#пернаті_новини
🦜🏞️ Два тижні тому до будиночку наших папуг-монахів прилетів несподіваний гість — дикий папуга тієї ж породи. Птах регулярно сідав поруч, уважно спостерігаючи за своїми "родичами". Він намагався з ними спілкуватися і навіть робив спроби потрапити всередину 🙃
☝️ Можливо, цього папугу випустили з клітки під час війни і він вирішив, що серед одноплемінників йому буде краще та затишніше, адже папуги-монахи живуть великими й галасливими колоніями.
🌲😶🌫️ Перший тиждень пернатий гість ховався у ялинці поруч з вольєром, і наші співробітники не могли його зловити. Але на другий тиждень, коли птах знову намагався потрапити до будиночка і вже не тікав від людей, він дозволив нашим працівникам взяти його до рук.
💚🙏 Наразі наш новий мешканець перебуває на двотижневому карантині у ветеринарному шпиталі зоопарку. А потім він приєднається до великої дружньої родини папуг-монахів Київзоо.
Джерело
🕊Птахи України
🦜🏞️ Два тижні тому до будиночку наших папуг-монахів прилетів несподіваний гість — дикий папуга тієї ж породи. Птах регулярно сідав поруч, уважно спостерігаючи за своїми "родичами". Він намагався з ними спілкуватися і навіть робив спроби потрапити всередину 🙃
☝️ Можливо, цього папугу випустили з клітки під час війни і він вирішив, що серед одноплемінників йому буде краще та затишніше, адже папуги-монахи живуть великими й галасливими колоніями.
🌲😶🌫️ Перший тиждень пернатий гість ховався у ялинці поруч з вольєром, і наші співробітники не могли його зловити. Але на другий тиждень, коли птах знову намагався потрапити до будиночка і вже не тікав від людей, він дозволив нашим працівникам взяти його до рук.
💚🙏 Наразі наш новий мешканець перебуває на двотижневому карантині у ветеринарному шпиталі зоопарку. А потім він приєднається до великої дружньої родини папуг-монахів Київзоо.
Джерело
🕊Птахи України
#пернаті_новини
🙏💚 Продовжуємо створювати комфортні умови для наших постійних та врятованих тварин.
☝️✅ 🦚🦜 На цьому тижні нову домівку отримала строката група у складі двох фазанів, двох китайських папуг та двох папуг королівських. Майже всіх цих птахів нам передали волонтери. Після лікування та реабілітації ми переходимо до наступного етапу – соціалізації. Саме для цього створені особливі умови, наближені до природних: авіарій площею 30 кв.м. та висотою майже 5 метрів, встелений річковим піском та засіяний спеціальним різнотрав’ям для птахів.
🏞️ Тут є: дупла для папуг та будиночки для фазанів, навісики від негоди, в’язанки прутиків для тренування дзьобів, різноманітні годівнички та напувалки, гілки дерев та присади. А для розваг та дозвілля в новій оселі встановлено інтерактивну гойдалку, фонтанчик, пісочницю, гравійний насип та дерев’яні іграшки.
📍 🌳🍒🍏 Знайти новий авіарій можна у яблуневому саду Київзоо.
Джерело
🕊Птахи України
🙏💚 Продовжуємо створювати комфортні умови для наших постійних та врятованих тварин.
☝️✅ 🦚🦜 На цьому тижні нову домівку отримала строката група у складі двох фазанів, двох китайських папуг та двох папуг королівських. Майже всіх цих птахів нам передали волонтери. Після лікування та реабілітації ми переходимо до наступного етапу – соціалізації. Саме для цього створені особливі умови, наближені до природних: авіарій площею 30 кв.м. та висотою майже 5 метрів, встелений річковим піском та засіяний спеціальним різнотрав’ям для птахів.
🏞️ Тут є: дупла для папуг та будиночки для фазанів, навісики від негоди, в’язанки прутиків для тренування дзьобів, різноманітні годівнички та напувалки, гілки дерев та присади. А для розваг та дозвілля в новій оселі встановлено інтерактивну гойдалку, фонтанчик, пісочницю, гравійний насип та дерев’яні іграшки.
📍 🌳🍒🍏 Знайти новий авіарій можна у яблуневому саду Київзоо.
Джерело
🕊Птахи України
Нова оселя для врятованих сов
#пернаті_новини
🦉🦉 Нещодавно врятовані бійцями ЗСУ сови – сплюшки євразійські (совки), отримали нове затишне житло.
🏞️ Відтворений куточок живої природи, площею 20 кв. м., встелений піском та щепою з живою ялинкою. Для комфорту птахів тут є дерев’яні будиночки, різнорівневі присади, гілки дерев, годівнички та напувалки.
💚🌜💡Зважаючи на нічний спосіб життя цих птахів для збагачення середовища та полювання цим маленьким совкам встановлено спеціальний ліхтарик, що приваблює різноманітних комах. І це стає додатковим прекрасним смаколиком до основного м’ясного раціону 😋
🏞️ Будиночок наших сплюшок знаходиться біля авіарію грифів, де часом їх можна побачити навіть удень!
