ось-ось пропаде.

Узагалі гарний матч. Аби ще не цей бісовий Колос, який чомусь захотілося подивитися перед...

Михайло Фоменко пішов з життя.

На честь цього хотів висвітлити фразу, яку певний час тому сказав в одному чаті:

"найкращій збірній україни в історії не пощастило, що вона грала у відборі з англією, а потім в плей-оф з францією".

Цього разу – в понеділок!

https://youtu.be/j6gAryTw9Os?feature=shared

Усі говорять про Крооса, але ніхто - про Кіма.

Кроос - це вода, що завжди знайде, куди текти. Але якщо ти робиш дірку, то, авжеж, вона туди потече.

Цікаво, а хтось, хто хоч раз грав у воротах вважає, що воротаря треба винити за голи в ближній кут?

Цей Джейдон Санчо кудись перейде за 100 млн?

Коли мова заходить про німецькі команди, то завжди є місце для неоспіваних героїв.

Певний час доводилося озвучувати тижневики про Бундеслігу. Там вони багато уваги приділяють тому, щоб продавати своїх зірок. Раніше не було жодного випуску, де б не згадувалися Голан та Левандовські. Не знаю, що там зараз, адже Setanta вирішила відмовитися від цього вмісту, але впевнений, що там щоразу є згадка про Кейна.

На міжнародну авдиторію німці продають зірок, намамагаючись гнатися за Англією, але вони чомусь абсолютно ігнорують свої особливості та цікаві історії.

Цього тижня у кожному з трьох матчів за участі клубів з Бундесліги серед головних героїв були ті, кого не продаси на широкий загал.

Роберт Андріх та Ніклас Фюлькруг - гравці збірної Німеччини. Але вони не зірки. Вони, немов вимушені гравці збірної Німеччини, тому що нікого кращого немає на їхніх позиціях, які несподівано стали дефіцитними.

Фюлькруг вперше дав привід про себе говорити в сезоні 2017/2018, коли забив 14 голів у складі Ганновера. Але по-справжньому він розкрився вже в 30 років, коли став найкращим бомбадиром Бундесліги, потрапив до збірної Німеччини та потім перейшов в Борусію.

У німецькому футболі існує криза нападників. Ймовірніше за все, причиною є сучасний підхід до вирощування футболістів та роботизація процесів. Той, хто багато рухається та працює на команду цінується більше за того, хто має інші якості.

Усі сучасні німецькі нападники - це ті, хто розкрився в пізньому віці та не з першої спроби. 10+ голів в цьому сезоні Бундесліги, окрім Фюлькруга забили Ундав, Дукш, Кляйндінст та Баєр. Останній з них є молодим.

Гол у ворота ПСЖ був дійсно неймовірним. Фюлькруг, звичайно, є класичний девʼятим номером, але такі голи після відкривань за спину захисникам, чудового першого дотику та завершення лівою ногою в мертву зону для голкіпера.

Андріх забив ще гарніший гол у ворота Роми. Це не його прямий обовʼязок, але компромісна якість, що має значення у важливий момент. Це, швидше, частина характеру гравця.

Він точно не є молодиком чи новачком, адже проводить пʼятий рік в Бундеслізі. Однак як і Фюлькруг, Андріх грає перший рік на такому рівні. Раніше в Уніоні та Баєрі він був важливим футболістом, але місцевого зразка.

Поточний сезон виходить для Андріха особливим. Взагалі-то в першій частині сезону він був резервістом, вийшовши в лізі декілька разів, й то на позиції центрального захисника. Шабі Алонсо повністю довіряв парі Джака - Паласіос. При цьому восени Андріх вперше отримав виклик до національної збірної Німеччини.

Андріх не приховував свого розчарування статусом в Баєрі, й навесні переконав тренера в тому, що йому є місце на полі. А також в березні Юліан Нагельсманн фактично проголосив його новою шісткою збірної Німеччини на домашнє Євро.

Як і з нападниками, в Німеччині є проблеми з опорними півзахисниками. Усі тепер вісімки, усі бокс-ту-бокси та добре вміють грати в перехідних фазах чи глибинні плеймейкери, врешті-решт, але зовсім зникли футболісти, чиїми первинними якостями є вміння зупинити атаку суперника та бути ефективними перед лінією захисту.

