Трафік через Ормузьку протоку впав утричі після взаємних ударів США та Ірану, пише Reuters.

У вихідні та в понеділок протокою проходило в середньому по п’ять суден — майже втричі менше за звичний показник у 14. Серед них не було жодного нафтового чи газового танкера.

Натомість у Баб-ель-Мандебській протоці трафік, навпаки, зріс до триденного максимуму — 27 суден, серед яких п’ять нафтових танкерів.

▪️31 серпня США вперше за понад місяць вдарили по іранських ракетних установках на острові Ларак. У відповідь Іран атакував дві американські авіабази в Йорданії.

@babel

Росія за рік майже вдвічі наростила тіньовий флот для експорту зрідженого газу — попри санкції, пише Bloomberg.

Підсанкційний Arctic LNG 2 зараз обслуговують щонайменше 20 суден із непрозорою структурою власності. Наприкінці грудня їх було 11.

Санкції змусили Москву відкласти план потроїти виробництво ЗПГ до 2030 року. Тепер Росія нарощує тіньовий флот, щоб везти газ до Азії.

Єдиний покупець санкційного газу — Китай. Дональд Трамп поки не погрожував Китаю санкціями за його купівлю.

Arctic LNG 2 розташований у Західному Сибіру, де крига більшу частину року обмежує судноплавство. Тому газ спершу везуть спеціальними танкерами, а потім перевантажують на звичайні.

▪️Нестача суден стримує експорт: нинішній флот дозволяє вивозити 5,2—5,4 млн тонн ЗПГ на рік при потужності двох ліній у 13,2 млн тонн. Rystad Energy підвищила прогноз виробництва на 2026 рік на 9% — до 5 млн тонн. Для повної потужності може знадобитися до 30 звичайних танкерів, тож Москві доведеться й далі розширювати тіньовий флот.

@babel

Прокуратура просить арештувати 150 млн грн застави за ексміністра енергетики Германа Галущенка.

За версією слідства, ці гроші могли мати злочинне походження. Спеціалізована антикорупційна прокуратура хоче передати їх в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

Якщо суд погодиться, Галущенко фактично втратить заставу — і його можуть знову взяти під варту.

▪️Герман Галущенко є фігурантом операції «Мідас» про ймовірну корупцію в енергетичній сфері. Його затримали у лютому, коли він намагався виїхати з України, але згодом відпустили під заставу.

@babel

«Російський добровольчий корпус» заявив, що невідомі затримали заступника командира корпусу Степана Каплунова.

У РДК кажуть, що звернулися до ГУР, СБУ та поліції. Наразі невідомо, де перебуває Каплунов і які звинувачення йому висунули. Їхні адвокати також вже подали відповідні запити.

«Бабель» звернувся по коментар до ДБР, Нацполіції та Офісу генпрокурора. На момент публікації відповіді не було.

UPD: У коментарі «Суспільному» в РДК заявили, що публікація про зникнення Каплунова була особистою ініціативою начальника штабу корпусу Олександра Фортуни. Він вирішив оприлюднити інформацію, адже хвилюється за долю побратима.

У корпусі кажуть, що не схвалюють рішення винести ситуацію у публічну площину, та закликали чекати офіційної заяви командира спецпідрозділу і компетентних органів.

Фото: РДК / Telegram

@babel

Справа «Форест Гамп»: Максим Микитась залишиться в СІЗО — апеляція відмовилась змінювати йому запобіжку.

Адвокат просив зменшити заставу з 30 млн грн до 10 млн грн, тоді як прокурор САП наполягав на її збільшенні до 200 млн грн. Суд залишив суму без змін.

Під час засідання адвокат Артур Габрієлян розповів, що Микитась не має коштів і був вимушений в червні закласти кілька своїх годинників у борг за $20 тисяч. Він мав викупити їх у серпні, але потрапив до СІЗО і тому не зміг цього зробити.

Сам Микитась на суді спростував також повідомлення про те, що в СІЗО він зазнав насильства.

▪️Микитась — один із фігурантів справи «Форест Гамп» про легалізацію 150 млн грн, які, за версією слідства, використали для застави за ексміністра енергетики Германа Галущенка.

@babel

📚 За російську в робочих і батьківських чатах школи батькам можуть виписати штраф до 11 900 грн, нагадала мовна омбудсменка Олена Івановська.