Джерело: Київзоо
🕊Птахи України
#пернаті_новини
🦉🦉 Нещодавно врятовані бійцями ЗСУ сови – сплюшки євразійські (совки), отримали нове затишне житло.
🏞️ Відтворений куточок живої природи, площею 20 кв. м., встелений піском та щепою з живою ялинкою. Для комфорту птахів тут є дерев’яні будиночки, різнорівневі присади, гілки дерев, годівнички та напувалки.
💚🌜💡Зважаючи на нічний спосіб життя цих птахів для збагачення середовища та полювання цим маленьким совкам встановлено спеціальний ліхтарик, що приваблює різноманітних комах. І це стає додатковим прекрасним смаколиком до основного м’ясного раціону 😋
🏞️ Будиночок наших сплюшок знаходиться біля авіарію грифів, де часом їх можна побачити навіть удень!
Джерело: Київзоо
🕊Птахи України
СПЕКА ДОШКУЛЯЄ НЕ ЛИШЕ ЛЮДЯМ
#пернаті_новини
Від неї страждають домашні улюбленці, птахи, комахи, дрібні тваринки. Але ми можемо їм допомогти – облаштувати в своєму саду чи на подвір’ї водопій.
Ви скажете: у природі є достатньо водойм. Але часто вони мають високі стрімкі або зарослі очеретом береги і дрібні пташки не скрізь можуть дістатись до води, щоб напитись. Тож варто допомогти нашим крилатим друзям і облаштувати для них поїлки, які краще поставити в тихому затишному тінистому місці, поблизу дерев чи кущів, щоб при небезпеці пташки могли швидко там сховатись.
Пернатим вода потрібна не лише для пиття, а ще і для регулярного догляду за пір’ям. Саме тому вони залюбки купаются в мілких посудинах з водою. Не обов’язково купувати спеціальні поїлки. Для цього цілком підійде глиняна підставка під квітковий горщик, неглибока чашка, тарілка, навіть стара сковорідка. Головне, щоб посуд не мав гострих країв і був безпечним.
Скористатися такою поїлкою можуть і комахи, зокрема бджоли, метелики, бабки. Вони із задоволенням сідають перепочити і попити води. Та мусимо подбати про їх безпеку: покласти на дно поїлки камінці, вкинути у воду гілочки чи шишки, щоб комахи могли сідати на них.
Дуже важливо регулярно змінювати воду, щоб уникнути розвитку у воді хвороботворних мікроорганізмів.
Домашні улюбленці також потерпають від спеки, але постійно відчувають турботу своїх господарів. А от бездомним тваринам приходиться не солодко. Тож ми всі разом повинні допомагати їм. Поставте на вулиці посудину з водою. Це так просто для вас, але життєво важливо для них.
Джерело: Ічнянський національний природний парк
🕊Птахи України
#пернаті_новини
Від неї страждають домашні улюбленці, птахи, комахи, дрібні тваринки. Але ми можемо їм допомогти – облаштувати в своєму саду чи на подвір’ї водопій.
Ви скажете: у природі є достатньо водойм. Але часто вони мають високі стрімкі або зарослі очеретом береги і дрібні пташки не скрізь можуть дістатись до води, щоб напитись. Тож варто допомогти нашим крилатим друзям і облаштувати для них поїлки, які краще поставити в тихому затишному тінистому місці, поблизу дерев чи кущів, щоб при небезпеці пташки могли швидко там сховатись.
Пернатим вода потрібна не лише для пиття, а ще і для регулярного догляду за пір’ям. Саме тому вони залюбки купаются в мілких посудинах з водою. Не обов’язково купувати спеціальні поїлки. Для цього цілком підійде глиняна підставка під квітковий горщик, неглибока чашка, тарілка, навіть стара сковорідка. Головне, щоб посуд не мав гострих країв і був безпечним.
Скористатися такою поїлкою можуть і комахи, зокрема бджоли, метелики, бабки. Вони із задоволенням сідають перепочити і попити води. Та мусимо подбати про їх безпеку: покласти на дно поїлки камінці, вкинути у воду гілочки чи шишки, щоб комахи могли сідати на них.
Дуже важливо регулярно змінювати воду, щоб уникнути розвитку у воді хвороботворних мікроорганізмів.
Домашні улюбленці також потерпають від спеки, але постійно відчувають турботу своїх господарів. А от бездомним тваринам приходиться не солодко. Тож ми всі разом повинні допомагати їм. Поставте на вулиці посудину з водою. Це так просто для вас, але життєво важливо для них.
Джерело: Ічнянський національний природний парк
🕊Птахи України
ЛІТНІЙ ТРАНЗИТНИЙ ВОКЗАЛ ДЛЯ "БОЙОВИХ" КУЛИКІВ ВІДКРИТО
#пернаті_новини
Вони в травні летіли на велику відстань з Африки до Тундри і зупинялись на відпочинок у лиманах Національний природний парк "Тузлівські лимани".
Шумове навантаження війни впливає на їх стан і міграційні процеси. В нашому нацпарку брижачі (інша назва – турухтан) – пролітний вид і досить чисельний. Під час міграцій на території Парку іноді можна зустріти десятки тисяч особин.
