У American Football новий трек з Бренданом Йетсом на фіті.

https://www.youtube.com/watch?v=rtW3Z0phrrI

Про три свіжі альбоми коротко. І почнемо з Angine De Poitrine.

Or should i say «Welcome back, KGLW»? Канадське мікротональне мат дуо — духовні брати австралійців. Але от в чому нюанс. KGLW були дійсно веселими шибайголовами у першій половині своїй дискографії. Зараз їхня творчість скоріше нагадує заводське штампування. А от polka dot хлопці дійсно куражаться: створюють світ задзеркалля своїми образами, хоч і коротко, але спілкуються чудернацькою мовою і найголовніше — грають фанову та пребадьору інструменталку. Vol. 2 базується на матроці, але при цьому має як і денспанк, так і жестячкові елементи. Слухати це все двіжово і забавно. Тепер би лайв зацінити колись.

https://www.youtube.com/watch?v=pRgHYWOtqqc

Арло Паркс продовжує випускати альбоми, але не сильно зрозуміло для кого це все. р= Ambiguous Desire — це відсутність музики попри те, що фактично вона присутня. З кожним новим релізом Паркс стає все безбарвнішою, все прозорішою. Її нові пісні не мають ані смаку, ані запаху. Навіть жодних емоційних подразників. Дують собі, як легкий вітерець — та й по всьому.

https://www.youtube.com/watch?v=m6PgG7W8_T0

От у Кортні Барнетт вийшов дуже симпатичний альбомчик. При тому, що я не великий її фанат, прослухав Creature Of Habit вже кілька разів. Зрозуміло, що не все мені тут подобається, але переважна кількість пісень — прикольні бринчалки з класними мелодіями і самокритичною, іронічною лірикою. Це добре, бо Барнетт — частина індіроку того штибу, який я слухаю і шаную нечасто. Втім, в Creature Of Habit все склалося докупи. Особливо арт оформлення. Обкладинка і візуалайзери мені прям дуже подобаються, певно одні з найкращих цього року.

https://www.youtube.com/watch?v=yp7dZz0WiNY

Нє, ну відписки за довбання зборами розумію, хоч і не приймаю. Але відписки за пости про музику в музичному каналі? 🫪

Психіатр: кунілінгвістів не існує
Тим часом кунілінгвісти:

Розіграш лотів по збору за півтори хвилини тут:

https://www.instagram.com/maria_blindiuk

Добрий ранок. Enter Shikari випустили новий альбом без попередження. Lose Your Self вже на стрімінгах.

Дайджест Анонсів знову на звʼязку, другий за тиждень.

Ісая Рашад випустить перший за пʼять років альбом It’s Been Awful 1 травня. Перший сингл є.

https://www.youtube.com/watch?v=z_8vbppalKo

Evanescence також пʼять років були без альбому, але на відміну від Рашада, цей час був взагалі не відчутний. Sanctuary заплановано на 5 червня. Нова пісня звідти в наявності.

https://www.youtube.com/watch?v=MoNhLJKLAyQ

17 квітня у Nine Inch Noize — колаборації Nine Inch Nails та Boys Noize — вийде реліз. Що це буде за формат — невідомо, як, втім, інші деталі.

У Pond новий альбом Terrestrials заплановано на 19 червня. Перший сингл є. Треба послухати останні 3 лонгплеї послухати чи що…

https://www.youtube.com/watch?v=oTf47abqECc

І один реліз з того, що забув. Майя Гоук взяла темп «альбом на 2 роки» і випустить четвертий реліз в дискографії Maitreya Corso 1 травня. Лідпісня є.

https://www.youtube.com/watch?v=UOq9hJG4-m0

Новий трек у Secret Avenue вийшов.

https://www.youtube.com/watch?v=H4apH0scgBQ

хлопци, я beautiful.

Девід Август/Огаст/Аугуст, якщо пам’ятаєте такого, випустив трек з Аліною Паш.

Не дарма він мені не подобався настільки, що на Sziget я був більше захоплений грою у 2048, а не його виступом.

video by @julssch

З Великоднем!

Прошу підтримати збір моєї подруги Каті на екофлоу. Там трошки треба, тож можемо швидко впоратися.

send.monobank.ua/jar/6rwyE7PBjf

Хоумлендер шарить.

Interpol буде гріти Sombr у його осінньому турі Штатами.

Тільки вдумайтеся. Іnterpol буде гріти чувака з ТікТока, хоч і непоганого. Хоч і один концерт. Не можу уявити в голові, як це взагалі прийшло комусь в голову поєднати.

Типу, щодо вибору решти супорту — нуль претензій. Хоч тут є і великі артисти, які могли б профінансувати сольний тур самостійно, я розумію цю логіку in this economy.

Набирає популярності дует Сема Фендера та Олівії Дін в Штатах. Пісня продралася на 14 позицій вгору Billboard Hot 100 з того моменту, як я написав про це. Сподіваюся, це тільки початок, бо трек реально хороший і має потенціал Die With A Smile.

До того ж, Фендер нещодавно засвітився у новому відео Track Star Show. Як на мене, один з найкращих випусків. Сем все відгадав, багато жартував, підколов свого кента Льюїса Капальді, а також поіронізував щодо успіху Rein Me In.

Про три нові альбоми коротко.

My New Band Believe Кемерона Піктона з Black Midi несподівано виявився вельми непоганим релізом. У мене загалом суперечливі враження від так званої Windmill-сцени, бо часто це експеримент заради експерименту. Але Піктон зміг знайти точку, в якій зійшлися фольк, арт рок, чембер поп і конвенційні естрадні мелодії. Так, час від часу протягом 8 треків My New Band Believe демонструє свій апломб, але згодом дає ляпаса і повертається до зрозумілого і місцями доволі приємного звучання.

My New Band Believe — Actress

У Honora, джазовому дебютному альбомі Флі, все на рівні. До того моменту, поки хтось не починає розкривати рота — або Флі, або Том Йорк. Щодо Йорка, це певно найнудніший гостьовий ефорт, на який він спромігся. Щодо Флі, то це чисто old man yelling at clouds з домішками крінжу. А самі треки — що оригінальні, що кавери — непогані. З чіткими композиціями, без складних конструкцій і з таким собі детективним присмаком.

Flea — A Plea

І останній альбом — Pleasure Is Yours від Gena, сайдпроєкту співачки Liv.e і продюсера Каріма Ріггінса. Це такі собі неосоул замальовки, що пошиті з різних шматочків, поверх яких своїм галюциногенним голосом Liv.e чи наспівала, чи намелодекламувала. Переважна більшість релізу складається з треків-карапульок, але тут є і хороші повноцінні композиції. В цілому, альбом цікавий, завдяки продакшену дуже атмосферний. Але в останній третині Pleasure Is Yours відчутно просідає, бо особливості обидвох артистів починають приїдатися. Втім, з 16 треків можна наскубати собі непогану добірку.

Gena — Unspokern