📚📖 Ангела Меркель не вважає відмову взяти Україну в НАТО в 2008-му своєю помилкою. Огляд матеріалів іноземних медіа 21 листопада

🖌 Ексканцлерка Німеччини Ангела Меркель завершила роботу над своїми мемуарами під назвою «Свобода» ― вони мають побачити світ до кінця листопада. Журналісти Die Welt цитують вибране із книжки ― зокрема, уривок, який стосується саміту НАТО в Бухаресті в 2008 році, коли Україна та Грузія мали отримати План дій щодо членства в НАТО ― фактично алгоритм прискореного шляху приєднання до альянсу. Швидку інтеграцію пропагував тодішній президент США Джордж Буш, вважаючи, що включення обох країн до оборонного блоку в перспективі покращило б ситуацію з безпекою в Європі й обмежило б загарбницькі амбіції Росії.

Меркель пише в мемуарах, що була протилежної думки. «Важливо, щоб приєднання нових членів до альянсу робило сильнішими не лише їх, а й весь альянс. У разі приєднання цих країн на той час загальна ситуація з безпекою в НАТО погіршилася б», ― запевняє вона. Зокрема, Меркель вказує на те, що в такому випадку сили альянсу тісніше переплелися б із російськими ― зокрема через те, що в Севастополі на той момент базувався російський Чорноморський флот. «Також треба було враховувати позицію Володимира Путіна щодо приєднання до НАТО цих країн», ― додає вона.

Врешті-решт, Меркель визнає, що її намір втихомирити Росію в такий спосіб зазнав поразки: навіть примарна перспектива колись включити до складу НАТО Україну та Грузію, озвучена тоді в Бухаресті, стала приводом для російського диктатора активізувати свої військові авантюри ― спершу у Грузії в тому ж 2008-му, тоді в Україні у 2014-му. Втім, помилкою німецька канцлерка свою нерішучу позицію не вважає ― стверджуючи, що якби перемогло бачення Буша й обидві країни стрімко включили б до Північноатлантичного альянсу, безпекова ситуація була б іще гіршою, наводить її слова Die Welt.

🎨 Це лише частина огляду. Про ще чотири матеріали, що стосуються російсько-української війни, читайте на нашому Patreon.

#інозмі
@babel

📱 Новий випуск «Отакої історії» вже на YouTube!

Українська розвідка веде свою історію ще з доби УНР початку ХХ століття. Саме тоді разом із військом розбудовували й спеціальні служби. А для підготовки фахових агентів навіть створили спеціальну школу, куди приймали і чоловіків, і жінок. Оглядач «Бабеля» Сергій Пивоваров згадує, як створювалась і розвивалась українська розвідка, розповідає про її успіхи та невдачі, а ще — про її легендарних агентів.

☝️Бонус: історія українського мецената і, можливо, шпигуна, який прагнув відродити українську державу.

Проєкт виходить за сприяння КФМІ

@babel

🇺🇦 Генштаб ЗСУ: Минулої доби на фронті було 190 боєзіткнень.

⚔ На Покровському напрямку відбили 48 російськмх атак, на Курахівському — 31.

⚔ На Лиманському напрямку було 16 боїв, на Купʼянському — 18, на Харківському — 10, а на Краматорському — 3.

⚔ На Времівському напрямку українські бійці відбивали 14 атак. Тим часом на Оріхівському — одну атаку в районі П’ятихаток, на Придніпровському — 5.

⚔ Аналітичний проєкт DeepState пише, що росіяни окупували Дальнє, просунулися в Торецьку, Кураховому, біля Золотої Ниви, Пустинки, Селидового, Трудового, Антонівки та Дальнього.

@babel