🇮🇷 🇮🇱 Угода про припинення вогню в Лівані. Що відомо зараз

Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу повідомив, що уряд країни розгляне угоду про припинення вогню в Лівані. За його словами, будь-які спроби «Хезболли» переозброїтися будуть порушенням договору — у такому випадку Ізраїль атакуватиме.

«Угоду можна виконати, і ми її виконаємо», — сказав Нетаньягу.

Водночас західні медіа пишуть, що про припинення вогню сьогодні о 22:00 оголосять лідери США і Франції. А сама угода нібито почне діяти від 10 ранку 27 листопада.

@babel

📚📖 Обережна позиція Байдена ― наслідок його роботи в часи Холодної війни. Огляд матеріалів іноземних медіа про війну 26 листопада

🖌 Обережність Джо Байдена в підтримці України у війні з Росією пояснюється його досвідом часів Холодної війни, пише The Washington Post. Цей обережний підхід не підтримують навіть його найближчі радники, не кажучи про союзників у Європі. Так, посол США в НАТО за президента Джорджа Буша ― молодшого Курт Волкер каже, що зміни «назрівали вже давно». «Це дає Росії відчуття безкарності, ― констатує він він. ― Росіяни знають, що ми не хочемо ескалації, тому вільно роблять ганебні речі».

Оцінюючи кроки Байдена, слід пам’ятати, що понад 50 років він займався зовнішньою політикою і вступив на посаду президента з усталеними поглядами на ключові питання, зокрема й на Росію.

«Немає сумнівів, що в кожному серйозному питанні ― чи то надання ATACMS, F-16, чи то дозвіл атакувати цілі всередині Росії ― Байден був самотній [у своїй нерішучості], ― каже Іво Даалдер, колишній посол НАТО при президенті Бараку Обамі та президент Чиказької ради з глобальних питань. ― Його погляд часів Холодної війни полягав у тому, що єдине, чого варто уникнути за будь-яку ціну, ― це прямої воєнної конфронтації між Сполученими Штатами і Росією».

Підхід Байдена розділив його команду, пише видання. Держдепартамент і радники часто виступали за активніші дії, тоді як сам президент і Міноборони наполягали на обережності. Водночас навіть критики Байдена визнають складність його позиції в умовах, де будь-яке рішення може мати глобальні наслідки.

На тлі невизначеності перед виборами у США європейські партнери активізували зусилля з підтримки України, формуючи нові пакети допомоги. Однак через повернення Трампа до влади постало питання, чи зможе Європа підтримувати Україну сама. Серед європейських прихильників Києва поширюється тихе визнання того, що мирні переговори можуть вимагати від України відмовитися від частини території на користь Росії. Зараз вони розмірковують над тим, які гарантії безпеки Україна могла б отримати в обмін на це, ідеться у статті. Держсекретар США Ентоні Блінкен під час свого короткого візиту до штаб-квартири НАТО на початку місяця мав коротке послання: «Ми зробимо все можливе для зміцнення України, перш ніж Трамп вступить на посаду, і всі мають зробити те саме».

#інозмі
@babel

🇺🇦 Генштаб ЗСУ: Минулої доби на фронті було 224 боєзіткнення.

⚔️ На Покровському напрямку українські війська зупинили 59 штурмів росіян, а на Курахівському — відбили 46 атак.

⚔️ На Куп’янському напрямку росіяни атакували 18 разів. На Времівському —17, на Харківському — 5.

⚔️ На Лиманському напрямку був 21 бій, на Краматорському — 13 боїв поблизу Часового Яру, Ступочок, Білої Гори.

⚔️ На Торецькому напрямку було 6 штурмів ворога. РФ також використовувала бомбардувальну авіацію.

⚔️ Також бої тривали на Сіверському, Придніпровському напрямку. На Оріхівському та Гуляйпільському було без штурмів, але ворог використовував авіацію.

⚔️ За даними проєкту DeepState, ворог окупував Новоселидівку та Петрівку, а також просунувся біля Новомлинська, Жовтого, Пустинки, Пушкіного, Роздольного, Розливу, Веселого Гаю, Рівнополя, Сонцівки, у Кругляківці, Берестках та Кураховому.

@babel