Панове, як ви, готуєтеся, поки вас штучка-інтелект замінить? Мені здається, що нікуди діватися, тре роздупляти курсор чи там хоча б aider який, щоби не стати раптом “нещодавним минулим”. 🤷‍♂️ Я вже іноді користуюся aidermacs’ом (вже хтось написав мод для айдера під імакс, цікаво, чи юзав він при тому сам айдер? 😁) — ну воно зручніше трохи, аніж ото руками копипастити, коли ліньки самому код писати.

Але до вайб-кодінга мені ще далеко, оце відпустити і “пох шо там в коді” я не можу: трохи нагадує, як в кінці 90-х мій дядя із співробітниками починали писати на Дельфі і постійно розглядали, що воно там в бінарному коді генерує, чи не шмарклі собачі!

Але оце наткнувся на цікаве дослідження, що взагалі-то треба просто розслабитися і не паритися зайвий раз, і результати виходять значно ефективніші. Звучить, авжеж, як “британські вчені встановили” (чи те шо це німці спасає ситуацію чи нє?), але загалом ситуація така: через те шо люди напрягаються зрозуміти, чи згенерований код нормальний, і взагалі емоційно реагують на тупняк від AI-агента, вони витрачають купу часу впусту. І невеликі дози алкоголя дозволяють розслабитися і не переживать — і це економить час! Причому пиво (не кажучи вже про більш міцні алкоголі) натупляє занадто сильно, і вони встановили, шо трохи радлера — це саме воно.

Ну ви дивіться дослідження, кароч, а я поки шо дитину в школу відвезу і заодно куплю баночку, тре ж експериментувати, нові часи йдуть. А ви якщо прочитали, поділиться із ближнім своїм, індустрію тре спасать. 😁

Подкаст по цьому дослідженню теж кайф )

Дякую за генерацію пану @cpplastic

Сьогодні зранку пройшли із сином Split Fiction. Це гра тих самих чуваків, що й It Takes Two, тобто теж спеціально спроєктована, щоби грати в кооператив на одному екрані, без альтернативних режимів — і без взаємодії зазвичай далеко не просунешся. Стартує дуже лайтово, щоб новачки втянулися, але потім гемору достатньо. Це авжеж не восьмибітні контра чи маріо, не знущається — але й складно достатньо, щоби відчувати задоволення від гри.

Що взагалі сказать хотів: справжна сучасна класика, що одне, що інше. І сюжет непоганий, і задоволення від гри купа, і вона справжній кооператив, не Діабла, де просто поруч бігаєш. Що з дітьми, що з не-геймерами — кльово заходить.

Перейшов на Zen останнім часом (з файрфоксу, гудбай хейтери 😁), і прям майже все подобається, але головна тема — це воркспейси і таби в сайдбарі. Я створив собі два воркспейса, Home та Work, і назначив на них окремі контейнери: Personal в Home, Work у Work (очевидно), і тепер у мене там різні акаунти гугла залогінени, таби не плутаються, і взагалі майже сепароване життя.

В фф можна майже те саме організувать — Зен на його основі зроблений, і контейнери звідти, і Sidebery може прям те саме зробить, але воно гірше все інтегроване. Найяскравіше — це те шо хоткеї cmd-1/2/3/…, які клацають між табами — вони наскрізні для всіх воркспейсів і стрибають між ними.

Я знаю, що є люди, які прям окремі браузери тримають, або окремі ноутбуки, але я ніколи не був здатен до прям такої структурізації. 😁 Єдине, чого гостро не вистачає, це хоткея щоб перекидувати таби між контейнерами, коли ткнув якусь лінку в месенджері і не той контейнер був активний, шо треба. Приходиться мишкою возюкати.

А Арк я не зміг, він мене дратує ірраціональним чином. Це вже не кажучи про незрозумілість компанії і їх планів, тут все менших масштабів і віє гаражним духом. 😁

А, ну й заповнення кредиток, його нема, прийшлося номер в сніпетах рейкаста запам’ятати. :)

Опенаі купляє компанію Джоні Айва за 6.5 мільярдів баксів США. Вихлопу в тої компанії нема, і здається, що це відбувається покупка власне самого Джоні Айва, і ціна просто захмарна.

