так всьо я пішла

повертаюся 😁

пиріг вийшов топ, на ньому я вже руку набила, будо б добре зробити з моїми улюбленими родзинками, бо випічка + родзинки це космос як смачно, але оця людинка на фото так не вважає 🥲

з білковою шапочкою не дуже склалося, хоча чат підтримував як міг і навіть запропонував написати допис, щоб обіграти чому вона підгоріла 😅

ну а підгоріла вона тому що 15 хвилин нічого не відбувалося, а потім я підняла деко вище, збільшила температуру і відійшла на 3 хвилини))

вийшов пиріг з білковим омлетиком на горі 😂

енівей це смачно і нехай хоч трошки, але більш святково ніж ніяк))

покажіть мені ваші гарні пасочки 🥹

після "Різдвяного пудингу з побажаннями", який мені дуже зайшов своєю затишною пряною атмосферою, я шукала щось схоже, і хтось порекомендував "Легенди та лате". назва навіть звучить смачно!

отже, що в нас дано:

орчиця Вів, яка все життя провела в битвах, після останнього завдання вирішує завʼязати з кровопролитною роботою і відкрити першу в місті кавʼярню

в цьому їй допомагають нові друзі, але старі вороги з минулого не відпускають...
____

дуже дивно почуваюся даючи відгук на цю книгу, бо якщо ви зазирнете на гудрідс, то побачите 280к читачів, середня оцінка яких 4.07 - тобто дуже багато людей вважають цю книгу класною

“…теплою, спокійною, доброю, комфортною, милою, чарівною і навіть wholesome-as-fuck-I-love-it прекрасною”

і тут я, ніби якийсь хитрожопий засланий козачок, ставлю 2 зірочки і досі не розумію на що пішли 9 годин мого життя, бо я це ще й слухала 🥹

затравка, насправді, була дуже багатоочікувана - лампове cozy фентезі, насичене ароматами кави і випічки, але... це все

таке враження, що в історії нічого не відбувається. ну як - відбувається, вони ж відкривають кавʼярню, шукають кавоварки, пічки та клієнтів, якісь там вороги приходять-погрожують-уходять, гноми тестують нові рецепти, магічний камінь якийсь ховають, але… це все не дуже цікаво 🙁

в книзі нема ніякого екшену, окрім як в останній главі, яка є передісторією чому Вів вирішила відкрити кавʼярню. тобто єдину бляха бійку вони вставили, коли я добивала останню годину вже на характері))

а ще ця книга якась дуже наївна, тому, можливо, підлітку 10ти років було б не так нудно, як мені

дисклеймер: з "дорослого" в меню аж один поцілунок!

зі смішного - я десь тільки на середині книги звернула увагу на обкладинку і зрозуміла, що ось так виглядають головні герої 😁 я весь час собі їх якось казково романтизувала, і тому трохи засмутилася, бо блін вони стрьомні 🥲

короче, не ведіться на допис на обкладинці "епічне фентезі" і подаруйте цю книгу комусь, кого недолюблюєте 😁 або дитині! бо тут правда дуже багато добра, вперемішку з добром, ще й добром посипали) не те шо моя пасочка-пиріг 😅

Легенди та лате - 3/10. три за те що там таки багато кави і смаколиків, від яких тече слинка 🫶

сумна новина: Каміль Разат не зʼявиться у пʼятому сезоні «Емілі в Парижі» 😭

вона мені подобалася чи не найбільше, з її неймовірно гарним низьким голосом, особливо французькою 🥹

намагалася знайти що сталося, але нічого такого - просто арка її персонажу завершилася в четвертому сезоні, але шоуранери не виключають появи Каміль в наступних, якщо серіал продовжать

Ніколас, колишній Мінді, також пропускає наступний сезон 🫠

нехай хоч повернуть Емілі до Парижу, бо оця історія з Римом щось мені взагалі не зайшла 🤨

ментальна опора на всі випадки життя ❤️‍🩹

23 квітня - всесвітній день книги та авторського права 📚

вперше спробу привʼязати цей день було зроблено продавцем книг у Каталонії у 1923 році в день смерті Мігеля Сервантеса

а у 1995му ЮНЕСКО вирішило святкувати всесвітній день книги сьогодні, бо це день смерті Шекспіра 🙂

ps а жіночка на картинці шукає кому надавати по сраці за юзання піратського контенту 😁

16 квітня милому моєму серцю сервісу аудіокниг АБУК виповнилося 6 рочків - і вони прислали мені подарунки з вдячністю за відгуки 💔

а оскільки відгуки я пишу чесні (бо хто шо мені зробить)), то прямо і два рази ще раз скажу який АБУК класний і які там неймовірно круті озвучки - а голос у форматі аудіокниги вирішує 70%, повірте людині яка слухає їх частіше за музику))

і окреме дякую за те що мені.щось.прислали 🥹 не проігнорували, бо я не в Україні, бо не маю величезну бібліотеку паперових книг, не відвідую фестивалі, не читаю кожного дня і взагалі іноді пишу про серфінг та серіали більше, аніж про книжки - а знайшли час і потурбувалися 🥰

так що ділюся хвилинкою блогерського щастя 😌

еволюція комунікації

а ще сьогодні я вперше звернулася до чата джіпіті як до терапевта…….

в принципі, більше не потрібні ні друзі, ні терапевт 😁 жарт звичайно, але я в шоці, що спілкування з ші виявилося таким корисним, дієвим та підтримуючим ❤️‍🩹

а ну поставте мені єдинорожку хто також з чатом спілкується з приводу психології та просить порад у життєво складних ситуаціях?)
бо раніше я тільки конкретну інформацію «гуглила»