Російські війська атакували Дніпро. Попередньо, постраждали п’ятеро людей. Деталі атаки уточнюють.

@babel

Через ракетну атаку в Дніпрі пошкоджений один із закладів освіти, повідомив голова ОВА Сергій Лисак. Під час удару всі діти були в укритті — це вберегло їхні здоров'я і життя.

@babel

🎓 Студентам-чоловікам дозволили брати участь у програмах академічної мобільності й виїжджати за кордон для навчання чи стажування.

Навчатися в іноземних закладах можна протягом одного семестру. Студенти мають бути віком від 18 до 22 років і вчитися на бакалавраті за денною формою (або ж на магістратурі медичного, фармацевтичного або ветеринарного спрямування).

Фото: Міносвіти

@babel

Президент Володимир Зеленський підписав закон про зменшення призовного віку з 27 до 25 років. Документ ухвалили ще 30 травня 2023 року, але відтоді глава держави не підписував його.

@babel

У Дніпрі кількість постраждалих зросла до дев'яти: четверо дітей і п'ятеро дорослих.

@babel

✍🏻 Президент підписав закон про створення електронного реєстру військовозобов’язаних. Завдяки цьому Міноборони отримає дані про громадян віком від 17 до 60 років, які містяться в різних державних реєстрах.

МОУ також називає законопроєкт № 10062 «критично важливим для обороноздатності України», оскільки «реалізація його положень сприятиме швидкому збору, обробці та використанню військових даних, а також нарешті переведе послуги й процеси для військовослужбовців у зручний цифровий формат».

@babel

Чоловіки призовного віку, які отримали під час проходження ВЛК висновок «обмежено придатний», повинні заново пройти медичний огляд. Президент підписав відповідний закон.

За новими правилами є лише два стани — «придатний» і «непридатний» до військової служби. Тож повторна лікарська комісія має визначити, до якої саме категорії віднести людину, якщо раніше її вважали «обмежено придатною».

@babel

Кількість поранених у Дніпрі від ракетної атаки зросла до 13. П'ятеро з них — діти. Госпіталізували вісьмох людей. Усі вони у стані середньої тяжкості, повідомив голова ОВА.

@babel

У перші дні повномасштабного вторгнення редакція «Бабеля» ухвалила кілька швидких емоційних рішень — назавжди відмовилась від російської версії сайту, а багато власних назв, імен і прізвищ, повʼязаних з окупантами, почала писати з малої літери: путін, фсб, лавров, кремль, росія, патрушев тощо.

Схожі зміни запровадили багато редакцій, зокрема «Громадське», «Телебачення Торонто», «5 канал», Укрінформ. Однак слідувати цим нововведенням виявилось непросто: назв і людей, повʼязаних з росією, у новинах багато — ми нехтували правописом чи не в кожному реченні, а іноді не до кінця розуміли, чи варто писати з маленької літери росіян, які не виступали проти війни, але публічно ніколи її не підтримували.

Через два роки з малої літери ми пишемо «росію», «рф» і «путіна». Але й це рішення сприймає не вся редакція — частина вважає його нелогічним і беззмістовним. Розкол пройшов буквально по фундаменту) То що, чи не пора писати путіна з великої? Рубрика «Редактори сперечаються» повертається.

@babel