⚔️ Російські війська посилюють наступ на Луганщині. Їхнє завдання — пробитись до харківського селища Борова.

🌊3 штурмова бригада пише, що завдання ворога — вийти до села Чернещина і селища Першотравневе, з подальшим виходом до Борової. Противник наступає танковими полками, цілими ротами та загонами ПВК і спецпризначенців. У бої активно включаються артилерія, FPV-дрони, КАБи й хімічна зброя. Щотижня втрати поповнюють 250—400 солдат.

🇺🇦 Аналітичний проєкт DeepState додає, що ворог наростив значний ударний кулак для наступу на Борову — на ділянці від Райгородки до Нововодяного до 10 тисяч військових, близько 450 одиниць техніки, з яких 200 артсистем. Зараз ворог прощупує оборону ЗСУ і постійно штурмує позиції малими групами.

Мапа: DeepState

@babel

📩 Telegram запустив сервіс для знайомств, розроблений на блокчейні The Open Network. Мінізастосунок має назву TON Dating.

Сервіс гарантує користувачам закриту спільноту, безпечне спілкування та можливість монетизувати час, проведений у TON Dating. У застосунку високий рівень верифікації. Розробники кажуть, навчили його за аналогією із системами безпеки онлайн-банкінгу.

Для жінок доступ до сервісу безкоштовний, а ось для чоловіків платний. Детальніше — тут.

@babel

📰 В України все більше засобів, аби зруйнувати Кримський міст. Огляд матеріалів іноземних медіа 18 червня

🖌 «Крим ― тотемний, стратегічно необхідний путінський «авіаносець, який неможливо потопити», починає виглядати неготовим до рейсів. Його постачання відбувається через чотири основні артерії. На сході це Кримський автомобільний та залізничний міст і два пороми. На півночі, частково у відповідь на попередні атаки, для перевезення вантажів активно використовується залізнична гілка через Чонгар. Є й звичайні дороги, але вони гірше підходять для перевезення вантажів. Переріжте ці артерії ― і хоча ви не потопите авіаносець, проте залишите його без пального, зброї та харчів для команди», ― так починається стаття колишнього офіцера британських ВМС Тома Шарпа на The Telegraph. Її суть зводиться до переліку засобів, якими Україна може знищити Кримський міст ― і, схоже, їх стає все більше. Це і ракети ATACMS, і Storm Shadow та аналоги, і віднедавна ― новий український морський дрон Stalker V5.

Цей дрон за своїми технічними характеристиками схожий на інший безпілотник ― Magura V5, на рахунку якого вже є кілька потоплених російських кораблів. Вибухівки, щоправда, Stalker містить менше ― 150 кг проти 200 кг, однак і ціна нового дрона також відчутно менша. Якщо одна Magura обходиться в 210 тисяч фунтів стерлінгів, то Stalker ― у 50 тисяч, тобто за ту ж ціну можна використати «за призначенням» 600 кг вибухівки, пише Шарп. «Без креслень моста неможливо сказати, де саме вибух тисячі кілограмів тротилу знесе опору й зруйнує прольоти мосту назавжди. Але з такою ціною можна запускати дрони доти, доки вони не дадуть бажаного ефекту», ― пише автор. Так, росіяни намагаються захистити міст баржами ― але щоб обійти цей примітивний захист, достатньо знайти чи зробити в ньому лишень одну шпарину.

Також ATACMS та Storm Shadow можна бити по залізничних шляхах ― зокрема на Чонгарі. Ремонтувати залізницю простіше, ніж мости, але за регулярності й системності атак використовувати і цей шлях постачання стане недоцільно, припускає Шарп. Так, успіхи в морських і повітряних операціях іще не означають прогресу в наземній війні й не обовʼязково полегшать визволення Криму. Але вони зроблять півострів непотрібним у ролі військової бази ― і вже сама ця мета варта багатьох засобів. Те, що серед них зʼявився відносно дешевий надводний дрон ― чудовий крок уперед, підсумовує автор.

🖌 Про зближення Росії та Північної Кореї на тлі візиту Путіна до Пхеньяну пише The New York Times. Напередодні першої за 24 роки поїздки російський диктатор опублікував статтю в головній газеті Північної Кореї ― «Родонг». У ній він похвалив свого колегу по диктаторству Кім Чен Ина за «спротив економічному тиску, провокаціям, шантажу та військовим загрозам з боку США» й подякував за стійку підтримку вторгнення росіян в Україну. Видання зазначає, що Росія ніколи так не потребувала допомоги Північної Кореї, як зараз, оскільки у війні на виснаження саме північнокорейські снаряди, яких росіяни, за даними Південної Кореї, отримали близько 4,5 мільйона, дали окупантам змогу просуватись на фронті. Свою роль зіграли й балістичні ракети від КНДР, хоча багато з них і браковані. Очевидно, що Путін проситиме корейців про зброю знов. У відповідь росіяни зможуть надати північнокорейському режиму технології, що стосуються субмарин та балістичних ракет. Також Москва підтримує Пхеньян у дипломатичній сфері ― наприклад, голосуючи в ООН за потрібні Кім Чен Ину рішення. Зріс і обсяг торгівлі між росіянами та північнокорейцями. У 2023-му він склав $34,4 млн ― у девʼять разів більше, ніж роком раніше.

🎨 Це лише частина огляду. Резюме інших матеріалів іноземних медіа про російсько-українську війну доступні для всіх, хто підтримує нас на Patreon!

#інозмі
@babel