У Києві вже 87 постраждалих від вчорашньої масованої атаки РФ, серед них — троє дітей.

У Шевченківському районі, де зруйновано під’їзд п’ятиповерхівки, рятувальники деблокували тіла двох загиблих жінок. Загалом від учора пошкодження інфраструктури зафіксували на 49 локаціях столиці. Ліквідація наслідків атаки триває.

@babel

Україна і Молдова 4 роки йдуть до ЄС разом — так званим пакетом. У червні їм можуть відкрити перший переговорний кластер, який досі блокувала Угорщина. Однак успіхи країн у євроінтеграції нерівномірні: Молдова втілює реформи упʼятеро швидше за Україну.

Після української «антикорупційної кризи» в липні 2025-го європейські політики хотіли розділити дві країни — провести так званий decoupling, щоб не гальмувати прогрес Молдови через українські внутрішні проблеми. Але вони так і не домовилися, а Володимир Зеленський наголосив: «Між Україною і Молдовою не може бути розколу. Якщо він відбудеться, це означатиме, що Європа розколота в питанні України».

Чому Кишинів змушений синхронізувати кожний свій крок із Києвом? Чи висока ймовірність, що Молдову інтегруватимуть швидше? Що таке розділення шляхів означало б для обох країн? «Бабель» відповідає на ці питання тут.

@babel

Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Канада виступили проти ідеї генсека НАТО Марка Рютте виділяти 0,25% свого ВВП на військову допомогу Україні, пише The Telegraph.

Рютте розраховував затвердити свою пропозицію на річному саміті НАТО в Анкарі, але через відсутність одностайної підтримки ідею не просували далі.

Водночас, за словами джерел видання, щонайменше 7 країн-членів НАТО підтримували ініціативу Рютте. Зокрема, це держави, які вже зараз витрачають понад 0,25% свого ВВП на підтримку України, — Нідерланди, Польща та країни Північної і Балтійської Європи.

Проте для ухвалення рішень у НАТО потрібна підтримка всіх держав-членів. Саме тому опір з боку п'яти великих країн фактично заблокував ініціативу.

@babel

🇬🇧 Росія заглушила GPS-сигнал літака британського міністра оборони Джона Гілі, коли той пролітав біля російського кордону, пише The Times.

Інцидент стався після візиту Гілі до британських військових у Естонії. Через атаку засобами радіоелектронної боротьби GPS урядового літака не працював упродовж усієї тригодинної дороги назад.

Ноутбуки й смартфони на борту залишилися без інтернету, а пілотам довелося перейти на резервну навігацію. Через перешкоди також частково перестала працювати панель приладів літака.

@babel

На Донеччині жінка переховувала у своєму будинку військового РФ — її затримали, а бойовика ліквідували.

За даними СБУ, російський військовий з позивним «Шаман» проник на територію Лиману для розвідки позицій ЗСУ. Там він познайомився з безробітною місцевою жителькою і запропонував їй коригувати удари по українських військах у Лимані та на околицях міста.

Для цього жінка під виглядом прогулянок обходила місцевість та розвідувала місця базування Сил оборони. Потім вона передавала геолокацію потенційних цілей російському бойовику, а той доповідав своєму командуванню.

Жінці оголосили підозру у державній зраді, а російського військового ліквідували, коли той чинив збройний спротив.

@babel

Росіяни цього місяця почали запускати по Україні нові реактивні ударні дрони «Герань-4». Вони швидші і маневреніші за попередні версії, кажуть у ГУР.

Росія створила «Герань-4» як відповідь на українські дрони-перехоплювачі. Реактивний БпЛА має власний новий планер з покращеною аеродинамічною якістю, посиленою конструкцією та турбореактивний двигун збільшеної тяги. Крила тепер не від’єднуються від центроплану.

Турбореактивні двигуни нового дрона мають китайське походження. Один з двигунів уже зустрічався на «Герані-5».

Нова конструкція дозволяє безпілотнику маневрувати на швидкостях від 300 до 400 км/год і розганятися до 500 км/год. Також «Герань-4» може підніматися на висоту до 5 000 м і летіти на відстань до 450 км.

@babel