Але! Це all-stock deal, тобто реальних грошей в руки не дають, тільки акції. А я таку теорію змови прочитав, це просто капець!

Включаючи покупку Windsurf’а пару тижнів тому, Сем займається тим, що розмиває долю неприбуткової організації (власне OpenAI Inc.), і якщо притащить туди достатньо друзів, то буде мати контроль над власне тою частиною, яка щось робить (де розробники, прибутки, етц). Тому що акції, який в такому випадку випускають — це нові акції, і вони по факту просто пропорційно зменшують долю всіх інших.

А якщо звучить фантастично, то тре не забувать, що Сем вже раз таке робив, коли спи^Wвирвав Reddit із лап Conde Nast — що робить ситуацію менш схожою на пусті фантазії.

Оце драма! 😁

Колись в дитинстві я не розумів, нашо УТ-2 показує не тільки мультики, а тепер я сам виступаю у mvc на УТ-2¹ — новому подкасті із Юрком та Іллею. 🤣 Він такий, розважально-пізнавальний вийшов, що ми й хотіли. 😁 Наш план — щодватижні ввечері робити у вигляді стріма (якщо хочте анонси щоби прилітали, підпишіться на ютуб-канал 😁). Чекаю відгуків. :)

¹Disclaimer: канал хоч і називається УТ-2, з державними структурами нічого спільного не має. 😁

Бачили, ДОУ на нову розробку третьої штурмової збирає? Долучайтеся!

High tech, low life

Метабейз регулярно (раз на рік чи шо, не знаю точно) відправляє клієнтам листа з опитуванням, дізнатися як справи, чи нічого не болить, етц — корисна в принципі річ, звідти іноді бувають неочікувані контакти. Цього тижня, наприклад, був: лист до OpenAI попав в лапи боту. 😁

Один з інженерів підтримки спробував з цим ботом поспілкуватися, типу дай мені людину, бо ти не дуже корисний зараз — але нічого не вийшло. Ну, здавалося б, як раз норм для наших часів, да?

Так і здавалося, аж допоки цей бот не прислав своє опитування, “шо ти думаєш про нашого бота”. 🤣

Ҝїҕԑҏԥⱥӊҝ.

Malleable software

Якось я пару років тому написав про те, шо Emacs дуже кльовий, бо його можна змінити під себе — і це те, що називають malleable software (хм, чи підходить слово “пластичний”?).Такий софт, який змінювати так само легко, як і користуватися (або настільки ж складно, ггг). Про те, що більшість софта дуже негнучка (є кращий варіант перекласти слово rigid?) я давно думаю (та й хто ні), як і трохи посміююся над людьми, які вважають велику кількість чекбоксів в софті типу IntelliJ — гнучкістю (пояснювальна бригада: гнучкість — це коли можна зробити те, про що не подумав заздалегідь розробник; вочевидь про налаштування розробник подумав).

Тепер в нас є LLMки, і, здається, що шлях відкритий? Джофрі Літ нещодавно опублікував довжелезну статтю з роздумами на тему пластичного софта, і доволі кльовими прикладами (і аналогіями) про негнучкість софта загалом, і про те, що дуже складно при централізованій команді розробників враховувати всі побажання користувачів, бо вони просто загинуть під надмірною складністю і кількістю чекбоксів в налаштуваннях. 😁

Він — Джофрі — довго агітував за те, що розширення у браузері — це кльовий приклад пластичності софта (сайтів у цьому випадку), але на мій погляд — це не воно, бо сайти, авжеж, піддаються змінюванню, але більшість із них, особливо найпопулярніші (типу фб/інста/етц) дуже активно намагаються бути дуже закритими до будь-яких змін зовні.

І тому що нам насправді треба — це зміна підходів до того, як ми будуємо інтерфейс. І він там згадує і про HyperCard, і приводить приклади власних експериментів… але це все здається якимись полу-мірами? Недостатнім узагальненням?

