Росіяни вже понад рік використовують «Шахеди» та «Гербери» як носії для FPV-дронів. На один безпілотник вони можуть кріпити по два FPV, написав радник президента Сергій «Флеш» Бескрестнов.
За його словами, ефективність такого кріплення низька, тому росіяни застосовують його рідко — один раз на тиждень або два. Зокрема, FPV-дрони можуть втрачати звʼязок і керування та падати.
Бескрестнов уточнив, що FPV-дрон кріпиться на звичайний «Шахед», а з реактивних його здуває повітрям.
▪️Сьогодні він також розповів, що в Київській області зафіксували випадок скиду FPV-дрона, однак доказів, що його запустили з «Шахеда», немає.
Фото: Сергій «Флеш» Бескрестнов / Telegram
@babel
За його словами, ефективність такого кріплення низька, тому росіяни застосовують його рідко — один раз на тиждень або два. Зокрема, FPV-дрони можуть втрачати звʼязок і керування та падати.
Бескрестнов уточнив, що FPV-дрон кріпиться на звичайний «Шахед», а з реактивних його здуває повітрям.
▪️Сьогодні він також розповів, що в Київській області зафіксували випадок скиду FPV-дрона, однак доказів, що його запустили з «Шахеда», немає.
Фото: Сергій «Флеш» Бескрестнов / Telegram
@babel
🤔78😡53❤15😱6👏1🙏1😐1
🖌Повітряна війна між Росією та Україною дедалі більше розвивається за принципом «око за око» і завдає обом більше болю, ніж будь-коли від початку повномасштабного вторгнення, пише The New York Times. Замість наближати до миру поки це лише створює спіраль ескалації, кажуть аналітики, з якими поговорили журналісти видання. «Це питання того, скільки болю витримає Росія, як порівняти з Україною, — а Росія може витримати багато болю», — сказав військовий експерт Філадельфійського інституту досліджень зовнішньої політики Роб Лі. Російській економіці не загрожує неминучий колапс, хоча зростання майже зупинилося, а дефіцит бюджету значно зріс. Проте удари в глиб Росії змусили росіян відчути війну ближче, ніж будь-коли раніше, і російські цивільні гинуть від таких ударів з найвищою частотою від початку великої війни, зауважує видання. Книжковий редактор з російської столиці Петро анонімно розповів виданню, що цього літа «перші тріщини з’явилися на поверхні благополуччя Москви».
🖌Сьогодні увага світових медіа також прикута до збройного інциденту між співробітниками СБУ і ГУР, який стався 1 вересня в Києві. Про нього написали, зокрема, The Wall Street Journal, The Guardian, NYT та AI Jazeera. WSJ підкреслює, що ця ситуація особливо невчасна для адміністрації Володимира Зеленського, адже відбулася на тлі корупційних розслідувань, кадрових перестановок і внутрішніх конфліктів у владі, тоді як Росія посилює атаки. Крім цього, за словами співрозмовників видання, обізнаних із ситуацією, суперництво між ГУР і СБУ за вплив і ресурси посилилося за останні місяці — після кадрових змін у керівництві обох відомств.
#інозмі
@babel
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍54🤡33❤26🤔26😐7🔥2🤮1
Також під ударом опинилася система ППО С-400. OSINTери публікують кадри детонації.
У Башкортостані тим часом повідомляють про атаку на нафтохімічний завод у місті Стерлітамак.
Відео і фото 1—5 із Сочі, 6—7 з Башкортостану
@babel
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥322❤30👍23🤡3🤩1😐1💅1
🇺🇸 Законопроєкт про нові санкції проти Росії, який минулого місяця підтримав Сенат США, застряг у Палаті представників щонайменше до листопада, пише Bloomberg.
Спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що документ навряд чи встигне пройти голосування до проміжних виборів до Конгресу 3 листопада. За його словами, законопроєкт викликає суперечки не лише серед демократів, а й у окремих групах республіканців.
Документ, який розробив сенатор Ліндсі Грем, передбачає 100-відсоткові мита для пʼятьох найбільших імпортерів російської нафти й газу та країн, які допомагають Москві обходити санкції — зокрема, Китаю, Індії та Туреччини. Частина законодавців побоюється, що нові обмеження можуть спровокувати стрибок світових цін на нафту, а відповідно — і вартості бензину у США.
Демократи водночас побоюються іншого: що Трамп використає закон як нову юридичну підставу для мит. Проти цього виступають і представники американського бізнесу — вони попереджають, що нові мита можуть мати непередбачені наслідки для споживачів, торговельних партнерів і союзників США.
🗞 США понад рік не могли погодити законопроєкт Ліндсі Грема про «пекельні санкції» проти Росії. За цей час Грем помер, а документ переписали на догоду Трампу. Чи досі санкції «пекельні» — «Бабель» пояснював тут.
