Там Твіттер (пробачте, 🍆, тобто Х) опублікував цікавий звіт за свої досягнення у скороченні всього, що скорочується. Скоротили купу кода, затримки, і — найцікавіше — витрати грошей на клауд.

Пан DHH сходу накатав пост за це, і він дуже кльово підмічає: This is not going to go by unnoticed by CFOs and investors. Так і є, як тільки фіндіри у компаніях з дикими розтратами грошей на клауд це помітять, є шанси отримати ще якусь кількість гучних виходів з клауду. Або не гучних, але відчутних.

Враховуючи, що з ростом компаній у розмірах CFO (і інвестори) мають все більшу вагу у прийнятті рішень, то дуже цікаво подивитися, як будуть розвиватися події. :)

P.S. А ще хочу нагадати за свій аналіз (не)ефективності твітора — є куди покращуватися, вочевидь. :)

Записуйте час: завтра, 31.10 о 18:00 за Києвом. І приходьте на стрім про Друкармію із Жекою Вольновим, її співзасновником. Які питання будемо розкривать — залежить і від вас, пишіть в коментарях, або приходьте на стрім і питайте в чаті.

А разом з тим зберемо грошей на купу якісного пластика, якого в країні менше, аніж друкарів (яких менше, аніж замовлень, і про це теж завтра поговоримо). Тож ви потрібні, не пропустіть. :)

P.S. Не забудьте поширити цей пост. :-)

Саме час зробити чаю, панове 😁

Якщо ви раптом не дивилися, то хочу сказать, що стрім про Друкармію вийшов дуже цікавим! Головним чином — завдяки Євгену, який кльово розповідав, навіть коли я тупив. 🤣

Але насправді хотів попросити доєднатися до нашого збору на пластик, збираєтеся ви подивитися стрім, чи ні, бо пластика в країні не вистачає, якби це дивно не звучало. 🤯 Мені здається, що ми не зібрали грошей, бо “пластик” не звучить так захоплююче, як дрон абощо, хоча по факту друкують дуже корисні речі, які прям на фронт йдуть. Періскопи одні чого вартують. 😁

Так шо давайте, будь ласка, донейт сам себе не зробить. :-)

‍Збираюся зробити вам боляче, на кшталт того, що язик відпочиває на піднебінні, тільки значно гірше. Read on, коли готові. 😁

> Сакади (від французького saccade; «ривок», «поштовх») — швидкі, суворо узгоджені рухи очей, що відбуваються одночасно і в одному напрямку.

каже нам Wikipedia. Але ця стаття дуже академічно написана, тож висновки з неї зробити дуже складно. По факту сакади — це те, як ми переводимо очі, в будь-яких випадках. Ну типу з одного предмету на інший, з одного рядка книжки на інший, ну й все інше. Ну ви знаєте (а якщо ні, знайдіть поруч людину і подивіться, як стрибають очі).

Чому воно так стрибає замість плавно переводитися — зрозуміти зараз простіше, ніж будь-коли, бо ми всі вже побували операторами відео, і знаємо, що або ти камеру (телефон) ведеш дуже повільно і плавно (панорамування), або якомога різкіше — а ще краще вирізати цей шматок і просто змінити кадр.

Оце “вирізати цей шматок” і роблять наші очі, вони тупо перестрибують з одного на інше, не показуючі нам проміжний рух. Але ж воно не миттєво відбувається, а ми наче не бачимо “завмирання” старої картинки, то що ж нам транслюється, доки відбувається сакада? Заради цього весь пост! Нам транслюється — 🥁 увага 🥁 — фантазія!

Причому транслюється вона нам заднім числом. Наші мізки якби “вимикають” сприйняття, а потім, після зупинки ока, додають фантомний спогад про те, як ми бачимо нову картинку вже якийсь час. Причому це падло доволі розумне, щоби навіть генерувати більш-менш натуральні рухи — люди в наших очах не стрибають ривками, машини їдуть як їхали, годинники — ті що зі стрілками — йдуть наче нормально.

То як же довести собі, шо ми всі ловимо галюцінації нон-стоп? Беремо будь-який ненатуральний рух: блимаючий світлодіод, секундна стрілка, яка рухається рвучко (а не плавно). Знаєте, як світлодіод довго горить, перед тим як почати блимати, коли на нього дивишся? Це воно і є!

Так от, виходить, що мало того, що пам’яті довіряти не можна, бо вона іноді схильна додумувать, так і очам теж не можна, бо вони, буває, бачать неіснуючє.

Зустрічайте другий випуск 1-2-3 Techno, із Вовою Кубицьким, Head of AI в lun.ua. Офігенні історії, я передивлявся і це прям не відірватися. :)

‍Епл у новій макосі зробила абсолютно гнуснючий малесенький індикатор перемикання розкладок, який показувався у курсора кожен раз, як ти перемикаєш розкладку — такий, як на картинці. А я це роблю прям ну дуже часто (бо це всього одна кнопка) — і індикатор бісить неймовірно. Але тепер є фікс, ура! Отакий:

sudo mkdir -p /Library/Preferences/FeatureFlags/Domain
sudo /usr/libexec/PlistBuddy -c "Add 'redesigned_text_cursor:Enabled' bool false" /Library/Preferences/FeatureFlags/Domain/UIKit.plist

І перезавантажитися. І все, нічого нема на екрані. Кааайф. Дякую, пане Євгене, за лінку. :)

Ви бачили як Сема Альтмана вигнали з OpenAI?! З формулюванням “не завжди був щирим в спілкуванні із радою директорів”, ніфіга собі! При тому голову ради директорів, Грега Брокмана, навіть не покликали на зустріч — типу проголосовали звільнити його з ради перед звільненням Сема:

> Mr. Altman was asked to join a video meeting with the board at noon on Friday and was immediately fired, according to Mr. Brockman. Mr. Brockman said that even though he was the chairman of the board, he was not part of this board meeting.