В сенсі уявлення, що робити далі, мене значно більше надихнула стаття AI Horseless Carriages — про те, що зараз AI вбудовують в софт неправильно: вони додають їх там, де легко додати, а не перероблюють інтерфейс так, щоб він став більш зручним/корисним. Його приклад — це те шо AI в Gmail генерує драфти, замість того, щоб (наприклад) допомогти зрозуміти, які імейли тре глянуть зараз, які відкласти на вечір, етц.

Короче, нова ера йде, і це захоплює. 😁 Тре такі інтерфейси, щоб вони стирали межу між використанням та зміною під задачу. Вимагаю імаксів всім і кожному, і щоб ніхто не пішов ображеним. 😁

Те як Саймон Віллісон розбирає різні інструменти навколо ллмок — цікаво читати кожен раз, але те як він Github Spark використав, щоб подивитися, що в нього під капотом і як він працює — це просто кайф.

І промпт цікавий, Typographic Excellence, Color Theory, Spatial Awareness — прям сильно більше заморочилися з візуальною стороною питання, аніж зазвичай. Є що скопіювати у свій CLAUDE.md 🤣

Історії сивої давнини замовляли? 😁 Колись ще в минулому тисячолітті студент КПІ з ніком Saboteur вирішив шо займатися сесією йому дуже впадло, і можна провести час значно більш продуктивно. А саме взяти, і підняти в мережі КПІ MUD — це текстова мультіплейрна гра, передтеча MMORPG. Форкнув ROM, схоже (це одна із доволі впливових кодових баз для мадів — більшість не писала з нуля, а брала якийсь готовий і допилювала своє), дав йому назву Forgotten Dungeon і почав пиляти.

Натворили купу всього, наприклад на 18 рівні тебе забирали в армію, і до 21 рівня ти там тусувався (така собі версія призиву з 90-х років). Або, наприклад, була зона “КПІ”, із парком, де гуляли гопніки, із корпусами, де сиділи моби-викладачі — можна було піти і в маді навалять професору, який поставив тобі двійку на екзамені. 😁

Це, нажаль, до того, як я поступив, 98 рік, і тому особливо багато подробиць про те, як воно стартувало, я просто не знаю (у мене в підписниках є пани, які це застали, тож якщо побачать пост і будуть мати натхнення, то може щось допишуть в коментарях). Але я сам почав грати в MUD десь році у 2000-му на діалапі (ну бо яка Ultima Online з таким конектом), і багато читав, і, наприклад, на (вже дохлому) mudconnector.ru була згадка про Forgotten Dungeon із приміткою “жестокий мир ПК”.

PK — це player killing, бо у середі кпішників цей муд не став “давайте будемо відігравати ролі” і все таке. Студенти в общагах мають дуже багато вільного часу, в критичному випадку увесь їх час — вільний (як мінімум на 1 семестр, поки не виженуть — і це прям не дуже рідко ставалося 😁), і тому вочевидь просто потусуватися з монстрами вистачає тільки на якийсь час, а потім наступає бажання надрати сраку ближньому своєму.

Ну й клани бажаючих воювали між собою, а після особливо вдалої заруби йшли на поляну випити пива і обговорити результати. 😁

Але розповісти я хотів за трохи інше! Сергій (той шо Saboteur) виявився настирним і мало того шо виклав сорси на гітхаб, так ще й явно під настрій їх потроху допилює. 🤣 Писав цей пост, а потім ще трохи пошукав, і раптом виявилося що він ще й статтю на ДОУ написав 4 роки тому, вау.

P.S. Частину про сесію я вигадав, просто згадавши таймінг своїх підходів до чогось фундаментального. 😁

Капець дивіться на шо натрапив! “Ух ти, балакуча риба” українською мовою! (Невідомий мені) пан Денис постарався і прям дуже кльово переклав його, ще у лютому, а там всього 8 тисяч переглядів.

Не буду спойлити, але ім’я чаклуна просто знахідка. 🤣