Сьогодні Швеція оголосила про новий рекордний для неї пакет допомоги Україні на $1,16 мільярда. Країна передасть увесь свій запас гусеничних бронетранспортерів Pansarbandvagn 302 для нових бригад ЗСУ і 155-мм артилерійські боєприпаси. А головне — посилить українську протиповітряну оборону. Для цього Швеція передасть літаки радіолокаційної розвідки й управління ASC 890. Вони виявляють повітряні цілі та наводять на них системи ППО і винищувачі. Поки що йдеться про один такий літак.

«Бабель» коротко пояснює, чому ASC 890 — це саме те, що треба. Дуже треба.

@babel

🇨🇳 У Китаї радикально реконструювали мечеть Шадянь — це була остання велика мечеть у КНР з арабськими архітектурними рисами. Знімки показують, що купол замінили пагодою, а мінарети значно вкоротили. Місцеві мусульмани кажуть, що перебудовуючи мечеті, влада намагається стерти їхні вірування.

Від 2018 року більшість китайських мечетей суттєво змінилися ― зникли мінарети та характерні архітектурні деталі, а деякі взагалі закрили. «Бабель» розповідав, як Китай проводить найбільшу державну антирелігійну кампанію сучасності.

На фото — мечеть Шадянь до і після реконструкції.

@babel

🇨🇴 У Колумбії парламент заборонив кориду — традиційні бої биків, які зазвичай закінчуються смертю тварини. Тепер законопроєкт мають остаточно затвердити в Сенаті та Палаті представників Конгресу. Якщо ж документ підпише президент, то заборона почне діяти через три роки.

@babel

🇱🇹 Литва виділяє Україні €5 мільйонів на реконструкцію шкіл і дитсадків, що постраждали від російських обстрілів. Також за ці кошти обладнають бомбосховища в освітніх закладах.

@babel

📰 Як США поступово нарощують виробництво артилерійських снарядів. Огляд матеріалів іноземних медіа про війну 29 травня

🖌 Про будівництво нового збройного заводу в Техасі пише The New York Times. Підприємство зараз будує турецька компанія, а до кінця наступного року воно зможе виробляти приблизно 30 тисяч артилерійських снарядів на місяць. Виробництво майже повністю роботизоване: уже зараз робітники збирають і налаштовують роботів для формування металу під снаряди чи фарбування. У підсумку виробництво 155-міліметрових снарядів у США має досягти загального рівня у сто тисяч на місяць ― удесятеро більше, ніж до початку повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Видання описує процес виробництва снаряда: спершу з бруска металу «вичавлюють» корпус, тоді в нього засипають 10 кілограмів вибухової суміші, потім герметизують, фарбують і маркують. Один такий снаряд здатен убити людей в радіусі 45 метрів і поранити в радіусі 130. Ця зброя стала однією з головних у цій війні, пише видання.

От тільки навіть попри будівництво нових заводів ― а Пентагон не робив цього після завершення Холодної війни, США навряд чи наростять виробництво снарядів достатньо, стверджує військовий експерт Майкл Кофман. «Навіть за найкращого сценарію ці нові снаряди можуть надійти Україні запізно, і під кінець 2025-го США та ЄС разом зможуть виробляти менше снарядів, ніж на той момент росія», ― каже він. І додає, що вже зараз росія виробляє понад два мільйони снарядів на рік. На щастя для нас, використовуючи їх доволі недбало.

🖌 Також варті уваги текст Al Jazeera про те, як росіяни активізували диверсійну діяльність у країнах Європи, матеріал Politico про те, як Німеччина дуже повільно, але наближається до згоди використовувати надану нею зброю для ударів по території росії, і стаття тих же The New York Times про нечуваний досі ажіотаж в українських театрах, зокрема про популярність пʼєси «Конотопська відьма» київського Театру імені Івана Франка.

#інозмі
@babel

Російські війська били по Харкову уночі — постраждали чотири людини. Мер міста Ігор Терехов каже, що під ударом була критична інфраструктура одного з районів Харкова. Від обстрілу виникла пожежа на обʼєкті газової інфраструктури, пошкоджені вікна будинків.

@babel

На початку Другої світової війни нацисти бомбили житлові квартали європейських міст, аби залякати цивільних і примусити уряди країн якнайшвидше капітулювати. Ця тактика спрацювала в Польщі, Данії та Нідерландах. Але Британія витримала понад пів року німецьких повітряних атак. І потім вирішила показати німцям, що така тактика може працювати в обидва боки.

У ніч з 30 на 31 травня 1942 року понад тисячу британських бомбардувальників атакувало Кельн. Згодом на руїни перетворився Гамбург та інші міста. Найдовше опирався Берлін, завдяки потужній системі ППО. А останнім з великих міст дощенту розбомбили Дрезден. Унаслідок масованих нальотів загинуло понад сто тисяч цивільних німців, а на відбудову пішли десятки років. «Бабель» згадує, як Британія бомбила німецькі міста, і натякає, що кожен агресор так чи інакше отримає удар у відповідь.

На відео — колоризована кінохроніка бомбардувань німецького міста Дрезден у 1945 році.

@babel

У Дніпровському районі після нічного обстрілу пошкоджено лінію електропередач та житловий будинок, повідомила Дніпропетровська ОВА. А на Хмельниччині в одному з міст частково зникло світло. Фахівці вже лагодять пошкодження.

@babel