І мене це абсолютно не дивує. Тому що одна справа — підлаштуватися під коньюнктуру, а інша — дійсно усвідомити, що відбувається і навіщо. Я вже другий рік спостерігаю як низка артистів або причаїлася, або зиркає по сторонах в очікуванні, коли знову можна буде робити як раніше.

Так викристалізовується відповідь на питання — кого ж із тих, хто працював із Росією до 2022 року варто кенселити, а кого — ні. Артисти самі підкажуть, варто перестати щодня говорити про важливість української мови й українськомовної творчості. Скільки разів Лобода не загорталася в прапор, скільки не кричала, яка вона українка, з неї все одно лізе інтерв'ю для русской служби BBC. Скільки Іван Дорн не розповідав, який він проукраїнський і взагалі, все одно він не бачить нічого поганого у тому, щоб випустити альбом російською.

Бо це не про "свободу душі" і "я так відчуваю". Це про розуміння контекстів трошки далі 10 друзів, з якими ти спілкуєшся. І це те, що необхідно усвідомлювати артисту у 2024 році. Не тільки в Україні, а всюди. Але в Україні особливо.

хохлы хохлы хохлы хохлы
хохлы хохлы хохлы хохлы
хохлыыыыыы yeah

sit in the dark and ponder how I'm fit to make the bottom fall through the floor
and they all fall down yeah

хохлы хохлы хохлы хохлы
хохлы хохлыыыыыы, yeah

Ось і перший реліз, про який я пишу у 2024. Вітаємо дебютник ірландців Sprints - Letter To Self. Загалом це пост-панк, у якому є трошки рванини, забавні ритмічні лічилочки, а також багато сумнівів у собі навпіл із стриманим оптимізмом. Хоч зараз бери і у топ за 2024 записуй. Якби ж так.

Чи то у цього альбому, чи конкретно у гурту є проблема. На коротких треках Sprints працюють дуже круто, панч за панчем. А ось на дистанції довше чомусь відчувається невпевненість. Хоча по формі гуд: вступ, розкачка, катарсис. Все, що ми любимо. І виходить так, що половина Letter To Self пролайкана, а половина перемотана від гріха подалі. Втім, для початку пайдьот.

https://www.youtube.com/watch?v=_xf9SLtXvmA

The Last Dinner Party - переможці ВВС Sound of 2024. І у них як раз вийшла нова пісня.

https://youtu.be/wqcYU_eoihU?si=gX58zSoZTRTSf0os

Дебютний спільний трек Ліама Галлагера та Джона Скваєра.

Кому? Навіщо?

https://youtu.be/kfPEm9Ysb0I?si=YO-Z72oWTdSTg4bM

Record Store Day цього року відбудеться у цікаву дату 🚬🚬🚬

А ще я придумав жарт з цього приводу.

Льюїс Хапальді.

Софі Елліс-Бекстор знов у топ-10 британського чарту! Murder On The Dancefloor завдяки фільму Солтберн залетіла нагору.

Написав невеликий, але приємний тред про те як це все сталося. Що мене особливо дивує: ця пісня знаходить відгук у молодого покоління, яке мало б слухати абсолютно інше. Але виходить ось так. Так скоро прийдемо до висновку, що уся найкраща музика вже була написана й просто приречена на те, щоб жити від рівайвлу до рівайвлу.

Давно не вмикав Bring Me The Horizon, а тут новий сингл виявився напрочуд веселим.

https://www.youtube.com/watch?v=wbMgoC3DrW8

У Green Day ще один трек напередодні релізу альбому. Але пощу я його з одним питанням: чому він починається як P!nk - So What?

https://www.youtube.com/watch?v=aN8rJiwK_3U

Серед новинок тижня натрапив на свіжий чиловий сингл нідерландського гурту Multibeat. Точніше, вони грають музику, а запрошують співати інших людей. Нічого нового, але солоденько і м'якенько, тож поповнити арсенал my comfort music не завадить. Навесні у них ніби має вийти альбом. Тож якщо не забуду - напишу про нього.

https://www.youtube.com/watch?v=VIerrIux_w0

Ще натрапив на дівчину, яку мені якось підкидали рілзи. Вона тизерила свій трек ще з жовтня і ось нарешті домучила. Зовуть Бет МакКарті, називається пісня IDK How To Talk To Girls. Не фанат такої музики, але несподівано сподобалося. Може тому, що вона не намагалася надати переживанням у тексті образності, а виклала усе як воно є. До того ж, Бет доволі популярна у TikTok, де викладає всякі відоси, у тому числі забавні бліц-інтерв'ю з ЛГБТ-ком'юніті.

panic! at the toilet 💨💨💨

Новий сингл від Parov Stelar Caravan Palace.

https://www.youtube.com/watch?v=I2y6RQFKEsc

Хотів ще минулого року запостити цей трек, але сил щось не було взагалі. Пані звуть Mysie, називається сингл Play. Він ніби і мінімалістичний, але дуже добре збитий, ритмічний настільки, що йому додаткові приколи не потрібні. А ще у візуалайзері (та і у відосах в соцмережах) задіяний її батя, дуже смішний чувак, подивіться.

https://www.youtube.com/watch?v=VP_zOQocHsg

we no who u r.

1111.

Підкинув мені Spotify ірландську банду під назвою Milk. У грудні минулого року вийшов свіжий мініальбом. Я його послухав, покрутив і у мене таке питання. Хіба недостатньо людству The 1975?

На іпішці 5 треків і кожен з них тупо копіює звучання кожного з 5 альбомів британців. Навіть вокаліст намагається дублювати Метта Хілі один в один і у нього це виходить.

Якщо б я не знав про Milk і мені б їх увімкнули, то я б реально подумав, що це одна із сотень мільйонів пісень з безкінечних за довжиною релізів The 1975.

Зазвичай я пишу про нову музику, якщо вона хороша і цікава. А цього разу вирішив вас застерегти, якщо трапиться на очі.

https://youtu.be/WA2S2pEjPUY?si=5RDUUdrIY4ZhMOgQ