Телеграм релізнув сторі для каналів, і зробили вони це, мені здається, максимально underwhelming. Замість того, щоб зробити з їх допомогою кращий діскавері (не знаю, показувати їх контактам підписників, чи може ще якийсь сірий паттерн, ггг), вони просто додають до кожного каналу ще один канал. Нууу м’яко кажучи не дуже зрозуміло, навіщо воно треба.

Чи може хтось вже проникся цією двіжухою і може мені пояснити сакральний зміст того що відбувається? І взагалі, забустіть мені канал, давайте я спробую якусь історію опублікувати. 😁 Треба 8 зарядів, щоби дало доступ. :)

Продовжуючи тему Телеграма, на еПравді вийшло розслідування того, як Телеграм заробляє (спойлер: втрачає, а не заробляє). Добре покопали, коли все зведено до купи і з графічками (дякую комісії по цінним паперам США за hard data 😁), і дійсно здається, що без плодотворної співпраці з найгнуснішими людьми світу (керівництвом москалів) воно б не працювало…

Дотичним, але дуже показовим доказом є вихлоп голови комітету безпеки рф, який каже “ого, у воцапа з’явилися канали, треба його заборонити!”

Але загалом у мене якихось інсайтів нема, можна просто піти почитати статтю. І порозмірковувати на тему, що іноді у світі буває таке, що по госконтракту щось роблять добре…

‍Це ж кайф, коли компанії релізять щось неординарне? Лаова наприклад зарелізила макро-об’єктив для того щоб знімати від 10x до 50x. В даному випадку цифра означає відношення реального розміру об’єкта до його проєкції на матриці.

Тобто звичайні макро-об’єктиви роблять 0.5x-1x, іноді 2x, а тут можна до 50x зняти. Це фактично мікроскоп — для таких зйомок часто і купляють мікроскопні об’єктиви, тільки вони ізі коштують 3-5 тищ доларів за одну штуку, а тут набір (бо це не об’єктив, а фактично конструктор об’єктивів) з 4 штук коштує півтори тисячі і підходить будь-якій системі. Кайф просто. Ось огляд, якщо цікаво.

Metabase

А в мене є персональні новини — я пішов працювати фултайм. По довгостроковому розмірковуванню вирішив, що хочу сфокусованої роботи, не хочу менеджменту (як мінімум поки що), хочу кложу, і пішов потикав відомі собі компанії з ремоутом і кльовими людьми всередині і от з Метабейзом все зклеїлося. :)

Метабейз я останній раз використав для першої версії дешборду для ПЖ, і він прям прекрасно підійшов. Але до того ми його в Касті використовували з 2016 року (я навіть у гітхабі метабейзу знайшов свій issue 2016 року, ггг).

Це такий інтерфейс для побудови звітів з твоїх даних — взагалі починали з SQL-баз, але тепер сфокусувалися на побудові власного DSL, що дозволяє працювати з Mongo, Druid’ом, а в останній версії ще додали завантаження CSV (хз чому нема ікселя напряму, але було б кльово замість vlookup’а нормальний інтерфейс юзати, хехе).

Я за тиждень роботи очевидно не все ще зрозумів, але якісь цікаві речі є: вони набагато більше полюбляють нові абстракції і різні макроси для зручності, ніж ми в Касті, наприклад. Купа інфраструктури для тестів і купа власне тестів (бекенду 80к рядків проти 113к рядків тестів). Працювати у повністю відкритому репозіторії трохи цікаво, хоча там така активність, що хто там що зрозуміє. :)

Команда дуже позитивна, хоча зайти в remote-команду і зрозуміти що відбувається трохи складніше, авжеж, ніж в оффлайновий офіс, де всі в одному місці, але дуже прикольно, що робота фактично відбувається круглі сутки — є люди з В’єтнаму, а є, очевидно, з Каліфорнії. Взагалі, інтерв’ю було дуже каліфорнійським, здається — півгодини лайв-кодінг у якості скрінінга, і по результату — 3 співбесіди на годину, теж лайв-кодінг. 😁

Доречі, Метабейз наймає — бекенд на кложі, фронт на JS/React, клауд на тераформ/кубернеті, подавайтеся, якщо цікаво. :)

‍Хочу вам розповісти за “ДрукАрмію”. Це дуже крута ініціатива з 3д-друку різних невеличких конструкцій, які потім використовуються в армії і навколо. У них є лендінг з прикладами і розрахунками економії. В мене ще є розповіді про приблизно такі самі гроші, але про дрони — проте не вистачає даних, щоб тут описати.

В мене вже кілька друзів долучилося — і здається, що такий умовно кустарний підхід має сенс має сенс, бо поставити друкування на поток і зробити індустріальним виходить дуже дорого: місця займає багато, друкує довго і потребує обслуговування. А коли ти робиш це сам вдома, то воно стоїть собі у куточку і сильно багато часу не займає. :) А ДрукАрмія - це маркетплейс фактично, зв’язує виробництво (вас) і покупців (військових), просто без грошей.

Тож якщо ви про це не чули, або не задумувалися, то може це саме час. 😁 Бо кількість запитів на друк росте куди швидше кількості друкарів.

