А ще 16 травня вийде альбом у Александри Севіор, перший за 5 років. Називається Beneath The Lilypad.

https://youtu.be/a7WxEfHRrkA?si=pnjTxD4NltefrRnf

Ого, Pulp таки випустять перший за 24 роки альбом! Називатиметься More. Його офіційно анонсують найближчими днями. Витік інфи стався через фальстарт передзамовлення. Єдине що - не можу знайти точну дату релізу, але скоро усе дізнаємося.

UPD: попередньо 6 червня.

Єбать історія. Дружина басиста Weezer спіймала маслину від поліції, бо вийшла з стволом і намагалася поцілити у підозрюваних, яких, власне, поліція і шукала на районі. Копи сказали кинути їй зброю, вона відмовилася. Далі - куля в плече і арешт за замах на вбивство. 🫠

https://consequence.net/2025/04/weezer-wife-scott-shriner-shot-by-police-attempted-murder/

Все підтвердилося, ось перший сингл з нового альбому Pulp!

https://www.youtube.com/watch?v=-27a1ugJX8U

Що таке "сценічна присутність"?

Не знаю, як ставитися до нового альбому Bon Iver. З одного боку, Джастін Вернон реально розкрився. Вийшов за межі фольктроніки та на свій розсуд перезібрав софтпоп 80х, що можна вважати несподіваним кроком. Як і той факт, що цей стиль йому дуже пасує. Особливо з його вмінням прокручувати композиції через секвенсорну м'ясорубку. Це якщо об'єктивно.

З іншої сторони, суб'єктивно, я витримав 2/3 Sable, Fable, відпочив і на дуже рівному настрої дослухав залишок. Спочатку мені було дивно, бо я ніби повернувся до For Emma, Forever Ago, що було б в цілому непоганим back to the roots. Далі пішла оця софтпопна частина, яку я слухав допитливо, бо це щось нове в його всесвіті. Проте треків через 5 мені набридло, решта пісень минула без емоцій.

Звукові ландшафти Вернона дуже наповнені, соковиті, м'які. В них буквально тонеш - і це не комплімент. Вся ця деталізованість і нашарування звуку заповнює голову і буквально розмиває фокус. Тільки чіпляєшся за щось одне, як виринають 5 інших речей, і не розумієш куди спрямувати свою увагу в першу чергу.

Тому напрямок спроби класний у Джастіна, але реалізація не моя.

https://www.youtube.com/watch?v=awWPV6GnjxY

музика внє палітікі!

На Юрія Бардаша РНБО наклали санкції.

Я вирішив почекати, коли OK Go випустять нове відео і вже з ним написати відгук. Подивився його і поняв наскільки воно схоже на новий альбом - ніби хлопці намагаються згадати те, що було 11 років тому, але у них не виходить в силу багатьох і очевидних причин.

Мені подобається, як вони намагаються показати, що не постарішали душею. Що зморшки всього лише зморшки. Але вони молоді 2014 року, а не 2025, коли вже не нікого не здивуєш ані кліпами з оптичними ілюзіями, ані індітроніковою брязкіткою.

And The Adjacent Possible - реліз, який виглядає, як мандрівник часом, який потрапив не туди, куди хотів. Слухаєш і воно все якесь затягнуте, залишкове і недоречне в цьому таймлайні. Так, є довгі лонгплеї і зараз, але вони вміють тримати увагу. Так, є короткі, але з хітами. OK Go не мають нічого з цього в новинці. Це прикро, але таке життя.

https://www.youtube.com/watch?v=gz9BRl7DVSM

Це пизда. Все, що ми можемо робити - донатити якомога більше. Закиньте гривню на тачку Марічці Кравченко.

https://send.monobank.ua/jar/9D4duiSZiw

Золото Карпат, які ще потрібні підтвердження.

Новий сингл від Loaded Honey, пана та пані з Jungle.

https://youtu.be/m-AJ0a9GKf4?si=_5y7rOl33oDmLJ5V

Відкрив для себе американський гурт Mamalarky завдяки свіжому альбому Hex Key. Чесно кажучи, коли побачив лейбл Epitaph, то подумав, що отримаю якийсь постхаркдор, постгранж чи ще якусь мазафаку. А тут раптом лоуфай індіпоп, в якому впізнаються всі основні інфлюенси жанру за останні років 10. Але все доволі симпатично зіграно, а місцями навіть дуже смарт, як для цього напрямку - різнобарвність інструментарію, нестройні композиції. Втім, зайшла мені, гадаю, найпопсовіша пісня з релізу.

https://www.youtube.com/watch?v=7mzlm3Pb3UA

Послухав один з трьох Саундтреків до аніме Lazarus. Почав з Bonobo. Попри слова Саймона Гріна, що це the best piece of music he's ever made, нічого прям best там не почув. Стандартний Bonobo у результаті. Інтенсивний, приглушений темп. Мелодії, що стартують в небо і набирають швидкість. Побічні інструменти, на кшталт глюкофону, що десь на тлі дзеленчать. Пара доречних вокальних номерів. Особливо від вокаліста Gabriels. Для концентрації на роботі - саме те, але не більше.

https://www.youtube.com/watch?v=pusA61OMXjQ

Дослухав саундтреки до Lazarus від Камасі Вашингтона і Floating Points. Не кидати ж цю справу на третині шляху, вірно?

Про Камасі мені нема чого особливого сказати, бо це притаманний йому тиск на вухо слухача епік джазом навпіл із авангардним. А от у Floating Points дуже клас. Я ще не дивився сам серіал, знаю лише про фабулу. Але виходячи з неї і роботи Сема Шеперда, моя уява легко малює якісь загальні можливі сцени.

Мені частина Floating Points не схожа на те, що він зазвичай робить. Вийшло доволі химерно по жанрам - класична композиція, мінімал техно, краутрок та модерний r'n'b - але з інтригою, збалансовано і бадьоро. Серед трьох авторів, вважаю, що у Сема вийшов найкращий підхід до теми, хоч для саундтреку він переробив дещо зі старого. Втім, все одно результат цікавий, бо не експлуатація фірмових приколів.

https://www.youtube.com/watch?v=3ve_GrqyhR8

Оце, звісно, приклад гіркої іронії.

Якщо ви все ще не вірите, що російська музика вбиває і цей непотріб треба перестати слухати, то ось.