Але, вони розмножуються лише в Тундрі коротким північним літом, тому залишають гніздування та відлітають з Тундри на південь до нас вже в червні. І перші птахи з Тундри оркостану з'явилися у нас на початку липня 2024 року. Першими летять до нас самці, а незабаром за ними самиці та молоді птахи. Вони відлітають зазвичай невеликими групами від 5 до 30 особин, але іноді утворюють великі зграї. За одну добу вони здатні пролетіти відстань на сотні км.
Масове осушення боліт у XX столітті призвело до зникнення багатьох гніздівель брижача на території Європи. Вид вперше описав як Tringa pugnax у 1758 році шведський зоолог Карл Лінней. Видовий епітет з латини на українську мову перекладається як «бойовий, войовничий».
Ареал проживання простягається від Великобританії та Північної Європи через Сибір до узбережжя Охотського моря та Берингової протоки. Турухтани гніздяться на вологих луках, розташованих біля малих водойм, прісноводних і торф'яних боліт. Особливо їх приваблюють ділянки північно європейської та азіатської тундри, що знаходяться в дельтах мілководних річок.
В Африці місця зимівлі розташовані на середземноморському узбережжі та на південь від пустелі Сахара. Деякі популяції брижачів здійснюють тривалі міграції в тропічні регіони Західної Африки, пролітаючи туди й назад до 30 тисяч кілометрів.
А зараз, ці дивовижні птахи, кожний самець яких має особисте забарвлення, зупиняються поживитися та відпочити у нашому нацпарку, як у постійно відкритому транзитному вокзалі. Вони готуються до міграції у далеку Африку. Вид оберігається Бонською та Бернською конвенціями, Директивою ЄС про захист диких птахів та Угодою AEWA.
Джерело: Іван Русєв
🕊Птахи України
#пернаті_новини
Вони в травні летіли на велику відстань з Африки до Тундри і зупинялись на відпочинок у лиманах Національний природний парк "Тузлівські лимани".
Шумове навантаження війни впливає на їх стан і міграційні процеси. В нашому нацпарку брижачі (інша назва – турухтан) – пролітний вид і досить чисельний. Під час міграцій на території Парку іноді можна зустріти десятки тисяч особин.
Але, вони розмножуються лише в Тундрі коротким північним літом, тому залишають гніздування та відлітають з Тундри на південь до нас вже в червні. І перші птахи з Тундри оркостану з'явилися у нас на початку липня 2024 року. Першими летять до нас самці, а незабаром за ними самиці та молоді птахи. Вони відлітають зазвичай невеликими групами від 5 до 30 особин, але іноді утворюють великі зграї. За одну добу вони здатні пролетіти відстань на сотні км.
Масове осушення боліт у XX столітті призвело до зникнення багатьох гніздівель брижача на території Європи. Вид вперше описав як Tringa pugnax у 1758 році шведський зоолог Карл Лінней. Видовий епітет з латини на українську мову перекладається як «бойовий, войовничий».
Ареал проживання простягається від Великобританії та Північної Європи через Сибір до узбережжя Охотського моря та Берингової протоки. Турухтани гніздяться на вологих луках, розташованих біля малих водойм, прісноводних і торф'яних боліт. Особливо їх приваблюють ділянки північно європейської та азіатської тундри, що знаходяться в дельтах мілководних річок.
В Африці місця зимівлі розташовані на середземноморському узбережжі та на південь від пустелі Сахара. Деякі популяції брижачів здійснюють тривалі міграції в тропічні регіони Західної Африки, пролітаючи туди й назад до 30 тисяч кілометрів.
А зараз, ці дивовижні птахи, кожний самець яких має особисте забарвлення, зупиняються поживитися та відпочити у нашому нацпарку, як у постійно відкритому транзитному вокзалі. Вони готуються до міграції у далеку Африку. Вид оберігається Бонською та Бернською конвенціями, Директивою ЄС про захист диких птахів та Угодою AEWA.
Джерело: Іван Русєв
🕊Птахи України
ВІЙНА - ЖОРСТОКА ВБИВЦЯ ВСЬОГО ЖИВОГО
#пернаті_новини
Вся Україна та і багато друзів за кордоном були натхненні, коли в 2023 році ми писали, що вперше в Національний природний парк "Тузлівські лимани" загнездились рожеві фламінго і вони вивели біля 200 пташенят https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2334597026726376&id=100005283042589. Особливо несподіваним був такій цікавий захід як кільцювання пташенят фламінго, якій зафільмував Дмитро Комаров https://www.youtube.com/watch?v=V47Jy4sdW9E&ab_channel=%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B5%D0%B2
У 2023 року фламінго довго тримались на лиманах і лише в кінці 2024 року під впливом шуму шахедів і різних дронів вони 1 січня 2024 року покинули Тузлівські лимани, де потім їх зустрічали в Болгарії і Туреччіні.