@babel
Спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що документ навряд чи встигне пройти голосування до проміжних виборів до Конгресу 3 листопада. За його словами, законопроєкт викликає суперечки не лише серед демократів, а й у окремих групах республіканців.
Документ, який розробив сенатор Ліндсі Грем, передбачає 100-відсоткові мита для пʼятьох найбільших імпортерів російської нафти й газу та країн, які допомагають Москві обходити санкції — зокрема, Китаю, Індії та Туреччини. Частина законодавців побоюється, що нові обмеження можуть спровокувати стрибок світових цін на нафту, а відповідно — і вартості бензину у США.
Демократи водночас побоюються іншого: що Трамп використає закон як нову юридичну підставу для мит. Проти цього виступають і представники американського бізнесу — вони попереджають, що нові мита можуть мати непередбачені наслідки для споживачів, торговельних партнерів і союзників США.
@babel
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤡198🤯56😡41❤12🤪12🤮9😢8😐4😁1😈1🫡1
Колишнього премʼєра Бориса Джонсона в Україні люблять майже всі, на відміну від Великої Британії. Упродовж своєї журналістської та політичної карʼєри Джонсон прагнув бути радше яскравим, ніж політкоректним. Та й просто коректним був не завжди.
Його спогади про недавній період — відколи він став лідером британської Консервативної партії, тоді премʼєром і аж до відставки — теж не соромʼязливі. Величезна за обсягом (понад 900 сторінок) книжка в українському перекладі саме вийшла у видавництві Vivat під назвою «Кайданів нема».
З дозволу видавництва «Бабель» публікує уривок про те, як Джонсон зустрічав другу хвилю пандемії у 2021 році, як він бачив (чи не побачив) скандал із порушеннями карантину та чому «Свинка Пеппа» викликає у нього не дуже приємні спогади.
@babel
Його спогади про недавній період — відколи він став лідером британської Консервативної партії, тоді премʼєром і аж до відставки — теж не соромʼязливі. Величезна за обсягом (понад 900 сторінок) книжка в українському перекладі саме вийшла у видавництві Vivat під назвою «Кайданів нема».
З дозволу видавництва «Бабель» публікує уривок про те, як Джонсон зустрічав другу хвилю пандемії у 2021 році, як він бачив (чи не побачив) скандал із порушеннями карантину та чому «Свинка Пеппа» викликає у нього не дуже приємні спогади.
@babel
👍98🤡42❤33🤔11😁5🔥3👎2🤮2😐2👏1🙏1
Бабель
В Україні зʼявиться банкнота номіналом 2 000 грн — на ній буде поет і дисидент Василь Стус, пише «Суспільне». На звороті купюри зобразять будівлю філологічного факультету Донецького національного університету, де навчався поет. Банкноту введуть в обіг з…
🇺🇦 2000 грн із символами боротьби за свободу: нова банкнота вже сьогодні з’являється в обігу.
З 4 вересня банки можуть отримувати її від НБУ та видавати клієнтам через каси. Купюра поступово з’являтиметься і в банкоматах та терміналах.
На новій купюрі найвищого номіналу — портрет видатного українського поета і дисидента Василя Стуса.
Дату обрали невипадково. 4 вересня 1965 року Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою відкрито виступив проти репресій української інтелігенції. А через 20 років, 4 вересня 1985-го, Стус загинув у таборі «Перм-36».
На банкноті — Донецький національний університет імені Василя Стуса, «Боривітер» його соратниці Алли Горської, сосна як символ внутрішньої сили та рядок із Стусової поезії: «А свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве».
Фото: НБУ
@babel
З 4 вересня банки можуть отримувати її від НБУ та видавати клієнтам через каси. Купюра поступово з’являтиметься і в банкоматах та терміналах.
На новій купюрі найвищого номіналу — портрет видатного українського поета і дисидента Василя Стуса.
Дату обрали невипадково. 4 вересня 1965 року Василь Стус разом із В’ячеславом Чорноволом та Іваном Дзюбою відкрито виступив проти репресій української інтелігенції. А через 20 років, 4 вересня 1985-го, Стус загинув у таборі «Перм-36».
На банкноті — Донецький національний університет імені Василя Стуса, «Боривітер» його соратниці Алли Горської, сосна як символ внутрішньої сили та рядок із Стусової поезії: «А свічка тріпотить світанком, котрий наш правнук днем назве».
Фото: НБУ
@babel
❤234👍67😢30🤡19👏4🙏4🥰3😐3😁1🤮1💔1
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
💥 Бійці ГУР атакували російський береговий ракетний комплекс «Бастіон» в окупованому Криму.
З цього комплексу росіяни запускають по Україні ракети «Онікс» та «Циркон». Також українські дрони знищили два бензовози і командно-штабну машину армії РФ. Цю операцію ГУР провів у серпні, а кадри атаки показали зараз.