Зимова гума

Температура впала нижче +20, а це значить, що знов пора срачів за зміну на зимову гуму на форумах. Якби форуми ще були живі, авжеж — а тепер вони всі подохли і мудрістю приходиться ділитися у блогах. Тож якщо ви в лагері “ой а чи вже міняти чи шо”, то я зараз вам розкажу, що робити.

Є повір’я про зміну резини 15 жовтня, або там 1 листопада, чи ще колись по календарю. Це астрологія, насправді, бо який ще сенс у конкретних датах?

Інший варіант — це про “температура впала нижче +10”, або (що значно краще) “середньоденна впала нижче +7”, це вже трохи про фізику. АЄОА: літня резина значно краще справляється із дощем, аніж зимова (мова, авжеж, про типові варіанти, якщо у вас на літо Pirelli PZero Nero, то нашо ви це читаєте), особливо перегріта зимова. І тому дощик при +8 на зимовій гумі — це не найбезпечніше, чим можна займатися в Києві. 😁

Які взагалі обмеження, чому б не поставити зимову з приходом осені, наприклад? Бо склад зимової гуми, який дозволяє їй працювати одразу при мінусовій температурі, при нагріванні (від температури на вулиці або навіть від їзди) стає занадто м’яким і не тільки спилюється що дурний (за що повинно бути шкода, не росаву ж вбиваєш!), а ще й хрін що тримає. Як перевірити на власні очі? Міняєш резину зараз, 10 хвилин катаєшся по місту, а потім вивертаєш колеса на максимум в сторону і повний газ: і воно буде шліфувати дорогу шо дурне. Або, якщо в машині багато ошийників/повний чи задній привід, то можна і через тормоза. Заміряти тормозний шлях з 60 до 0 на холодній зимовій, покататися і заміряти ще раз.

Але ж впадляк, от би було б кльово, щоб хтось інший це зробив і досвідом поділився? У профільних публікаціях зимову гуму тестують завжди десь на півночі Швеції, щоби перевірити у власне холодних умовах, а як ще бути нам?

Для того є я! 🤣 У 2012 році я записався на любительське ралі на своєму Cooper S (бачте S? це ж Sпорт! 😁), а прям перед ним бахнув мороз, і я швиденько в ніч перед змаганням змінив гуму на зимову. Листопад, сонечко, на вулиці -2, в мене нова зимова гума (і не гамно якесь, не на ланос же ж купляв, забув, правда, яка саме).

Переживання за те, що я затупив, в мене закралися вже на під’їзді до Чайки…Просто по поведінці машини в абсолютно громадянських режимах руху вже відчувалося, що ця падлюка нагрілася і тримати нічого не буде. А потім вже при русі по трасі на другому колі раптом виявилося що я провтикую абсолютно всі точки для гальмування. Я взагалі доволі обережний і на те що я щось виграю не розраховував, але зі сторони, думаю, виглядало прямо протилежно — я гальмував запізно, а в одному місці навіть перескочив через ретардер (добре що це просто лежали колеса і я просто через них перестрибнув). Думаю, панове маршали з мене трошки прозріли.

То яка мораль в цієї історії взагалі? Мораль в тому, що коли на вулиці сухо, літня резина працює краще, дай їй 2-3 хв нагрітися від їзди і все буде супер. Тому не треба паніки і поспіху, головне — не виїжджати літньою резиною на сніг чи ожеледицю. :)

Щось я трошки волаю з того що в Go 1.22 буде рядкова тупізація (sic):

mux.HandleFunc("GET /path/", func(w http.ResponseWriter, r *http.Request) {
  fmt.Fprint(w, "got path\n")
})

Ну авжеж, тип методу замінювати западло, тому давайте все що нам треба додатково запхаємо в рядочок. Якщо й будуть помилки, під час запуску побачимо ахахахаха.

От що буває, коли людям треба проблеми вирішувати, а не хрусталеві квіточки вирощувати. Чи які тут взагалі можна висновки зробити, якось я в трьох рядочках заплутався. 😁

Я домовився піти в гості у ютуб Сергія Бабіча (ось анонс у його телеграм-каналі), сьогодні о 19:30 за Києвом, поговорити за всіляке різне, тож велкам. :) Щоби було цікавіше, то я там точно скажу за новини на завтра і на наступний тиждень. :)

пінг :-)

Новини! Тепер в мене є подкаст на ютубі ДОУ, зветься 1-2-3 Techno. Вийшло, здається, прикольно: обговорюємо історії з життя (технічні історії, авжеж), дуже живо і не нудно. Перший випуск — із Вірою Ткаченко, CTO MacPaw. Дивіться і діліться враженнями. :)

P.S. Хто вгадав, звідки назва, той дід. А хто ні — в того молоко на губах не обсохло. 🤣

Там Твіттер (пробачте, 🍆, тобто Х) опублікував цікавий звіт за свої досягнення у скороченні всього, що скорочується. Скоротили купу кода, затримки, і — найцікавіше — витрати грошей на клауд.