У 2024 році більш 1000 фламінго знову з'явилися весною у нацпарку. В травні вони почали будувати гнізда. Але перша сформована ними колонія була зруйнована потужним ураганом, якій фактично змив гнізда з острівців лиману Карачаус. Пізніше фламінго сформували колонію на островах лиману Хаджидер у нашому нацпарку (див. перше фото). Але з перших днів гніздування фламінго відчували неспокій від різного роду вибухів і потужного безперервного шуму спостерігачів БПЛА. А вночі шуми орківських дронів потужно лякали птахів. І під час шумової атаки агресивні жовтоноги мартини при потужному шумовому навантаженні війни, робили свою чорну справу-руйнували кладки фламінго. Тому що, коли є фактор неспокою фламінго залишають свої гнізда на деякий час, відходячи на відстань від колонії. І в цей час мартини, які гніздувались неподалік, знищували гнізда фламінго. Там де гніздувалися фламінго в цьому році - є заповідною зоною нацпарку і проводить будь які заходи щодо попередження негативного впливу мартинів на колонію фламінго заборонено.
І ось на днях, мартини повністю зруйнували колонію фламінго і наразі деякі зграї фламінго залишили наші лимани і з'явились у Куяльницькому національному природному парку та мандрують по прибережним лиманам.
Прикро, що війна є вбивцею всього живого, але сподіваємось і робимо все для Перемоги.
Вони обов'язково повернуться до нас для чергового відродження.
Іван Русєв
🕊Птахи України
#пернаті_новини
Вся Україна та і багато друзів за кордоном були натхненні, коли в 2023 році ми писали, що вперше в Національний природний парк "Тузлівські лимани" загнездились рожеві фламінго і вони вивели біля 200 пташенят https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=2334597026726376&id=100005283042589. Особливо несподіваним був такій цікавий захід як кільцювання пташенят фламінго, якій зафільмував Дмитро Комаров https://www.youtube.com/watch?v=V47Jy4sdW9E&ab_channel=%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B5%D0%B2
У 2023 року фламінго довго тримались на лиманах і лише в кінці 2024 року під впливом шуму шахедів і різних дронів вони 1 січня 2024 року покинули Тузлівські лимани, де потім їх зустрічали в Болгарії і Туреччіні.
У 2024 році більш 1000 фламінго знову з'явилися весною у нацпарку. В травні вони почали будувати гнізда. Але перша сформована ними колонія була зруйнована потужним ураганом, якій фактично змив гнізда з острівців лиману Карачаус. Пізніше фламінго сформували колонію на островах лиману Хаджидер у нашому нацпарку (див. перше фото). Але з перших днів гніздування фламінго відчували неспокій від різного роду вибухів і потужного безперервного шуму спостерігачів БПЛА. А вночі шуми орківських дронів потужно лякали птахів. І під час шумової атаки агресивні жовтоноги мартини при потужному шумовому навантаженні війни, робили свою чорну справу-руйнували кладки фламінго. Тому що, коли є фактор неспокою фламінго залишають свої гнізда на деякий час, відходячи на відстань від колонії. І в цей час мартини, які гніздувались неподалік, знищували гнізда фламінго. Там де гніздувалися фламінго в цьому році - є заповідною зоною нацпарку і проводить будь які заходи щодо попередження негативного впливу мартинів на колонію фламінго заборонено.
І ось на днях, мартини повністю зруйнували колонію фламінго і наразі деякі зграї фламінго залишили наші лимани і з'явились у Куяльницькому національному природному парку та мандрують по прибережним лиманам.
Прикро, що війна є вбивцею всього живого, але сподіваємось і робимо все для Перемоги.
Вони обов'язково повернуться до нас для чергового відродження.
Іван Русєв
🕊Птахи України
УНІКАЛЬНА ТА БЕЗЦІННА ВАЖЛИВІСТЬ МАЛЕНЬКИХ ВЕТЛАНДІВ
Іван Русєв©️
Всіх, хто бував на Кордоні "Тузлівська Амазонія", що неподалік від Маяку "Шагани" у Національний природний парк "Тузлівські лимани", якій виконує функцію охорони заповідних територій, можуть згадати як останніми роками виглядали сухими узбережжя лиманів Шагани та Малий Сасик і особливо пересип між цими лиманами з великою кількістю сухих озерців в межах Рамсарських угідь, де, майже, окрім шакалів, очеретяних пташок та дрібних ссавців ніхто не мешкав.
Між тим відомо, що ветланди (волога земля) -це водно-болотні угіддя (земля підтоплена- затоплена водою) які відіграють важливу функцію для природи, коли такі озерця наповнені водою. На Кордоні з початком цього року було дуже багато води у лиманах Шагани та Малий Сасик, про що ми не раз писали. Максимум води на Малому Сасику спостерігався в кінці червня 2024 року, коли на фоні закритої протоки між Малим Сасиком та Шаганами, на фоні також закритої протоки на Джантшейському лимані, був ще тоді високий рівень Дунаю і його води накопичувалися в Малому Сасику та Джантшейському лиманах, що підняло рівень води на 1 м і 10 см вище осіннього 2023 року.
Але за останній місяць липень 2024, коли була шалена спека і високе випарювання води, а рівень Дунаю поступово падав і не давав великого потоку води до вказаних лиманів, рівень води в Малому Сасику і біля будівлі Кордону вже впав на 1 серпня 2024 року на 30 см від максимального. Вода відійшла біля будівлі Кордону, але всі пониззя між Малим Сасиком і Шаганами ще наповнені водою.