Згідно з законом, батьки — учасники освітнього процесу. Тому в чатах, листуванні з учителями та адміністрацією, якщо йдеться про навчання, мають спілкуватися українською. Приватні розмови закон не охоплює.

Водночас і вчитель не зобов’язаний переходити на іноземну мову на вимогу батьків — закон захищає і його мовні права.

За перше порушення можуть попередити або оштрафувати на 3 400 — 5 100 грн. За повторне протягом року — на 8 500 — 11 900 грн.

@babel

Артема Романюкова призначили новим тимчасовим виконувачем обов’язків керівника Агенції оборонних закупівель.

Раніше він був начальником департаменту цифровізації Міністерства оборони, а перед цим — заступником міністра з питань стратегічних галузей промисловості.

Романюков має продовжити переводити оборонні закупівлі на тендери, цифровізувати деякі механізми та здійснювати антикорупційну роботу. Водночас АОЗ готує конкурс, щоб обрати нового постійного очільника агенції. Конкурсний відбір мають завершити до кінця 2026 року.

▪️20 серпня стало відомо, що Арсен Жумаділов достроково розірвав контракт і пішов з посади керівника АОЗ.

Фото: Міністерство оборони

@babel

Польща дозволила Україні пошукові роботи в селі Ласків на Холмщині, де, ймовірно, поховані вбиті українці часів Другої світової, пише «Радіо Свобода».

Документ українська сторона отримала сьогодні. Деталі робіт поки невідомі. Про це журналістам розповів керівник Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров. Пошукові роботи проведе Меморіально-пошуковий центр «Доля».

10 березня 1944 року польські підпільні формування напали на Ласків. За різними оцінками, там убили понад 330 українців. Того ж дня польські загони напали і на сусіднє село Сагринь, де вбили 621 українця, але дозвіл на пошукові роботи там Україна досі не отримала, хоча просила про це ще торік.

▪️Пошуково-ексгумаційні роботи в Україні та Польщі відновили у 2019 році, а у 2024-му створили спільну робочу групу з історичної пам’яті. Відтоді Україна почала розкопки в селі Юречкова, тоді як Польща вже провела роботи у Львові, Пужниках, Углах, Гуті Пеняцькій, Острівках і Волі Островецькій.

Фото: Партизани Армії Крайової на тлі палаючої хати після знищення українців у селі Сагринь, березень 1944 року / Wikimedia

@babel

Уряд запровадив «жорсткий режим економії» бюджетних коштів, не закріплених за потребами оборони. Про це оголосив премʼєр Сергій Корецький.

За його словами, уряд вже знайшов 70 млрд грн, які повністю спрямують на потреби Сил оборони. Водночас премʼєр наголосив, що з фінансуванням соціальної сфери, зокрема виплатами зарплат і пенсій, проблем не буде.

Корецький підтвердив, що наразі в оборонному бюджеті країни є дефіцит $27 млрд. Він також закликав депутатів долучитися до процесу підготовки держбюджету на 2027 рік і виходити з принципу «максимальної економії кожної бюджетної гривні».

Окремо премʼєр анонсував масштабний аудит Міноборони протягом місяця, щоб ефективніше витрачати бюджетні кошти на армію. За його словами, уряд аналізуватиме обґрунтованість кожної витрати.

@babel

🔥 Українські війська цієї ночі атакували комплекс «Новатек-Усть-Луга» в Ленінградській області РФ, підтверджує ГУР.

Під ударом були елементи установки для переробки нафти та технологічне обладнання. Там спалахнула пожежа.

Потужність «Новатек-Усть-Луга», чию продукцію використовує армія РФ, становить майже 8 млн тонн газового конденсату на рік. Сили оборони вже не вперше атакують цей комплекс — востаннє по ньому прилітало 14 серпня.

@babel

🇪🇺 11 країн ЄС закликали відмовитися від вето у рішеннях, що стосуються зовнішньої політики.

Вони хочуть перейти до голосування кваліфікованою більшістю, щоб одна держава не могла блокувати спільні рішення. Ініціативу підтримали Австрія, Данія, Бельгія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Люксембург, Нідерланди, Румунія, Іспанія та Швеція.

Наразі будь-яка з 27 країн ЄС може заблокувати спільне рішення. Питання загострилося через те, що Угорщина роками використовувала право вето. Зокрема, Будапешт блокував кредит на €90 млрд для України.

Прихильники реформи вважають, що вона дозволить ЄС швидше ухвалювати рішення. Противники побоюються, що відмова від вето послабить вплив менших країн.

@babel