⚡️ Трамп провів брифінг після перемовин США і Росії у Саудівській Аравії. Ось що він сказав:

🔴Перемовини були вдалими. Росія хоче щось зробити та зупинити війну. Трамп планує зустріч з Путіним до кінця місяця.

🔴Росія не змушує Україну йти на вибори. Однак «я б сказав, що коли вони захочуть місце за столом переговорів, хіба українці не мають сказати, що минуло вже багато часу з моменту останніх виборів?»

🔴США дали Україні $350 мільярдів. «Де всі ці гроші, ніхто не знає, де вони?» Україні доведеться платити або розбиратися, куди поділися гроші.

🔴«Де ви були 3 роки?» — запитав Трамп, звертаючись до тих, хто невдоволений відсутністю запрошення на переговори. Не треба було це починати, вже давно час для угоди.

🔴Росія може дуже швидко знищити дотла міста України, проте не хоче цього робити.

🔴Трамп не проти європейських військ в Україні, однак американських не посилатиме.

@babel

⚠️ Тим часом Росія запустила по Україні десятки дронів — у 14 областях вже кілька годин триває повітряна тривога.

У Києві працювала ППО. В Одесі продовжують лунати вибухи. У місті перебої зі світлом, а також з різних його частин видніється стовп диму. Місцеві медіа пишуть, що пошкоджена лікарня.

@babel

📚📖 Озброєний нейтралітет ― це не ідеальна опція для України, але «найкраща з можливих». Огляд матеріалів іноземних медіа про війну 18 лютого

Іноземні медіа активно пишуть про російсько-американські переговори в Ер-Ріяді та спроби європейців знайти баланс у ситуації, коли США вже не готові гарантувати їхню безпеку ― та здебільшого це поки що матеріали новинного характеру. Очікуємо на якісні аналітичні деталі та інсайди з переговорів найближчими днями.

🖌 Тематичне видання War on the Rocks опублікувало колонку директорки з напряму військового аналізу і старшої наукової співробітниці аналітичного центру Defense Priorities Дженіфер Кавано та її колеги по центру Крістофера МакКаліона про найкращі запоруки для довготривалого миру в Україні після завершення гарячої фази війни з Росією. На початку тексту вони перефразовують вислів Вінстона Черчилля про демократію ― це погана форма правління, але найкраща з відомих. Так само можна назвати опцію надати Україні всю можливу зброю для самозахисту, але не брати її в жодні військові альянси, запевняють автори.

Причин цього кілька. По-перше, стаття 5 НАТО, на яку люблять посилатись в Україні, насправді не передбачає однозначного воєнного втручання на боці союзника, який опинився під нападом. Те, як НАТО досі тікало від прямого зіткнення з Росією, і нова позиція ключового члена альянсу ― США ― не дають певності, що альянс захистить Україну просто тому, що підпише з нею якісь договори. «Росіяни бояться не слів, а зброї», ― пишуть Кавано і МакКаліон, попереджаючи про варіант розвитку подій, коли на Україну нападуть чи здійснять якісь провокації, НАТО не зреагує, і це лише ослабить альянс. Ба більше, це стривожить його східноєвропейських членів, які розумітимуть, що в разі нападу Росії на них далеко не факт, що П’ята стаття статуту НАТО щось означатиме. Поки що ілюзія її дієвості зберігається.

Інша опція ― зобовʼязуюча угода зі США за зразком тих, які Вашингтон підписав із Японією чи Ізраїлем. Наявність американського іноземного контингенту на українській землі було б непоганим варіантом, але зараз Сполучені Штати не в тому стані й не з тим керівництвом, щоб це забезпечити. Значно реалістичнішою і надійнішою була б військова участь європейських сил у захисті України. Це передбачає навіть вступ України до ЄС ― Лісабонська угода згадує про колективний військовий захист членів союзу. Утім, зобовʼязання там прописані дуже абстрактно, зазначають автори. Можливий варіант індивідуальних угод між Україною і союзними країнами в Європі. Щоправда, оскільки майже всі з них у НАТО, відділити таку військову місію від натівської буде вкрай складно.

На тлі цього автори статті згадують про досвід Фінляндії, яка після війни з СРСР зобовʼязалась залишатись нейтральною. Її безпеку, врешті-решт, забезпечили готовність фінів у разі чого захищати свою країну, розвиток військового потенціалу і відволікання СРСР на інших ворогів, передовсім на Північноатлантичний альянс. Кавано і МакКаліон запевняють, що опція надати Україні якомога більше зброї буде найнадійнішою. Протитанкові міни, засоби ППО, бойові дрони ― всього цього має бути в України більш ніж достатньо, а перші транші повоєнної допомоги від союзників мають піти саме на це. Свою країну українці бажають захищати більше, ніж будь-хто. І, зрештою, в тих умовах, які складаються в сучасному світі, найкращий спосіб захиститись ― мати для цього достатньо засобів. НАТО чи будь-який інший військовий альянс таких засобів зараз не гарантує, підсумовують автори.

#інозмі
@babel

🇺🇦 За ніч ППО збила 106 російських дронів. Ще 56 були локаційно втрачені.

Усього росіяни запустили 167 безпілотників, а також вдарили по Сумщині двома балістичними ракетами «Іскандер-М»/KN-23.

ППО працювала у Харківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській, Черкаській, Київській, Кіровоградській, Хмельницькій, Житомирській, Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській, Одеській та Миколаївській областях.

Через нічну атаку постраждали Одещина, Київщина, Сумщина, Черкащина та Запоріжжя.

@babel

🇺🇦 Генштаб ЗСУ: Минулої доби на фронті було 156 боєзіткнень.

⚔ Найгарячіше — на Покровському напрямку, там було 50 російських атак. Найбільша активність — неподалік Запоріжжя, Піщаного, Дачного, Шевченка та Улаклів.

⚔ На Курському напрямку — 35 боїв. Росіяни завдали 35 авіаційних ударів, а також 502 артилерійські обстріли.

⚔ На Торецькому напрямку росіяни 18 разів намагалися просунутися у районах Кримського, Диліївки, Торецька та Щербинівки.

⚔ На Новопавлівському напрямку було 17 боїв — росіяни намагалися прорвати українські оборонні рубежі.

⚔ На Куп’янському напрямку відбулось 16 бойових зіткнень поблизу Петропавлівки, Піщаного, Загризового та Лозової.

⚔ На Гуляйпільському напрямку — 14 боїв, на Лиманському — 12, а на Оріхівському — 6.

⚔ Також бої тривали на Краматорському, Сіверському та Харківському напрямках.

💥 За добу росіяни втратили 1 300 військових убитими та пораненими, 19 танків і 72 артсистеми.

@babel