Загальна площа мозаїчних ветландів від будівлі Кордону і до 25 км пересипу складає біля 50 га. Максимальна глибина окремих відшнурованих водойм 60 см, а переважна частина водойм має глибину 5-10 см з дуже теплою водою.
Провівши покрокові обстеження різних різнотравних заростей, залитих водою і дрібних озер (плесів, подів) було встановлено, що там дуже багато гідробіонтів - їжі для птахів. Навіть зустрічалося декілька загиблих атерин та кефалин-сінгиль, розміром 15-16 см (риби зайшли туди при високої воді і зараз там дрібні водойми відшнурувались і вони опинились у природній пастці). Але ця рибка стає їжею для птахів, як і багато рачків бокоплавів, лялечек мух, комарів, кобилок, молюсків, жабенят, черв'яків та інш.
Всього на вказаних ділянках ветландів було нараховано (тільки там де змогли пройти, а це менше половини від 50 га): ластівок сільских і міських 146 (ловлять комах), коровайок -52, малої чепури -36, сірої чаплі -42, великої білої чаплі -8, кваків-5, косарів-8, мартинів звичайних-335, брижачив- 345, коловодників звичайних -425, побережників чорногрудих-32, коловодників болотяних-118, бекасів -55, баранців малих -12, довгонігів -64, коловодників великих -164, коловодників ставкових-28, грициків великих-35, побережників малих -24, нерознів-48, крижнів-120, попелюхів-15.
Слід зазначити, що такій маленькій куточок ветландів, якій складає лише 0,2% від всього Рамсарського угіддя Тузлівських лиманів - унікальні біотопи для харчування і відпочинку мігруючих птахів і порівняно з абсолютно сухими територіями минулого року, показують їх національну та міжнародну важливість. І це завдяки функціонуючій вже 8 місяців протоці між Чорним морем та Тузлівськіми лиманами, про що я багато разів писав https://www.youtube.com/watch?v=NihIOaLzABA&ab_channel=%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B5%D0%B2.
Птахів багато, незважаючи на наявність поруч шакалів (про що дарма турбуються мисливці), які виконують важливу санітарну функцію підтримки здоров'я популяції птахів, як і багато інших хижих тварин нашого нацпарку.
Іноді шуми війни (різні вибухи, постріли, БПЛА та інш.) лякають птахів, але переважна частина знову повертається на місця, де багато їжі.
Основна частина вказаних птахів, поївши "Тузлівські їжу", зарядиться енергією і незабаром полетить далі -до Африки, щоб навесні знову повернутися.
#пернаті_новини
🕊Птахи України
Іван Русєв©️
Всіх, хто бував на Кордоні "Тузлівська Амазонія", що неподалік від Маяку "Шагани" у Національний природний парк "Тузлівські лимани", якій виконує функцію охорони заповідних територій, можуть згадати як останніми роками виглядали сухими узбережжя лиманів Шагани та Малий Сасик і особливо пересип між цими лиманами з великою кількістю сухих озерців в межах Рамсарських угідь, де, майже, окрім шакалів, очеретяних пташок та дрібних ссавців ніхто не мешкав.
Між тим відомо, що ветланди (волога земля) -це водно-болотні угіддя (земля підтоплена- затоплена водою) які відіграють важливу функцію для природи, коли такі озерця наповнені водою. На Кордоні з початком цього року було дуже багато води у лиманах Шагани та Малий Сасик, про що ми не раз писали. Максимум води на Малому Сасику спостерігався в кінці червня 2024 року, коли на фоні закритої протоки між Малим Сасиком та Шаганами, на фоні також закритої протоки на Джантшейському лимані, був ще тоді високий рівень Дунаю і його води накопичувалися в Малому Сасику та Джантшейському лиманах, що підняло рівень води на 1 м і 10 см вище осіннього 2023 року.
Але за останній місяць липень 2024, коли була шалена спека і високе випарювання води, а рівень Дунаю поступово падав і не давав великого потоку води до вказаних лиманів, рівень води в Малому Сасику і біля будівлі Кордону вже впав на 1 серпня 2024 року на 30 см від максимального. Вода відійшла біля будівлі Кордону, але всі пониззя між Малим Сасиком і Шаганами ще наповнені водою.
Загальна площа мозаїчних ветландів від будівлі Кордону і до 25 км пересипу складає біля 50 га. Максимальна глибина окремих відшнурованих водойм 60 см, а переважна частина водойм має глибину 5-10 см з дуже теплою водою.
Провівши покрокові обстеження різних різнотравних заростей, залитих водою і дрібних озер (плесів, подів) було встановлено, що там дуже багато гідробіонтів - їжі для птахів. Навіть зустрічалося декілька загиблих атерин та кефалин-сінгиль, розміром 15-16 см (риби зайшли туди при високої воді і зараз там дрібні водойми відшнурувались і вони опинились у природній пастці). Але ця рибка стає їжею для птахів, як і багато рачків бокоплавів, лялечек мух, комарів, кобилок, молюсків, жабенят, черв'яків та інш.
