⚔ ЗСУ просунулися на деяких напрямках на 1—3 км у Курській області, доповів головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

Він також зазначив, що українські військові продовжують поповнювати «обмінний фонд», однак точної кількості російських полонених не назвав.

На сході України, а саме на Покровському і Торецькому напрямках, ідуть запеклі бої.

@babel

🇺🇦 На Закарпатті троє чоловіків, намагаючись втекти в Румунію, напали на прикордонника.

Як повідомив «Бабелю» речник ДПСУ Андрій Демченко, чоловіки відібрали в прикордонника зброю і намагалися втекти.

Одного з них згодом затримали на території України, двох — у Румунії. Також у Румунії знайшли і відібрану в прикордонника зброю.

@babel

📚📖 Як на Курщині воюють колишні українські вʼязні. Огляд матеріалів іноземних медіа про війну 16 серпня

🖌 «Офіцер Кішак відповідає за один з найбільш нетипових підрозділів, що бере участь у вже кількатижневій операції України на Курщині. І річ не лише в його буйному способі керування. Кожен четвертий з 200 людей в його підрозділі ― засуджений, випущений з тюрми за новою моделлю, коли вʼязням дарують свободу в обмін на військову службу. Іще три місяці тому ці чоловіки були в тюрмах. Зараз вони на своєму першому завданні ― бʼються на території Росії. Офіцер Кішак каже, що вони виявились чи не найкращими бійцями, яких він бачив. Тринадцятого серпня підрозділ втратив свого першого бійця ― 24-річного Михайла, засудженого за крадіжку». Це уривок з короткого, але змістовного репортажу The Economist про те, як на російській території виконує завдання підрозділ, зібраний, зокрема, із колишніх увʼязнених. Командир Назарій Кішак ― досвідчений боєць із армійської сімʼї, навіть його мати служить на Донеччині ― керує суворо, але дбайливо. У виданні називають цей підхід tough love. «Іноді доводиться кричати чи змушувати когось виконувати фізичні вправи, але лише для того, щоб [зрештою] зберегти їм життя», ― каже про свій стиль сам Кішак.

Колишніх вʼязнів жорстокість війни дивує мало. Так, 47-річний Геннадій із позивним «Вікіпедія» провів у тюрмі три з половиною роки, був засуджений за вбивство та збройне пограбування. Кордон із Росією він перетнув без особливих хвилювань. «Не те щоб я побачив багато жахливого, хіба що росіянина без верхньої половини тіла, ― каже він. ― Нижня в порядку, а верхньої ніби й не було». Повернувшись із завдання на базу, що кілометрів за десять від російсько-українського кордону, Вікіпедія налягає на хліб із майонезом.

Підрозділ Кішака зайшов на російську територію 10 серпня ― за чотири дні після того, як передові українські сили вибили звідти російські війська. Видання описує одну з операцій, в яких брали участь бійці Кішака. Майже 70 чеченців намагались прорватись на українську територію північніше від захопленої Україною Суджі, щоб ударити в тил українським військам. «Це була ще та халепа, ― згадує Назарій. ― Колона з 70 чеченців. Усі вже зі святим Петром».

Участь підрозділу в бойових діях, пише The Economist, свідчить про кадрові проблеми української армії. Тому в ЗСУ і вдались до практики, що вже давно поширена в Росії, ― брати на фронт колишніх вʼязнів. Кішак же пояснює своє ставлення до засуджених так: «Кожен заслуговує в житті на другий шанс, крім ґвалтівників і Путіна». Він ретельно відбирає солдатів ― та коли вони вже потрапляють у його підрозділ, то мають такі ж самі права, що й решта бійців.

Засуджені радіють своїм новим карʼєрам через відчуття своєї потрібності суспільству. Геннадій «Вікіпедія» каже, що застосовує свою технічну освіту в роботі з дронами та РЕБом. А Кішак зазначає, що варто бути готовими до всього і що ніхто не знає, куди операції ЗСУ занесуть їх у майбутньому. «Я завжди хотів відкрити кіоск шаурми в Москві», ― зізнається він виданню.

🎨 Продовження огляду з черговою порцією аналітики щодо Курського наступу ЗСУ доступне для тих, хто підтримує нас на Patreon.

#інозмі
@babel