Пан DHH сходу накатав пост за це, і він дуже кльово підмічає: This is not going to go by unnoticed by CFOs and investors. Так і є, як тільки фіндіри у компаніях з дикими розтратами грошей на клауд це помітять, є шанси отримати ще якусь кількість гучних виходів з клауду. Або не гучних, але відчутних.

Враховуючи, що з ростом компаній у розмірах CFO (і інвестори) мають все більшу вагу у прийнятті рішень, то дуже цікаво подивитися, як будуть розвиватися події. :)

P.S. А ще хочу нагадати за свій аналіз (не)ефективності твітора — є куди покращуватися, вочевидь. :)

Записуйте час: завтра, 31.10 о 18:00 за Києвом. І приходьте на стрім про Друкармію із Жекою Вольновим, її співзасновником. Які питання будемо розкривать — залежить і від вас, пишіть в коментарях, або приходьте на стрім і питайте в чаті.

А разом з тим зберемо грошей на купу якісного пластика, якого в країні менше, аніж друкарів (яких менше, аніж замовлень, і про це теж завтра поговоримо). Тож ви потрібні, не пропустіть. :)

P.S. Не забудьте поширити цей пост. :-)

Саме час зробити чаю, панове 😁

Якщо ви раптом не дивилися, то хочу сказать, що стрім про Друкармію вийшов дуже цікавим! Головним чином — завдяки Євгену, який кльово розповідав, навіть коли я тупив. 🤣

Але насправді хотів попросити доєднатися до нашого збору на пластик, збираєтеся ви подивитися стрім, чи ні, бо пластика в країні не вистачає, якби це дивно не звучало. 🤯 Мені здається, що ми не зібрали грошей, бо “пластик” не звучить так захоплююче, як дрон абощо, хоча по факту друкують дуже корисні речі, які прям на фронт йдуть. Періскопи одні чого вартують. 😁

Так шо давайте, будь ласка, донейт сам себе не зробить. :-)

‍Збираюся зробити вам боляче, на кшталт того, що язик відпочиває на піднебінні, тільки значно гірше. Read on, коли готові. 😁

> Сакади (від французького saccade; «ривок», «поштовх») — швидкі, суворо узгоджені рухи очей, що відбуваються одночасно і в одному напрямку.

каже нам Wikipedia. Але ця стаття дуже академічно написана, тож висновки з неї зробити дуже складно. По факту сакади — це те, як ми переводимо очі, в будь-яких випадках. Ну типу з одного предмету на інший, з одного рядка книжки на інший, ну й все інше. Ну ви знаєте (а якщо ні, знайдіть поруч людину і подивіться, як стрибають очі).

Чому воно так стрибає замість плавно переводитися — зрозуміти зараз простіше, ніж будь-коли, бо ми всі вже побували операторами відео, і знаємо, що або ти камеру (телефон) ведеш дуже повільно і плавно (панорамування), або якомога різкіше — а ще краще вирізати цей шматок і просто змінити кадр.

Оце “вирізати цей шматок” і роблять наші очі, вони тупо перестрибують з одного на інше, не показуючі нам проміжний рух. Але ж воно не миттєво відбувається, а ми наче не бачимо “завмирання” старої картинки, то що ж нам транслюється, доки відбувається сакада? Заради цього весь пост! Нам транслюється — 🥁 увага 🥁 — фантазія!

Причому транслюється вона нам заднім числом. Наші мізки якби “вимикають” сприйняття, а потім, після зупинки ока, додають фантомний спогад про те, як ми бачимо нову картинку вже якийсь час. Причому це падло доволі розумне, щоби навіть генерувати більш-менш натуральні рухи — люди в наших очах не стрибають ривками, машини їдуть як їхали, годинники — ті що зі стрілками — йдуть наче нормально.

То як же довести собі, шо ми всі ловимо галюцінації нон-стоп? Беремо будь-який ненатуральний рух: блимаючий світлодіод, секундна стрілка, яка рухається рвучко (а не плавно). Знаєте, як світлодіод довго горить, перед тим як почати блимати, коли на нього дивишся? Це воно і є!

Так от, виходить, що мало того, що пам’яті довіряти не можна, бо вона іноді схильна додумувать, так і очам теж не можна, бо вони, буває, бачать неіснуючє.

Зустрічайте другий випуск 1-2-3 Techno, із Вовою Кубицьким, Head of AI в lun.ua. Офігенні історії, я передивлявся і це прям не відірватися. :)

‍Епл у новій макосі зробила абсолютно гнуснючий малесенький індикатор перемикання розкладок, який показувався у курсора кожен раз, як ти перемикаєш розкладку — такий, як на картинці. А я це роблю прям ну дуже часто (бо це всього одна кнопка) — і індикатор бісить неймовірно. Але тепер є фікс, ура! Отакий:

sudo mkdir -p /Library/Preferences/FeatureFlags/Domain
sudo /usr/libexec/PlistBuddy -c "Add 'redesigned_text_cursor:Enabled' bool false" /Library/Preferences/FeatureFlags/Domain/UIKit.plist

І перезавантажитися. І все, нічого нема на екрані. Кааайф. Дякую, пане Євгене, за лінку. :)