Всього на вказаних ділянках ветландів було нараховано (тільки там де змогли пройти, а це менше половини від 50 га): ластівок сільских і міських 146 (ловлять комах), коровайок -52, малої чепури -36, сірої чаплі -42, великої білої чаплі -8, кваків-5, косарів-8, мартинів звичайних-335, брижачив- 345, коловодників звичайних -425, побережників чорногрудих-32, коловодників болотяних-118, бекасів -55, баранців малих -12, довгонігів -64, коловодників великих -164, коловодників ставкових-28, грициків великих-35, побережників малих -24, нерознів-48, крижнів-120, попелюхів-15.
Слід зазначити, що такій маленькій куточок ветландів, якій складає лише 0,2% від всього Рамсарського угіддя Тузлівських лиманів - унікальні біотопи для харчування і відпочинку мігруючих птахів і порівняно з абсолютно сухими територіями минулого року, показують їх національну та міжнародну важливість. І це завдяки функціонуючій вже 8 місяців протоці між Чорним морем та Тузлівськіми лиманами, про що я багато разів писав https://www.youtube.com/watch?v=NihIOaLzABA&ab_channel=%D0%98%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B5%D0%B2.
Птахів багато, незважаючи на наявність поруч шакалів (про що дарма турбуються мисливці), які виконують важливу санітарну функцію підтримки здоров'я популяції птахів, як і багато інших хижих тварин нашого нацпарку.
Іноді шуми війни (різні вибухи, постріли, БПЛА та інш.) лякають птахів, але переважна частина знову повертається на місця, де багато їжі.
Основна частина вказаних птахів, поївши "Тузлівські їжу", зарядиться енергією і незабаром полетить далі -до Африки, щоб навесні знову повернутися.
#пернаті_новини
🕊Птахи України
🦖🤝🦆 Хоч динозаври вимерли мільйони років тому, наслідки цієї події досі можна простежити у геномі їхніх нащадків – птахів. Науковці виявили, що після масового вимирання пернаті стали дрібнішими, а їхні пташенята почали вилуплюватися менш розвиненими
Розповідаємо, як палеогенетикам вдалося пов’язати вимирання динозаврів зі змінами у геномах птахів, чому це важливе відкриття не лише для розуміння еволюції пернатих, а й як нова модель допоможе дослідити вплив екологічних катастроф на інші групи організмів.
Джерело: nauka.ua
#пернаті_новини
🕊Птахи України
Розповідаємо, як палеогенетикам вдалося пов’язати вимирання динозаврів зі змінами у геномах птахів, чому це важливе відкриття не лише для розуміння еволюції пернатих, а й як нова модель допоможе дослідити вплив екологічних катастроф на інші групи організмів.
Джерело: nauka.ua
#пернаті_новини
🕊Птахи України
ЛІТНЯ МІГРАЦІЯ СІРИХ ЧАПЕЛЬ
Іван Русєв
Для підтримки бойового духу і підкреслення природних цінностей спільного надбання українців, за що ми боремося, приведу маленький приклад важливості заповідання територій. На дворі ще триває літо, а у Національний природний парк "Тузлівські лимани" вже прилетіли десятки тисяч птахів-мігрантів.
Серед них качки, кулики, чаплі. І зараз найбільш примітна сіра чапля, яка має потужний крик. Вони, в основному молоді птахи, збираються з різних місць гніздування країни для того щоб поживитися атериной, анчоусом та іншими ласощами, які дають Тузлівські лимани у цьому році, завдяки існуючій протоці з морем.
Але не тільки рибне багатство приваблює сірих чапель. Їх можна бачити і на луках і на степових ділянках напарку, де багато комах, ящірок та мишоподібних гризунів. Заповідні природні ділянки зберігають все живе. Але коли є потужні шуми дронів і в цілому війни рашистів проти України, вони також лякаються і метушаться, перелітаючи з місця на місце.
#пернаті_новини
🕊Птахи України
Іван Русєв
Для підтримки бойового духу і підкреслення природних цінностей спільного надбання українців, за що ми боремося, приведу маленький приклад важливості заповідання територій. На дворі ще триває літо, а у Національний природний парк "Тузлівські лимани" вже прилетіли десятки тисяч птахів-мігрантів.
Серед них качки, кулики, чаплі. І зараз найбільш примітна сіра чапля, яка має потужний крик. Вони, в основному молоді птахи, збираються з різних місць гніздування країни для того щоб поживитися атериной, анчоусом та іншими ласощами, які дають Тузлівські лимани у цьому році, завдяки існуючій протоці з морем.
Але не тільки рибне багатство приваблює сірих чапель. Їх можна бачити і на луках і на степових ділянках напарку, де багато комах, ящірок та мишоподібних гризунів. Заповідні природні ділянки зберігають все живе. Але коли є потужні шуми дронів і в цілому війни рашистів проти України, вони також лякаються і метушаться, перелітаючи з місця на місце.