@babel
З цього комплексу росіяни запускають по Україні ракети «Онікс» та «Циркон». Також українські дрони знищили два бензовози і командно-штабну машину армії РФ. Цю операцію ГУР провів у серпні, а кадри атаки показали зараз.
@babel
❤181🔥132👍23👏8😈2💅2🙏1🥱1😐1
Цієї ночі РФ атакувала Україну ракетою Х-31П, «Бандеролями» та 121 безпілотником, близько половини з яких — реактивні. ППО знешкодила 103 дрони. Водночас ворог влучив у 15 місцях, ще в шістьох упали уламки.
На Одещині РФ масовано атакувала дронами цивільну інфраструктуру — одна людина загинула, щонайменше п’ятеро постраждали, серед них дитина. Пошкоджені квартири, багатоповерхівки та приватні будинки.
У Кропивницькому російські БпЛА травмували людину — дрони атакували три локації. Загорілися покрівля дев’ятиповерхівки та об’єкт інфраструктури.
У Запоріжжі російська атака спричинила пожежу в багатоповерхівці. А вдосвіта РФ дроном атакувала автівку в Підгірному — постраждав чоловік, авто знищено.
Під Києвом уночі горіли склади на Софіївській Борщагівці.
Рівненщина цієї ночі теж зазнала повітряної атаки. Наразі без постраждалих.
На Херсонщині росіяни дроном атакували авто — постраждали двоє чоловіків.
На кадрах: 1—3 — Одеса, 4 — Кропивницький, 5, 6 — Запоріжжя, 7 — Київщина
@babel
На Одещині РФ масовано атакувала дронами цивільну інфраструктуру — одна людина загинула, щонайменше п’ятеро постраждали, серед них дитина. Пошкоджені квартири, багатоповерхівки та приватні будинки.
У Кропивницькому російські БпЛА травмували людину — дрони атакували три локації. Загорілися покрівля дев’ятиповерхівки та об’єкт інфраструктури.
У Запоріжжі російська атака спричинила пожежу в багатоповерхівці. А вдосвіта РФ дроном атакувала автівку в Підгірному — постраждав чоловік, авто знищено.
Під Києвом уночі горіли склади на Софіївській Борщагівці.
Рівненщина цієї ночі теж зазнала повітряної атаки. Наразі без постраждалих.
На Херсонщині росіяни дроном атакували авто — постраждали двоє чоловіків.
На кадрах: 1—3 — Одеса, 4 — Кропивницький, 5, 6 — Запоріжжя, 7 — Київщина
@babel
😡129😢41❤10🙏7😍2
🇷🇸 Тіло «боснійського м’ясника» Ратко Младича повернули до Сербії урядовим літаком, пише Reuters.
Труну, накриту сербським прапором, до Белграда супроводжували син та онука Младича, а також міністр юстиції Сербії. Тепер тіло передадуть до військового шпиталю для розтину.
7 вересня в Сербії очікують масштабного поховання. Александар Вучич заявив, що на нього можуть прийти «десятки тисяч» людей. Водночас влада офіційно не підтвердила, що похорон матиме держстатус.
На тлі планів вшанувати Младича Сербію розкритикували в ЄС. Там попередили: прославляння воєнного злочинця суперечить цінностям Євросоюзу, а Хорватія заявила, що державний похорон Младича може «зачинити двері» Сербії до ЄС.
▪️Младич помер 27 серпня в Гаазі у 84 роки, відбуваючи довічне за геноцид і воєнні злочини. Під час Боснійської війни 1992—1995 років він очолював головний штаб війська Республіки Сербської. Після майже 16 років переховування Младича затримали у 2011 році. У 2017-му його визнали винним у геноциді близько 8 тисяч боснійців у Сребрениці та злочинах під час облоги Сараєва.
@babel
Труну, накриту сербським прапором, до Белграда супроводжували син та онука Младича, а також міністр юстиції Сербії. Тепер тіло передадуть до військового шпиталю для розтину.
7 вересня в Сербії очікують масштабного поховання. Александар Вучич заявив, що на нього можуть прийти «десятки тисяч» людей. Водночас влада офіційно не підтвердила, що похорон матиме держстатус.
На тлі планів вшанувати Младича Сербію розкритикували в ЄС. Там попередили: прославляння воєнного злочинця суперечить цінностям Євросоюзу, а Хорватія заявила, що державний похорон Младича може «зачинити двері» Сербії до ЄС.
▪️Младич помер 27 серпня в Гаазі у 84 роки, відбуваючи довічне за геноцид і воєнні злочини. Під час Боснійської війни 1992—1995 років він очолював головний штаб війська Республіки Сербської. Після майже 16 років переховування Младича затримали у 2011 році. У 2017-му його визнали винним у геноциді близько 8 тисяч боснійців у Сребрениці та злочинах під час облоги Сараєва.
@babel
🤮237🤔22❤18🤡7😐5🥱3😡2👍1