Андріх - та шістка, яка потрібна в команді вісімок-десяток, вінгерів та вінгбеків.

Таку шістку вимагав Томас Тухель в Баєрн усе літо, але йому сказали, що не треба. Виявилося, що, мабуть, треба було.

Конрад Лаймер - ще один герой тижня не є шісткою, але серед усіх гравців Баєрна він найбільше підходить для цієї ролі. Тухель аж навесні прийняв це рішення поміняти його та Кімміха місцями. У Лаймера є проблеми позиційного характеру, він, немов гіперактивна дитина, що не може встояти на місці та постійно кудись біжить, але завдяки певним якостям здатен бути опорним хавбеком. Він непоступливий в боротьбі, біжить до кінця та постійно готовий працювати.

У грі з Реалом це стало важливим фактором. А цей момент, коли він біжить за суперником 30 метрів, забирає мʼяча та біжить з мʼячем в напрямку інших воріт - це гайлайт.

Німецький футбол цікавий історіями про ось таких особистстей, а не Гаррі Кейном.

Більше про німецький футбол на спеціальному каналі.

Тоттнему потрібно було програти 3 матчі поспіль у вирішальний момент сезону, аби усі повірили Ейнджі Постекоглу, що його команда - середняк.

Літо та осінь були приголомшливими для Тоттнема, команда довгий час була найкращою в Англії за грою та результатом, а Постекоглу зібрав колекцію призів найкращому тренерові місяця.

Потім пішли травми, а реальність наздогнала вже аж тепер.

Постекоглу ще до цієї серії говорив, що для нього Ліга чемпіонів - не є ціллю на сезон. Набагато важливіше розбудовувати команду та готуватися до наступних років. Австралієць розповідав, що не хоче потворити долю Ньюкасла та Ман Юнайтед, які потрапили до Ліги чемпіонів за підсумками минулого сезону, але провалилися й там, й лізі.

Можливо, не ті слова, які хотіли б почути футболісти, але навряд чи хтось їм забороняв думати про потрапляння туди. Це не було ланцюгом, що тримав на прив'язі.

Другий момент, про який говорив Постекоглу та який ігнорували через постійні успіхи команди: якість гравців. Потрібно декілька трансферних вікон, щоб зібрати дійсно сильну команду.

Коли команда перемагає, то важко шукати проблеми у неї, але навесні проблемних позицій, проблемних моментів назбиралося надто багато.

До Тоттнема звикли за цей сезон, його розгадали: краще не пресингувати їх, а пускати в середній чи навіть низький блок, а потім відповідати, ван де Вена краще не оббігати, а обігрувати, Біссума краще не обігрувати, а віддати м'яч, він сам вигадає проблеми, по воротах Вікаріо краще не бити, а робити навіс у воротарський.

Зараз на клуб чекає дуже цікаве літо. Постекоглу з цією командою досягнув найбільшого, чого тільки міг. Хоча це був тільки перший сезон, але краще уже не буде. Він - дуже чіткій в своїй ідеї футболу, плану Б не має.

Якщо команда досягла максимуму в плані А, то для прогресу є тільки дві можливості: або покращувати склад, або переходити до плану Б. Другого варіанту немає.

Тому виходить, що Тоттнем має виходити на трансферний ринок та шукати нових футболістів, які б зробили команду кращою. Або вимагати від Постекоглу неможливого. Або...

Цікаво, чи є у Даніеля Леві опція звільнити тренера вже зараз?

Ось заберуть у Евертона ще очок, тоді матч проти Лутона буде взагалі топовим. Та й без цього цікаво, бо для Лутона на Кенілворт Роуд - це один із головних матчів.

Коментую цей матч. А в Субота вже завтра прев'ю усіх ігор туру.

Вартість підписки 2 долари на місяць.

https://www.patreon.com/posts/arsenal-bornmut-103547406

buymeacoffee.com/boikovoice/36-2603247

Чемпіоншип - не той дивізіон, де можна сказати, що все вже зрозуміло, але Іпсвіч Таун за одне очко до повернення в Прем'єр-лігу вперше з 2002 року.

Їм треба не програти вдома Гаддерсфілду, який вже майже вилетів до Ліги 1.

Початок матчу о 14:30. Доєднуйтесь, кому цікава загалом розв'язка сезону в Чемпіоншипі.