#пернаті_новини
🕊Птахи України
ТИСЯЧІ ЧОБОТАРІВ НА ТУЗЛІВСЬКИХ ЛИМАНАХ
📍Автор Іван Русєв
#пернаті_новини
Кулики чоботарі, які схожі на крилатих зебр - прилетіли з далекої Африки до нас у цьому воєнному році доволі рано. І вони, як і люди постраждали від війни в перші дні ії початку. В їх помешкання рашисти стріляли сотнями ракет з Чорного моря, коли вони прилітали до нас з Африки і займали свої звичайні місця гніздування. Вони гинули в тих місцях, де вони зазвичай формували колонії і виводили раніше пташенят. І ці місця в нашому Національний природний парк "Тузлівські лимани" я показував і писав про вплив жорстокої війни https://www.facebook.com/rusevivan/posts/1999039180282164. Тут , зараз, на цих ділянках сумно і тільки багато, багато вирв від рашистських ракет і мін, і тисячи тисячи уламків в мулі, які вбивали все живе навколо. Немало в мулі лиманів і нерозірваних ракет, які потрібно буде вичищати після війни.
Ми ведемо війну з нашим споконвічним, проклятим ворогом - московською ордою варварської россії. І в цій війні страждають не тільки люди, а і дуже страждає дика природа. А зараз, перед осіннім сезоном, в нашому нацпарку, ці дивовижні птахі ще залишились відпочивати і набиратися сил. Вони до сих пір тримаються на деяких лиманах – Шагани, Малошаганський, Малий Сасик, Бурнас, Алибей. Їх зараз майже більше 1000 птахів.
У пошуках їжі чоботар найчастіше бродить по мілководдю, помахуючи з боку в бік дзьобом і пробуючи поверхню води або опускаючи дзьоб в відкладення мулу. Іноді живиться на плаву, роблячи занурення передньою частиною тулуба, рідше доводиться бачити птахів, які живляться на березі. Поживу знаходить на дотик. В їх живленні значне місце займають солоноводні рачки артемія (Artemia), крім того, вони їдять личинок двокрилих та інших комах, які живуть у солоних водоймах, дорослих водяних комах, молюсків, черв’яків, мотиля.
Загрозливими чинниками для чоботаря є звісно бойові дії, втрата гніздових біотопів, зокрема в наслідок, забудови прибережних територій з туристичною та комерційною метою, забруднення узбережь, фактор неспокою з боку людини, знищення кладок бродячими собаками. Чоботар перебуває під охороною Червоної книги України (статус - рідкісний), Бонської конвенції, Директиви ЄС про захист диких птахів та Угоди AEWA.
Але, все рівно, незважаючи на те, що їм сподобалось у нас, вони повинні полетіти на далекий Південь, залишивши позаду національний природний парк «Тузлівські лимани", щоб знову, зовсім скоро через декілька місяців, повернутися навесні.
🕊Птахи України
📍Автор Іван Русєв
#пернаті_новини
Кулики чоботарі, які схожі на крилатих зебр - прилетіли з далекої Африки до нас у цьому воєнному році доволі рано. І вони, як і люди постраждали від війни в перші дні ії початку. В їх помешкання рашисти стріляли сотнями ракет з Чорного моря, коли вони прилітали до нас з Африки і займали свої звичайні місця гніздування. Вони гинули в тих місцях, де вони зазвичай формували колонії і виводили раніше пташенят. І ці місця в нашому Національний природний парк "Тузлівські лимани" я показував і писав про вплив жорстокої війни https://www.facebook.com/rusevivan/posts/1999039180282164. Тут , зараз, на цих ділянках сумно і тільки багато, багато вирв від рашистських ракет і мін, і тисячи тисячи уламків в мулі, які вбивали все живе навколо. Немало в мулі лиманів і нерозірваних ракет, які потрібно буде вичищати після війни.
Ми ведемо війну з нашим споконвічним, проклятим ворогом - московською ордою варварської россії. І в цій війні страждають не тільки люди, а і дуже страждає дика природа. А зараз, перед осіннім сезоном, в нашому нацпарку, ці дивовижні птахі ще залишились відпочивати і набиратися сил. Вони до сих пір тримаються на деяких лиманах – Шагани, Малошаганський, Малий Сасик, Бурнас, Алибей. Їх зараз майже більше 1000 птахів.
У пошуках їжі чоботар найчастіше бродить по мілководдю, помахуючи з боку в бік дзьобом і пробуючи поверхню води або опускаючи дзьоб в відкладення мулу. Іноді живиться на плаву, роблячи занурення передньою частиною тулуба, рідше доводиться бачити птахів, які живляться на березі. Поживу знаходить на дотик. В їх живленні значне місце займають солоноводні рачки артемія (Artemia), крім того, вони їдять личинок двокрилих та інших комах, які живуть у солоних водоймах, дорослих водяних комах, молюсків, черв’яків, мотиля.
Загрозливими чинниками для чоботаря є звісно бойові дії, втрата гніздових біотопів, зокрема в наслідок, забудови прибережних територій з туристичною та комерційною метою, забруднення узбережь, фактор неспокою з боку людини, знищення кладок бродячими собаками. Чоботар перебуває під охороною Червоної книги України (статус - рідкісний), Бонської конвенції, Директиви ЄС про захист диких птахів та Угоди AEWA.
