Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що перевіряє можливі катування військовослужбовців у 425 ОШП «Скеля».

Він звернувся до Держбюро розслідувань і Спецпрокуратури у сфері оборони з вимогою провести повне та неупереджене розслідування. Раніше ДБР повідомило, що розпочало перевірку після матеріалу «Бабеля» про катування та смерті мобілізованих в «Скелі».

Також Лубінець провів робочу нараду з головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським. Той заявив, що Військова служба правопорядку вже працює над з’ясуванням обставин.

Завтра моніторингова група Офісу обмудсмана вирушить на місце, щоб провести перевірку. Лубінця запевнили, що роботі групи сприятимуть.

🗞 Вчора «Бабель» опублікував велике розслідування ситуації в 425 штурмовому полку «Скеля». Ми опитали понад 30 свідків, переважно рідних мобілізованих до «Скелі», а також з десяток військових полку, які втекли або досі проходять там службу. «Бабель» нарахував 26 смертей у навчальних центрах полку за останні пів року, а також описав випадки катувань і знущань із тих, хто проходить навчання.

@babel

🛢Росія веде переговори з Казахстаном про імпорт 50 тисяч тонн бензину, щоб подолати дефіцит у країні після атак українських дронів на НПЗ, пише Reuters з посиланням на джерела.

Казахстан порівняно з Росією — невеликий виробник пального, тому обсяги поставок, ймовірно, не будуть значними.

Джерело з Казахстану розповіло, що поставки бензину до Росії можливі в обмін на російське авіаційне пальне. Співрозмовник додав, що в липні Казахстан стикнеться з дефіцитом авіаційного пального — зросте попит на авіаперевезення.

▪️Раніше Reuters з посиланням на джерела писало, що цього місяця Росія планує імпортувати пальне морем з Азії.

🗞 Україна б’є по Росії, і це дає результат: нафтопереробка впала до багаторічного мінімуму. «Бабель» показував це в пʼяти приємних інфографіках.

@babel

Конституційний суд визнав, що норма безальтернативного тримання військових під вартою — неконституційна.

Йдеться про норму, що зобов’язувала суди відправляти під варту військовослужбовців, підозрюваних або обвинувачених у військових злочинах, без можливості для суду обрати інший запобіжний захід.

У КСУ пояснили, що суд повинен сам вирішувати, який захід застосовувати в кожному конкретному випадку. Автоматичне тримання під вартою порушує Конституцію.

Суд дав Верховній Раді три місяці, щоб внести зміни до законодавства. Після цього вони стануть чинними.

🗞 Справу розглядали за скаргою військовослужбовця Сергія Гнезділова, який оскаржив положення після свого арешту у справі про дезертирство, яке він вчинив, щоб привернути увагу до безстрокової служби в армії. Більше про справу він розповідав в інтерв'ю «Бабелю».

@babel

📚📖Росіяни використовують цивільних у Херсоні як мішені, щоб тренувати своїх операторів дронів. Світові медіа про війну 24 червня

🖌«Вибухи лунають з частотою один удар кожні п'ять хвилин. Російська артилерія, навпаки, здається, відпочиває. Місцеві мешканці роблять покупки, поспішаючи, але не біжать до укриттів. На терасі кафе панує спокій. Три офіцери з татуюваннями розмовляють із молодою жінкою, яка голосно сміється. Коли прибуває командир батальйону, частина військових збирається в непримітному штабі, який облаштували в сусідній будівлі. Майор Микола Ставицький носить цивільний одяг і пересувається цивільною машиною. Москва посилає своїх операторів дронів тренуватися на жителях міста, перед тим як вони вирушать на більш складні напрямки фронту — на Донеччину та Запоріжжя». Так починається репортаж французького видання Le Monde з Херсону. Журналісти видання поспілкувалися, зокрема, з майором Ставицьким, який керує батальйоном безпілотних систем 34 окремої бригади морської піхоти. Він має трохи зосереджено-похмурий вираз обличчя, який часто буває в офіцерів, що змирилися з реальністю. «Все йде так добре, як тільки може йти під час війни, — тихо каже він. — Ми вбиваємо росіян». Його батальйон полює на ворога до 35 кілометрів за лінією фронту, головна ціль — позиції російських пілотів дронів. Він оцінює, що вражає «дві-три цілі на день», хоча й визнає, що не завжди може точно оцінити масштаби пошкоджень укріплених позицій. 

«Фронт залишається стабільним, тому що російська армія не може переправитися через річку», — підтверджує на умовах анонімності капітан Д., офіцер ССО Військово-морських сил України, який відповідає за військову розвідку в регіоні. — Але будемо чесними: ми також не можемо. Якби у 2022―2023 роках ми мали ті можливості дипстрайків, які є сьогодні, ми б вибили росіян. Зараз ми значно ускладнюємо їхню логістику та постачання, але можливість провести контрнаступальні операції потребуватиме часу». Саме тому в Херсоні досі панує терор і триває «людське сафарі», пояснює Ставицький. «Ми знаємо, що росіяни мають у регіоні школи операторів дронів і тренуються на цивільних просто на вулицях. Ми намагаємося їх знищити, але ці школи й бази розташовані глибше в тилу, поза межами досяжності наших дронів», — розповідає майор. Тоді він мусить розраховувати на підтримку артилерії та бригад із ракетами більшої дальності.

Поступово вулиці Херсону покривають протидроновими сітками, але неможливо захистити місто, де з приблизно 300 000 жителів до війни близько 60 тисяч залишилися або регулярно їздять туди-назад в Одесу чи Миколаїв. На кільцевій розв'язці в центрі міста робітники працюють на автокрані, натягуючи над вулицями все нові й нові протидронові сітки. Солдат, озброєний дробовиком, забезпечує їм бодай якийсь захист — це останній рубіж оборони, якщо дрон не знешкодить протиповітряна оборона. «Тут люди живуть одним днем, як і солдати на передовій, — тихо каже в коментарі журналістам заступниця голови ОВА з питань оборони Ольга Малярчук. — Завтрашнього дня просто не існує».

🗞Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступне резюме ще п'яти матеріалів

#інозмі
@babel