Росія вчергове атакувала Україну ракетами та дронами. Ось що відомо про наслідки:

🔴Донеччина. Росіяни скинули два ФАБи на Краматорськ, від атак постраждали хлопець 18 років та жінка 39 років. Пошкоджені 11 багатоповерхівок та 28 авто.

🔴Запоріжжя. Від російської атаки FPV-дроном на Пологівський район дістала поранень 76-річна жінка. Медики надали їй всю необхідну допомогу.

🔴Херсон. Через обстріл постраждали 58-річний чоловік та 47-річна жінка. Також армія РФ скинула вибухівку з дрона на 18-річного хлопця, він дістав вибухову травму та контузію.

Відео з Донеччини

@babel

Україна не програє. Краще не укладати жодної угоди, ніж змусити свій народ прийняти погану, заявив президент Володимир Зеленський в інтерв'ю The Atlantic. Ось основні тези з матеріалу:

🔴Для Дональда Трампа немає більшої перемоги, ніж зупинити війну між Росією та Україною. Найвигідніше — зробити це до виборів до Конгресу США у листопаді.

🔴У найближчі тижні, коли кампанія поглине більше уваги Трампа, він може вирішити, що переговори стали для нього політичним тягарем. Тоді президент США може відсторонитися, звинувативши в непоступливості одну або обидві сторони.

🔴Тактика, яку обрав Київ, — робити все, щоб американці не думали, що Україна хоче продовжувати війну. Першим кроком до миру мають стати реальні гарантії безпеки від США і Європи після припинення вогню.

🔴Основні питання, пов’язані з гарантіями безпеки від США, досі не вирішені: наприклад, чи збиватимуть американці російські ракети в разі порушення перемир’я.

🔴Росіяни не хочуть, щоб Зеленський ще раз став президентом, саме тому вони просувають ідею виборів під час війни.

🔴Зеленський відмовився визнати, що розслідування корупції змусило його звільнити керівника ОП Андрія Єрмака. Каже, що були інші причини.

🔴Україна за допомогою дронів сповільнила російський наступ на багатьох ділянках фронту, а на інших — повністю його зупинила.

@babel

📚📖Європа знову думає, чи варто напряму говорити з Путіним. Світові медіа про російсько-українську війну 12 лютого

🖌Сьогодні увага світових медіа прикута до Олімпійських ігор в Італії, а саме до дискваліфікації українського скелетоніста Владислава Гераскевича через його «шолом пам’яті». Президентка Міжнародного олімпійського комітету Кірсті Ковентрі зустрілася з Гераскевичем перед оголошенням рішення і згодом зі сльозами на очах розповіла журналістам, що їй не вдалося знайти компромісу, пише Reuters. Після цього рішення члени української команди плакали та обіймалися, а батько і тренер Владислава Михайло сидів на брудному сніговому заметі, закривши обличчя руками. Американський скелетоніст Деніел Барфут у коментарі виданню сказав: «Я думав, що IBSF (Міжнародна федерація бобслею та скелетону) або ті, хто має владу, якось відступлять і дадуть йому спокій. Коли я дізнався, що його збираються дискваліфікувати, то був шокований. Він один із найкращих скелетоністів у світі, але очевидно, що він вважав це [своє послання] важливішим за самі змагання». 

🖌Про те, що Європа знову думає, чи варто напряму говорити з Путіним, поки США ведуть складні й повільні переговори між Україною та Росією, йдеться у статті Le Monde. Головний ініціатор цієї ідеї — Емманюель Макрон. Він хоче, щоб Європа не залежала лише від США і мала власний голос у переговорах про війну. Франція вже намагалась «промацати ґрунт», їхній дипломат їздив до Москви — та це не дало жодного результату, пише видання.

Частина країн, зокрема Польща та Литва, вважають будь-який діалог із Путіним передчасним і небезпечним для Європи та України, тоді як інші, як-от Італія чи окремі політики у країнах Балтії, переконані, що якщо Україна говорить — Європа теж має бути за столом, але лише за умови скоординованої позиції між усіма країнами Блоку. Питання полягає не так у самому факті розмов із Путіним, як у єдності європейської позиції, змісті такого діалогу та ризику того, що Росія використає його для маніпуляцій і розколу Заходу, підсумовує Le Monde.

🖌Читайте також аналітичний матеріал Foreign Policy про те, наскільки ефективною може бути головна стратегія міністра оборони України Михайла Федорова знищити більше російських військ, ніж Кремль може відправити. Зокрема, 50 тисяч щомісяця — ця цифра перевищує приблизно 30—35 тисяч новобранців, яких Росія набирає щомісяця, за словами дослідника Німецького інституту міжнародних та безпекових справ Яніса Клюге. Ця мета може створити економічний та соціальний тиск на Росію, а також дасть Україні важелі впливу в мирних переговорах за посередництва США. 

Однак європейські чиновники й аналітики, з якими поспілкувалося видання, попередили, що така стратегія має багато перешкод. Перш за все, тому що Росія також стає більш ефективною у нападах на українців на полі бою. Україні бракує далекобійних ракет для ударів по тилах. Хоча в неї є більші резерви далекобійних дронів, їхніх операторів відтіснили з лінії фронту після того, як Росія їх атакувала, сказав старший науковий співробітник британського аналітичного центру Royal United Services Institute Джек Вотлінг. Це означає, що мета України вбивати 50 тисяч росіян на місяць залежить від того, чи відправить Москва стільки у бій. «Росіяни диктують рівень втрат», — сказав Вотлінг.

🗞Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Patreon, доступне резюме ще двох матеріалів.

#інозмі
@babel