Але, все рівно, незважаючи на те, що їм сподобалось у нас, вони повинні полетіти на далекий Південь, залишивши позаду національний природний парк «Тузлівські лимани", щоб знову, зовсім скоро через декілька місяців, повернутися навесні.
🕊Птахи України
🦜🦜Два чергових авіарії, збудовані нашими фахівцями власноруч, створюють комфортні умови для врятованих папуг. Природний «таунхаус» для двох родин папуг Ара з’явився в фруктовому саду Київзоо.
☝️ Цього разу нову оселю отримали екзотичні папуги – Ара зеленокрилий та патріотичний Ара синьо-жовтий. Цих птахів під час війни нам передали волонтери.
👌 Ветеринари та зоологи КиївЗоо провели лікування та реабілітацію, а наразі триває наступний відновлювальний етап – соціалізація.
🏞️ Для пернатих створені особливі умови, наближені до природних: два авіарія по 30 кв.м., висотою майже 5 метрів, встелені просіяним пісочком. Тут є: навісики від негоди, в’язанки прутиків для тренування дзьобів, різноманітні годівнички та напувалки, гілки дерев та присади.
✅ А для розваг та дозвілля в нових оселях встановлено інтерактивні гойдалки, фонтанчики, пісочниці, гравійні насипи та дерев’яні іграшки.
💚 Знайти «таунхаус» папуг Ара можна у фруктовому саду Київзоо. Приходьте побачити!
#пернаті_новини
🕊Птахи України
☝️ Цього разу нову оселю отримали екзотичні папуги – Ара зеленокрилий та патріотичний Ара синьо-жовтий. Цих птахів під час війни нам передали волонтери.
👌 Ветеринари та зоологи КиївЗоо провели лікування та реабілітацію, а наразі триває наступний відновлювальний етап – соціалізація.
🏞️ Для пернатих створені особливі умови, наближені до природних: два авіарія по 30 кв.м., висотою майже 5 метрів, встелені просіяним пісочком. Тут є: навісики від негоди, в’язанки прутиків для тренування дзьобів, різноманітні годівнички та напувалки, гілки дерев та присади.
✅ А для розваг та дозвілля в нових оселях встановлено інтерактивні гойдалки, фонтанчики, пісочниці, гравійні насипи та дерев’яні іграшки.
💚 Знайти «таунхаус» папуг Ара можна у фруктовому саду Київзоо. Приходьте побачити!
#пернаті_новини
🕊Птахи України
"ПИЛЬНІ" КУЛИКИ З ФІНЛЯНДІЇ ДОЛЕТІЛИ ДО ТУЗЛІВСЬКИХ ЛИМАНІВ
#пернаті_новини
Автор: Іван Русєв
Незважаючи на 923 день війни рашистів проти України і жахливі наслідки для людей і природи, вже кілька тижнів через Національний природний парк "Тузлівські лимани" з Тундри летять кулики різних видів. Вони прилітають на зупинку до водно-болотних угідь, до фламінго, які ще живуть у нас в парку, про що я писав пару днів тому https://www.facebook.com/share/p/2XqqxK8jRXF3QbrC/.
Серед далеких мігрантів є і грицик великий (Грица - похідна форма хрестильного чоловічого імені Григорій, яке в перекладі з грецької означає «пильний»).
Наразі в Парку декілька тисяч куликів. Кулики, особливо грицики жадібно зондують мул, поїдають смачних представників бентоса лиманів, серед яких домінують нереїси - багатощетинкові черв'яки та мотиль. Понад 90% часу денного перебування в акваторії нацпарку - це зондування дна мілководій, де голова і довгий дзьоб цих гарних птахів постійно занурені у воду.
Що цікаво, що один з грициків на Тузлівських лиманах має супутниковий датчик і показує, що він прилетів до нас з Фінляндії і тримається вже майже два тижня. Скоро пильні кулики
наберуться енергії і полетять далі, на Південь до Африки.
🕊Птахи України
#пернаті_новини
Автор: Іван Русєв
Незважаючи на 923 день війни рашистів проти України і жахливі наслідки для людей і природи, вже кілька тижнів через Національний природний парк "Тузлівські лимани" з Тундри летять кулики різних видів. Вони прилітають на зупинку до водно-болотних угідь, до фламінго, які ще живуть у нас в парку, про що я писав пару днів тому https://www.facebook.com/share/p/2XqqxK8jRXF3QbrC/.
Серед далеких мігрантів є і грицик великий (Грица - похідна форма хрестильного чоловічого імені Григорій, яке в перекладі з грецької означає «пильний»).
Наразі в Парку декілька тисяч куликів. Кулики, особливо грицики жадібно зондують мул, поїдають смачних представників бентоса лиманів, серед яких домінують нереїси - багатощетинкові черв'яки та мотиль. Понад 90% часу денного перебування в акваторії нацпарку - це зондування дна мілководій, де голова і довгий дзьоб цих гарних птахів постійно занурені у воду.
Що цікаво, що один з грициків на Тузлівських лиманах має супутниковий датчик і показує, що він прилетів до нас з Фінляндії і тримається вже майже два тижня. Скоро пильні кулики
наберуться енергії і полетять далі, на Південь до Африки.
🕊Птахи України