Ну це жесть як є. З цікавого - Рід Хофман пішов з ради у березні, бо заснував свій власний AI-стартап, тому в борді зараз всього 4 людини (там в пості є).

Весь мій твіттер переживає за те шо VC козли і не треба брати в них гроші (з іншого боку, ніякого OpenAI без диких грошей і не було б) — хоча в борді нікого з VC й нема. 😁 Мені здається, що причина, коли ми її дізнаємось, буде ну дуже facepalm-inducing. 🤣

Здавалося б, OpenAI почав відриватися від конкуренції з такою швидкістю, що вже догнати було нереально. Хто б міг їх перемогти, окрім них самих? Прийшлося діяти! 🤪 Подивимось, авжеж, як воно буде далі, але як же ж цікаво. 😁

Драма з OpenAI продовжується!

Я прокинувся сьогодні під новину про те, що Сатья Наделла (CEO Microsoft) затвітив “Сем і Грег будуть працювать у макрософті!”

Потім лізли всілякі новини за минулий американський день, а десь о третій (за Києвом) Ілля Суцкевер (який, нібито, але дуже ймовірно, власне ініціював звільнення Сема) написав твіт “ой переживаю за свою участь, в мене ніколи не було наміру зашкодити OpenAI”, типу це не моя відповідальність і взагалі я тут збоку стояв. Явно не з Каліфорнії чувак, тому головні новини ще чекаємо. 😁

Але справжня драма вилізла буквально півгодини тому — 505 із 700 співробітників OpenAI вимагають від ради директорів звільнитися і привести Сема назад, або вони всі разом йдуть працювати до Сема в Майкрософт. А номер 12 підписавшийся — це Ілля!

Йуху, 11-А клас! Хоча жартую, всі наші драми і близько не стояли. 🤣

P.S. Світ точно змовився не дати спокійно попрацювати. 👿

EDIT: Поки що найкраще пояснення: https://x.com/williamlegate/status/1726715671487156554

А я ж казав

За останній час якось додалося підписників (за 2 тищі вже, нічого собі), і наврядчи ви всі скроллили по старим постам, то давайте я вам нагадаю про найвдаліші*, щоби було що почитати (не все ж тіктоки на робочому місці дивитися, га? 😁):

• Найсправедливіший перемикач статі
• Показник затримки — дуже неочевидна річ
• Користуйтеся gettext’ом
• Чому M1 такий ефективний
• Нашарування кешу у веб-сервісах
• Чому англійське право краще
• Зворотня сумісність — це важливо
• Машини стають краще
• Кодак дуже старався, не вірте байкам
• Програмування — індустрія моди
• Обмеження — це добре
• Інтернет споганив досвід написання
• Чи можна полюбити код іншої людини

А далі розпочалося вторгнення… Вистачить, короч, вижимки до 22 року. :)

* найвдаліші з моєї точки зору, авжеж, не якісь об’єктивні показники. :)

1-2-3 Techno: Віктор Турський

А в нас новий випуск! Якщо ви не знаєте пана Віктора: він один із співзасновників WebbyLab, але після десятиріччя вирішив покинути операційну діяльність і пішов інженером до Google. Це, авжеж, оминає всі нюанси, із яких складається людина, то я не буду старатися - йдіть просто подивіться випуск, на цей раз ми ще й бізнес-проблеми зачепили. :)

Подивилися подкаст? 😁 А то сьогодні ввечері (о 19:00, через 15 хвилин) я знов піду до Сергія Бабіча на стрім, пообговорюємо, чи варто починати програмувати із фронтенду чи з бекенду (спойлер: я не знаю! 😁). Тож якщо вам цікаво, чи є що сказати — доєднуйтесь. :) Плюс він грошей збирає, якщо у вас є зайва^W копійка.

zip та gzip обидва використовують алгоритм Deflate для стиснення файлів. Уявіть моє здивування, коли я сьогодні отримав .tgz на 165 кілобайт і .zip на 1.5 мегабайта. Подумав над причинами, знайшов що у поставці Мака є zipinfo, і зацініть що мені каже zipinfo -v dump.zip:

> The central directory is 376417 (000000000005BE61h) bytes long

Точно! Чим .tar менш зручний, аніж .zip - в нього немає центрального списку файлів, і тому для пошуку одного файлу треба перебирати архів повністю. Але коли в твоєму архіві 3 тисячі файлів — це грає на руку, немає оцих окремих 376 кб списку файлів. Ну добре, а куди ще мегабайт подівся?

Це вже очевидно — заради того, щоб можна було швиденько один файл у .zip знайти, кожен з цих файлів стиснений окремо. А .tgz, очевидно, спочатку зібраний таром, а потім вже стиснений гзіпом — і коли ці файли дуже схожі (наприклад, це купа yaml-файлів, де ключі між собою дуже схожі), то це прям капець яку різницю дає. Я навіть перевірив, зробив .tar.zip, і все зійшлося:

> ls -l --no-user --no-time --no-permissions dump.*
 89k dump.tar.bz2
100k dump.tar.xz
165k dump.tar.zip
165k dump.tgz
1.5M dump.zip

Мораль: підстава приходить звідки не чекаєш.

Такі моменти добре нагадують, чому децентралізація та розподіленість це добре, особливо для критичних сервісів. І навіщо готівка, наприклад, ха-ха.

Дуже цікаво, що ж трапилося з Київстаром, що все так щільно лягло. Бажаю їм успіхів у відновленні, очевидно, щось нетривіальне.